Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/7478/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 01.03.2023. Зареєстровано: 02.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/756/785/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020000000002071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		28.02.2023 Справа № 756/7478/22
		                                                                              Унікальний № 756/7478/22
		Провадження № 1-кп/756/785/23
		 
		У Х В А Л А
		24 лютого 2023 року                                 Оболонський районний суд м. Києва 
		у складі:
		головуючої судді                         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря                         ОСОБА_2 ,
		прокурора                                 ОСОБА_3 ,
		представника потерпілого:                 ОСОБА_4 ,
		захисників:                                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		обвинувачених:                         ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		провівши підготовче судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні за обвинуваченням  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  та ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.190, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
		Під час підготовчого судового засідання захисниками обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_6 подані клопотання про закриття кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020.
		Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання своїх захисників.
		Прокурор в судовому засіданні категорично заперечував щодо заявлених клопотань про закриття кримінального провадження. 
		Крім того, прокурором було подано письмові заперечення на клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження та на клопотання сторони захисту щодо підсудності кримінального провадження під час досудового розслідування. 
		Крім того, захисником обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_5 було подано доповнення до клопотання про закриття кримінального провадження.
		Представник потерпілого в судовому засіданні категорично заперечував щодо заявлених клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження.
		Заслухавши думки учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.
		В обґрунтування заявленого клопотання про закриття кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020, на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, адвокат ОСОБА_5 зазначив, що строк досудового розслідування сплинув 19.01.2021, у зв`язку із порушенням вимог ч.3 ст. 294 КПК України під час продовження строків досудового розслідування.
		Натомість, адвокат ОСОБА_6 вважає, що кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 має бути закрите, оскільки строк досудового розслідування завершився 18.09.2021, обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_9 було направлено поза межами строку досудового розслідування, у зв`язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Свою позицію захисник ОСОБА_10 обґрунтовує тим, що 29.10.2020 прокурором Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 внесені відомості в Єдиний реєстр досудового розслідування за заявою гр. ОСОБА_12 від 27.10.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 368 та ч.3 ст. 369 КК України. 
		Пізніше в цей же день, постановою прокурора ОСОБА_11 кримінальні провадження №42020000000002071, №42020000000002072 та №42020000000002073 були об`єднані в одне провадження під №42020000000002071 та доручено здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.4 ст.368 та ч.3 ст.369 КК України Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.
		18.11.2020 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були затримані слідчими Державного бюро розслідувань при отриманні від ОСОБА_12 250 000 доларів США та наступного дня 19.11.2020 їм було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України.
		04.01.2021 перший заступник Генерального прокурора ОСОБА_13 прийняв та підписав постанову про продовження строку досудового розслідування, якою продовжив строк досудового розслідування кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 18.02.2021 включно.
		Адвокат ОСОБА_5 вважає, що вищезазначена постанова є незаконною, постановленою з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, у зв`язку з чим строк досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000002071 не був продовжений у встановленому КПК та завершився 19.01.2021.
		Вищевказане захисник ОСОБА_8 мотивує тим, що відповідно до вимог п.1 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування не можливо закінчити протягом двох місяців, то такий строк може бути продовжено до трьох місяців - заступником Генерального прокурора.
		На момент продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42020000000002071 в січні 2021 року заступниками Генерального прокурора були ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 які, відповідно до п.1 ч.3 ст. 294 КПК України, були уповноважені продовжити строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002071 до трьох місяців.
		Вищевказане адвокат ОСОБА_5 підтверджує наказом №417 від 09.09.2020 Офісу Генерального прокурора «Про розподіл обов`язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора», який є у відкритому доступі на сайті Офісу генерального прокурора та листом начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора від 12.09.2022 № 07-1149-22 отриманий у відповідь на адвокатський запит.
		Натомість, сторона захисту ОСОБА_8 вважає, що оскільки в кримінальним процесуальним кодексом не встановлено обов`язку продовження строку досудового розслідування до трьох місяців саме першим заступником Генерального прокурора, ОСОБА_18 не міг продовжувати строк досудового розслідування кримінального провадження. 
		У зв`язку з чим, сторона захисту ОСОБА_8 переконана, що строк досудового розслідування кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 завершився 19.01.2021, оскільки постанова про продовження строку досудового розслідування від 04.01.2021 прийнята не уповноваженою особою.
