Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/7041/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2023.
Дата набрання законної сили: 21.02.2023
Номер судового провадження: 51-327км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100010002122

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 лютого 2023 року
		м. Київ
		справа № 752/7041/18
		провадження № 51-327км22
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання засудженого захисника захисника  прокурора  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року щодо 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м. Києва.
		Обставини справи
		 
		1.  Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року ОСОБА_5 виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК). Своє рішення суд обґрунтував тим, що стороною обвинувачення не надано належних, достатніх та допустимих доказів, які б доводили його винуватість.
		2.  Київський апеляційний суд 16 грудня 2021 року скасував виправдувальний вирок і ухвалив свій вирок, яким засудив  його за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185  КК та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі статті 71 цього Кодексу шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року йому призначено  остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
		3.  Апеляційний суд визнав доведеним, що 13 березня 2018 року о 10:30 в гіпермаркеті «Леруа Мерлен» на вул. Саперно-Слобідській, 26 у м. Києві засуджений, пошкодивши упаковку, сховав до своєї кишені ліхтарик «Led Lexman» вартістю 29,17 грн без ПДВ і детектор TS-79 вартістю 470,83 грн без ПДВ і виніс ці предмети з торгового залу без оплати в касі, після чого був затриманий працівниками охорони магазину.
		Вимоги і доводи касаційної скарги 
		 
		4.  У касаційній скарзі захисник, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржений вирок і призначити новий розгляд у апеляційній інстанції. 
		5.  Він вказує на те, що винуватість засудженого встановлена на підставі недопустимих доказів:
		-  протоколу огляду місця події від 13 березня 2018 року, який складено з порушенням вимог статей 208 та 214 КПК і до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
		-  диску з відеозаписом подій в магазині, який надано прокурором після завершення досудового розслідування;
		-  довідки про вартість майна, оскільки розмір збитків має бути визначено експертизою.
		6.  Захисник вважає, що апеляційний суд здійснив судовий розгляд неповно, не надав належної оцінки доказам, неправильно встановив фактичні обставини справи і постановив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 420 КПК.
		Позиції учасників касаційного розгляду 
		 
		7.  Засуджений та його захисники підтримали доводи скарги.
		8.  Прокурор заперечив проти задоволення скарги і просив залишити оскаржений вирок без зміни.
		9.  Інші учасники кримінального провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до Суду не надходило. 
		Оцінка Суду
		 
		10.  Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню.
		11.  Суд нагадує, що відповідно до частини 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, серед іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення вимог КПК, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (частина 1 статті 412 КПК).
		12.  Суд також зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що це істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі[1], а також на можливості суду зробити правильні висновки щодо обставин справи.
		Доведеність фактичних обставин справи
		 
