Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/4529/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.02.2023. Зареєстровано: 24.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: К/990/23176/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 лютого 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/4529/22
		адміністративне провадження № К/990/23176/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Білак М.В., 
		суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М., 
		розглянувши у порядку письмового провадження справу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року (головуючий суддя - Михайлов О.О.) 
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді: Капустинський М.М., Сапальова Т.В.)
		у справі №560/4529/22 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області 
		про визнання акту протиправним та зобов`язання вчинити дії.
		I. ПРОЦЕДУРА
		1. У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив: 
		- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 травня 2019 року о 09:00 год в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*), та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*) щодо майора поліції, слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області в Хмельницькій області ОСОБА_1 , та складений на підставі цього Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*);
		- зобов`язати скласти акт розслідування нещасного випадку, що стався 13 травня 2019 року о 09:00 год в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*) щодо майора поліції, слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій  області ОСОБА_1 за формою Н-5* з зазначенням, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», а саме під час виконання трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні, під час перебування на робочому місці, на території підрозділу, з  моменту прибуття в підрозділ до його відбуття, відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, протягом робочого часу і нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків, зобов`язавши також скласти акт за формою Н-1* і взяти на облік нещасний випадок (у тому числі поранення), який стався з працівником, слідчим слідчого відділення Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області  майором поліції ОСОБА_1 13 травня 2019 року о 09:00 в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області в м. Городок, вул. Червоний Майдан, 3б в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
		2. Також позивач просив поновити строк звернення до суду та обрахувати його з 02 лютого 2022 року, тобто з моменту отримання Акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*) та Акту про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*). 
		3. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		4. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду; продовжено строк залишення позовної заяви без руху на 5 днів.
		5. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року, позовну заяву повернуто позивачеві.
		6. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про продовження розгляду.
		7. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8. Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції зауважував що до даних правовідносин не застосовується шестимісячний строк звернення до суду, а застосовується спеціальний місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
		9. Позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду. Нещасний випадок з позивачем стався 13 травня 2019 року, проте жодних доказів звернення до відповідача стосовно отримання інформації про розслідування нещасного випадку до суду не надано.
		10. Крім того навіть з 02 лютого 2022 року позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки з позовом він звернувся 29 березня 2022 року.
		11. Посилався на правову позицію Верховного Суду у справі № 344/9166/17, відповідно до якої незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом (постанова Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №540/2097/18).
		12. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що законодавством визначено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатися, перебіг строку обчислюється саме з моменту коли особа повинна була дізнатися про відповідне порушення прав. Доводи позивача, викладені в заяві, не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.
		13. Суд апеляційної інстанції також зауважував що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатися. 
		14. Обґрунтування позивача в апеляційній скарзі про те, що в даному випадку оскаржувані акти є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту, визнано судом помилковим, оскільки спір виник щодо проходження публічної служби на який, відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України, розповсюджується місячний строк звернення до суду.      
		15. Оскільки протягом майже двох років позивачем не ставилося питання щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, то подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із його оскарженням матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
		III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		16. Позивач у касаційній скарзі звертав увагу на те, що Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 16 грудня 2019 року (форми Н-5*) та Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №1 від 16 грудня 2019 року (форма НТ*) отримав разом з направленням для проходження медичного огляду для проведення лікарської експертизи щодо придатності до служби в Національній поліції України 02 лютого 2022 року і раніше оскаржувані акти в порушення вимог пункту 3.15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах  і підрозділах системи МВС України відповідач йому не вручав разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5. Вважає, що шестимісячний строк звернення до суду підлягає поновленню та обчисленню з 02 лютого 2022 року.
		17. Відповідач порушив вимоги Порядку щодо вручення актів, натомість всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України суд покладає на позивача у правовідносинах з суб`єктом владних повноважень обов`язок з`ясувати виконання ним своїх функцій, а саме з`ясувати та надати докази отримання спірних актів саме 02 лютого 2022 року.    
		18. Крім того вказував на те, що шестимісячний строк, визначений статтею 122 КАС України, не підлягає застосуванню до спорів, які виникли у сфері соціального захисту згідно правового висновку Верховного Суду у справі № 815/460/18. Також у цій справі Верховний Суд звертав увагу на те, що протиправна бездіяльність, яка сталась з вини держави в особі її компетентних органів може бути віднесене до триваючих правопорушень, оскільки суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну бездіяльність (триваюча протиправна діяльність), чим порушує право особи на соціальний захист. Подібний правовий висновок щодо застосування статей 122 та 123 КАС України викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18. 
		19. Вважає що оскаржувані акти у спірних правовідносинах є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту з огляду на положення статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі визначення втрати працездатності поліцейського, що є гарантованою соціальною виплатою.
		20. Рішення щодо проходження служби, які можуть бути оскаржені згідно частини п`ятої статті 122 КАС України, визначені Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, а оскаржувані акти не відносяться до таких рішень і є актами у сфері соціального захисту.
