Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/93/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2023. Зареєстровано: 03.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2023.
Дата набрання законної сили: 23.03.2023
Номер судового провадження: 1-кп/570/93/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021181040000248

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 559/93/22
		номер провадження 1-кп/570/93/2023
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   21 лютого 2023 року                                     м. Рівне 
		Рівненський районний суд Рівненської області 
		в особі судді                      ОСОБА_1  
		при секретарі судового засідання          ОСОБА_2  
		з участю прокурора               ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого              ОСОБА_4 , 
		захисника                     ОСОБА_5 ,
		потерпілих -цивільних позивачів      ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		   
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021181040000248 про обвинувачення  ОСОБА_8 , (матеріали виділені в окреме провадження відповідно до ухвали Рівненського районного суду Рівненської області 27 вересня 2022 року, провадження зупинено відповідно до ст. 335 КПК України), ОСОБА_9 (матеріали виділені в окреме провадження відповідно до ухвали Рівненського районного суду Рівненської області 11 січня 2023 року, провадження зупинено відповідно до ст. 335 КПК України) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та
		 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, непрацюючого, одруженого, який проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого відповідно до положень ст. 89 КК України,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		    ОСОБА_4 разом із двома особами, матеріали стосовно яких виділені в окремі провадження, 13 липня 2021 року близько 15 години 45 хвилин, діючи за попередньою змовою із з метою заволодіння грошовими коштами та майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , 10.07.2021, замовили доставку сітки фасадної Valmiera 160g/m2 Вальмієра Латвія Вертекс в кількості 70 рулонів до автомобільної заправки «WOG», що знаходиться в м. Дубно по вул. Комунальна, 2а, Рівненської області та після чого коли ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 на автомобілі марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхали до місця на яке вказав особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, та привезли сітку фасадну, ОСОБА_4 та особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження., вийшли з автомобіля марки «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а особа 2, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження залишився за кермом автомобіля, чекати останніх з метою швидкого відходу з місця вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, ОСОБА_4 та особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження. підійшли до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які в той час знаходилися в автомобілі марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 та погрожуючи предметом який зовні схожий на пістолет, застосовуючи насильство, яке виразилось у нанесенні численних ударів по тілу потерпілих, зв`язали руки кабелем, який знайшли у автомобілі, після чого заволоділи майном, а саме грошовими коштами в сумі 110 000 польських злотих (що відповідно до курсу НБУ станом на 13.07.2021, становить 781 000 гривень), грошовими коштами в сумі 80 100 гривень, банківськими картками, мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note 8 Pro», вартістю 3933 гривні 00 копійок та в подальшому, ОСОБА_4 та особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, разом з викраденим майном, повернулися до автомобіля марки «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де їх чекав особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, та поїхали в напрямку м. Рівне. 
		   Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (кожен окремо) в судовому засіданні повністю підтвердили фактичні обставини вчинення обвинуваченим відносно них кримінального правопорушення. Щодо призначення покарання поклалися на розсуд суду. Просили задовольнити поданий ним цивільний позов. 
		   Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.187 КК України, а саме у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.
		   Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із насильством, вчинений за попередньою змовою групою осіб, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах визнав повністю. Суду показав, що він 13 липня 2021 року близько 15 години 45 хвилин, діючи за попередньою змовою із двома особами, матеріали стосовно яких виділені в окремі провадження, з метою заволодіння грошовими коштами та майном ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , замовили доставку сітки фасадної Valmiera 160g/m2 Вальмієра Латвія Вертекс в кількості 70 рулонів до автомобільної заправки «WOG», що знаходиться в м. Дубно по вул. Комунальна, 2а, Рівненської області та після чого коли ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 на автомобілі марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , приїхали до місця на яке вказав особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, та привезли сітку фасадну, ОСОБА_4 та особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження., вийшли з автомобіля марки «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а особа 2, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження залишився за кермом автомобіля, чекати останніх з метою швидкого відходу з місця вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, ОСОБА_4 та особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження. підійшли до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 які в той час знаходилися в автомобілі марки «Renault Trafic» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та погрожуючи предметом, який зовні схожий на пістолет, застосовуючи насильство, яке виразилось у нанесенні численних ударів по тілу потерпілих, зв`язали руки кабелем, який знайшли у автомобілі, після чого заволоділи майном, а саме грошовими коштами, банківськими картками, мобільним телефоном марки «Xiaomi Redmi Note 8 Pro». Після цього він та особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, разом з викраденим майном, повернулися до автомобіля марки «BMW Х5», реєстраційний номер НОМЕР_2 , де їх чекав особа 1, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, та поїхали в напрямку м. Рівне. ОСОБА_4 повністю погодився із сумою викрадених коштів, маркою та вартістю викраденого мобільного телефону. 
