Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 567/1547/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 24.02.2023. Зареєстровано: 25.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2023.
Дата набрання законної сили: 28.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/567/34/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022180000000231

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 567/1547/22 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 лютого 2023 року м. Острог
		 
		 
		       Острозький районний суд Рівненської області у складі :
		головуючий суддя ОСОБА_1 
		секретар ОСОБА_2 
		 
		з участю прокурора ОСОБА_3 
		            потерпілої ОСОБА_4 
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_5 
		        обвинуваченого ОСОБА_6 
		захисника - адвоката ОСОБА_7 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022180000000231 по обвинуваченню  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Волочиськ Хмельницької області, громадянина України, неодруженого, працюючого водієм ТОВ «Партнер Агропром», зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК України, -
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 29 липня 2022 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, у темну пору доби, керуючи вантажним автомобілем марки «Volvo FH 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), рухаючись зі швидкістю 70 км/год, що перевищує допустиму для даної ділянки дороги, по проїзній частині автодороги Городище-Рівне-Староконстянтинів, зі сторони м.Шепетівка Хмельницької області в напрямку м.Острог Рівненської області, на 208 км + 400 м вищевказаної автодороги, що в межах с.Вельбівно Рівненського району, в порушення підпункту б) пункту 2.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, наближаючись до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг, на якому облаштований блокпост, в порушення вимог дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» та дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» не зменшив швидкість руху до 5 км/год та не зупинився перед вищевказаним знаком, маючи можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху, не впевнився, що його дії будуть безпечними та не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпеки дорожнього руху, допустив наїзд на бетонний блок блок-посту, який знаходився на його смузі руху, після чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із вантажним автомобілем марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Vielton», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_8 , який виконував маневр повороту ліворуч з другорядної автодороги Рівне-Тучин-Гоща-Вельбівно, зі сторони смт.Гоща, справа наліво виїжджав на вищевказану автодорогу.
		Після вказаного контактування вантажний автомобіль марки «Volvo FH 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_2 , продовжив рух по лівому узбіччі та тротуарі та допустив наїзд на стоячий легковий автомобіль марки «Ford Orion», реєстраційний номер НОМЕР_5 , електроопору та паркан приватного будинку.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій вантажного автомобіля марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Vielton», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
		Порушення ОСОБА_6 вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 Правил дорожнього руху України, який забороняє проїзд без зупинки перед знаком та зобов`язує водія дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.
		   В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК Українивинним себе визнав повністю, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення так як вони зазначені в обвинувальному акті та пояснив, що у день та час, вказаний в обвинувальному акті він керував вантажним автомобілем марки «Volvo FH 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Партнер Агропром», де він працює водієм, та рухався з м.Шепетівка Хмельницької області в напрямку м.Острог Рівненського району Рівненської області. У зв`язку з тим, що наближалася комендантська година - він поспішав. Під час руху була темна пора доби, погода без опадів, дорожнє покриття сухе. Під`їжджаючи до м.Острога Рівненського району, він рухався в населеному пункті - с.Вельбівно Рівненського району зі швидкістю 70 км/год та почав здійснювати обгін автобуса, який рухався попереду, та в цей час на зустрічній смузі руху будь-яких транспортних засобів не було. Під час виконання маневру обгону він не помітив обмежуючих знаків  «Обмеження максимальної швидкості» і «Проїзд без зупинки заборонено». Коли передня частина керованого ним автомобіля порівнялася із передньою частиною автобуса, він несподівано побачив інший вантажний автомобіль, який виїжджав справа наліво з другорядної дороги. З метою уникнути зіткнення він застосував екстрене гальмування та спрямував кероване ним авто ліворуч, проте зіткнення уникнути не вдалося. З моменту виконання маневру обгону до моменту зіткнення він рухався по зустрічній смузі руху. Зіткнення відбулося передньою частиною керованого ним автомобіля із лівою боковою частиною іншої вантажівки, внаслідок чого остання перекинулася на ліву сторону. ДТП відбулося на перехресті доріг, на якому облаштовано блок-пост, що в с.Вельбівно Острозька МТГ Рівненського району Рівненської області. Після ДТП до нього підбіг сторонній чоловік та запитав про його самопочуття, в подальшому хтось із сторонніх осіб викликав швидку медичну допомогу. Зазначив, що у зв`язку з тим, що його забрали в лікарню він не бачив на місці ДТП загиблого ОСОБА_8 . Пояснив, що він має водійський стаж з 2002 року, та ДТП сталася внаслідок його неуважності. Про вчинене шкодує, пояснив, що відшкодував потерпілій, яка є дружиною загиблого, матеріальну та моральну шкоду, окрім того він зобов`язується допомагати їй в матеріальному утриманні її двох малолітніх дітей. Пояснив, що раніше в 2020 році він вже притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України. Просить суворо не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами. 
		Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона перебувала з ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі та вони разом виховували двох малолітніх доньок. Її чоловік працював водієм, керував вантажним автомобілем марки «Renault Magnum» та здійснював перевезення вантажів, зокрема, зерна. 29.07.2022 року близько 21 год. вона востаннє спілкувалася з чоловіком по телефону, який повідомив їй, щоб вона йому в подальшому не телефонувала, оскільки він перебуватиме за кермом. Наступного дня в ранковий час близько 05 год. до неї додому приїхав власник вантажного автомобіля, яким керував її чоловік, та повідомив їй про загибель чоловіка. Вказала, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає. ОСОБА_6 відшкодував їй шкоду, завдану внаслідок ДТП, про що вона власноручно виконала та надала йому відповідну письмову розписку. Також пояснила, що 31.01.2023 року між нею та ОСОБА_6 було укладено нотаріально посвідчений договір про добровільне відшкодування шкоди, згідно якого обвинувачений щомісячно зобов`язується сплачувати їй грошові кошти на утримання 2 малолітніх доньок, до досягнення ними повноліття, у зв`язку з втратою годувальника  батька ОСОБА_8 , який загинув внаслідок ДТП. При визначені міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не вбачає за доцільне призначати йому реальну міру покарання, пов`язану з позбавленням волі, та не наполягала на призначені йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		В судовому засіданні встановлено, що обставини справи встановлені даним вироком, а саме місце, час, спосіб вчинення та наслідки злочину, форма вини і мотиви злочину ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
		Визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати зач.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. 
		Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, або взагалі звільненням від покарання за окремими епізодами справи.
		Суд пересвідчився, що позиція учасників судового розгляду щодо розгляду справи у порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, є добровільною і не пов`язана з вищевказаними чинниками.
		Відповідно дост.65 КК Українипри призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно дост.50КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
		Виходячи з засади співмірності, призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого і зокрема те, що відповідно дост.12 КК Україниобвинуваченим скоєно тяжкий злочин, санкція якого не передбачає інших видів покарання, окрім як позбавлення волі. 
		Беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує, що він по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, за віком та станом здоров`я є працездатним, неодружений, неповнолітніх та непрацездатних на утриманні немає, завдану потерпілій шкоду відшкодовано, що підтверджується письмовою розпискою потерпілої ОСОБА_4 від 31.01.2023 р. та нотаріально посвідченим договором про добровільне відшкодування шкоди від 31.01.2023 р., укладеним між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
		Водночас,суд приймаєдо уваги,що згідновироку Підволочиськогорайонного судуТернопільської областівід 16.03.2020року ОСОБА_6 раніше притягувавсядо кримінальноївідповідальності зааналогічний злочин,передбачений ч.2ст.286КК України(порушенняправил безпекидорожнього рухуособою,яка керуєтранспортним засобом,що спричинилосмерть потерпілого)до 3років позбавленняволі безпозбавлення правакерування транспортнимизасобами,згідно ст.75КК Українизвільнений звипробуванням тавстановленням іспитовогостроку 1рік,перебіг якогозакінчився 16.03.2021року.Таким чином,згідно ст.89КК України ОСОБА_6 вважається таким,що немаєсудимості.  
		Згідно довідки КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» від 22.11.2022 р. ОСОБА_9 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
		Обставинами, які відповідно дост.66 КК Українипом`якшуютьпокарання ОСОБА_9 є щирекаяття таактивне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення,добровільне відшкодуваннязавданої шкоди. 
		В той же час, відповідно дост.67 КК України, обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9 не встановлено.
		Відповідно до змісту досудової доповіді, складеної Хмельницьким районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області вбачається, що ОСОБА_9 характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності. З врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. 
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Ця функція потребує врахування та оцінки конкретних обставин провадження, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосуванняст.75 КК України, і за змістом якої суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, суд, урахувавши тяжкість злочину, особу винного та інші обставини провадження, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Так, згідно з вимогамист.75 КК України,якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи наявність пом`якшуючих покарання обставини, за відсутності обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним та постійного контролю за його поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням - встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Такого ж висновку дійшов орган пробації у наданій до суду досудовій доповіді. 
