Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/16761/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.02.2023. Зареєстровано: 01.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2023.
Дата набрання законної сили: 30.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                                                                                                                                              ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 лютого 2023 року Справа № 160/16761/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                            Бухтіярової М.М.,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
		ВСТАНОВИВ:
		25.10.2022 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.06.2022 р. «Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни можливого порушення службової дисципліни інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період часу з 21.02.2022 по 28.03.2022»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.06.2022 р. № 521к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції Фролової О.С»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.06.2022 р. № 606 о/с «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та з урахуванням Закону України «Про правовий режим воєнного стану»;
		- поновити ОСОБА_1 , старшого лейтенанта поліції на посаді інспектора з комунікації Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, з 03 червня 2022 року;
		- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-а, код ЄДРПОУ: 40108866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме: 03 червня 2022 року по день фактичного розрахунку.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 07.11.2015 вона проходила службу в органах поліції, 01.02.2021 - на посаді інспектора з комунікації Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. У період з 14.02.2022 по 05.03.2022 знаходилась у щорічній відпустці у зв`язку із виїздом до Арабської Республіки Єгипет. З 24.02.2022 на території України введено воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, внаслідок якої з 05.03.2022 немала можливості повернутись до України через закриття авіа простору із Україною та відсутності квитків на літаки до держав Європи та з 07.03.2022 приступити до виконання покладених обов`язків. 24.03.2022 старшим інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП було повідомлено начальника Дніпровського РУП ГУНП про відсутність ОСОБА_1 на роботі з 21.03.2022, на підставі якого було призначено службове розслідування, 28.03.2022 затверджено відповідний висновок та наказом відповідача від 28.03.2022 №413о/с її звільнено зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, застосованого наказом від 28.03.2022 №341к за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу у період з 21.03.2022 по 28.03.2022.  В подальшому, 09.05.2022 наказом відповідача № 434к було скасовано наказ від 28.03.2022 №341к, однак вона не була обізнана про його існування, відповідачем не було доведено у належний спосіб наказ №434 к від 09.05.2022 і вже 17.05.2022 відносно неї було розпочато нове службове розслідування, 01.06.2022 затверджено висновок та наказом від 01.06.2022 № 521к притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період з 07.03.2022 до 28.03.2022 та 13.05.2022 по 01.06.2022. Позивач вказує, що описані події та складені за їх результатом документи відбувались за відсутності її інформування про них та отримання пояснень. Акт огляду електронної комунікації не передбачений чинного законодавства та не є доказом належного повідомлення позивача. Лише 14.09.2022 з приїздом до м. Дніпра вона дізналась про те, що її звільнено зі служби в поліції та 23.09.2022 через свого представника ознайомлена з матеріалами службових розслідувань. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення її права на захист та належне службове розслідування обставинам, що зумовили невихід на службу. Поряд з цим, позивач акцентує, що Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист №2024/02.0-0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Проте, ані матеріали службового розслідування, ані сам зміст висновку службового розслідування не містять оцінки наведеним у них причинам поважності неможливості прибуття позивача до місця служби у вказаний період (неможливість повернутись до України з Домініканської Республіки через закриття авіа простору внаслідок збройної агресії рф про України). Крім того, відповідачем не наведено жодних фактів, які б свідчили про те, що її не вихід на службу з  07.03.2022 по 28.03.2022 та 13.05.2022 по 01.06.2022 якимось чином вплинув на довіру до поліції чи підірвали до неї авторитет. За таких обставин, відповідачем не доведено вину, водночас застосування дисциплінарного стягнення не може ґрунтуватись на припущеннях або недоведених фактах. З огляду на викладені обставини, позивач вважає, що службове розслідування проведено неповно, без з`ясування всіх обставин та без встановлення дійсних причин і умов, що зумовили не вихід на службу, не враховано характер проступку, обставин, за яких він був вчинений, ставлення до служби, попередньої поведінки, та без обґрунтування необхідності застосування крайнього заходу відповідальності у вигляді звільнення зі служби, що у сукупності свідчить про протиправність висновку службового розслідування, незаконності її звільнення та наявності підстав для поновлення на займаній посаді та стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 03.06.2022 по день фактичного розрахунку.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31.10.2022 адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
		10.11.2022 від представника позивача адвоката Чередник І.О. надійшла заява про усунення недоліків позову.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 позивачу було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 31.10.2022, на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
		28.11.2022 від представника позивача адвоката Чередник І.О. надійшла заява про усунення недоліків позову.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16761/22; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
		Цією ж ухвалою було витребувано у відповідача докази належного повідомлення позивача про звільнення з 02.06.2022 (надіслання (вручення) наказу від 01.06.2022 р. № 606 о/с); докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування підстав для прийняття наказу, що оскаржується.
		24.01.2023 від представника позивача адвоката Чередник І.О. засобами поштового зв`язку надійшло клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, до якого долучено копію листа від 08.11.2022 №1/Ч-433аз/103/05-2022, копію довідки про нараховане грошове забезпечення у період з березня 2022 по червень 2022 та докази надсилання клопотання з додатками відповідачу (фіскальний чек №4900102451231 від 11.01.2023).
