Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/29/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2023. Зареєстровано: 01.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2023.
Дата набрання законної сили: 29.05.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 лютого 2023 року Справа № 925/29/23
		 
		Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді  Васяновича А.В., 
		 
		секретар судового засідання  Ібрагімова Є.Р.,
		за участі представників сторін:
		від позивача  представник не з`явився, 
		від відповідача  представник не з`явився, 
		від третьої особи  представник не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом акціонерного товариства Укртелеком в особі Черкаської філії 
		акціонерного товариства Укртелеком, м. Черкаси
		до Управління праці та соціального захисту населення Уманської 
		міської ради, м. Умань, Черкаської області 
		за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
		 Уманської міської ради, м. Умань, Черкаської області
		про стягнення 165 360 грн. 31 коп.,
		ВСТАНОВИВ:
		До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом акціонерне товариство Укртелеком в особі Черкаської філії акціонерного товариства Укртелеком до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради про стягнення з відповідача 165 360 грн. 31 коп. суми боргу по компенсації витрат на надання телекомунікаційних послуг на пільговій основі.
		Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 07 лютого 2023 року.
		Залучено Уманську міську раду до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
		В судовому засіданні, яке відбулося 07 лютого 2023 року суд оголосив перерву до 10 год. 30 хв. 28 лютого 2023 року.
		Учасники справи в судове засідання не з`явилися, від позивача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.
		Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою представника.
		У визначені судом строки від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечував та зазначав, що органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
		В Законі України Про Державний бюджет України на 2022 рік відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені.
		Також відповідач вказує, що позивач посилається на нормативні акти, що втратили чинність.
		Нарахування та відшкодування пільг відбувається у відповідності до Програми соціальної допомоги Турбота на 2021  2027 роки, затвердженої рішенням Уманської міської ради від 17 вересня 2021 року №11-22/8 (із змінами), після перевірки електронних та паперових списків.
		Відповідно до пункту 15 даної Програми надання пільги на абонплату за користування квартирним телефоном передбачено лише для осіб з інвалідністю І та II групи по зору.
		На підставі поданих позивачем розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку у вигляді DBF- формату та паперовому вигляді, Управлянням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради проведено звіряння інформації з даними, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.
		За результатами проведеної автоматизованої звірки інформації, що міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, з інформацією, яка надходила від позивача про телекомунікаційні послуги, надані пільговикам, управлінням оформлялись відповідні акти розбіжностей. По виявлених розбіжностях відшкодування пільг не проводилось.
		За даними управління по ТПКВКМБ 0813180 Надання пільг населенню на оплату ЖКП заборгованість за 2021 рік погашена повністю.
		Так, за грудень 2021 року та 2022 рік нараховано пільг у сумі - 18 323,66 грн.
		Дана сума заборгованості погашена в повному обсязі (платіжне доручення №11 від 30 березня 2022 року, платіжне доручення №16 від 21 липня 2022 року, платіжне доручення №20 від 14 вересня 2022 року, платіжне доручення №25 від 15 грудня 2022 року).
		Водночас, для врегулювання питання, щодо оплати послуг за надані пільги управлінням у 2022 році на електронну адресу АТ Укртелеком було направлено на підпис проект договору.
		Відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань.
		У зв`язку з вищенаведеним, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
		У відповіді на відзив позивач зазначав, що оскільки телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались позивачем не за власного ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих норм, то такі взаємовідносини між позивачем та відповідачем не потребують укладення договору. Договір, який був направлений відповідачем стосувався лише грудня 2021 року та не міг бути підписаний позивачем, оскільки відповідач на липень 2022 року вже мав борг за період грудень 2021 року - липень 2022 року.
		Щодо посилання в позові на дію наказу Мінсоцполітики від 04 жовтня 2007 року позивачем допущено помилку.
		Однак позивачем направляються щомісячно поіменні списки задля того, щоб відповідач міг звірити інформацію, яка міститься в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (померлі та ін.) та в разі, розбіжностей завчасно повідомляти позивача про ці обставини відповідними актами.
