Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/1124/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Надіслано для оприлюднення: 28.02.2023. Зареєстровано: 01.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.03.2023.
Дата набрання законної сили: 28.02.2023
Номер судового провадження: 11-сс/991/184/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 991/1124/23 
		провадження № 11-сс/991/184/23
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
		УХВАЛА
		про повернення апеляційної скарги
		 
		28 лютого 2023 року                                                                                         м. Київ
		               
		Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року, якою йому відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність в.о. директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 
		УСТАНОВИВ:
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність в.о. директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		Не погодившись з указаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року та постановити нову, якою зобов`язати в.о. директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення.
		Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023  року слід повернути, виходячи з такого.
		Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст. 396 КПК України. Загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет. 
		Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. 
		Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. 
		Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова Касаційного кримінального суду від 24 березня 2021 року у справі № 937/1059/20).
		У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Суд, застосовуючи підпункт «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників ( «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic), заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France), заяви № 61164/00 і № 18589/02).
		Використання ОСОБА_2 у тексті апеляційної скарги неприпустимих та образливих висловлювань і порівнянь на адресу суддів свідчить про зловживання ним правом на подання відповідної скарги. Під неприпустимими та образливими слід розуміти такі висловлювання поданої ним апеляційної скарги: «…обґрунтовано зважаю випадково опинилась на посаді судді Вищого антикорупційного суду…»; «…винесена нею ухвала не тільки зухвало-злочинна, тому що містить зухвало-злочинне зволікання його величі КПК України та насамперед здорового глузду…»; «…на мою думку полягає не тільки у звільнені «добродійки» з теплої посади судді, на яку вона потрапила випадково, а насамперед буду вимагати повернення до державного бюджету шалених коштів, які отримала вона, у якості заробітної але не заробленої платні за свою ганебно-злочинну діяльність…»; «зухвало-кримінальні ухвали слідчих суддів…»; «…вважає, що ці завдання співпадають з його власними корупційно-кримінальними завданнями…»; «..Вищого антикорупційного суду, який створений не просто для боротьби з корупцією, а для її подолання, а у дійсності його судді і їх протиправні дії і рішення являють собою яскравий зразок не просто корупції, а махрової корупції…»; та інші.
		Кримінальний процесуальний закон не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. Скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту (постанова Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20).
		За викладених обставин,  апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023  року слід повернути особі, яка її подала. 
		На підставі наведеного, керуючись ст. 399 КПК України, суд
		                                                              ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 лютого 2023 року, якою йому відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність в.о. директора Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 , повернути особі, яка її подала.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
		 
		Суддя:                                                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...