		Захисник ОСОБА_8 , адвокат ОСОБА_5 , також стверджує, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні в подальшому був продовжений слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва з порушенням правил підсудності.
		Так, 18.02.2021 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_19 ухвалою у справі № 757/7686/21-к продовжено строк досудового розслідування до семи місяців, а саме до 18.06.2021. 
		Однак, адвокат ОСОБА_10 зазначає, що кримінальне провадження №42020000000002071 на дату винесення ухвали про продовження строку досудового розслідування від 18.02.2021 у справі №757/7686/21-к було підсудне виключно слідчим суддям Вищого антикорупційного суду.
		Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
		Адвокат зазначив, що правова позиція щодо підсудності кримінального провадження №42020000000002071 Вищому антикорупційному суду викладена і у рішеннях вищезазначеного суду у цьому ж кримінальному провадженні, а саме у справі № 991/1553/21 від 10.03.2021 та у справі № 991/2626/21 від 20.04.2021.
		Таким чином, на думку адвоката ОСОБА_5 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_19 при розгляді клопотання від 04.02.2021 про продовження строку досудового розслідування (у справі №757/7686/21-к від 18.02.2021) було порушено вимоги кримінального процесуального законодавства, а саме порушено правила підсудності, відповідно до яких кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 було підсудне саме Вищому антикорупційному суду та строки досудового розслідування мали бути продовжені саме слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
		В подальшому, на переконання захисника ОСОБА_5 , строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002071 знову був продовжений з порушенням правил підсудності, оскільки на думку адвоката, на час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування 11.06.2021, дане кримінальне провадження було підсудне саме Шевченківському районному суду м. Києва.
		Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що станом на 11.06.2021 розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002071 в частині кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 368 та ч.3 ст. 369 КК України було закрите, у зв`язку з чим строк досудового розслідування мав бути продовжено за місцем знаходження органу досудового розслідування, а саме слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва.
		Таким чином, сторона захисту ОСОБА_8 вкотре наголосила на порушенні вимог підсудності під час розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002071 від 29.10.2020, у зв`язку з чим кримінальне провадження має бути закрито на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Натомість, захисник ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_6 також вважає, що дане кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із наданням матеріалів досудового розслідування на ознайомлення та зверненням до суду з обвинувальним актом відносно обвинувачених поза строком досудового розслідування.
		Так, адвокат ОСОБА_6 під час судового засідання вказав, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_20 від 11.06.2021 (справа №757/30246/21-к) останній раз було продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002071 до 10 (десяти) місяців, а саме до 18.09.2021.
		В подальшому строк досудового розслідування кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 не продовжувався.
		На думку сторони захисту ОСОБА_9 , сторона обвинувачення мала зібрати всі необхідні матеріали (докази) для складання обвинувального акта та розпочати процес надання на ознайомлення матеріалів кримінального провадження стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, до завершення строку досудового розслідування, тобто саме до 18 вересня 2021 року.
		Однак, як зазначив адвокат ОСОБА_6 , 09.09.2021 слідчий ОСОБА_21 за дорученням процесуального керівника - прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_22 повідомив сторону захисту ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020.
		Сторона захисту ОСОБА_9 вважає, що строки ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в рамках ст. 290 КПК України не включаються в строки досудового розслідування, встановлені ст. 219 КПК України, проте стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження стороні захисту мали бути надані до 18 вересня 2021 року включно, таким чином, наголосивши, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування розпочинається з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ним.
		Адвокат ОСОБА_6 наголосив, що першу частину матеріалів кримінального провадження на ознайомлення стороні захисту ОСОБА_9 надано було лише 29.09.2021, що поза межами строку досудового розслідування. Це, в свою чергу, підтверджується протоколом ознайомлення від 29.09.2021 та реєстром матеріалів досудового розслідування, наданого до обвинувального акта.
		В подальшому, на переконання сторони захисту ОСОБА_9 всі наступні ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а саме 07.10.2021, 07.11.2021 та 06.09.2022 та вручення та скерування обвинувального акта було здійснено поза межами строку досудового розслідування, у зв`язку з чим кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 має бути закрито на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Дослідивши клопотання захисників та додатки до них, реєстр матеріалів досудового розслідування, заслухавши думку захисників, обвинувачених, потерпілого та прокурора, проаналізувавши доводи клопотання адвокатів про закриття кримінального провадження, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадженні в порядку п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
		Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК визначено, що досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого або сприяти пом`якшенню покарання. Такі дії полягають у наданні можливості скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (частини 2, 3 ст. 290 КПК).
		Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).
		За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
		Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 29 жовтня 2020 року до ЄРДР за №42020000000002071, №42020000000002072 та №42020000000002073 внесено відомості за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. В той же день вищевказані кримінальні провадженні було об`єднано в кримінальне провадження №42020000000002071.
		18 листопада 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст. 190 КК України. 
		04.01.2021 постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_23 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 18.02.2021.
		В подальшому, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування був продовжений до десяти місяців - 18.09.2021 включно.
		З реєстру матеріалів кримінального провадження вбачається, що 09.09.2021 орган досудового розслідування повідомив сторону захисту ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020. 
		29.09.2021 сторона захисту ОСОБА_9 фактично розпочала реалізовувати своє право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
		Однак, адвокат ОСОБА_6 вважає, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування розпочався з моменту фактичного надання стороною обвинувачення стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та забезпечення реальної можливості ознайомитися з ним.
		В подальшому, всі наступні ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а саме 07.10.2021, 07.11.2021 та 06.09.2022, на думку адвоката ОСОБА_6 були здійснені поза межами строку досудового розслідування, які закінчились ще 18.09.2021.
		Як зазначалося вище, у цьому кримінальному провадженні сторона обвинувачення 09 вересня 2021 року повідомила стороні захисту про завершення досудового розслідування та можливість отримати доступ до матеріалів досудового розслідування. Це підтверджуєтеся безпосередньо реєстром матеріалів досудового розслідування та матеріалами, наданими стороною захисту ОСОБА_9 до клопотання про закриття кримінального провадження.
		Подальші ознайомлення з матеріалами кримінального провадження сторона захисту ОСОБА_9 здійснювала 07.10.2021, 07.11.2021 та 06.09.2022.
		Отже, в період часу 29.09.2021 по 06.09.2022 включно сторона захисту здійснила ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42020000000002071 від 29.10.2020, в порядку ст. 290 КПК України, та цей період не враховується у строки досудового розслідування.
		З урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.
		При цьому, день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.
		Об`єднана палата Кримінального касаційного суду Верховного Суду у постанові №216/4805/20 від 24.10.2022 вказала: «той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування».
		Таким чином, по даному кримінальному провадженню проміжок часу з 10 вересня 2021 по 29 вересня 2021 року не включається у строк досудового розслідування.
		Направлення цього повідомлення входить у перелік тих процесуально-організаційних заходів, які у сукупності покликані планово забезпечити подальший доступ до матеріалів. Разом з тим, направлення або вручення повідомлення про закінчення досудового розслідування із вказівкою дати, часу та місця ознайомлення, не слід розцінювати (тлумачити), як фактичне (реальне) забезпечення доступу до матеріалів досудового розслідування.
		Забезпечення безпосереднього доступу до матеріалів досудового розслідування має бути максимально наближене до дня повідомлення про завершення досудового розслідування. Це також випливає зі змісту завдань кримінального провадження у частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (ст. 2 КПК).
		На думку суду, Об`єднана палата Кримінального касаційного суду Верховного Суду у постанові №216/4805/20 від 24.10.2022 обґрунтовано встановила, що проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб`єкти об`єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.
		Таким чином, суд вбачає, що сторона захисту ОСОБА_9 надійшла хибного висновку щодо того, що строк досудового розслідування вважається завершеним безпосередньо з моменту надання стороною обвинувачення на ознайомлення матеріалів досудового розслідування, оскільки дане не узгоджується з наявною встановленою практикою Об`єднаної палати ККС ВС від 24.10.2022 та безпосередньо з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства, з огляду на що, клопотання захисника ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КК України, не підлягає задоволенню.
		Однак, суд погоджується з висновками сторони захисту ОСОБА_9 , що органом досудового після оголошення завершення досудового розслідування фактично проводилась процесуальна діяльність. Так, з реєстру матеріалів вбачається, що 17.09.2021 було проведено допит свідка ОСОБА_24 , що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного кримінального процесуального законодавства. 
		Така діяльність органу досудового розслідування після офіційного підтвердженням завершення досудового розслідування, на думку суду, є незаконною, а докази, отримані після повідомлення про завершення досудового розслідуванні, недопустимими. 
