Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 512/60/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2023. Зареєстровано: 02.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2023.
Дата набрання законної сили: 03.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/512/20/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022150020000349

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Є.у.н.с. 512/60/23
		Провадження № 1-кп/512/20/23 
		"01" березня 2023 р.                                                                смт Саврань
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Савранський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		потерпілої - ОСОБА_5 ,
		захисника потерпілої - ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Саврань, Савранського району, Одеської області, кримінальне провадження, внесене 06.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022150020000349, по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Саврань, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду слідчого Слідчого відділення відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області зі спеціальним званням старший лейтенант поліції, раніше не судимого, РНОКПП - НОМЕР_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		Наказом начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 14.01.2021 № 29-ос, лейтенанта поліції ОСОБА_4 призначено на посаду слідчого Слідчого відділення відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
		Наказом начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 24.02.2021 № 295-ос, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 призначено на посаду інспектора з інформаційної підтримки поліцейського взводу № 1 роти охорони об`єктів та публічної безпеки батальйону № 1 УПО в Одеській області. 
		Слідчий СВ ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 фактично ніс службу на території оперативного обслуговування сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Саврань) відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, який знаходиться за адресою: вул. Миру, 59, смт. Саврань, Подільського району, Одеської області, зокрема на другому поверсі будівлі вищевказаного підрозділу у службовому кабінеті № 23, в якому розташоване його робоче місце.
		Крім того, для виконання службових обов`язків за ОСОБА_4 на постійне зберігання закріплена табельна ручна короткоствольна нарізна бойова вогнепальна зброя - 9-мм самозарядний пістолет «Макарова» (ПМ) серійний номер НОМЕР_2 , 1987 року випуску, набої до неї калібру 9х18 мм у кількості 18 штук, які є боєприпасами та 2 магазини до вказаної зброї.
		Так, у період з 05.08.2022 на 06.08.2022 ОСОБА_4 виконував свої службові обов`язки у складі слідчо-оперативної групи вказаного відділу поліції - на добовому чергуванні.
		Наступного дня, 06.08.2022 близько 09:00 год ОСОБА_4 перебуваючи неподалік від вказаного відділу поліції, зустрівся із ОСОБА_8 та дізнавачем СД ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , та після спілкування на побутові теми, направився до адміністративної будівлі зазначеного відділу поліції.
		У подальшому, близько 10:00 год ОСОБА_9 проходячи повз службового кабінету № 23 зазначеного відділу поліції, побачила в ньому ОСОБА_8 , яка сиділа за робочим столом ОСОБА_10 та самого ОСОБА_4 . Зайшовши до вказаного кабінету, ОСОБА_9 сіла навпроти ОСОБА_4 на стілець. 
		Вищевказані поліцейські знаходилися в службовому кабінеті зліва на право у такому порядку: ОСОБА_9 сиділа на стільці біля стіни, ОСОБА_8 сиділа за робочим місцем ОСОБА_4 , останній сидів за приставним столом напроти ОСОБА_9 . 
		У подальшому, на прохання ОСОБА_4 , ОСОБА_8 дістала з ніші, розташованої з правої частини стола, закріплену за ОСОБА_4 табельну ручну короткоствольну нарізну бойову вогнепальну зброю - 9-мм самозарядний пістолет «Макарова» (ПМ) серійний номер НОМЕР_2 , 1987 року випуску, який останній, у порушення правил безпеки поводження зі зброєю та з невстановлених причин, залишив у вказаному місці, та поставила його на робочий стіл з правого боку.
		При цьому, з невстановлених причин, вказаний пістолет перебував без кобури (спеціального спорядження, підсумка).
		Далі, приблизно о 10:13 год ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Одеська область, Подільський район, смт. Саврань, вул. Миру, 59, в кабінеті № 23 розташованому на другому поверсі в адміністративній будівлі СПД № 2 ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, побачивши, що ввірена йому табельна вогнепальна зброя, перебуває на краю робочого столу, вирішив помістити її до металевого сейфу розташованого поруч із його робочим місцем. 
		Вказаний пістолет був споряджений боєприпасами, а саме 8 (вісьмома) набоями калібру 9х18 мм, з яких 7 (сім) перебували в магазині пістолета, а 1 (один), з невстановлених підстав, перебував у патроннику.
