Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/1150/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2023. Зареєстровано: 24.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: К/990/14156/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 лютого 2023 року 
		м. Київ
		справа № 160/1150/21
		адміністративне провадження № К/990/14156/22  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/1150/21
		за позовом адвоката ОСОБА_1 
		до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, 
		треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		про визнання протиправним і скасування рішення,
		 
		за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1
		на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року
		(головуючий суддя: Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.).
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2021 року адвокат ОСОБА_1 пред`явив позов до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області (далі також - «КДКА»), за участю третіх особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у якому просив суд:
		- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року № 4/ДПР-20. 
		Позов мотивований тим, що 13 серпня 2020 року КДКА прийняла рішення, яким хоча і закрила дисциплінарну справу стосовно позивача у зв`язку із закінченням строку накладення дисциплінарного стягнення, проте у його змісті фактично визнала позивача винним у вчиненні дисциплінарного проступку.
		До того ж, позивач наголошує, що відповідач повторно розглянув питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності попри пряму на те заборону законодавства. Цю тезу позивач обґрунтував тим, що 5 липня 2017 року КДКА вже ухвалила рішення №78/ДПР-17, за результатами розгляду дисциплінарної скарги третіх осіб щодо позивача й закрила дисциплінарну справу стосовно нього.
		У подальшому рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року за позовом в тому числі позивача, вказане рішення КДКА від 5 липня 2017 року №78/ДПР-17 було скасовано.
		Тож позивач наполягає, що після скасування первинного рішення відповідача судом, КДКА не мала повноважень розглядати дисциплінарну скаргу повторно, адже рішення по суті дисциплінарної справи КДКА ухвалила ще у 2017 році.
		З огляду на указане, позивач вбачає, що навіть попри скасування у судовому порядку первинного рішення КДКА, відповідач протиправно, більш ніж через 3 роки, розглянув те саме питання стосовно притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		До того ж, позивач зауважив, що процес ухвалення оскаржуваного рішення відповідачем був порушений, адже розгляд справи відбувся без участі позивача, попри його клопотання про зворотне, а також мали місце: порушення строку розгляду справи, розгляд справи з пропуском двох стадій дисциплінарного провадження, порушення строку направлення рішення позивачу за результатом розгляду дисциплінарної справи, ненадання відповіді відповідачем на заяву позивача.
		Вважаючи рішення КДКА від 13 серпня 2020 року незаконним, адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з метою його оскарження і відновлення своїх порушених прав.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року адміністративний позов задоволено:
		- визнано протиправним і скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року №4/ДПР-20.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ні чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, ні резолютивна частина рішення суду, яким було скасовано первинне рішення КДКА стосовно позивача, не передбачають умов та зобов`язання щодо повторного розгляду однієї й тієї ж заяви від одних заявників щодо одного і того ж питання.
		Відтак, окружний суд погодився з позицією адвоката ОСОБА_1 щодо неможливості повторного розгляду дисциплінарної справи щодо нього за однією і тією ж заявою.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року у справі №160/1150/21 скасовано і прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог адвоката ОСОБА_1 відмовлено.
		Апеляційний суд дійшов протилежного висновку ніж суд першої інстанції зі спірного питання, зазначивши про те, що з огляду на скасування у судовому порядку рішення КДКА по дисциплінарній справі стосовно позивача, дисциплінарне провадження повинно було бути продовжено зі стадії розгляду дисциплінарної справи і завершитись подальшим прийняттям рішення.
		Тобто, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення КДКА в дисциплінарній справі, прийняте за наслідками розгляду по суті заяви (скарги) може бути оскаржене як до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, так і до суду. У разі його скасування судом, дисциплінарна справа повертається на новий розгляд.
		Окружний суд зауважив, що з огляду на скасування первинного рішення КДКА стосовно позивача, відповідач цілком правомірно здійснив розгляд дисциплінарної скарги по суті й ухвалив рішення за наслідками її розгляду.
		Тож, суд апеляційної інстанції підсумував, що у цьому випадку не відбулось повторного розгляду однієї і тієї ж дисциплінарної скарги, про що зазначив окружний суд, й на чому наполягає позивач, а відбулось продовження розгляду скарги, з огляду на скасування первинного рішення КДКА судом.
		До того ж, проаналізувавши обставини й процедуру нового розгляду дисциплінарної справи, суд апеляційної інстанції не встановив порушень й відхилив доводи позивача про зворотне.  
		Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, адвокат ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на неї.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
		У червні 2022 року адвокат ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року й залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року.