		25.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідачем зазначено наступне. Наказом ГУНП від 02.06.2022 № 606 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту та з урахуванням Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Підставою притягнення її до дисциплінарної відповідальності  стало проведення службового розслідування. З метою проведення повного і всебічного дослідження обставин виявлених порушень згідно з наказом ГУНІІ від 17.05.2022 року № 699 та наказом ГУНП від 31.05.2022 року № 793, із змінами, внесеними наказом ГУНП від 23.05.2022 року № 746, було призначено та проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни позивачем, у ході якого встановлено, що 17.05.2022 до керівництва Головного управління надійшла інформація про те, що з 21.03.2022 по 28.03.2022 в умовах воєнного стану в Україні позивач не вийшла на службу. За вказаним фактом на підставі наказу ГУНП від 25.03.2022 року № 532 було проведено службове розслідування, за результатами якого в діях ОСОБА_1 встановлено дисциплінарний проступок, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 21.03.2022 року по 28.03.2022 року. З урахуванням зазначеного до позивача наказом ГУНП від 28.03.2022 року № 341 к (реалізований наказом ГУНП від 28.03.2022 року № 413 о/с) застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. В подальшому, у зв`язку із внесенням змін до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом від 09.05.2022 року № 434 к були скасовані документи, на підставі яких до ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. 12.05.2022 року о 14:20 начальником СКЗ Дніпровського РУП ГУНГ позивачу за допомогою засобу електронної комунікації у месенджері «Telegram» на м.н.т. НОМЕР_2 було здійснено відправлення сканкопій наказів ГУНП від 09.05.2022 року №434к та №545 о/с, які позивач передивилася (ознайомилася), про що свідчать відповідні позначки (відмітки) синіх кольорів поряд з відправленнями. У відповідь позивач надіслала голосове повідомлення, після чого їй було роз`яснення та повідомлено, що вона повинна вийти на службу. Вказане повідомлення ОСОБА_1 передивилася, про що свідчать відповідні позначки (відмітки) синіх кольорів поряд з повідомленням, однак, відповіді не надала та на службу не з`явилася. Про даний факт складено акт огляду електронної комунікації від 16.05.2022 року № 43/20-765. 24.05.2022 року о 17 год. 23 хв. старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП за допомогою засобу електронної комунікації на номер телефону позивача було здійснено відправлення листа-виклику від 24.05.2022 року № 50/2-162 (з додатком у виді сканкопії наказу ГУНП від 17.05.2022 року № 699) про необхідність її прибуття 27.05.2022 о 12 год. 00 хв. до ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень з приводу відсутності на службі. Позивач передивилася лист (ознайомилася), про що свідчать відповідні позначки (відмітки) синіх кольорів поряд з відправленнями, що підтверджується актом огляду засобу електронної комунікації від 27.05.2022 №50/2-174. Однак, незважаючи на викладене, позивач у зазначений у виклику час не з`явилася, при цьому жодної інформації про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомила, у зв`язку з чим було складено відповідний акт. Відповідач зазначає, що з урахуванням викладеного позивач вважається такою, що відмовилась від надання пояснень. За таких обставин, службовим розслідуванням доведено, що позивач свідомо, нехтуючи розпорядком дня поліцейських і вимогами щодо несення служби в посиленому варіанті, не вийшла на службу без поважних причин з 07.03. по 28.03.2022 року, а також з 13.05. по 01.06.2022 року в умовах воєнного стану, тобто вчинила дії, що несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, тому при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідач діяв на підставі, в межах компетенції та у спосіб, що передбачені діючим законодавством; тяжкість застосованого до позивача виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому проступку, у зв`язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
		До відзиву відповідачем долучено клопотання про продовження процесуального строку на подачу відзиву.
		В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що 05.01.2023 за вх.360 надійшла копія ухвали суду від 05.12.2022 з копією позову з додатками. ГУНП намагалось надати копію відзиву суду 20.01.2023, тобто у строк, встановлений судом, однак 20.01.2023 протягом дня неодноразово оголошувалась повітряна тривога, канцелярія суду не працювала, не працювало і відділення пошти, у зв`язку із чим вказані документи надіслано ГУНП поштою 21.01.2023.
		Розглянувши подане відповідачем клопотання та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
		Приписами частини першої статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Згідно з частиною п`ятою статті 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
		За змістом пункту 1 частини першої статті 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 05.12.2022 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. Відповідачем копію ухвали суду від 05.12.2022 разом із позовними матеріалами отримано 04.01.2023 в приміщені суду, що підтверджується наявною у справі розпискою (а.с.178). Отже, останній день для подання відзиву на позов є 19.01.2023, тоді як відзив поданий на поштове відділення для відправлення до суду 21.01.2023, тобто пропуск - 2 дні.
		Положеннями статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.
		Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 23 серпня 2022 року.
		Указом Президента України від 17 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, тобто до 21 листопада 2022 року. 
		Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, тобто до 19 лютого 2023 року.
		Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто до 20 травня 2023 року.
		З огляду на викладене, враховуючи наведені представником відповідача доводи та встановлені обставини, виходячи із завдань адміністративного судочинства, а також з метою забезпечення реалізації процесуальних прав учасників справи в умовах воєнного стану, суд не вбачає правових підстав для відмови відповідачу у задоволенні клопотання та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку на подання відзиву поважними та прийняти відзив на позовну заяву.