		Натомість, розглянувши клопотання сторони захисту ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
		Так, як вже було встановлено 29 жовтня 2020 року до ЄРДР за №42020000000002071, №42020000000002072 та №42020000000002073 внесено відомості за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. В той же день вищевказані кримінальні провадженні об`єднано в кримінальне провадження №42020000000002071.
		18 листопада 2020 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.4 ст. 190 КК України, отже з цієї дати розпочався рахуватися строк досудового розслідування.
		Слід звернути увагу, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином.
		Частина 2 ст. 219 КПК України вказує, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		Враховуючи вищезазначене положення, 2 місячний строк досудового розслідування мав закінчитися 18.01.2021.
		04.01.2021 постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_23 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 18.02.2021.
		В подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_19 від 18.02.2021 у справі №757/7686/21-к продовжено строк досудового розслідування до семи місяців, а саме до 18.06.2021.
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_20 від 11.06.2021 у справі №757/30246/21-к строк досудового розслідування продовжено до 10 місяців - 18.09.2021 включно.
		Щодо обґрунтування сторони захисту ОСОБА_8 про закінчення строку досудового розслідування 19.01.2021, у зв`язку з продовженням строку досудового розслідування неуповноваженим суб`єктом, суд вважає необґрунтованим та виходить з наступного.
		Пункт 1 ч.3 ст. 294 КПК України вказує, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування не можливо закінчити протягом двох місяців, то такий строк може бути продовжено до трьох місяців - заступником Генерального прокурора.
		Процесуальне керівництво в кримінальному провадженні здійснюється прокурорами третього відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, що входить до структури Офісу Генерального прокурора відповідно до Наказу від 21.12.2019 «Про затвердження структури Офісу Генерального прокурора, отже, продовжувати строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42020000000002071 мав саме заступник Генерального прокурора.
		На момент першого продовження строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, а саме станом на 04.01.2021, першим заступником був ОСОБА_18 , заступниками Генерального прокурора були: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		Незважаючи на те, що вимоги кримінального процесуального законодавства в п.1 ч.3 ст. 294 КПК України прямо не містить посилання саме на першого заступника Генерального прокурора, як на уповноважену особу продовження строку досудового розслідування, продовження останнім строку досудового розслідування, з точки зору Суду, не є істотним порушенням вимог чинного законодавства.
		Вищевказана вимога, на думу Суду, стосується всіх заступників Генерального прокурора без виключень, не в залежності від того чи є він першим, чи ні, оскільки виключне право за здійсненням правомірного продовження строку досудового розслідування до трьох місяців, відповідно до п.1 ч.3 ст. 294 КПК України, покладається на вище керівництво (заступників керівника) органу, який є процесуальним керівником органу досудового розслідування. 
		Виключна прерогатива першого заступника Генерального прокурора полягає в тому, що за відсутності Генерального прокурора на нього покладаються повноваження останнього. Проте, це не заперечує того факту, що до процесуальних обов`язків першого заступника Генерального прокурора, як і заступників Генерального прокурора входить прийняття постанови про продовження строків досудового розслідування.
		Таким чином, Суд приходить до висновку, що строк досудового розслідування до трьох місяців був продовжений уповноваженим суб`єктом, з дотриманням вимог п.1ч.3 ст.294 КПК України.
		Однак, Суд, в свою чергу, вбачає істотне порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства під час подальшого продовження строку досудового розслідування слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва.
		Згідно вимог п.п.2,3 ч.3 ст. 294 та ч.1 ст. 295-1 КПК України продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.
		Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування є формою кримінальної процесуальної діяльності, що виникають у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК. Їх зміст відображений у двох аспектах: формальному (юридичному) - встановлені кримінальним процесуальним законом права і обов`язки суб`єктів, та фактичному - конкретні процесуальні дії, що вчинюються суб`єктами, які спрямовані на реалізацію суб`єктивних прав і юридичних обов`язків. Виникають такі відносини з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього подання відповідного клопотання до повноважного щодо продовження процесуального строку суб`єкта.
		Із витягу з ЄРДР вбачається, що кримінальне провадження під №42020000000002071 на дату винесення ухвали про продовження строку досудового розслідування від 18.02.2021 у справі №757/7686/21-к здійснювалося, серед іншого, за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України. 