		В обґрунтування вимог касаційної скарги адвокат ОСОБА_1 зазначив, що вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність повторності розгляду дисциплінарної справи, а лише продовження її розгляду з огляду на судове рішення, яким скасоване попереднє рішення КДКА, і наполягає на зворотному.
		Скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо правозастосування статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і пункту 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120 (далі - «Положення №120»), у подібних правовідносинах.
		Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2022 року відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		У відзивах на касаційну скаргу КДКА і ОСОБА_2 просять відмовити у її задоволенні, а судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін. Відзиви обґрунтовані правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		Інші учасники справи своїх відзивів на касаційну скаргу не надали. ОСОБА_4 отримав копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження 15 серпня 2022 року. ОСОБА_3 було направлено копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження поштою, проте конверт повернувся із відміткою «адресат відсутній». 
		ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		3 квітня 2017 року на адресу КДКА надійшла скарга адвокатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, щодо порушення правил адвокатської етики адвокатом ОСОБА_1 
		6 червня 2017 року членом дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_6 складено довідку за результатами перевірки з пропозицією порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 
		7 червня 2017 року за скаргою стосовно адвоката ОСОБА_1 , на підставі довідки та матеріалів перевірки, КДКА прийняла рішення №70/ДПП-17 про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 
		5 липня 2017 року КДКА прийняла рішення №78/ДПР-17, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 закрила, у зв`язку із закінченням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
		Адвокат ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до КДКА про скасування рішення від 5 липня 2017 року ВКДКА Дніпропетровської області.
		6 грудня 2017р. скаржники-адвокати: ОСОБА_5 , ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10. ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, також звернулись до суду з позовом, яким теж оскаржили рішення КДКА від 5 липня 2017 року в частині не встановлення Комісією порушення адвокатом ОСОБА_1 пунктів 1 і 2 статті 52 Правил адвокатської етики - щодо образливих висловлювань адвокатом на адресу іншого адвоката.
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №804/4626/17 адміністративні позови ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до КДКА задоволено. Судом визнано протиправним і скасовано рішення КДКА від 5 липня 2017 року №78/ДПР-17.
		Апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №804/4626/17 не подавалася.
		18 червня 2020 року до КДКА від заявників-адвокатів: ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_3, надійшла заява з проханням все ж розглянути заяву щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка була направлена ними до КДКА в 2017 році, оскільки рішення Комісії №78/ДПР-17 від 5 липня 2017 року у дисциплінарній справі було скасовано судом.
		Про дату розгляду дисциплінарної справи, адвокат ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, проте на засідання дисциплінарної палати не з`явився, подавши заяву про відвід членам палати.
		16 липня 2020 року на засіданні дисциплінарної палати було прийнято рішення про відмову в задоволенні відводу та про призначення розгляду справи на 13 серпня 2020 року об 11:00 год.
		13 серпня 2020 року адвокат ОСОБА_1 повторно не з`явився. Враховуючи вимоги статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка передбачає, що у разі повторної неявки адвоката чи скаржника на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки, дисциплінарна справа стосовно адвоката ОСОБА_1 була розглянута дисциплінарною палатою, а КДКА прийняла рішення №4/ДПР-20 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку накладання дисциплінарного стягнення.
		За твердженням суду апеляційної інстанції наведені обставини, підтверджуються матеріалами справи та знайшли своє відображення і в оскарженому рішенні КДКА від 13 серпня 2020 року №4/ДПР-20.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - «Закон»).
		Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 1 Закону  адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
		адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
		Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
		Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону.
		Відповідно до статті 33 Закону адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
		Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
		Частина першою-другою статті 34 зазначеного Закону передбачено, що  підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
		Частиною другою статті 35 Закону визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону).
		Згідно із частиною першою статті 36 Закону право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
		Відповідно до статті 37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
		Статтею 38 зазначеного Закону визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
		За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
		Відповідно до частини третьої статті 38 Закону заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Частиною першою статті 39 цього Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
		За приписами частини другої статті 39 Закону рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
		Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону).
		Відповідно до частини першої статті 40 Закону дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
		Згідно із частиною другою статті 40 Закону розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
		Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
		У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
		Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
		Статтею 41 Закону визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
		Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.
		Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
		Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
		Частина перша статті 42 Закону передбачає, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
		Згідно із частиною п`ятою статті 50 Закону до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
		З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120.
		Відповідно до пункту 13 Положення №120 адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
		Пунктом 18 Положення №120 передбачено, що не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.