		Також, 25.01.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 адміністративний позов залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено позивачеві строк - п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, із зазначенням обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із такими позовними вимогами, та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
		03.02.2023 від представника позивача адвоката Чередник І.О. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. 
		06.02.2023 від представника позивача адвоката Чередник І.О. надійшла заява про усунення недоліків по справі, до якої долучено пояснення ОСОБА_1 від 06.02.2023, заяву про поновлення процесуального строку на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2023.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 заяву про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано причини пропуску строку звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку поважними та поновлено позивачу в цій частині строк звернення до суду.
		Цією ж ухвалою суду у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про залишення позову без розгляду відмовлено та продовжено розгляд адміністративної справи.
		Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористалась.
		Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
		Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
		Зважаючи на те, що 24.02.2023 суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні, а повне судове рішення складено першого робочого дня.
		Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; з 07.11.2015 - проходила службу в поліції; з 01.02.2021 - на посаді інспектора з комунікації Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
		27.11.2021 між громадянином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.69 т.1); після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 має прізвище ОСОБА_1 .
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №11о/с (а.с.241 т.1) внесено зміни в облікові документи, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 надалі визнано за прізвищем ОСОБА_1 .
		Відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 10.01.2022 №2 в о/с (а.с.243 т.1) позивачці надано відпустку з 14 лютого по 05 березня 2022 року у зв`язку з виїздом до Арабської Республіки Єгипет.
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 17.01.2022 №5 в о/с капітану поліції ОСОБА_3 (а.с.244 т.1) надано відпустку з 17 лютого по 12 березня 2022 року у зв`язку з виїздом до Арабської Республіки Єгипет.
		Згідно із відміткою у паспорті громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 прибула у Домініканську республіку - 23.02.2022.
		Наказами ГУНП в Дніпропетровській області від 24.02.2022 №13 в о/с у зв`язку із службовою необхідністю та введенням воєнного стану в Україні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , капітана поліції ОСОБА_3 відкликано з відпустки з 24.02.2022 (а.с.244, 246 т. 1).
		Згідно із довідкою відділення поліції №8 РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 17.01.2023 №43.8/3-363 після повернення до Дніпропетровської області капітан поліції ОСОБА_3 приступив до виконання службових обов`язків з 23.03.2022 (а.с.244 т.1).
		Рапортом старшого інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_12 було повідомлено начальника Дніпровського РУП ГУНП про те, що з 21.03.2022 в умовах воєнного стану в Україні інспектор з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з`являється за місцем несення служби, на неодноразові телефонні дзвінки на її мобільний телефон НОМЕР_2 не відповідає (а.с.22 т.1).
		25.03.2022 начальник Дніпровського РУП ГУНП полковник поліції Клешня В.В. звернувся до начальника ГУНП в Дніпропетровській області із рапортом про призначення проведення службового розслідування (а.с.23 т.1).
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 25.03.2022 №532 «Про організацію проведення службового розслідування» з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки обставин, викладених у рапорті начальника Дніпровського РУП ГУНП, щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу з 21.03.2022, проведено службове розслідування.
		За результатами вказаного службового розслідування 28.03.2022 затверджено Висновок службового розслідування, яким факт невиходу на службу інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 21.03.2022 по 28.03.2022 без поважних причин визнано таким, що знайшов своє підтвердження, а склад дисциплінарного проступку встановленим.
		Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області №341к від 28.03.2022 (а.с.219 т.1) за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пунктів 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 №2786, що виразилось у не виході на службу без поважних причин з 21.03.2022 по 28.03.2022 в умовах воєнного стану, враховуючи характер проступку, обставин, за яких він був вчинений, до інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		Згідно із пунктами 2, 3 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 28.03.2022№341к дні невиходу на службу без поважних причин з 21.03.2022 по 28.03.2022 визнано прогулом, службове посвідчення поліцейського серії ДНП №025859, видане 18.02.2021 на ім`я старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та спеціальний жетон НОМЕР_6 визнано недійсними.
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.03.2022 № 413 о/с на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби з 28.03.2022 (а.с.33 т.1).
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.05.2022 №434к скасовано наказ ГУНП від 28.03.2022 №341к та висновок службового розслідування від 28.03.2022 (а.с.35 т.1).
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 09.05.2022 № 545 о/с «По особовому складу» скасовано наказ ГУНП від 28.03.2022 № 413о/с (підстава: наказ ГУНП від 09.05.2022 р. № 434к), а.с.36 т.1.
		12.05.2022 позивачу за допомогою засобу електронної комунікації у месенджері «Telegram» на м.н.т. НОМЕР_2 здійснено відправлення сканкопії наказу від 09.05.2022 №434к.
		Згідно із довідкою старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції А.Р.Балаш номер мобільного телефону мобільного оператора lifecell+380636498814 належить інспектору з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 (а.с.223 т.1).
		16.05.2022 з метою фіксації отримання інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 повідомлення про ознайомлення з наказом ГУНП від 09.05.2022 №434к начальником СКЗ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_11 складено акт від 16.05.2022 №43/20-765 огляду засобу електронної комунікації, яким встановлено, що мобільний телефон «iPhone» має завантажені додатки месенджерів «Telegram» та «WatsApp»; контакт оператору мобільного зв`язку НОМЕР_5 , названий як « ОСОБА_1 » (позивний ОСОБА_1 ); в додатку «Telegram» мається переписка з вказаним контактом (а.с.37 т.1). 
