Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/5738/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 27.02.2023. Зареєстровано: 28.02.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2023.
Дата набрання законної сили: 24.02.2023
Номер судового провадження: К/9901/38512/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 лютого 2023 року 
		м. Київ
		справа № 523/5738/16-а
		адміністративне провадження № К/9901/38512/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П.,  Дашутіна І.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 (суддя Кисельов В. К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя Кравець О. О., судді: Домусчі С. Д., Коваль М. П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Одеської митниці ДФС Іваненко Г. М., Одеської митниці ДФС про скасування постанови,
		У С Т А Н О В И В :
		У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову від 21.01.2016 №1106/50007/15 у справі про порушення митних правил, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 8500 грн за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу (МК) України.
		Суворовський районний суд м. Одеси постановою від 16.03.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, у задоволенні позову відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами свої заперечення проти наданих митним органом та зібраних судом доказів, що підтверджують правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності згідно з постановою від 21.01.2016 №1106/50007/15.
		Позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.09.2017 відкрив у цій справі касаційне провадження №К/800/24323/17.
		У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на те, що вина позивача за порушення строку та умов режиму тимчасового ввезення транспортного засобу доведена у судовому процесі належними доказами.
		15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
		Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
		Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального права до встановлених у цій справі обставин, процесуального права, з урахуванням доводів позивача у касаційній скарзі, заперечень відповідача на касаційну скаргу, суд виходить з такого.
		Суди попередніх інстанцій встановили, що 09.09.2015 через пункт пропуску "Рені-Джюрджюлешть" (станція "Рені") митного поста "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС громадянин України ОСОБА_1 ввіз із Болгарії на територію України транспортний засіб особистого користування (автомобіль марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) та оформив це авто в митному режимі "транзит". 
		Ці обставини суди встановили на підставі оцінки доказів: копії митної декларації від 09.09.2015 з особистими даними ОСОБА_1 ; службової записки в.о. начальника митного поста ''Ізмаїл'' Одеської митниці ДФС Кувшинова О. Д. від 07.12.2016 про проходженням через зону митного контролю ``червоний коридор`` транспортного засобу (автомобіль марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ; даних з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМС) про виїзд у пункті митного пропуску "Рені-Джюрджюлешть"(станція "Рені") митного поста "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС транспортного засобу (автомобіль марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 ; інформації про факт перетину державного кордону України транспортними засобами, отриманої з використанням можливостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система ''Аркан''), про переміщення цього автомобіля з пасажирами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) через митний кордон на пункті попуску ''Рені''.
		Згідно з інформацією з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (ЄАІС ДМС), ПІК ''Інспектор" та орієнтування Одеської митниці ДФС від 24.09.2015 №1612/15-70-69 ввезений в режимі транзиту автомобіль марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 митний кордон України не перетинав та продовжував перебувати на території України.
		24.11.2015 під час митного оформлення автомобіля марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_3 , ввезеного в Україну з Болгарії під керуванням ОСОБА_1 , старший державний інспектор ВМО №2 митного поста "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС Агапітов О. Л. склав протокол №1106/5007/15 про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених частиною першою статті 470 МК України, оскільки ввезений ним 09.09.2015 інший транспортний засіб (автомобіль марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ) на митну територію України в режимі "транзит" перебував на митній території України з перевищенням строку, передбаченого статтею 95 МК України. 
		21.01.2016 заступник начальника Одеської митниці ДФС виніс постанову про порушення митних правил №1106/50007/15, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених зазначеною нормою, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становило 8500 грн.
		Незгода позивача з цією постановою стала підставою для звернення до суду з цим позовом. 
		Позивач доводив, що документи для митного оформлення автомобіля марки ''VOLKSWAGEN TOURAN'', державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , ввезеного в Україну в митному режимі "транзит", він не подавав, митну декларацію власноручно не заповнював і також не подав, і йому не відомо ким та у який спосіб до митної декларації були внесені дані його документів. Водночас позивач не заперечував, що 09.09.2015 перетнув державний кордон України на цьому авто, але наголошував, що здійснив це як пасажир. З огляду на ці обставини позивач вважає, що не може нести адміністративну відповідальність за порушення митних правил відповідно до частини третьої статті 470 МК України.
