Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/26714/22-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; інші.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2023. Зареєстровано: 28.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2023.

Номер судового провадження: 1-кс-24950/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022000000000906

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/26714/22-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 жовтня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 
		за участі:
		захисника - підозрюваного ОСОБА_3 ,
		прокурора - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № №120156010000210, №12021000000000940, №120220000000000906, яка полягає у не вчиненні дій, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України та зобов`язати його до вчинення дій, -
		 
		В С Т А Н О В И В : 
		 
		30.09.2022 до слідчого судді надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , яка передана слідчому судді, зі змісту вимог якої захисник просить зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальних провадженнях №12015160160000210, № 12021000000000940 та №12022000000000906 вчинити дії, визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
		Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000906 (яке 16.09.2022 року виділено із кримінального провадження №12015160160000210) за фактом організації ОСОБА_5 схеми виводу коштів з АТ «Дельта Банк» шляхом:
		        надання кредиту ТОВ «Екоінжиніринг» та виведенню 2 -х земельних ділянок з-під застави, чим за версією слідства, завдано збитків банку у розмірі 200 056 963 грн; 
		        укладання з ТОВ «ФК «Іпотека Кредит» двох договорів про відступлення права вимоги: (1) кредитної заборгованості ТОВ «Ектра 2009»; (2) кредитної заборгованості ТОВ «Фараон ЛТД». Такі дії, за версією слідства, заподіяли збитки ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 48 058 079 грн.
		Також, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000940 (яке 23.07.2021 року виділено із кримінального провадження №12015160160000210) за фактом, несплати ОСОБА_5 податків з операцій купівлі-продажу цінних паперів, що мали місце у 2015 році.
		Мотивуючи подану скаргу, адвокат зазначає, що у кримінальному провадженні №12015160160000210, з якого виділені кримінальні провадження № 12021000000000940 та №12022000000000906, і в якому підзахисному та іншим особам оголошено про підозру, закінчилися строки досудового розслідування, а відтак наявна бездіяльність прокурора, яка полягає у не закритті кримінального провадження, що послугувало підставою для звернення до слідчого судді з метою усунення вказаної бездіяльності.
		Захисник підозрюваного в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив задовольнити, з підстав викладених у скарзі.
		Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, вказуючи на її безпідставність та необґрунтованість.
		Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
		Судовим розглядом встановлено, що 03.03.2015 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12015160160000210 за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 190 КК України за фактом спроби зміни власника предмету іпотеки за договором між ТОВ «Іллічівський зерновий порт» та АТ «Дельта Банк».
		11.05.2015 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12015160160000210 за ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом виводу коштів з АТ «Дельта Банк» шляхом укладення договорів відступлення права вимоги між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Іпотека Кредит».
		12.02.2018 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12015160160000210 за ч. 5 ст. 191 КК України за фактом виводу коштів з АТ «Дельта Банк» шляхом надання кредиту ТОВ «Екоінжиніринг» та виведенню 2 -х земельних ділянок з-під застави.
		28.07.2020 р. Головним слідчим управлінням Національної поліції України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне провадження №12020000000000724 за ч. 3 ст. 212 КК України щодо ухилення ОСОБА_5 від сплати податків.
		13.08.2020 р. постановою прокурора Офісу Генерального прокурора кримінальне провадження №12020000000000724 приєднано до кримінального провадження № 12015160160000210. При цьому, в порушення вимог ч.7 ст. 219 КПК України, заступником Генерального прокурора не було винесено постанову про встановлення строків досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, які повинні були обраховуватись із дати першого внесеного до ЄРДР кримінального провадження після 15.03.2018, тобто з 21.03.2018 р.26.08.2020 р. ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12015160160000210 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України. 
		20.10.2020 р. строк досудового розслідування продовжено Заступником Генерального прокурора до 26.11.2020 р. (трьох місяців).
		У подальшому, Заступник Генерального прокурора продовжив строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 26.02.2021 р. та до дев`яти місяців , тобто до 26.05.2021 р.
		30.04.2021 р. кримінальне провадження № 12015160160000210 було зупинено.
		23.07.2021 р. постановою прокурора Офісу Генерального прокурора, матеріали справи за підозрою ОСОБА_5 про ухилення від сплати податків виділено в окреме кримінальне провадження № 12021000000000940, яке 23.07.2021 р. зупинено.
		11.10.2021 р. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12015160160000210 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.
		Строк досудового розслідування продовжено Заступником Генерального прокурора до 11.12.2021 р. (двох місяців).
		У подальшому, Заступником Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування до чотирьох місяців, тобто до 11.02.2022 р, до шести місяців, тобто до 11.04.2022 р., до восьми місяців, тобто до 11.06.2022 р., до десяти місяців, тобто до 11.08.2022 р. та до дванадцяти місяців, тобто до 11.10.2022 р.