		У подальшому, ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи, що він перебуває в службовому кабінеті, самовпевнено, ігноруючи та грубо порушуючи правила безпеки поводження зі зброєю, не пересвідчившись у відсутності набою у патроннику зазначеного пістолету, та у тому, що пістолет перебуває з увімкнутим запобіжником, взявши його, якою саме рукою встановити не надалось можливим, з краю робочого столу та намагаючись покласти зброю до сейфу, безпідставно, не маючи умислу на застосування зброї та на умисне вбивство, не бажаючи настання тяжких насідків у вигляді смерті людини, хоча повинен був, і міг їх передбачити, спрямував ствол зброї в сторону ОСОБА_8 , яка в цей час перебувала в кріслі біля робочого столу ОСОБА_4 та сиділа правим боком до сейфу.
		Притримуючи однією рукою, якою саме встановити не виявилось можливим, відчинені двері сейфу та намагаючись помістити іншою рукою, якою саме встановити не надалось можливим, зброю до нього, ОСОБА_4 , не маючи умислу на застосування зброї та на умисне вбивство, не бажаючи настання тяжких насідків у вигляді смерті людини, хоча повинен був, і міг їх передбачити, недотримуючись заходів безпеки при поводженні зі зброєю, необережно натиснув на спусковий гачок табельної ручної короткоствольної нарізної бойової вогнепальної зброї - 9-мм самозарядного пістолету «Макарова» (ПМ) серійного номеру НОМЕР_2 , 1987 року випуску, та здійснив постріл в область правої сторони голови ОСОБА_8 , заподіявши останній вогнепальне поранення, з ураженням тканин мозку, несумісного із життям, та внаслідок, якого ОСОБА_8 загинула на місці.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України -вбивство, вчинене через необережність.
		Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення вручено ОСОБА_4 15.08.2022.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2022 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 грн.
		Потерпіла  ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні пред`явила цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 гривень та матеріальної шкоди в сумі 198 340 гривень, мотивуючи вимоги тим, що нею понесені витрати на поховання, встановлення надгробного пам`ятника, відчуттям душевного болю та страждань внаслідок втрати доньки.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України, визнав повністю. Пояснив, що обставини викладені у його обвинуваченні та встановлені органами досудового розслідування, ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчиненого діяння, розкаюється у вчиненому. Цивільний позов визнав повністю.
		Потерпіла  ОСОБА_5 в судовому засіданні погодилась з обвинувальним актом прокурора. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
		Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просила суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за частиною 1 статті 119 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, але звільнити від покарання з випробувальним строком на 3 роки відповідно до положень статей 75, 76 КК України.
		Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження.
		Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленому йому обвинуваченні, а також враховуючи те, що він та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.
		Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в іншим спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
		Це узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та відомостей щодо процесуальних витрат та речових доказів.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 , у судовому засіданні не добуто.
		Отже, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом  у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 119 КК України як вбивство, вчинене через необережність.
		Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.
		При призначенні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує наступне:
		- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття);
		- характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке в силу частини 4 статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;
		- особливості й обставини вчинення кримінального правопорушення: форму вини (необережність), стадію вчинення (закінчений злочин), характер і ступінь тяжкості наслідків що настали (смерть особи); 
		- особу обвинуваченого, який раніше не судимий; неодружений, будь-яких осіб на утриманні, в розумінні закону не має, визнав свою вину; щиро розкаявся; має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до характеристики начальника відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області зарекомендував себе виключно з позитивного боку, на обліку у лікаря-нарколога КНП "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради та у лікаря-психіатра КУ "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» Одеської обласної ради" не перебуває, згідно досудової доповіді Подільського районного сектору № 5 філії ДУ "Центру пробації" в Одеській області ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та рівень небезпеки для суспільства оцінюється як низький.
		До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд відносить щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по вказаному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу частини 4 статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , який повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, повідомив про намір проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період з метою подолання військової агресії російської федерації на території України, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також обставинам, що пом`якшують покарання обвинуваченого і відсутністю таких, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини 1 статті 119 КК України у виді п`яти (5) років позбавлення волі, із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частинами 1, 3 статті 76 цього Кодексу, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		При цьому, врахування при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, зокрема, повідомлення про намір проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період з метою подолання військової агресії російської федерації на території України викладене в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 755/9016/19, провадження № 51-605 км 20.
		Підстав для застосування статті 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1 000 000,00 грн, суд зазначає наступне.