		Відповідач складав акти розбіжностей лише щодо осіб, що мають пільги, як особи з інвалідністю І та ІІ групи по зору, а щодо решти пільговиків акти не складав.
		Здійснення оплат на підставі платіжних доручень №№11, 16, 20, 25, які надав відповідач в позовних вимогах не значаться і не є предметом спору.
		У запереченні на відповідь на відзив відповідач не погоджується з доводами викладеними позивачем у відповіді на відзив.
		Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
		Звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу позивач в обґрунтування своїх вимог вказував, що протягом грудня 2021 року по вересень 2022 року останній надавав послуги зв`язку пільговим категоріям населення, які проживають у м. Умань, проте, відповідач всупереч положенням чинного законодавства України не компенсував позивачу витрати за вказаний період в сумі 165 360 грн. 31 коп.
		Судом встановлено, що на підтвердження факту надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, які проживають у м. Умань, за період з грудня 2021 року по вересень 2022 року, позивачем надано розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за грудень 2021 року  вересень 2022 року.
		Крім того, позивачем було складено акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги зв`язку пільговим категоріям населення між АТ Укртелеком Черкаська філія та Управлінням соціального захисту населення Умансьеої міської ради (форма 3-пільга) станом на 01 січня 2022 року, 01 лютого 2022 року, 01 червня 2022 року, 01 липня 2022 року, 01 серпня 2022 року, 01 вересня 2022 року, 01 жовтня 2022 року.
		У період: січень, лютий, червень - жовтень 2022 року позивач направляв на адресу Управління соціального захисту населення Уманської міської ради розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг у грудні 2021 року  вересні 2022 року, акти звіряння розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення та розрахунки видатків на відшкодування витрат, що підтверджується доказами їх направлення, які знаходяться в матеріалах справи.
		У супровідних листах містилося клопотання про направлення за результатами розгляду виявлених розбіжностей та акту звіряння на зазначену у листах адресу.
		За приписами частини 3 статті 63 Закону України Про телекомунікації (в редакції Закону чинного до 31 грудня 2021 року) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
		Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року №295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
		Вказані норми закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
		Таким чином, законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
		Відповідно до ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		У силу ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.
		Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 20 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
		Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.
		Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров`я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.
		За змістом ст. 81 БК України міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.
		Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.
		Відповідно до статей 82-85 БК України видатки бюджетів поділяються на:
		1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;
		2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;
		3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.
		Видатки, визначені п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
		Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини 1 статті 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.
		Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.
		Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.
		За пунктом 20-4 частини 1 статті 91 БК України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів віднесено видатки на пільги з послуг зв`язку. При цьому, незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв`язку, розрахунки за надані позивачем телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян повинні проводитись саме відповідачем, виходячи з наступного.
		Позивач у позовній заяві зазначав, що розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, складались позивачем за формою № 2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2007 року № 535 Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування ви трат, пов`язаних з наданням пільг 2-пільга, та Інструкції про порядок її заповнення, зареє строваним в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2007 року за № 1172/14439, та направля лись відповідачу щомісячно.
		Водночасс 31 липня 2020 року наказ від 04 жовтня 2007 року №535 та Інструкція втратили чиність.
		За п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №117 установлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи):
		організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей;
		ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики;
		ведуть облік отримувачів соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей шляхом формування на кожну особу персональної облікової картки згідно з формою "1 - допомога", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, а також особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
		вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;
		надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
		З урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що саме до компетенції відповідача (уповноважений державою орган) належить забезпечення реалізації державної політики в сфері соціального захисту населення на території м. Умань, відтак, саме відповідач зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги в спірному періоді.