		16.09.2022 р. прийнято рішення щодо виділення матеріалів справи за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, в окреме кримінальне провадження №12022000000000906.
		З наданих матеріалів встановлено, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях за № 12015160160000210 від 03.03.2015 р., № 12021000000000940 від 23.07.2021 р., №12022000000000906 від 16.09.2022 р. здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
		Процесуальне керівництво у вказаних кримінальних провадженнях здійснюється прокурором другого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 .
		Згідно ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ч. 1 ст. 116 КПК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
		Згідно ч. 5 ст. 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
		Слідчий суддя також враховує правові позиції щодо необхідності закриття кримінального провадження коли, після повідомлення особі про підозру закінчилися строки досудового розслідування, які були викладені в ухвалі Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі N 712/6375/18, постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі N 556/1381/18, постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року по справі N 201/10434/19.
		Системний аналіз положень п. 2 ч. 3 ст. 114 та п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов`язує виключно із фактом закінчення строків досудового розслідування, а не завершення досудового розслідування, можливістю проведення слідчих дій, виконанням вимог ст. 290 КПК України, тощо.
		У зв`язку з закінченням строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України, виключається можливість проведення будь-яких процесуальних чи слідчих дій, оскільки проведення таких дій поза строками досудового розслідування є неприпустимим.
		Пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, імперативно встановлено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Так, за пред`явленою підозрою ОСОБА_5 , останній не підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Як встановлено вище, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р. двічі повідомляли про підозру.
		Щодо повідомлення про підозру від 26.08.2020 р. суд зазначає наступне.
		Відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, підозру про вчинення у якому пред`явлено ОСОБА_5 , до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 28.07.2020 р. (кримінальне провадження №12020000000000724, яке в подальшому приєднано до кримінального провадження №12015160160000210).
		Тобто, відомості про кримінальне правопорушення, в якому ОСОБА_5 було повідомлено про підозру, були внесені до ЄРДР після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 р.
		Згідно з п. п. 19 п. 7 § 1 розділу 4 Закону N 2147-VIII від 03.10.2017 частину першу статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (яка передбачає перелік підстав для закриття кримінального провадження) було доповнено пунктом 10 наступного змісту: «після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи». Відповідно до п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» N 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
		Вказаний Закон набрав чинності 15.12.2017, а отже вищезазначені зміни введено в дію 15.03.2018 року. Отже, в примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, вказано, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
		Враховуючи те, що відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, було внесено 28.07.2020 р. (кримінальне провадження №12020000000000724, яке в подальшому приєднано до кримінального провадження №12015160160000210), тобто після введення в дію змін згідно із законом N 2147-VIII від 03.10.2017 року, то у даному кримінальному провадженні необхідно застосовувати положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції вказаного Закону, який передбачає як підставу для закриття кримінального провадження те, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу.
		Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.05.2021 р. у справі № 199/4574/20, від 23.04.2020 р. у справі № 310/9496/19.
		Відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Згідно з ч. 3 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:
		1)        до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
		2)        до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
		3)        до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
		Тобто, строк досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України в рамках кримінального провадження №12015160160000210 мав бути продовжений до 3-х місяців Заступником Генерального прокурора, а до 6-ти та 12 місяців слідчим суддею.
		Однак, як встановлено судом вище, строк досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, до 6 місяців був продовжений Заступником Генерального прокурора.
		Таким чином, строк досудового провадження у кримінальному провадженні №12015160160000210 продовжено неналежним суб`єктом, без відповідних повноважень, що як наслідок і зумовило закінчення строків у всьому об`єднаному кримінальному провадженні.
		Також, слід зазначити, що незважаючи на визначення підслідності за Бюро економічної безпеки України, процесуальне керівництво все ж залишається за Офісом Генерального прокурора, враховуючи предмет оскарження.
		Враховуючи зазначене, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015160160000210 закінчився 27.11.2020 р.
		Будь-які процесуальні дії, які були вчинені після 27.11.2020 року у кримінальному провадженні №12015160160000210 є такими, що вчинені поза межами строків досудового розслідування, а отже незаконними.
		Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що усі докази, які були зібрані в рамках кримінального провадження №12015160160000210 для підозри ОСОБА_5 були не уповноваженим органом, враховуючи статтю за якою було пред`явлено підозру.
		Відповідно до ч. 7 ст. 217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали.
		Враховуючи, що матеріали кримінального провадження № 12021000000000940 від 23.07.2021 р. були виділені з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р.; строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р. закінчився 27.11.2020 р., тобто до виділення матеріалів досудового розслідування, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000940 від 23.07.2021 р. фактично закінчився 27.11.2020 р.
		Крім того, враховуючи, що матеріали кримінального провадження №12022000000000906 від 16.09.2022 р. були виділені з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р.; строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р. закінчився 27.11.2020 р., тобто до виділення матеріалів досудового розслідування, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000906 від 16.09.2022 р. фактично закінчився 27.11.2020 р.