		Також, актом від 16.05.2022 №43/20-765 зафіксовано, що 12.05.2022 о 14 год. 20 хв. здійснено відправлення з мобільного телефону старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 копію наказу ГУНП від 09.05.2022 №434к у форматі PDFстаршому лейтенанту поліції ОСОБА_1 для ознайомлення. Дане фото (виклик) контакт ОСОБА_1 передивилась, про що свідчать відповідні позначки в чаті месенджеру. ОСОБА_8 на зазначене повідомлення відповіла голосовим повідомленням, в якому повідомила наступне: «ОСОБА_14, привет. Можешь пожалуйста объяснить, что это вообще такое, чего это меня поновили, что вообще происходит?».
		17.05.2022 начальник УГІ ГУНП в Дніпропетровській області полковник поліції ОСОБА_9 звернувся із рапортом до начальника ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15 про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період з 21.03.2022 по 28.03.2022 (а.с.39 т.1).
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 17.05.2022 № 699 було призначено службове розслідування(а.с.40 т. 1). 
		21.05.2022 начальник УГІ ГУНП в Дніпропетровській області Олександр Таран доповів начальнику ГУНП в Дніпропетровській області Анатолію Щадило про те, що відповідно до рапорту начальника Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції Клешні В.В. від 20.05.2022 був встановлений факт невиходу на службу інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 з 17.05.2022 (а.с.41 т.1).
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 23.05.2022 № 746 внесено зміни до наказу ГУНП від 17.05.2022 № 699, доповнено його пунктом 4 наступного змісту: з 17.05.2022 припинити нарахування грошового забезпечення інспектору з комунікації Дніпровського РУП ГУНП ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю останньої на службі до дня з`ясування причин не виходу на службу (а.с.42 т.1).
		Листом-викликом ГУНП в Дніпропетровській області від 24.05.2022№50/2-162 було повідомлено позивачу про розпочате службове розслідування та про необхідність прибуття 27.05.2022 о 12:00 год. до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень з приводу обставин, причин і умов її відсутності на службі у період з 21.03.2022 по 28.03.2022  (а.с.43 т.1), який надіслано позивачу за допомогою засобу електронної комунікації у месенджері «WhatsApp» на м.н.т. НОМЕР_2 .
		27.05.2022 з метою фіксації отримання інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 листа-виклику від 24.05.2022 р. №50/2-162 (з додатком у вигляді сканкопії наказу ГУНП від 17.05.2022 №699) старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_16 складено Акт від 27.05.2022 №50/2-174 огляду засобу електронної комунікації (а.с.44 т.1).
		Згідно з вказаним актом оглядом встановлено, що смартфон «iPhone» має завантажений додаток месенджеру «WatsApp». У вкладці «Бесіди» зазначеного застосунку є чат з користувачем « ОСОБА_1 » (м.н.т. НОМЕР_2 ), в якому 24.05.2022 (вівторок) о 17 год. 23 хв. міститься відправлення сканкопій наказу ГУНП від 17.05.2022 №699 та листа-виклику від 24.05.2022 №50/2. Вказані відправлення старший лейтенант поліції ОСОБА_1 переглянула (ознайомилась).
		27.05.2022 старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_16 складено Акт №50/2-175 про відмову надати пояснення (а.с.46 т.1), яким зафіксовано, що інспектор з комунікації Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 для надання пояснень з приводу обставин, причин і умов її відсутності на службі 27.05.2022 до Головного управління не з`явилась та не повідомила про наявність поважних причин свого неприбуття.
		Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 31.05.2022 №793 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП від 17.05.2022 № 699, до 14.06.2022 (а.с.52 т.1).
		01.06.2022 старшим інспектором СКЗ Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7, старшим інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП капітаном поліції ОСОБА_12, начальником Дніпровського РУП ГУНП полковником поліції ОСОБА_17 складено Акт відсутності на службі №43/20-815 інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у період з 13.05.2022 по 14.05.2022, з 16.05.2022 по 21.05.2022, з 23.05.2022 по 28.05.2022, з 30.05.2022 по 01.06.2022 (а.с.54 т.1).
		01.06.2022 затверджено Висновок «Про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період часу з  21.03.2022 по 28.02.2022» від 01.06.2022.
		Відповідно до вказаного Висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області, члени дисциплінарної комісії дійшли, що порушення службової дисципліни інспектором з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період часу з 21.03.2022 по 28.03.2022, а також додатково встановлені у ході вказаного службового розслідування недоліки (невихід на службу останньою у період з 07.03.2022 по 20.03.2022, а також з 13.05.2022 по 01.06.2022), є такими, що частково знайшли об`єктивне підтвердження, в її діях дисциплінарний проступок є встановленим, та вважають можливим службове розслідування по даному факту закінчити та за доцільне  (п.2 Висновку) за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 №2786, наказу ГУНП від 20.04.2022 №604 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії воєнного стану в Україні», що виразилось у не виході на службу без поважних причин з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022 в умовах воєнного стану, тобто вчиненні дій, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, застосувати до інспектора з комунікацій Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		З матеріалів Висновку службового розслідування від 01.06.2022 встановлено наступне.