		Із цього ж витягу слідує, що розслідувалося можливе вчинення вказаних злочинів працівниками прокуратури, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є правоохоронним органом. Крім того, у рапорті про виявлення кримінального правопорушення від 30.10.2020 та повідомленні про кримінальне правопорушення від 27.10.2020 йшлося про вимагання неправомірної вигоди у розмірі 500 000 доларів США. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.
		Підсудність Вищого антикорупційного суду визначена у ч. 1 ст. 33-1 КПК України, де зазначено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
		У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями, відповідно до цього Кодексу, вважаються кримінальні правопорушення, передбачені, у тому числі, статтями 368, 369 цього Кодексу.
		Водночас, згідно п.2 ч.5 ст.216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених у тому числі статтями 368 та 369 КК України, за умови, якщо розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
		При цьому, прийняття чи не прийняття постанови прокурором про визначення підслідності кримінального провадження за Національним антикорупційним бюро України ніяким чином не може впливати на предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, оскільки це прямо порушує п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в тому розумінні, яке наведене в §42 рішення ЄСПЛ від 25.10.2011 р. у справі «Richert v. Poland», заява №54809/07.
		Враховуючи те, що кримінальне провадження №42020000000002071 на момент винесення ухвали у справі №757/7686/21-к про продовження строку досудового розслідування від 18.02.2021 розслідувалося, в тому числі, за статтями ст. 368 та 369 КК України, відносно службової особи правоохоронного органу - прокурора Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_25 та інших невстановлених співробітників Офісу Генерального прокурора, та предмет кримінального правопорушення дорівнював 500 000 доларів США, що у в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення - зазначене кримінальне провадження було віднесено статтею 33-1 КПК України до виключної підсудності Вищого антикорупційного суду.
		Також Суд погоджується з висновком слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_26 , викладеної в ухвалі від 20.04.2021 у справі №991/2626/21, постановленої за результатом розгляду клопотання у цьому кримінальному провадженні, в якому зазначено, що кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 на момент розгляду клопотання було підсудне Вищому антикорупційному суду.
		Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції «кожен маж право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
		Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (§64 рішення ЄСПЛ від 12.07.2007 в справі «Jorgic v. Germany, заява №74613/01).
		Частина 3 ст. 33-1 КПК України встановлює імперативну норму, відповідно до якої інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
		В рішенні Ради суддів України від 11.06.2021 №18 вказано, що при застосуванні правил внутрішньої спеціалізації суддів потрібно виходити з єдності правового статусу судді, що передбачає можливість здійснення ним правосуддя у будь-якій справі, віднесеній до юрисдикції конкретного суду (за винятком тих випадків, що прямо передбачені законом).
		Таким чином, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_19 при розгляді клопотання від 04.02.2021 про продовження строку досудового розслідування (у справі №757/7686/21-к від 18.02.2021) було порушено вимоги кримінального процесуального законодавства, а саме порушено правила підсудності, відповідно до яких кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 було підсудне саме Вищому антикорупційному суду та строки досудового розслідування мали бути продовжені саме слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
		Правила про підсудність ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК, а також засадах організації судової влади.
		Відповідно до ч.1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Частина друга вищезазначеної статті вказує, що судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
		Верховний Суд у своїй постанові від 23.09.2020 у справі № 522/14826/18 зазначив, що порушення правил підсудності - є істотним порушенням процесуального закону та в силу ч.2 ст. 412 КПК України, тягнуть за собою безумовне скасування судових рішень. 
		Об`єднана палата ККС ВС у постанові від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19 зазначила наступне: «у зв`язку із тим, що досудове розслідування протягом зазначеного вище строку не було закінчене, а строк досудового розслідування слідчим суддею у встановленому законом порядку продовжений не був, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження із підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, з чим аргументовано погодився апеляційний суд, належним чином мотивувавши своє рішення».
		Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що строк досудового розслідування був продовжений з істотним порушенням вимог чинного кримінального процесуального кодексу, а отже, є таким, що сплинув.
		Окрім цього, суд не може залишити поза увагою і той факт, що в подальшому Печерським районним судом м. Києва було здійснено продовження строку досудового розслідування за межами законних повноважень, з огляду на наступне.
		Так, суд приходить до висновку, що 11.06.2021 строк досудового розслідування слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_20 (справа №757/30246/21-к) був продовжений з порушенням правил підсудності.