		За встановлених обставин, кримінальні провадження № 12021000000000940 та № 12022000000000906 підлягають закриттю прокурором на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
		Разом з тим, слід зазначити щодо повідомлення про підозру від 11.10.2021 р.
		Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, повідомлення ОСОБА_5 про підозру здійснено 11.10.2021 р. у кримінальному провадженні № 12015160160000210, тобто також після введення в дію змін згідно із законом №2147-VIII від 03.10.2017 р.
		Відомості про повідомлення про підозру також згідно положень ч. 4 ст. 278 КПК України, невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		Так як, безпосереднього визначення такого поняття як «відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР» не існує, з аналізу норм діючого кримінального процесуального законодавства України вбачається наступне.
		Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
		Згідно п. 1 параграфу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139 (далі- Положення), реєстр - створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюються збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 2 цього розділу, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким врегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.
		Згідно п. 1 параграфу 2 Положення 1 до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (частина п`ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218 КПК України); прізвище, ім`я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво; дату затримання особи; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 202, 492, 493, 508 КПК України); час та дату повідомлення про підозру, зміну повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279 КПК України); час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об`єктивних причин (стаття 277 КПК України); юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України); дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України); зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282 КПК України); оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України); об`єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України); продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294 КПК України); встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред`явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК України); інші відомості, передбачені первинними обліковими документами. Таким чином, із системного аналізу вищевказаних положень законодавства, відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР - це інформація про факти і обставини у кримінальному провадженні внесення яких до ЄРДР передбачено КПК України та Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудового розслідування. Зокрема, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 4 ст. 278 КПК України) - це стосується і повідомлення про підозру (ч. 1 ст. 279 КПК України).
		Тобто, інформація і про повідомлення про підозру, також є відомостями про кримінальне правопорушення внесеними в Єдиний реєстр досудових розслідувань, а тому, якщо зазначені відомості були внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року, незалежно від того, існувало ЄРДР до 16.03.2018 року або ні.
		Оскільки в п. 4 Прикінцевих положень вище вказаного закону йдеться не про відомості про початок досудового розслідування, або перші, початкові відомості внесенні в ЄРДР, а про відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після ведення в дію цих змін. 
		Таким чином, головним для застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року є не дата, коли було розпочато досудове розслідування, а дата внесення певних відомостей по кримінальному провадженню до ЄРДР. 
		Так, як встановлено під час судового розгляду, у рамках кримінального провадження №12015160160000210 було оголошено 11.10.2021 р. підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України, тобто знову ж таки після 15.03.2018.
		Положення статті 219 КПК України чітко регламентують перебіг строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, який визначається 2 місяцями. Ці строки можуть бути продовжені відповідно до процедури та у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України.
		За встановлених обставин, визначений статтею 219 КПК України, строк досудового розслідування за ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України закінчився 10.04.2022 р. і не був продовжений в установленому законом порядку слідчим суддею, у зв`язку із чим вказане кримінальне провадження підлягає закриттю прокурором на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
		В цьому аспекті слід зауважити, що приписами п. 51, п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
		Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
		Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на необхідність дотримання принципу правової визначеності. Так практика ЄСПЛ виходить з того, що дискримінація особи за будь-якими ознаками не допускається (рішення від 04.10.2012 року у справі «Chabauty v. France» та від 03.04.2012 року у справі Van der Heijden v. The Netherlands»). А тому, сторона захисту у даному випадку не може мати різний обсяг прав, в тому числі прав на закриття кримінального провадження.
		В рішенні від 21.10.2010 у справі «Дія-97 проти України» Суд констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного здійснення правосуддя й дотримання принципу юридичної визначеності та, на що сторони провадження мають право сподіватися, застосування зазначених положень. Норму не можна вважати «законом», якщо вона не сформульована достатньо чітко, що дає особі можливість керуватися нею у своїх діях (рішення від 25.11.99 справі «Hashman and Harrup v. The United Kingdom»).
		У свою чергу Конституційний Суд у рішенні від 22.09.2005 N 5-рп/2005 вказав, що «із конституційних принципів рівності та справедливості випливає вимога визначеності, ясності й недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці й неминуче призводить до сваволі» (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5 мотивувальної частини).
		Крім того, практика ЄСПЛ виходить з того, що дискримінація особи за будь-якими ознакам не допускається (рішення від 4.10.2012 у справі «Chabauty v. France» та від 3.04.2012 у справі «Van der Heijden v. the Netherlands»). А тому сторона захисту не може мати різний обсяг прав щодо можливості закриття кримінального провадження після повідомлення особі про підозру, лише з огляду тільки на дату внесення певних відомостей до ЄРДР.
		Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
		Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права. Слідчий суддя застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		У практиці Європейського суду з прав людини принцип верховенства права розглядається як невід`ємний від доступу до правосуддя (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства»).
		У рішенні у справі «Bellet v. France» додатково було уточнено, з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві визначається рівень доступу до суду, наданий національним законодавством, що має бути достатнім для забезпечення права особи на суд. У рішенні у справі «Функе проти Франції» вказано, що «якість» внутрішніх правових норм відповідно до Конвенції залежить від точності, з якою законодавство та судова практика визначають обсяг і умови здійснення владних повноважень, виключаючи небезпеку сваволі.
		Саме тому, виходячи з положень рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції», потрібно не лише зважати на якість закону, але також, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Останнє потребує існування у внутрішньому праві відповідних засобів захисту проти довільного втручання публічної влади у здійснення прав.
		З огляду на все вищевказане у своїй сукупності, в даному випадку з урахуванням принципу верховенства права, підлягають застосуванню положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у редакції Закону N 2147-VIII від 03.10.2017 року до кримінального провадження за номером в ЄРДР № 12021000000000940, оскільки у ньому 20.08.2020 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (кримінальне провадження №12020000000000724 відомості до ЄРДР про яке, було внесено 28.07.2020 р. яке в подальшому приєднано до кримінального провадження №12015160160000210 та з якого в подальшому виділено кримінальне провадження № 12021000000000940), тобто після введення в дію вищевказаних змін.
		З урахуванням принципу верховенства права, підлягають застосуванню положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у редакції Закону N 2147-VIII від 03.10.2017 року до кримінального провадження за номером в ЄРДР №12015160160000210, оскільки у ньому 20.08.2020 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (кримінальне провадження №12020000000000724 відомості до ЄРДР про яке, було внесено 28.07.2020 р. яке в подальшому приєднано до кримінального провадження №12015160160000210) та 11.10.2021 р. ОСОБА_5 , ., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України, тобто після введення в дію вищевказаних змін.
		Також, з урахуванням принципу верховенства права, підлягають застосуванню положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у редакції Закону N 2147-VIII від 03.10.2017 року до кримінального провадження за номером в ЄРДР №12022000000000906, оскільки матеріали кримінального провадження № 12022000000000906 від 16.09.2022 р. були виділені з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р.; строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015160160000210 від 03.03.2015 р. закінчився 27.11.2020 р., тобто до виділення матеріалів досудового розслідування.
		Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 284 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цієї частини.
		Сукупність вказаного переконує в бездіяльності уповноваженого прокурора, що пов`язано з не закриттям кримінального провадження №12015160160000210, кримінального провадження № 12021000000000940 та кримінального провадження № 12022000000000906, в зв`язку з чим існують законні підстави зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12015160160000210, кримінальному провадженні № 12021000000000940 та кримінальному провадженні № 12022000000000906 вчинити дії визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а відтак скарга підлягає задоволенню.
		Наряду з вказаним, під час судового розгляду встановлено, що сторона захисту неодноразово зверталась до Офісу Генерального прокурора із клопотаннями про закриття кримінального провадження, в задоволенні яких було відмовлено.
		Так, відповідно до ч. 10 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		При цьому, в даному випадку жодної дискреції у сторони обвинувачення не може бути, оскільки Законом визначений єдиний варіант дій слідчого та прокурора в даному випадку, яким є прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
		За змістом ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України, прокурор приймає постанову про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного з підстав, передбачених частиною першою цієї статті.
		Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій закрити кримінальне провадження.
		Верховний Суд в постанові від 26.05.2020 по справі N 556/1381/18 висловив позицію, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК на будь-якій стадії процесу.
		Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю на стадії досудового розслідування кримінальних проваджень.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
		При цьому, бездіяльність прокурора щодо неприйняття процесуального рішення, яке він зобов`язаний прийняти, є триваючою. Прокурор допускає бездіяльність щодня, а отже сторона захисту має право її оскаржити щодня, протягом строку такої бездіяльності.
		В теорії права триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Іншими словами, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
		Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу.
		Відповідно до п. 71 Рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 p., державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		У кримінальних провадження, які зазначені у скарзі, прокурор допустив бездіяльність, яка полягає у невиконанні останнім обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством - закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Така бездіяльність має триваючий характер з 28.11.2020 р. і підлягає оскарженню в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
		Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 21, 22, 26, 110, 113, 214, 284, 294, 303, 305-307, 309, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Скаргу - задовольнити.
		Зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12015160160000210 вчинити дії визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а саме прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12015160160000210 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
		Зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні № 12021000000000940 вчинити дії визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а саме прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12021000000000940 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 за ч.3 ст. 212 КК України. 
		Зобов`язати уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні №12022000000000906 вчинити дії визначені пунктом 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а саме прийняти постанову про закриття кримінального провадження № 12022000000000906 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 366 України.
		 
		Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...