		17.05.2022 до керівництва Головного управління надійшла інформація про те, що з 21.03.2022 по 28.03.2022 в умовах воєнного стану в Україні, веденого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, інспектор з комунікацій Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не вийшла на службу.
		За даним фактом, на підставі наказу ГУНП від 25.03.2022 №532 було проведено службове розслідування, за результатом якого в діях останньої встановлено дисциплінарний проступок, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 21.03.2022 по 28.03.2022.
		З урахуванням зазначеного, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом ГУНП від 28.03.2022 №341к було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, яке в подальшому реалізоване відповідним наказом по особовому складу (наказ ГУНП від 28.03.2022 №413 о/с).
		Наказом Головного управління від 09.05.2022 №434к були скасовані документи, на підставі яких до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Наказом ГУНП від 09.05.2022 №545о/с скасовано наказ ГУНП від 28.03.2022 №413 о/с, яким було реалізовано вищезазначене дисциплінарне стягнення.
		12.05.2022 о 14.20 начальником СКЗ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_11 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 за допомогою засобу електронної комунікації було здійснено відправлення сканкопій наказів ГУНП від 09.05.2022 №№434к та №545 о/с. Про даний захід складено акт огляду засобу електронної комунікації від 16.05.2022 №43/20-765.
		Під час службового розслідування було отримано довідку від СКЗ Дніпровського РУП ГУНП, відповідно до якої стало відомо, що дійсно м.н.т. НОМЕР_2 належить старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1
		24.05.2022 о 17 год. 23 хв. старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_16 за допомогою електронної комунікації було здійснено відправлення ОСОБА_1 листа-виклику від 24.05.2022 р. №50/2-162 (з додатком у вигляді скан-копії наказу ГУНП від 17.05.2022 №699) про необхідність прибуття 27.05.2022 о 12 год. 00 хв. до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень, що підтверджується актом огляду засобу електронної комунікації від 27.05.2022 №50/2-174.
		Однак, на вищевикладене, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на зазначений у виклику час та взагалі протягом дня до Головного управління не з`явилась, при цьому жодної інформації про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомила.
		27.05.2022 о 16 год. 00 хв. підполковником поліції ОСОБА_16 складено відповідний акт за №50/2-174 «Огляду засобу електронної комунікації» .
		Таким чином, з урахуванням абзацу 2 частини 3 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вважається такою, що відмовилась від надання пояснень, про що складено відповідний акт №50/2-175 «Про відмову надавати пояснення» від 27.05.2022.
		В ході службового розслідування було опитано начальника Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції Клешню Вячеслава Валентиновича, який підтверджує обставини події, що викладені у його рапорті щодо відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та повідомив, що на теперішній час остання на службу не вийшла. Також, опитуваний зазначив, що після завершення службового розслідування. Організованого наказом ГУНП від 25.03.2022 №532 та притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, йому стало відомо, що остання не вийшла на службу з 07.03.2022.
		Опитано старшого інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_12 , яка зазначила, з 07.03.2022 в умовах воєнного стану старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з`явилась за місцем несення служби. На неодноразові телефонні дзвінки на її м.н.т. НОМЕР_2 остання не відповідає.
		Отже, виходячи із наявних матеріалів службового розслідування, ураховуючи не робочі дні, у дисциплінарної комісії виникає достатньо підстав вважати, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 без поважних причин була відсутня на робочому місці у періоди з 07.03.2022 по 28.03., а також з 13.05. по 01.06.
		Також, під час службового розслідування було встановлено, що відповідно до наказу ГУНП від 10.01.2022 №2 о/с старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було надано відпустку у період з 14.02.2022 до 05.03.2022 з виїздом до Арабської Республіки Єгипет. Згідно відомостей інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи «Аркан» старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перетнула державний кордон України 22.02.2022 та по теперішній час інформації щодо її повернення немає (лист УІАП ГУНП від 30.05.2022 №26/1648).
		Відповідно до частини 2 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
		В даному випадку, в ГУНП в Дніпропетровській області внутрішнім розпорядком дня  поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 №2786, в якому вказано: « 1. Початок роботи - о 09.00. 2.Обідня перерва - 45 хвилин: з 13.00 по 13.45; 3. Закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18.00, у п`ятницю - о 16.45; 4. Вихідні дні - субота і неділя. Рекомендований час завчасного прибуття на робоче місце - 08.45. Перебування у робочий час поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів та інших структурних, відокремлених підрозділів ГУНП за межами службових приміщень (адміністративних будівель) з метою вирішення службових питань погоджується з керівниками відповідних самостійних структурних підрозділів ГУНП». Також, наказом ГУНП від 20.04.2022 №604 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території області воєнного стану» було встановлено для працівників шестиденний робочий тиждень та відмінено вихідний день суботу і святкові дні. Частина 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України зобов`язує поліцейського дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, перевіривши, проаналізувавши та оцінивши наявні матеріали службового розслідування, дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 свідомо, нехтуючи розпорядком дня для поліцейських і вимогами щодо несення служби в посиленому варіанті, не вийшла з 07.03. по 28.03., а також з 13.05. по 01.06. відповідно, на службу без поважних причин, тим самим збільшивши навантаження на інших працівників Дніпровського РУП ГУНП в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим вчинила дисциплінарний проступок, який став можливим внаслідок особистої недисциплінованості.