		Згідно з частиною першою статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Статтею 93 МК України встановлено вимоги до переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту. Так, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 95 МК України для автомобільного транспорту строки транзитних перевезень становлять 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
		Частиною третьою статті 470 МК України встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		З метою митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, відповідно до пункту 7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України №1118 від 17.11.2005, власник транспортного засобу (ТЗ) або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження), митної декларації - у разі потреби. Не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження) {абзац п`ятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної митної служби N560 (z0801-09) від 16.06.2009}.
		Наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 №614, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.06.2012 за №1014/21326, затверджено Порядок заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності.
		Відповідно до підпункту 1.3 Порядку митна декларація заповнюється власноручно громадянином, який досяг 16-річного віку, або уповноваженою ним особою і засвідчується його особистим підписом до пред`явлення товарів для митного контролю.
		Декларація не приймається до митного оформлення посадовою особою митного органу в разі: заповнення декларації, форма якої відрізняється від установленої; заповнення декларації з порушенням вимог цього Порядку; заповнення декларації олівцем; заповнення декларації з виправленнями та/або підчищеннями {підпункт 1.8 Порядку}.
		Разом з декларацією для митного контролю та митного оформлення товарів громадянином або уповноваженою особою залежно від мети переміщення, виду транспорту, найменування товару, способу переміщення та інших факторів, що впливають на митні процедури, подаються документи, перелік яких визначено у цьому пункті, в тому числі документи, що посвідчують особу та підтверджують країну постійного проживання громадянина або уповноваженої особи (зокрема, паспорт або інший документ громадянина, що дає йому право на перетин державного кордону України), документи, що підтверджують право власності на транспортний засіб особистого користування {підпункт 1.9 Порядку}.
		При прийнятті декларації до оформлення посадова особа митного органу перевіряє: відповідність заповненої декларації установленій формі; повноту та правильність заповнення декларації згідно з вимогами цього Порядку; відповідність даних, зазначених у декларації, відомостям, що містяться у поданих разом з декларацією документах (пункт 3.1 Порядку). Тобто посадова особа митного органу перевіряє заповнення декларації щодо форми та порядку та відповідність зазначених в ній даних відомостям, що містяться у поданих разом з декларацією документах. І лише після цього посадова особа митного органу приймає декларацію до митного оформлення та, проставивши в цій декларації свій підпис, час та відбиток особистої номерної печатки в графі „Для службових позначок", завершує митне оформлення товару. 
		З моменту прийняття декларації посадовою особою митного органу для оформлення вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а громадянин або уповноважена особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації {підпункт 1.10 Порядку}.
		Отже, при ввезені транспортного засобу посадовими особами митного органу перевіряються документи особи, яка ввозить транспортний засіб. Ненадання документів для проведення вказаних дій (чи надання документів іншої особи) виключає можливість внесення в бази даних митного органу інформації щодо позивача як особи, яка ввезла ТЗ у відповідному режимі ''транзит''. При цьому, як правильно зазначили суди, Порядком не встановлено обов`язок посадової особи митного органу безпосередньо слідкувати за процесом заповнення громадянином декларації. Тому доводи позивача про те, що необхідні документи для митного оформлення авто, ввезеного в Україну з Болгарії, він не заповнював та не подавав, є безпідставними, та спростовуються наданими відповідачем доказами. Крім того, предметом доказування у цій справі є дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, а не порядок заповнення митної декларації цією особою під час декларування товару.
		Встановивши обставини переміщення транспортного засобу позивачем через митну територію України та порушення ним строку, передбаченого статтею 95 МК України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності на підставі частини третьої статті 470 МК України.
		Ухвалені у справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам частин першої - третьої статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення з викладених вище підстав. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Висновки судів попередніх інстанцій є результатом оцінки наданих сторонами та зібраних судом доказів. 
		Оцінка доказів судами попередніх інстанцій зроблена з дотриманням норми статті 86 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги, стаття 90 КАС в чинній редакції).
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
		Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 16.03.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко  І. В. Дашутін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...