Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 444/3336/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2023. Зареєстровано: 02.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2023.
Дата набрання законної сили: 01.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/444/60/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021142400000071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 444/3336/21
		Провадження № 1-кп/444/60/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 березня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:
		головуючого судді                    ОСОБА_1  
		секретар судового засідання     ОСОБА_2 , 
		номер кримінального провадження 12021142400000071, внесеного 01.11.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 
		про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, з середньою освітою, раніше не судимого, не інваліда, не працюючого, військовозобов"язаного, паспорт № НОМЕР_1 виданий 06.03.2020 року; орган, що видав - 4652, ІПН НОМЕР_2 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		з участю прокурора             ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника обвинуваченого ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження, 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 ,  30 жовтня 2021 року, близько 18 години 00 хвилин, знаходячись у приміщенні літньої кухні господарства АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, взявши до рук дерев"яну табуретку, завдав ОСОБА_7 декілька ударів в область голови та правої руки, внаслідок чого спричинив потерпілому забійно-рвані рани тім"яно-потиличної ділянки справа та синець на тильній поверхні правої кисті, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.
		Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду пояснення, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У вчиненому розкаюється, просить його суворо не карати. Також просить суд у цивільному позові відмовити в повному обсязі, оскільки він не працює та не має змоги відшкодувати потерпілому шкоду зазначену у позові. 
		Потерпілий ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, про час та розгляду справи були повідомлені належним чином, однак подали письмові заяви, в яких просили суд кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 розглядати за їх відсутності. Окрім цього, потерпілий ОСОБА_7 у заяві зазначив, що цивільний позов підтримує, просить суд обвинуваченого суворо не карати. 
		Учасники кримінального провадження щодо розгляду даного кримінального провадження у відсутності потерпілого та його представника, які не прибули в судове засідання, не заперечили, зважаючи на подані ними письмові заяви.
		А тому у відповідності до ст. 325 КПК України та з врахуванням думки учасників даного кримінального провадження, судом вирішено розгляд даного кримінального провадження проводити за відсутності потерпілого та його представника, які були належним чином неодноразово повідомлені про слухання справи та подали на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.
		 
		Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, протоколами слідчих та судових дій.
		01.11.2021 року ОСОБА_7 звернувся до ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області із заявою про нанесення йому 30.10.2021 року ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
		Із протоколупроведення слідчогоексперименту від05.11.2021року видно,що такийбув проведенийза участюсвідка ОСОБА_9 ,яка розказала про обставини події, яка мала місце 30.10.2021 року в с. Бишків та показала, як саме було спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_7 . 
		Із протоколупроведення слідчогоексперименту від09.11.2021року видно,що такийбув проведенийза участюпотерпілого ОСОБА_7 ,який розказав про обставини події, яка мала місце 30.10.2021 року близько 18 год. 00 хв. в с. Бишків Львівського району Львівської області та показав механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
		Із протоколупроведення слідчогоексперименту від11.11.2021року видно,що такийбув проведенийза участюпідозрюваного ОСОБА_3 ,який розказав про обставини події, яка мала місце 30.10.2021 року близько 18 год. 00 хв. в с. Бишків Львівського району Львівської області та показав механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_7 . 
		З фотокопій долучених ОСОБА_10 до матеріалів кримінального провадження видно наслідки нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
		Із висновку експерта за №102/2021 від 01.11.2021 року вбачається, що згідно амбулаторної карти хворого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 лікарями Жовківської ЦРЛ було діагностовано: «забійно-рвані рани тім`яно-потиличної ділянки справа», та окрім ран при проведені судово-медичної експертизи було виявлено синець на тильній поверхні правої кисті, котрі утворились від неодноразової дії тупого предмету, яким біг бути дерев`яний стілець чи інший тупий предмет з обмеженою контактною площею, за механізмом удару, могли виникнути 30.10.2021 р. внаслідок обставин, на які вказує потерпілий, не характерні для отримання внаслідок падіння з висоти власного росту та відносяться до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
		Щодо відеозаписів слідчих експериментів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, то такі судом не оглядалися та не досліджувалися з причини, що обвинувачений та його захисник просили суд такі в судовому засіданні не досліджувати, так як обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає в повному обсязі.
		Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення та стороною захисту в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв"язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази потерпілого, протоколи слідчих дій, висновки експертиз, є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв"язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об"єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред"явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .
		Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення. 
		Суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, це діяння містить склад кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і обвинувачений винний у вчиненні цього правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
		Дії обвинуваченогоОСОБА_3 , органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України кваліфіковані вірно. 
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 полягає в тому, що він вчинив умисне легкетілесне ушкодження і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідност. 12 КК України є проступком, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має на утриманні одну неповнолітню дитину, позитивно характеризується, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину. 
		05.04.2022 року у судовому засіданні прокурор заявив клопотання про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_3  покликаючисьна те,що в ході судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_3 надав військовий квиток, в якому вказано, що останній придатний до несторойової служби. Відтак, стороною обвинувачення з метою забезпечення прав обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді, вбачаються підстави для проведення амбулаторної психіатричної експертизи у межах судового розгляду у звязку із чим було винесено ухвалу про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_3 з наданням відповідних запитань. 
		Однак, з висновку судово-психіатричного експерта № 702 від 19.12.2022 року, що проведений на підставі ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 05.04.2022 року (а.с.85-86) вбачається, що на даний час ОСОБА_3  психічною хворобоюне страждає,виявляє органічнийрозлад особита поведінкизмішаного генезу зпомітно-вираженим психоорганічнимсиндромом,може усвідомлюватисвої діїта керуватиними. У період інкримінованих дій ОСОБА_3 хронічним психічнимзахворюванням,недоумством,тимчасовим чиіншим хворобливимрозладом психічноїдіяльності нестраждав,також виявляворганічний розладособи таповедінки змішаногогенезу зпомірно-вираженимпсихоорганічним синдромом.Наявні унього психічнірозлади мализначний впливу досліджуванійситуації нараціональність прийняттярішень,передбачення наслідківсвоїх діянь,здатність регулюватисвого поведінку.Тому вперіод інкримінованихйому дійвін неміг повноюмірою усвідомлюватисвої діїта керуватиними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3  не потребує.
		Тобто, ОСОБА_3 є особою обмежено осудною.
		При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України визнається обставинами, які пом`якшують його покарання.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, органом досудового слідства не вмінено та судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно із ст. 12 КК України є проступком, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також бере до уваги особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, а саме те, що він є особою обмежено осудною, позитивно характеризується, має на утриманні одну неповнолітню дитину, розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, відсутніть обтяжуючих обставин, а тому суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції статті за якою він судиться, а саме у виді штрафу.
		 
		Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.
		 
		В даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 12000 грн., яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв`язку із ушкодженням здоров`я. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно з ч. ч. 1, 5 ст.128Кримінального процесуальногокодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. 
		Частиною 1 ст.129Кримінального процесуальногокодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Згідно п.п. 4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		Суд, оцінюючи позовні вимоги потерпілого, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заподіяна потерпілому моральна шкода знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із вчиненим ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому ОСОБА_7 , суд враховує форму вини обвинуваченого, те що побиття потерпілого спричинило йому душевні страждання, стрес, протиправна поведінка обвинуваченого завдала моральних страждань та відчуття дискомфорту через отримані травми, погіршення стану здоров`я та необхідність проходження курсу лікування.
		Однак, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що розмір заявлених вимог не відповідає характеру шкоди спричиненої потерпілому, у звязку із чим суд дійшов висновку, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, підлягає частковому задоволенню, а саме з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_7 належить стягнути 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. заподіяної моральної шкоди.
		 
		В даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався. 
		Судові витрати відсутні.
		Речові докази відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст. 349,368-371,373,374 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненнікримінального проступку,передбаченогоч.1ст.125КК України іпризначити йомупокарання увиді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот пятдесят) гривень 00 коп.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 06.03.2020 року; орган, що видав - 4652, ІПН НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 , паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено) моральну шкоду в розмір 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.
		 
		Копію вироку після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України з врахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
		 
		   Суддя:                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...