		12.  Суд не погоджується з доводом сторони захисту, що висновки суду про обставини справи зроблені лише на підставі доказів, які вона вважає недопустимими: протоколі огляду місця події і відеозаписі з камер спостереження.
		13.  Суд зазначає, що оспорювані стороною захисту докази надавалися стороною обвинувачення на підтвердження того, що засуджений, взявши в торговому залі товари, вийшов з торгового залу, не сплативши за них.
		14.  У цій справі, крім оспорюваних стороною захисту доказів, суду були надані показання обвинуваченого, який стверджував, що «він дійсно перебував у визначений в обвинувальному акті час у гіпермаркеті «Леруа Мерлен» ..., [де] дістав з упаковки детектор прихованої проводки та ліхтарик-защіпку, перевірив, чи вони працюють, та поклав їх до кишені верхнього одягу для того, щоб у подальшому показати своєму начальнику і купити їх. [Він] … маючи при собі зазначений товар, пройшов через контрольні рамки, де був зупинений працівниками охорони на виході з магазину».
		15.  Суд нагадує, що недопустимість одного з доказів, наданого стороною на доведення певної обставини, не виключає можливості її доведення іншими доказами, отриманими з джерела, незалежного від недопустимого доказу.[2]
		16.  В цій справі обставини, які були визнані судом доведеними, були підтверджені показаннями самого обвинуваченого, наданими в суді, де сторонам була надана можливість піддати його перехресному допиту. Сторона захисту під час всього провадження, у тому числі, в касаційній скарзі не ставила під сумнів допустимість, належність і достовірність цього доказу.
		17.  Таким чином, незалежно від інших наданих стороною обвинувачення доказів, судові показання засудженого з достатньою переконливістю і повнотою підтверджували об`єктивну сторону події, яка йому інкримінувалася, і в Суду немає підстав ставити під сумнів висновки апеляційного суду щодо цих обставин.
		18.  Засуджений заперечував намір вчинити крадіжку за таких обставин. Однак Суд зазначає, що протокол огляду місця події і відеозапис з камер спостереження, які сторона захисту вважає недопустимими, не можуть ані підтвердити, ані спростувати умисел засудженого. У будь-якому разі, сторона захисту в касаційній скарзі не вказала на ті відомості, що містяться в цих джерелах доказів, які могли б вплинути на висновки суду апеляційної інстанції щодо умислу засудженого вчинити крадіжку.
		19.  За таких обставин Суд не вважає за необхідне детально розглядати заперечення сторони захисту проти допустимості оспорюваних нею доказів. Крім того, сторона захисту не вказала, яким чином обставини отримання цих доказів, на які вона посилалася у скарзі, істотно порушили права та свободи засудженого, а Суд, виходячи з доводів скарги і матеріалів провадження, не вбачає таких порушень, які можуть потягнути недопустимість цих доказів.[3]
		Доведеність вартості викраденого майна
		 
		20.  Сторона захисту вважає, що висновок суду про вартість викраденого майна зроблений на підставі недопустимого доказу, оскільки вона мала бути встановлена не довідкою магазину, а висновком експертизи.
		21.  Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 2 статті 242 КПК експертиза обов`язково призначається для визначення розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Суд вже розглядав питання про обов`язковість призначення експертизи для визначення розміру збитків і визначив, що ця вимога не стосується тих випадків, де предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають визначений грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань.[4]
		22.  Крім того, Суд зазначає, що у цій справі розмір завданих збитків не був предметом доказування. Для відмежування кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 КК, від адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП, до уваги приймається не розмір завданих збитків, а виключно вартість викраденого майна. 
		23.  Вартість викраденого у магазині майна встановлена апеляційним судом на підставі довідки  ТОВ «Леруа Марлен Україна» та бюлетеню продажу № 509920 від 13 березня 2018 року. Сторона захисту не представила суду будь-яких доказів, які б ставили під сумнів таку вартість викрадених товарів, і викликали б необхідність у спеціальних знаннях для її визначення. 
		24.  Отже, суд апеляційної інстанції з`ясував усі передбачені статтею 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, і обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення події злочину та винуватості засудженого.
		25.  Таким чином, Суд не вбачає істотних порушень норм процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд 
		ухвалив:
		Вирок Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року щодо  ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:   
		 
		 
		ОСОБА_1                           ОСОБА_2                         ОСОБА_3  
		 
		 
		[1]     28 січня 2020року, № 456/2742/15-к https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672451; 17 жовтня 2022 року № 759/1333/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106841639
		 
		[2]     Постанови 27 вересня 2022 року, № 335/320/20, пункт 23, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598678; 23 листопада 2021 року, № 555/567/14-к, пункт 20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/101674132; 08 червня 2021 року, № 495/3183/18, пункт 22, https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736392; 5 лютого 2019 року, № 754/12820/15-к, пункт 20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/79883011 
		 
		[3]     Див., mutatis mutandis, постанову від 31 серпня 2022 року, у справі № 756/10060/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141457
		 
		[4]     Постанова від 25 листопада 2019 року, № 420/1667/18, http://reyestr.court.gov.ua/Review/86070671

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...