		    Захисник в судовому засіданні вказав, що його підзахисний повністю усвідомлює, що він вчинив особливо тяжкий злочин, у скоєному щиро розкаюється. Захисник просив врахувати при призначенні покарання вищезазначені обставини.
		   Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілі (кожен окремо) також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілі, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. 
		   Досліджені в судовому засіданні дані, які характеризують обвинуваченого вказують на те, що він характеризується посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, однак на час розгляду справи судимості не має.
		   Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи, зазначені в матеріалах кримінального провадження, докази, визнає їх належними і допустимими, такими, що містять у собі фактичні дані, які підтверджують винуватість обвинуваченого.
		   У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		   Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілих (кожного окремо) та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують посередньо особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України доведена повністю. 
		   При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений сприяв судовому розгляду справи. Як пом`якшуючі покарання обставини суд визнає щире каяття, активне сприяння судовому слідству. Обтяжуючі покарання обставини в судовому засіданні встановлено не було.
		   Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог статтей 50,65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.). 
		   При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Судом, на виконання вимог ч.1 ст.22 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, створено всі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		   За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд бере до уваги, що обвинувачений визнав всі фактичні обставини по справі, сприяв судовому розгляду та щиро каявся. Суд, зважаючи на відношення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого, приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_10 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень можливе лише в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства, з призначенням покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції статті. 
		   Суд погоджується з думкою прокурора та приходить до висновку, що покарання у виді позбавлення волі, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами. Це покарання буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого. Суд вважає, що призначення ОСОБА_4 більш м`якого покарання в частині строку покарання, на переконання суду, буде явно не справедливим через м`якість, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу обвинуваченого.
		   Потерпілими  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подано уточнений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_11 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальним правопорушенням. 
		   В судовому засіданні потерпілі (кожен окремо) повністю підтримали позовні вимоги до ОСОБА_4 та просять стягнути на користь кожного з позивачів (потерпілих) майнову шкоду в розмірі 154000 (сто п`ятдесят чотири тисячі) гривень та 10000 (десять тисяч) гривень кожному з позивачів у відшкодування моральної шкоди. 
		   Суд,заслухавши поясненнясторін,з`ясувавши обставинита вивчившиматеріали справи,прийшов довисновку пронаявність безпосередньогопричинного зв`язкуміж протиправнимидіями відповідачаі шкодою,заподіяною позивачута наявністювини відповідачау заподіянніцієї шкоди. Цивільний позов підлягає до задоволення на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням принципу диспозитивності (обвинувачений визнав позовні вимоги повністю)
		   Ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		   Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілих.
		   Під власне моральною шкодою маються на увазі душевні страждання, пов`язанні із заподіянням як фізичної, так і майнової шкоди, а також душевні страждання, не пов`язанні ні з тією, ні з іншою. Моральну шкоду, на відміну від майнової, не можна вимірювати у грошах, але це не означає, що вона не може бути компенсованою в будь-якій формі.
		   За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. 
		   Суд вважає, що обвинувачений в порушення вимог закону посягнув на приватну власність потерпілих. При визначенні розміру завданої моральної шкоди кожному з потерпілих, заподіяної злочином, суд враховує характер і обсяг душевних страждань потерпілих, вимоги розумності і справедливості, тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у визначеному потерпілими розмірі.
		   Оскільки стосовно двох обвинувачених осіб матеріали виділені в окремі провадження та вказані кримінальні провадження зупинені, питання речових доказів буде вирішено в подальшому при розгляді останнього кримінального провадження.
		   Питання про судові витрати, що підтверджені документально, суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.
		   На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд - 
		                       у х в а л и в:
		 
		    ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років з конфіскацією майна.
		 
		   Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній у виді тримання під вартою.
		   В строк відбутого покарання засудженому ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 13 липня 2021 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		   Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання - з 13 липня 2021 року.
		   Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити.
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 154 000 (сто п`ятдесят чотири тисячі) гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.
		   Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 154000 (сто п`ятдесят чотири тисячі) гривень у відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.
		   Стягнути з ОСОБА_4  на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення експертиз 19695 (дев`ятнадцять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень 90 копійок.
		   Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.2 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження.
		 
		 
		 
		   Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...