Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/1376/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Наруга над державними символами.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2023. Зареєстровано: 27.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2023.
Дата набрання законної сили: 21.02.2023
Номер судового провадження: 11-кп/802/253/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021035600000094

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 155/1376/21  Провадження №11-кп/802/253/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  Категорія: ч.1 ст.296, ч.1 ст.338 КК УкраїниДоповідач:                 ОСОБА_2 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 лютого 2023 року                                                                 місто Луцьк
		 
		Волинський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_2 ,
		суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю 
		секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
		прокурора - ОСОБА_6 ,
		захисника - ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого -  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021035600000094 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого  ОСОБА_8  на вирок Горохівського районного суду Волинської області від 20 грудня 2022 року про обвинувачення  ОСОБА_8  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.338 КК України
		В С Т А Н О В И В:
		Даним вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Мар`янівка Горохівського району Волинської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , неодружений, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, непрацюючий, несудимий, на утриманні якого особи не перебувають, засуджено: 
		-за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 (два) місяці;
		-за ч.1 ст.338 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено  ОСОБА_8 покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
		Строк відбування покарання у виді арешту ОСОБА_8 постановлено рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання. 
		Вироком вирішено долю речових доказів по справі.
		За вироком суду  ОСОБА_8 , визнано винним та засуджено за те, що він 03.07.2021 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, знаходячись на території залізничної станції «Горохів», яка розташована в селищі Мар`янівка, по вулиці Привокзальній, 4 Луцького району Волинської області, безпричинно, діючи умисно, з хуліганських спонукань, керуючись мотивом явної неповаги до установлених норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок в громадському місці в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей в неробочий час, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, з особливою зухвалістю, яка виразилася у прагненні самоутвердитися, почав виражатися нецензурними словами, безпричинно стукав в двері службового приміщення станції, в результаті чого пошкодив двері та запірну скобу на дверях та перевернув лавки.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, продовжував голосно висловлюватися нецензурною лайкою, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася у порушенні спокою громадян, ОСОБА_8 своїми діями порушив право на спокій та відпочинок в нічний час осіб, які прийшли на гучні вигуки та намагалися припинити його протиправні дії, на що ОСОБА_8 не реагував.
		В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, не звертаючи уваги на зауваження інших осіб, продовжував голосно висловлюватись нецензурною лайкою, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася у тимчасовому порушенні нормальної діяльності установи, а саме залізничної станції «Горохів», що розташована в АДРЕСА_1 , оскільки чергова по вокзалу ОСОБА_9 покинула свій пост та припиняла протиправні дії ОСОБА_8 .
		Крім цього, ОСОБА_8 03.07.2021 року приблизно о 03 годині 30 хвилин, знаходячись на території залізничної станції «Горохів», яка розташована в смт. Мар`янівка, по вул. Привокзальній, 4 Луцького району Волинської області, в ході вчинення хуліганських дій, виявив Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтально розташованих смуг синього і жовтого кольорів, який був офіційно встановлений на приміщенні станції «Горохів». У подальшому на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на публічну наругу над Державним Прапором України шляхом грубого, образливого ставлення до Державного символу України, та інші дії, спрямовані на приниження Державного Прапору України, ОСОБА_8 , діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, демонструючи своє зневажливе ставлення до Державного Прапора України, який згідно з ст.20 Конституції України є Державним символом України, маючи за мету приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою, з особливою зухвалістю зламав флагшток, який був закріплений на бетонній колоні приміщення вокзалу, до якого кріпився Державний Прапор України, після чого зірвав з флагштока прапор, пошкодив його, шляхом розриву, та кинувши на землю, став на нього взуттям, чим фактично вчинив наругу над державним символом, після чого залишив місце події..
		В поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник вказує, що вирок оскаржується в зв`язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що, висловлюючи позицію обвинуваченого, вважає що суду не було надано належних доказів, які прямо підтверджують винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.338 КК України, а також що призначене покарання за ч.1 ст.296 КК України не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі обвинуваченого у зв`язку з суворістю. Просить вирок змінити, а саме: за ч.1 ст.296 КК України призначити покарання у виді штрафу, за ч.1 ст.338 КК України провадження закрити за відсутністю в діяннях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення.
		Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
		За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
		Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.296 КК України в апеляційній скарзі не оспорюється.
		Апеляційний суд вважає, що висновки місцевого суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень при обставинах, встановлених вироком суду, а також правова кваліфікація його дій за ч.1 ст.296, ч.1 ст.338 КК України ґрунтуються на зібраних по справі та перевіреними судом доказах, є обґрунтованими та належним чином мотивованими сукупністю досліджених доказів.
		Зокрема, мотивуючи висновок про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.338 КК України, суд першої інстанції послався на докази, що зібрані у встановленому законом порядку, досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до приписів ст.94 КПК України.
		Зокрема, свої висновки про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.338 КК України, за викладених у вироку обставин суд першої інстанції обґрунтував показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також даними, що містяться у письмових доказах.
		Відповідно суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку показання свідків, документальні та інші докази, яким суд дав вірну оцінку, та які є послідовними та узгоджуються між собою та в своїй сукупності повно відтворюють картину події, що спростовує доводи захисника про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.338 КК України.
		Сукупність наведених у вироку доказів переконливо свідчить про те, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.338 КК України.
		Що стосується доводів захисника про те, що протоколи слідчих експерементів є недопустимими, оскільки слідчі експерименти зводилися виключно до проголошення свідками показань з метою їх процесуального закріплення, а тому, проведення даних слідчих експериментів належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на положення ч.4 ст.95 КПК України, то вони на думку суду є безпідставними. 
		Так із змісту протоколів проведення слідчих експериментів від 26.07.2021 року вбачається, що дані слідчі дії проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, наданих вищевказаними свідками у присутності двох понятих. Дані свідки добровільно погодилися на пропозицію показати та розказати на місці про події, які відбувалися 03.07.2021 року в селищі Мар`янівка на залізничній станції «Горохів» в ході яких ОСОБА_8 вчиняв хуліганські дії та наругу на Державним Прапором України. Також з вказаних протоколів вбачається, що вони підписані понятими та свідками без зауважень.
		Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що стороною захисту перед судом не ставилось питання про отримання внаслідок слідчого експерименту перекручених чи неправдивих відомостей.
		Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що слідчі експерименти проведені без істотних порушень, які б мало наслідком недопустимість вказаних протоколів. 
		Що стосується тверджень захисника про невідповідність призначеного покарання за ч.1 ст.296 КК України особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, то вони також не заслуговують на увагу.
		Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Ці вимоги закону при призначенні  ОСОБА_8  покарання за ч.1 ст.296 КК України судом дотримані, а також в повній мірі враховані обставини на які зроблено посилання в апеляційній скарзі захисника.
		Зокрема, вирішуючи питання про призначення  ОСОБА_8  покарання за ч.1 ст.296 КК України, суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є особою молодого віку, не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, схильний до зловживання алкогольних напоїв та порушень громадського порядку, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, є студентом Луцького національного технічного університету, однак з 01.09.2021 року заняття не відвідує, не працює та не має стабільного заробітку, не одружений, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, а також поведінку обвинуваченого в суді, яка свідчить про відсутність критичного ставлення до скоєного, та вірно прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та призначив  ОСОБА_8  покарання в межах санкції ч.1 ст.296 КК України у виді арешту. 
		Висновок суду щодо призначеного  ОСОБА_8  покарання належним чином у вироку вмотивований і підстав сумніватися у його правильності у колегії суддів не виникає.
		Обране  ОСОБА_8  судом покарання наближене до мінімального покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді арешту відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Підстав для зміни вироку та призначення  ОСОБА_8  більш м`якого покарання ч.1 ст.296 КК України з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
		Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу так як були предметом розгляду у суді першої інстанції і їм була дана вірна оцінка.
		Враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
		Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого  ОСОБА_8  залишити без задоволення.
		Вирок Горохівського районного суду Волинської області від 20 грудня 2022 року про обвинувачення  ОСОБА_8  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.338 КК України залишити без змін.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...