		01.06.2022 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №521к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора з комунікацій Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » (а.с.204 т.1).
		Згідно із пунктом 1 наказу від 01.06.2022 №521к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 №2786, наказу ГУНП від 20.04.2022 №604 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії воєнного стану в Україні», що виразилось у не виході на службу без поважних причин з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022 в умовах воєнного стану, тобто вчиненні дій, які не сумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, та, як наслідок, підривають довіру до нього, як до носія влади та до поліції в цілому, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, до інспектора з комунікацій Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		Пунктом 2 вказаного наказу визнано прогулами дні не виходу на службу без поважних причин інспектора з комунікацій Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022.
		Відповідно до пункту 3 цього наказу УФЗБО ГУНП наказано грошове забезпечення за дні не виходу на службу з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 не нараховувати.
		02.06.2022 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №606о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора з комунікації Дніпровського районного управління поліції зі служби з 02 червня 2022 року на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та з урахуванням Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (а.с.62 т.1).
		02.06.2022 за допомогою засобу електронної комунікації у месенджері «Telegram» на м.н.т. НОМЕР_2 здійснено відправлення позивачу сканкопії наказу від 02.06.2022 №606о/с.
		Також, листом від 10.06.2022 №43/20-841Дніпровським районним управлінням поліції ГУНП в Дніпропетровській області було надіслано копії наказів від 01.06.2022 №521к та від 02.06.2022 №606 о/с позивачу на адресу її зареєстрованого місця проживання рекомендованим поштовим відправленням (а.с.12-13 т.2).
		Не погодившись з висновком службового розслідування від 01.06.2022, із застосованим дисциплінарним стягнення та звільненням зі служби в поліції, позивач звернулась до суду із цим позовом. 
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (в редакції на час спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).
		За змістом статті 2 цього Закону завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:1) забезпечення публічної безпеки і порядку;2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;3) протидії злочинності;4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
		Відповідно до частини першої статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до частини першої, четвертої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		За змістом статті 12 Закону №580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
		Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Відповідно до частини другої статті 18 цього Закону поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
		Відповідно до частини 3  статті 11 цього Закону рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
		Частиною 1 статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
		«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».
		Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179), за змістом пункту 1 розділу І яких ці Правила спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
		Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція).
		Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
		Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580-VIII).
		Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут у редакції на час спірних відносин).
		Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
		Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
		Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
		За змістом статті 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
		Відповідно до частини першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
		За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
		Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
		За змістом положень частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
		Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року на 90 діб згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022 року.
		Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
		Відповідно до частини 1 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
		Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
		Частинами 3, 5 та 6 статті 26 цього Статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
		За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
		Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
		Статтею 27 Дисциплінарного статуту визначено порядок відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану.
		Так, згідно з частинами першою, другою статті 27 Статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
		У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.
		За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
		Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
		За змістом частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
		Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
		Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
		Відповідно до частини четвертої статті 27 Дисциплінарного статуту від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
		Згідно із частинами 1, 2 статті 30 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі, копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
		Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
		За змістом частини 3 статті 30 Статуту доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
		Отже, недотримання службової дисципліни, а також вчинення дій, що підривають авторитет поліції є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення із служби в поліції.
		На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		При цьому, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. 
		Суд звертає увагу, що дотримання зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того, перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.
		В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у спірний період позивач обіймала посаду інспектора з комунікації Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
		Оскаржуваний наказ від 02.06.2022 №606о/с про звільнення зі служби за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» прийнятий у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції та з урахуванням Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом від 01.06.2022 №521к, прийнятого за наслідками службового розслідування, оформленого Висновком, затвердженого 01.06.2022 начальником ГУНП в Дніпропетровській області генералом поліції Анатолієм Щадило.
		Згідно з вказаним Висновком під час службового розслідування були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у не виході на службу без поважних причин з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022 в умовах воєнного стану.
		Так, відповідно до Висновку під час службового розслідування було встановлено, що наказом ГУНП від 10.01.2022 №2 о/с старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 було надано відпустку у період з 14.02.2022 до 05.03.2022 з виїздом до Арабської Республіки Єгипет.
		17.05.2022 до керівництва Головного управління надійшла інформація про те, що з 21.03.2022 по 28.03.2022 в умовах воєнного стану в Україні інспектор з комунікацій Дніпровського РУП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не вийшла на службу.
		За даним фактом на підставі наказу ГУНП від 25.03.2022 №532 було проведено службове розслідування, за результатом якого в діях останньої встановлено дисциплінарний проступок, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 21.03.2022 по 28.03.2022. До старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наказом ГУНП від 28.03.2022 №341к було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, яке в подальшому реалізоване відповідним наказом по особовому складу (наказ ГУНП від 28.03.2022 №413 о/с).
		Наказом Головного управління від 09.05.2022 №434к були скасовані документи, на підставі яких до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, наказом ГУНП від 09.05.2022 №545о/с скасовано наказ ГУНП від 28.03.2022 №413 о/с, яким було реалізовано вищезазначене дисциплінарне стягнення.
		Службовим розслідуванням встановлено, що номер мобільного телефону мобільного оператора lifecell НОМЕР_2 належить інспектору з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 .