		21. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржувані судові рішення без змін.
		22. Обґрунтування позивача про те, що оскаржувані акти є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту вважає помилковим, оскільки спір між сторонами виник щодо проходження публічної служби, на який відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України розповсюджується місячний строк звернення до суду.
		23. Також звертав увагу на те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		24. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду, чітко диференціювали поняття дізнався та повинен був дізнатися.          
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
		26. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		27. Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
		28. Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 цього Кодексу).
		29. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		30. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
		Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
		31. Згідно з частиною першою, п`ятою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		32. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		33. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.    
		34. Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		35. Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:    відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		36. Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
		37. Судами у спірних правовідносинах було встановлено, що позивач у судовому порядку оскаржує акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру від 16 грудня 2019 року та акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 травня 2019 року о 09.00 год в Городоцькому ВП ГУНП в Хмельницькій області, від 16 грудня 2019 року. 
		38. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ і цей адміністративний позов подав до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, тобто до суб`єкта владних повноважень.
		39. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3010/18 (позовними вимогами в якій було визнання протиправними та скасування акту форми Н-5* розслідування нещасного випадку, акту № 6 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру) дійшла висновку, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акта про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
		40. У постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 580/2538/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що на вимоги про визнання протиправними дії щодо повторного складання актів за формою НТ* і Н-5*; визнання протиправними та скасування складених актів поширюється місячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки нещасний випадок стався з позивачем під час проходження ним служби у поліції і спірні правовідносини пов`язані з питаннями реалізації його правового статусу як поліцейського. Такий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі №1640/3010/18 та полягає у віднесенні спорів щодо оскарження актів за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з особою під час проходження нею публічної служби, до публічно-правових спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України).
		41. Спірні правовідносини у розглядуваній справі пов`язані з правовим статусом особи, яка перебуває на публічній службі, а тому суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правомірного висновку про поширення на них вимог частини п`ятої статті 122 КАС України.
		42. До суду позивач звернуся 29 березня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України та без належного обґрунтування поважності причин такого пропуску, навіть зважаючи на отримання оскаржуваних актів 02 лютого 2022 року. 
		43. У обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, поданої на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, позивач вказував що оскаржувані акти є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері соціального захисту, а тому до спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до суду. Крім того звертав увагу на правовий висновок Верховного Суду у справі № 815/460/18, відповідно до якого норми статті 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів у сфері соціального захисту.
		44. Таке ж обґрунтування щодо поважності причин пропуску строку міститься в апеляційній та касаційній скаргах позивача, в яких він висловлює незгоду з застосуванням судами наслідків пропуску процесуального строку.
		45. Проте таке обґрунтування є помилковим. Оскаржувані акти суб`єкта владних повноважень стосуються не сфери соціального захисту працівника, а пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, про що вже було зазначено. 
		46. У справі № 815/460/18 предметом позовних вимог було визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, відповідно Верховний Суд керувався правовими позиціями стосовно застосування процесуального строку у спорах, пов`язаних із правом особи на соціальний захист. 
		47. У обґрунтування касаційної скарги позивач також посилався на правовий висновок щодо застосування положень статей 122 та 123 КАС України, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 815/1226/18. Проте у цій справі також вирішувалося питання щодо поновлення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		48. Таким чином вказані позивачем правові позиції Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на їх неподібність.
		49. Щодо посилання позивача на порушення судом вимог частини другої статті 77 КАС України та покладення на нього обов`язку з`ясувати та надати докази отримання спірних актів, то слід зазначити таке. 
		50. Відповідно до частини першої та п`ятої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.   
		Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
		51. Частина шоста статті 161 КАС України також вимагає від позивача додати до позовної заяви докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
		52. Позивач неодноразово заявляв про те, що отримав копії оскаржуваних актів 02 лютого 2022 року при отриманні направлення на медичний огляд. У той же час доказів на підтвердження такої обставини не надав, посилаючись на порушення відповідачем вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах  і підрозділах системи МВС України щодо видачі потерпілому затверджених актів розслідування нещасного випадку.
		53. З цього приводу суди попередніх інстанцій обґрунтовано звернули увагу позивача на те, що ним не надано жодних доказів звернення до відповідача стосовно отримання інформації про розслідування нещасного випадку та документального підтвердження отримання спірних актів саме 02 лютого 2022 року. Посилання позивача на порушення вимог частини другої статті 77 КАС України у спірній ситуації є помилковим, оскільки мова йде не про доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо чого покладається на відповідача, а про надання доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач у обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку.
		54. Інших причин поважності пропуску строку звернення до суду позивач не наводить ні в обґрунтування заяв про поновлення процесуального строку, ні в апеляційній та касаційній скаргах. 
		55. Таким чином, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.
		56. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		57. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають. 
		Керуючись статтями 341, 345, 356 КАС України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В: 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року у справі №560/4529/22 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.В. Білак
		О.В. Калашнікова
		Н.М. Мартинюк,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...