		Судом встановлено, що відповідною постановою слідчого від 06.05.2021 розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002071 в частині кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 368 та ч.3 ст. 369 КК України було закрите. 
		Отже, саме з 06.05.2021 кримінальне провадження №42020000000002071 вважається таким, що не підпадає під предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, у зв`язку із закриттям кримінального провадження у частині вищезазначених статей кримінального кодексу України.
		Проте, навіть в такому випадку суд переконаний, що кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020, не було підсудне Печерському районному суду м. Києва, враховуючи нижченаведене.
		Згідно із приписами ч.7 ст. 100, ч.2 ст. 132, ч.1 ст.184, ч.1 ст. 192,. ч.2 ст. 199, ч.1 ст. 201, ч.3 ст. 244, ч.10 ст. 290 КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. 
		Відповідно до положень ст. 93 ЦПК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку.
		Місцем знаходження центрального апарату Державного бюро розслідувань, в структуру якого входить Головне слідче управління, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000002071 від 29.10.2020 є вул. Симона Петлюри, буд. 15 у м. Києві, у зв`язку з чим вищезазначене кримінальне провадження на момент крайнього продовження строку досудового розслідування було підсудне виключно Шевченківському районному суду м. Києва.
		Вищевикладене також узгоджується з усталеною практикою Київського апеляційного суду у рішеннях №757/27708/20-к від 19.02.2021 та №761/47371/19 від 03.02.2020.
		Окрім цього, це підтверджується також рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва, прийняті в рамках даного кримінального провадження, ухвали яких подані захисником у судовому засіданні.
		Отже, суд вмотивовано приходить до висновку, що Печерським районним судом м. Києва неодноразово було порушено правила підсудності, у зв`язку з чим строки досудового розслідування не були продовжені у встановленому законом порядоку.
		Суд також вважає, що першочерговим в даному випадку є встановлення не самого порушення правил підсудності під час вирішення питання про продовження строку досудового розслідування, а саме систематичності порушуваних Печерським районний суд м. Києва вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки останній не мав законних підстав продовжувати строк в кримінальному провадженні №42020000000002071 від 29.10.2020 у зв`язку із закінченням останнього ще18 лютого 2021 року.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні не був продовжений, у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим строк досудового розслідування закінчився 18 лютого 2021 року, що в свою чергу є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України.
		Суд також погоджується із позицією сторони захисту ОСОБА_8 , щодо визнання слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведених після закінчення строку досудового розслідування, незаконними, а докази отримані в результаті проведення таких слідчих (розшукових) дій- недопустимими.
		Отже у кримінальному провадженні №42020000000002071 від 29.10.2020 року після повідомлення особи про підозру сплив строк досудового розслідування, а обвинувачені не підозрюються у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, тобто, кримінальне провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підлягає закриттю.
		Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
		Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
		Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2021 року по справі № 711/3111/19 зазначив, що направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
		Далі у цій же постанові зазначено, що з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК, яка передбачає у будь-якому разі скасування судового рішення, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження у кримінальній справі його не було закрито.
		Рішення колегії суддів Апеляційної палати ВАКС, викладене в ухвалі від 08 серпня 2022 року у справі № 303/1428/18, постановлено з прямим посиланням на ухвалу Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19, яким Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2021 року та закрила кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
		Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, і що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
		Сутність змісту положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України полягає у забезпечені кожній людині (після набрання чинності цією нормою) права на звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності у випадку порушення щодо неї встановлених КПК України строків досудового розслідування.
		Суд підкреслює, що строк досудового розслідування - не є простою формальністю. На думку суду, положення ст. 219 КПК України відносяться до фундаментальних положень кримінального процесуального права, відступлення від яких недопустиме.
		Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після пред`явлення підозри особі звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції, передбачено ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК та підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ.
		Особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.
		На важливості та фундаментальності недопустимості порушення строків досудового розслідування свідчить категоричність законодавця, який в ч. 5 ст. 294 КПК визначив, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		Оскільки судом встановлено наявність підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, то кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 підлягає закриттю.
		Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні закрити провадження, зокрема у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 284, 314, 372, 376 КПК України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 , про закриття кримінального провадження в порядку п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - залишити без задоволення.
		Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження в порядку п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
		Кримінальне провадження №42020000000002071 від 29.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.190, ч.3 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...