		12.05.2022 о 14.20 начальником СКЗ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_11 позивачу за допомогою засобу електронної комунікації у месенджері «Telegram» на м.н.т. НОМЕР_2 здійснено відправлення сканкопії наказу від 09.05.2022 №434к.
		Про даний захід складено акт огляду засобу електронної комунікації від 16.05.2022 №43/20-765, яким встановлено, що вказані відправлення переглянуті, на вказані відправлення відреаговано голосовим повідомленням.
		21.05.2022 начальник УГІ ГУНП в Дніпропетровській області Олександр Таран доповів начальнику ГУНП в Дніпропетровській області про те, що відповідно до рапорту начальника Дніпровського РУП ГУНП полковника поліції Клешні В.В. від 20.05.2022 був встановлений факт невиходу на службу інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 17.05.2022.
		24.05.2022 о 17.23 старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_16 за допомогою електронної комунікації у месенджері «WhatsApp» на м.н.т. НОМЕР_2 було здійснено відправлення листа-виклику від 24.05.2022 №50/2-162 (з додатком у вигляді скан-копії наказу ГУНП від 17.05.2022 №699) про необхідність прибуття 27.05.2022 о 12:00 до адміністративної будівлі ГУНП в Дніпропетровській області для надання пояснень.
		Про даний захід складено акт огляду засобу електронної комунікації від 27.05.2022 №50/2-174, оглядом встановлено, що вказані відправлення переглянуто, відповіді не надано.
		Службовим розслідуванням встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на виклик до Головного управління не з`явилась, жодної інформації про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомила, а отже вважається такою, що відмовилась від надання пояснень, про що було складено акт №50/2-175 «Про відмову надавати пояснення» від 27.05.2022.
		01.06.2022 складено акт відсутності на службі № 43/20-815 інспектора з комунікації Дніпровського РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у період з 13.05.2022 по 14.05.2022, з 16.05.2022 по 21.05.2022, з 23.05.2022 по 28.05.2022, з 30.05.2022 по 01.06.2022.
		Крім цього, в ході службового розслідування до УІАП ГУНП в Дніпропетровській області було здійснено запит від 28.05.2022 №50/2-173 стосовно інформації, чи здійснювали перетин державного кордону у період з 01.01.2022 по 28.05.2022 працівники поліції, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Згідно із листом УІАП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.05.2022 за вих.№26/1648 на запит від 28.05.2022 №50/2-173 за даними обліку інформаційно-телекомунікаційної системи прикордонного контролю « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Державної прикордонної служби України міститься інформація, що ОСОБА_1 перетнула кордон України 22.02.2022 (ПП перетину-Бориспіль-D) авіасполученням ОСОБА_13 (а.с.48-49 т.1).  Інформації про її повернення немає.
		За наслідками проведеного службового розслідування зроблено висновки про   порушення позивачем службової дисципліни, недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункту 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП від 30.09.2016 №2786, наказу ГУНП від 20.04.2022 №604 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії воєнного стану в Україні».
		Таким чином, саме за вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні покладених обов`язків поліцейського, свідомого ігнорування наказів керівництва, розпорядком дня поліцейських і вимог щодо несення служби в посиленому варіанті в умовах воєнного стану, що виразилось у не виході на службу без поважних причин з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби зі служби в поліції.
		Суд зазначає, під час розгляду справи позивач не надала належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування вказаних обставин.
		Доводи позивача про недоведеність вини у допущеному проступку з огляду на те, що вона не мала реальної  можливості з 05.03.2022 повернутись до України через закриття авіа простору із Україною та відсутності квитків на літаки до держав Європи, не можуть бути враховані судом з огляду на наступне.
		За змістом пункту 6 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції.
		Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
		Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;  вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
		Однак, доказів того, що позивач повідомляла безпосереднього керівника про обставини, які унеможливлювали її вихід на службу, вживала будь-яких заходів щодо інформування керівництва про причини та умови, що ускладнювали повернення до виконання службових обов`язків, зокрема, про обставини неможливості повернення до України, а відтак виконання своїх обов`язків як поліцейського в силу наведених законодавчих норм, суду не надано, матеріали справи не містять.
		Суд критично оцінює посилання позивача на існування форс-мажорних обставин (воєнний стан) в якості достатньої підстави на підтвердження неможливості виходу на службу.
		Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості виходу на службу у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною та беззаперечним доказом у спірних відносинах.
		Водночас, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до безпосереднього керівництва з поясненням щодо неможливості свого прибуття на службу та виконання службових обовязків. 
		Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
		За змістом частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.
		Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.
		Однак, відповідних доказів наявності форс-мажорних обставин, через які унеможливлено вихід на службу у період з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022, позивачем не надано, матеріали справи не містять.
		Також, суд не може прийняти до уваги доводи позивача щодо її необізнаності про необхідність виходу на службу та обставин повторного службового розслідування, оскільки матеріали справи містять докази направлення засобами електронної комунікації на відомий мобільний номер телефону НОМЕР_2 з використанням месенджерів «Telegram» та «WhatsApp» повідомлень про необхідність негайного прибуття до місця несення служби та для надання пояснень щодо поважності причин невиходу на службу з копіями наказів.