		Одночасно, при визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, вид і строк призначеного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, середовище, в якому він перебуває, поведінку обвинуваченогота йогоставлення допотерпілого післявчинення кримінальногоправопорушення,повне відшкодуванняна користьпотерпілої зашкоду заподіянувнаслідок скоєногозлочину, тавважає занеобхідне встановитийого строкомна 3роки, який є достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
		При вирішенні питання про доцільність позбавлення ОСОБА_10 права керувати транспортними засобами суд виходить з наступного.
		Відповідно до п.п.20, 21постанови Пленуму ВерховногоСуду України«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» №14від 23.12.2005 року, при призначенні покарання за відповідною частиноюстатті 286КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й мотиви допущених особою порушеньправил дорожнього рухуабо експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного, та з огляду на ці обставини визначати доцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання, зокрема позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд враховує, що ОСОБА_6 допустив порушення положеньПДРУкраїни, що знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.
		Обвинувачений ОСОБА_6 має середньо-спеціальну освіту та здобув професію муляра, електрозварювальника та монтажника з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, на даний час працює водієм. Незважаючи на тривалий водійський стаж обвинуваченого, який згідно його пояснень становить понад 20 років, ОСОБА_6 проявив неуважність та необережність, внаслідок чого впродовж невеликого проміжку часу після притягнення його у 2020 році до кримінальної відповідальності за аналогічний злочин вдруге допустив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої наступили тяжкі наслідки - вдруге внаслідок необачності ОСОБА_6 загинула людина, а тому на переконання суду призначення додатково покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами буде необхідним і достатнім для запобігання вчинення обвинуваченим нових порушень ПДР України, та попередження вчинення нових злочинів, пов`язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху. 
		Наявність у обвинуваченого інших професій, не пов`язаних з виконанням водійських функцій, на переконання суду не призведе до втрати ним роботи та засобів до існування, та дає можливість ОСОБА_6 бути працевлаштованим з отриманням доходу, частину якого він згідно договору про добровільне відшкодування шкоди спроможний буде спрямовувати на користь потерпілої в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП. 
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 в ході судового розгляду не застосовувався,клопотань щодо обрання запобіжного заходу не заявлено.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
		При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1, 2ст.122КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про залучення експерта. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
		Згідно ч.2 ст.124КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. 
		З матеріалів кримінального провадження та обвинувального акту вбачається, що витрати на проведення п`яти судово транспортно-товарознавчих та чотирьох судово інженерно-транспортних експертиз у даному кримінальному провадженні становлять 19633,12 грн., а відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з ОСОБА_6 витрат, пов`язаних з проведенням експертиз у вказаному розмірі.
		Вжиті під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження відповідно до ухвал слідчого судді Рівненського міського суду від 04.08.2022 року, а саме арешт вантажного автомобіля марки «Volvo FH 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та арешт вантажного автомобіля марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Vielton», реєстраційний номер НОМЕР_4 , підлягають скасуванню відповідно до вимог ч.4ст.174 КПК України, а вказані транспортні засоби, які є речовими доказами, підлягають поверненню законним володільцям.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368-371,373-374, 381-382 КПК України, -
		 
		ухвалив :
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
		   Покласти на ОСОБА_6 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		Повідомити ОСОБА_6 , що він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, попередити його, що він протягом іспитового строку не повинен вчиняти нового злочину.
		   Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 19633 (дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 12 коп.
		Скасувати арешт на майно, а саме автомобіль марки «Volvo FH 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було накладено згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 04.08.2022р.
		Скасувати арешт на майно, а саме вантажний автомобіль марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Vielton», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який було накладено згідно ухвали слідчого судді Рівненського міського суду від 04.08.2022р.    Речові докази : 
		- вантажний автомобіль марки «Volvo FH 440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Bodex», реєстраційний номер НОМЕР_2  повернути законному володільцю;
		- вантажний автомобіль марки «Renault Magnum 430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «Vielton», реєстраційний номер НОМЕР_4 - повернути законному володільцю;
		- автомобіль марки «Ford Orion», реєстраційний номер НОМЕР_5  вважати повернутим законному володільцю.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Острозького районного судуОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...