		Так, в обґрунтування позову ОСОБА_5 вказує, що внаслідок неправомірних дій цивільного відповідача позивачці було завдано значної моральної шкоди, яка виразилась у душевному болю та стражданні, її життя вже не буде таким повноцінним, яким воно було до смерті дитини. ОСОБА_5 оцінює моральну шкоду, заподіяну їй в 1 000 000 грн.
		За змістом частини 1 статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
		Згідно з положеннями статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		За змістом частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 
		Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
		Згідно зі статтею 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
		Відповідно до частини 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю..
		На підставі частини 1 статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		У відповідності до частини 3 статті 23 ЦК України, роз`яснень, що містяться у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Також суд приймає до уваги положення статей 13, 81, 83 ЦПК України, якими визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
		При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілій дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у емоційних та надзвичайно глибоких душевних стражданнях, які вона зазнала внаслідок непоправної втрати своєї доньки, пережитого стресу, через що порушено нормальний ритм життя, особисті життєві та соціальні зв`язки, що вимагає від неї додаткових зусиль по організації її життя. Її втрата доньки є безповоротною.
		В судовому засіданні обвинувачений цивільний позов визнав у повному обсязі.
		Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, характер душевних страждань потерпілої, виходячи із засад виваженості та розумності, з урахування факту повного визнання цивільного позову обвинуваченим, суд вважає, що справедливим з огляду на всі істотні обставини справи буде задоволення цивільного позову в цій частині згідно з якими необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн.
		В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 198 340, 00 гривень на користь ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.
		Так, мотивуючи цивільний позов в цій частині потерпіла  ОСОБА_5 вказала, що нею понесені витрати на поховання, встановлення надгробного пам`ятника.
		Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		На підставі частини 1 статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Так, до цивільного позову додані рахунок-фактура № СФ-0000001 від 01.02.2023, відповідно до якої вартість комплекту пам`ятника з художньої обробкою та встановленням становить 152 000, 00 грн, накладна від 14.09.2022, відповідно до якої витрати понесені на поховання складають 46 340, 00 грн. 
		Обвинувачений ОСОБА_4 , який є цивільним відповідачем за позовом, позов визнав повністю, суми заявлених вимог не оспорює.
		Отже, враховуючи викладене та те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав цивільний позов повністю, суми матеріальних збитків не оспорював, виходячи із засад виваженості та розумності та з огляду, що цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 198 340, 00 гривень знайшли належне підтвердження в ході розгляду кримінального провадження, суд вважає, що справедливим та доведеним наданими доказами з огляду на всі істотні обставини справи буде задоволення цивільного позову.
		У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого  ОСОБА_4  застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Отже, оскільки суд дійшов висновку про винуватість  ОСОБА_4 , а також необхідності призначення покарання, наведений запобіжний захід слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2022 року на речові докази - скасувати.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.
		Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судової криміналістичної експертизи (дактилоскопічне дослідження) № КСЕ-19/115-22/7505 у сумі 2 076,58 грн, судової молекулярно-генетичної експертизи № КСЕ-19/115-22/7505 від 01.12.2022 у сумі 34 224,74 грн, судової експертизи за експертною спеціальністю 5.1 "Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу" № КСЕ-19/115-22/7505 від 01.12.2022 у сумі 1 321,46 грн, судової експертизи зброї № КСЕ-19/115-22/7505-Б у сумі 5 097, 06 грн, судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 5.1 "Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу" № КСЕ-19/115-22/7505 від 01.12.2022 у сумі 3 020,48 грн підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 у загальній сумі 45 740 грн 32 коп на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись статтею 50, пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 66, пунктом 13 частини 1 статті 67, частиною 1 статті 119 КК України, частиною 3 статті 349, статтею 368, частиною 1 статті 369, статтями 370, 371, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Саврань, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду слідчого Слідчого відділення відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області зі спеціальним званням старший лейтенант поліції, раніше не судимого, РНОКПП - НОМЕР_1 - визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять (5) років.
		На підставі частин 1, 3 статті 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три (3) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Саврань, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду слідчого Слідчого відділення відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області зі спеціальним званням старший лейтенант поліції, раніше не судимого, РНОКПП - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди та 198 340 (сто дев`яносто вісім тисяч триста сорок) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданими кримінальним правопорушенням.
		Запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до набуття вироком законної сили.
		Речові докази:
		- спиртовий марлевий тампон із змивами з лівої руки ОСОБА_4 .? який поміщено до сейф пакету FPS5013457, спиртовий марлевий тампон із змивами з правої руки ОСОБА_4 , який поміщено до сейф пакету FPS5013458, спиртовий марлевий тампон із змивами з обличчя ОСОБА_4 , який поміщено до сейф пакету FPS5013456, відібрані з правої та лівої руки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змиви в окремі паперові тампони, що попередньо змочені спиртом, які з правої руки - поміщено до сейф-пакету з зазначенням ВУМ1008535, з лівої руки - поміщено до сейф-пакету з зазначенням ВУМ1008536, відібрані з правої та лівої щоки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змиви в окремі паперові тампони, що попередньо змочені спиртом, які з правої щоки - поміщено до сейф-пакету з зазначенням ВУМ1008537, з лівої щоки - поміщено до сейф-пакету з зазначенням ВУМ1008539, зроблені змиви за допомогою марлевого тампону з крісла, який попередньо змочений дистильованою водою, після чого поміщено до паперового згортку який поміщено до паперового конверту коричневого кольору з написом НПУ, гільзу з маркуванням 12 LWC, яка розташовувалась на відстані 3,40 м від вхідної двері та 1,54 м від лівої стіни, на вказаній гільзі виявлено залишок шпаклівки (ймовірно від контактування зі стіною), яку вилучено та поміщено до сейф-пакету з зазначенням ВУМ1008541, чорні шорти, на яких виявлено плями бурого кольору, які поміщено до коробки коричневого кольору та в подальшому опечатано биркою НПУ та вилучено, чорну футболку, на якій виявлено плями бурого кольору, які поміщено до коробки коричневого кольору та в подальшому опечатано биркою НПУ та вилучено - знищити;
		- магазин з 7 (сімома) патронами з маркуванням 12 LWC, які після вилучення їх з магазину поміщено до сейф-пакету з зазначенням ВУМ1008540, який опечатано та вилучено (7 патронів), магазин, споряджений 8 (вісьма) патронами до пістолета Макарова, який поміщено до сейф-пакету з зазначенням FPS5013462, який опечатано та вилучено, предмет зовні схожий на пістолет Макарова з зазначенням НОМЕР_3 року випуску разом із пустим магазином, які поміщено до коричневої коробки, зафіксовано пластмасовими хомутами та в подальшому опечатано биркою НПУ та вилучається (предмет схожий на пістолет та магазин), оригінали картки замінник № 25 ОСОБА_4 та картки замінник № 29 ОСОБА_8 , які поміщено до сейф-пакету з зазначенням S2050279, який опечатано та вилучено - передати у розпорядження дозвільної системи ГУНП в Одеській області;
		- телефон марки Apple Iphone 12 в рожевому чохлі, який поміщено до сейф-пакету з зазначенням FPS5013460, який опечатано та вилучено - передати потерпілій ОСОБА_5 ;
		- телефон марки Apple Iphone 13 в чорному чохлі, який поміщено до сейф-пакету з зазначенням FPS5013459, який опечатано та вилучено - повернути ОСОБА_4 .
		Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2022 року на речові докази - скасувати.
		Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судової криміналістичної експертизи (дактилоскопічне дослідження) № КСЕ-19/115-22/7505 у сумі 2 076,58 грн, судової молекулярно-генетичної експертизи № КСЕ-19/115-22/7505 від 01.12.2022 у сумі 34 224,74 грн, судової експертизи за експертною спеціальністю 5.1 "Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу" № КСЕ-19/115-22/7505 від 01.12.2022 у сумі 1 321,46 грн, судової експертизи зброї № КСЕ-19/115-22/7505-Б у сумі 5 097, 06 грн, судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 5.1 "Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу" № КСЕ-19/115-22/7505 від 01.12.2022 у сумі 3 020,48 грн підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 у загальній сумі 45 740 грн 32 коп на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений обвинуваченим або його захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, потерпілою або її представником - у частині, що стосується інтересів потерпілої, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, цивільним позивачем або його представником, цивільним відповідачем або його представником - у частині, що стосується вирішення цивільного позову а також прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) шляхом подачі апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку (п.п.1, 6, 7, 8, 9 ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.395 КПК України).
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...