		Згідно із пунктом 21 Положення №120 заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
		Приписами пункту 30 Положення №120 передбачено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
		Відповідно до пункту 34 Положення №120 рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
		IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		Верховним Судом ухвалою від 22 червня 2022 року було відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Ключовим доводом касаційної скарги адвоката ОСОБА_1 є те, що рішенням від 13 серпня 2020 року №4/ДПР-20 КДКА допустила повторний розгляд дисциплінарної скарги, розгляд якої вже відбувся і завершився ухваленням первинного рішення КДКА від 5 липня 2017 року №78/ДПР-17, яке в свою чергу скасував Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2018 року.
		Таку тезу позивач обґрунтовує тим, що, на його переконання, КДКА після скасування в судовому порядку її первинного рішення, здійснила розгляд дисциплінарної справи стосовно позивача на підставі заяви від 18 червня 2020 року тих самих адвокатів-заявників, стосовно того самого питання і з тих самих підстав.
		Наполягає, що в силу пункту 18 Положення №120 не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті.
		Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
		Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
		Частиною п`ятою статті 49 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені повноваження КДКА, зокрема, щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката.
		Указаний Закон чітко визначає стадії дисциплінарного провадження, а саме: 
		1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
		2) порушення дисциплінарної справи;
		3) розгляд дисциплінарної справи;
		4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (частина перша статті 37 Закону).
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
		Тобто, дисциплінарне провадження завершується прийняттям одного з двох можливих рішень КДКА, а саме: про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або про закриття дисциплінарної справи.
		Законом передбачена процесуальна можливість оскарження адвокатом та/або особою, яка подала дисциплінарну скаргу рішення регіональної КДКА як до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також - «ВКДКА»), так і до суду.
		Так, частиною восьмою статті 50 Закону визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
		Більше того, право сторони, яка не згодна з рішенням КДКА, не обмежене процедурою його оскарження спочатку до ВКДКА, а вже потім до суду. Тож суб`єкт вправі обирати орган оскарження на власний розсуд.
		У випадку оскарження рішення КДКА до ВКДА Закон передбачає види процесуальних рішень, які вона вправі ухвалити. А саме, частиною п`ятою статті 52 указаного Закону визначено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
		1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
		2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
		3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
		4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
		Тобто, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пов`язує процесуальну можливість направлення дисциплінарної справи на новий розгляд із рішенням ВКДКА, тобто у разі оскарження рішення КДКА саме до цього органу адвокатського самоврядування. 
		Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, варто звернути увагу, що первинне рішення КДКА (рішення КДКА від 5 липня 2017 року №78/ДПР-17) було скасовано судом, а саме: рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №804/4626/17.
		До того ж, зі змісту указаного судового рішення вбачається, що суд не вирішував питання про новий розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 і не зобов`язував КДКА Дніпропетровської області забезпечити проведення нового розгляду дисциплінарної справи.
		Тож, з огляду на те, що законодавець не визначив повноважень КДКА здійснювати повторний розгляд справи у разі скасування попереднього її рішення у судовому порядку, Верховний Суд погоджується із доводом скаржника щодо безпідставного проведення КДКА нового розгляду дисциплінарного справи стосовно нього і ухвалення у ній рішення від 13 серпня 2020 року № 4/ДПР-20.
		Між тим, у цьому випадку Суд відхиляє довід адвоката ОСОБА_1 стосовно того, що у цій справі відповідач порушив пункт 18 Положення №120 який передбачає заборону розглядати повторно подані заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті.
		Згідно фактичних обставин цієї справи новий розгляд дисциплінарної справи відбувся не з огляду на подання заявниками-адвокатами заяви від 18 червня 2020 року, а у зв`язку з тим, що суд скасував попереднє рішення КДКА по суті справи, що згідно правової позиції відповідача є підставою для нового розгляду дисциплінарної справи.
		Проте, указана заява від 18 червня 2020 року не реєструвалась як нова і на її підставі не вирішувалось питання порушення нової дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 . Указана заява носила інформативний характер, адже виключно містила прохання заявників все ж розглянути заяву щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , яка була направлена ними до КДКА в 2017 році, оскільки рішення Комісії №78/ДПР-17 від 5 липня 2017 року у дисциплінарній справі було скасовано судом.
		Підсумовуючи наведене, Верховний Суд констатує, що крізь призму фактичних обставин цієї справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у КДКА Дніпропетровської області були відсутні нормативні повноваження здійснювати повторний розгляд дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 після скасування первинного рішення від 5 липня 2017 року №78/ДПР-17 у судовому порядку.
		За наведеного правового регулювання і обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		Отож, касаційну скаргу належить задовольнити, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати із залишенням в силі рішення суду першої інстанції повністю.
		З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2022 року у справі №160/1150/21 скасувати і залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		………………….
		 
		………………….
		 
		………………….
		Н.М. Мартинюк 
		Ж.М. Мельник-Томенко
		В.М. Соколов,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...