		Доводи позивача про те, що надіслання інформації про описані події та складені за їх результатом документи засобами телефонного зв`язку, акти огляду засобу електронної комунікації, не є належними доказами повідомлення, є безпідставними.
		Суд звертає увагу на те, що Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут було доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», положенням якого передбачена можливість у період дії воєнного стану надіслання викликів, наказів з використанням електронної комунікації чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. 
		Тому, суд не вважає порушенням Дисциплінарного статуту факт направлення повідомлень за допомогою засобів електронного комунікації за відсутності відомостей про інші способи сповіщення поліцейського.
		Поряд з цим, виїхавши за кордон, позивач не повідомила безпосереднє керівництво про намір повернутись до служби та виконання службових обов`язків. За відсутності інформації про повернення позивача на Україну, відповідач не мав іншого варіанту сповіщення, окрім направлення кореспонденції єдиним відомим засобом - через месенджері.
		З огляду на викладене, виходячи з наведених законодавчих норм та встановлених обставин, а також враховуючи ту обставину, що належність позивачу номеру телефону мобільного оператора lifecell НОМЕР_2 нею не заперечується, порушень процедури проведення службового розслідування судом не встановлено.
		Разом з цим, з огляду на те, позивач не в`їжджала до України до 14.08.2022 (згідно із відміткою у паспорті України для виїзду за кордон), у суду відсутні будь-які підстави вважати, що позивач мала намір приступити до виконання своїх службових обов`язків.
		На переконання суду, зазначені обставини повною мірою підтверджують фактичне самоусунення позивача від виконання основних та додаткових завдань, покладених на органи поліції в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, що, в свою чергу свідчить про порушення Присяги поліцейського, що є беззаперечною підставою для застосування дисциплінарного стягнення.
		Твердження позивача про недотримання, на її думку, певної процедури службового розслідування, суд розцінює як бажання позивача уникнути відповідальності за свою поведінку під час воєнного стану.
		Поряд з цим, судом досліджено процедуру проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення і не встановлено наявності суттєвих порушень,  які б впливали на їх правомірність.
		Не встановлено і порушень строків притягнення до відповідальності, оскільки строк виявлення дисциплінарного проступку розпочинає свій перебіг з моменту затвердження висновку відповідного службового розслідування.
		Попри те, що позивач категорично заперечує викладені у висновку службового розслідування обставини щодо порушення нею службової дисципліни, невиконання покладених обов`язків поліцейського, ігнорування наказів керівництва, розпорядку дня поліцейських і вимог щодо несення служби в посиленому варіанті в умовах воєнного стану, що виразилось у не виході на службу без поважних причин з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022 в умовах воєнного стану, суд разом із тим звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів на спростування вказаних обставин.
		Суд зазначає, що службова дисципліна зобов`язує поліцейського неухильно дотримуватися законодавства, бути вірним Присязі, стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою, сумлінно виконувати свої обов`язки, утримуватись від вчинення дій, що підривають авторитет поліції, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
		Позивач, приступивши до виконання обов`язків поліцейського, була зобов`язана дотримуватися законодавства, неухильно виконувати накази та інструкції, інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють її подальшу службу, вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника.
		Однак, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні норм ст.ст. 72-74 КАС України, належного виконання своїх обов`язків у спірних відносинах.
		Жодних підтверджуючих документів про поважність причин невиходу на службу у період з 07.03.2022 по 28.03.2022 та з 13.05.2022 по 01.06.2022 позивачем не надано, матеріали справи не містять.
		За таких обставин, дії позивача як працівника поліції, встановлені службовим розслідуванням, є безумовним свідченням порушення позивачем службової дисципліни, Присяги поліцейського, внаслідок безвідповідального ставлення до виконання своїх службових обов`язків, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість, тим паче вказана подія відбулася в умовах воєнного стану, тому з урахуванням поведінки позивача, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним та обґрунтованим. Захід дисциплінарного впливу, який застосований до позивача, є співмірним з тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку.
		Висновок службового розслідування у цій справі містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, а також про ставлення її до вчиненого.
		Разом з тим, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасувати висновку службового розслідування від 01.06.2022, не підлягають задоволенню, оскільки висновок службового розслідування не актом індивідуальної дії в розумінні КАС України.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
		Висновок службового розслідування - документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
		Суд зазначає, що за своєю правовою природою акт службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
		Акти службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, акт за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації. Водночас обов`язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
		Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.11.2019 у справі № 808/965/17, від 10.02.2021 у справі № 640/9600/20, від 28.04.2022 у справі №240/10485/19.
		Належним способом захисту у спірних правовідносинах є саме оскарження наказів, прийнятих на реалізацію висновку службового розслідування, чим і скористалась позивач.
		Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
		Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав неправомірності оспорюваних наказів.
		З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та  встановлених обставин, суд вважає, що накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 01.06.2022 №521к та від 02.06.2022 №606 о/с відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову відсутні.
		Позовні вимоги про зобов`язання відповідача поновити позивача на посаді на посаді інспектора з комунікації Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.
		Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		Керуючись ст.ст.2, 9, 72-77, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а) про визнання протиправними та скасування висновку, наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст рішення суду складено 27.02.2023.
		 
		Суддя                                                     М.М. Бухтіярова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...