		Держава, як специфічний суб`єкт правовідносин, здійснює свої обов`язки в відносинах з особою в певній сфері суспільних відносин через свої органи. Враховуючи, що в спірних правовідносинах державу представляють органи, які уповноважені на реалізацію державної політики в сфері соціального захисту населення, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави. Отже, в справах щодо виплати компенсації вартості телекомунікаційних послуг, предметом спору є акти (діяльність, бездіяльність) суто тих суб`єктів, які були відповідальні за здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян. 
		З огляду на вказані норми законодавства в АТ Укртелеком виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, унаслідок надання послуг зв`язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава в цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє в цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).
		Відсутність бюджетних коштів у видатках Державного та місцевого бюджетів не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов`язань.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 17 квітня 2019 року Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29 січня 2003 року Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, якою, зокрема пункти 10-12 Положення виключено. Вищевказані зміни застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
		Разом з тим, положення Законів України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про жертви нацистських переслідувань, Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про охорону дитинства, якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, є чинними, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, а тому суд доходить висновку, що відповідач повинен компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах.
		Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету втратила чинність з 01 січня 2020 року, проте іншого механізму компенсації пільг підприємству, яке надає послуги зв`язку державою не розроблено. Відсутність або недоліки чітко виписаного механізму врегулювання державою правовідносин, що склались між сторонами у справі щодо процедури відшкодування відповідачем вартісних обсягів пільг громадянам за наданими суб`єктом господарювання послуг зв`язку, передбаченого низкою законодавчих актів, не є перешкодою для вирішення даного спору з огляду на принципи верховенства права закріплені у ст. 129 Конституції України.
		Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Як уже зазначалося вище, в силу п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
		Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2020 року у справі № 911/1165/19.
		Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами безпосередньо з актів законодавства.
		За змістом Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні по справі Кечко проти України (08.11.2005) зазначив, що: Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Європейський суд з прав людини в рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (від 18.10.2005) та Бакалов проти України (від 30.11.2004) указав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2012 року у справі №11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини в справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).
		Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).
		Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
		До того ж, у силу частини 6 статті 48 БК України, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 БК України.
		Тобто, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство визначає, що фінансові зобов`язання держави мають первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.
		Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №911/1924/18.
		За таких обставин, Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.
		До того ж, в ч.3 ст.19 Бюджетного кодексу України визначено, що учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).
		Бюджетні повноваження - це права і обов`язки органів державної влади та місцевого самоврядування у галузі бюджетної діяльності, що визначаються Бюджетним кодексом України, законом України про державний бюджет, Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, іншими законами, рішеннями місцевих рад та локальними актами. 
		Такі повноваження встановлюються на забезпечення завдань та функцій учасників бюджетного процесу, закріплених відповідними нормативно-правовими актами, що визначають їх правовий статус.
		Таким чином, у бюджетному процесі приймають участь усі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, організації, що беруть участь у бюджетній діяльності.
		Інші юридичні та фізичні особи згідно чинного законодавства не можуть бути суб`єктами бюджетних відносин і не є учасниками бюджетного процесу, оскільки не наділені бюджетними повноваженнями в розумінні Бюджетного кодексу України.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, які за своєю правовою природою є цивільними згідно із позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №911/1924/18, не підлягають застосуванню норми Бюджетного кодексу України.
		Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми підтверджується наявними в справі доказами, за відсутності мотивованих заперечень відповідача відносно обсягу та вартості послуг, що підлягають відшкодуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 165 360 грн. 31 коп. боргу по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів у період з грудня 2021 року по вересень 2022 року.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд враховує висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. 
		На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1.Позов задовольнити повністю.
		2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, вул. Садова, 9/5, м. Умань, Черкаської області, ідентифікаційний код 03195808 на користь акціонерного товариства Укртелеком в особі Черкаської філії акціонерного товариства Укртелеком, вул. Б.Вишневецького, 34, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01181877  165 360 грн. 31 коп. боргу та 2 481 грн. 00 коп. судового збору.
		Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України. 
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України. 
		 
		Повне рішення складено 28 лютого 2023 року. 
		 
		Суддя А.В.Васянович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...