Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2142/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано судом: 03.03.2023. Зареєстровано: 03.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2023.
Дата набрання законної сили: 03.03.2023
Номер судового провадження: 22-ц/807/575/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 03.03.2023 Справа № 317/2142/22
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		 
		  Єдиний унікальний№317/2142/22         Головуючий у1інстанції Ткаченко М.О.
		Провадження № 22-ц/807/575/23 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
		   
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
		 
		03 березня 2023 року м. Запоріжжя
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
		 
		головуючого Онищенка Е.А.
		суддів: Бєлки В.Ю.,
		Кухаря С.В.
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 листопада 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
		 
		В С Т А Н О В И ЛА:
		 
		У вересні 2022 року ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 29.12.2020 року між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС Україна» було укладено електронний договір № 3422386 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених на сайті https:/creditplus.ua/ru/documents.
		Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. сума кредиту (загальний розмір) складає 7500,00 грн., строком на 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору.
		ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 7500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
		П.п. 3 п. 5.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.
		Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 18 жовтня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як фактором, було укладено договір факторингу №18/10/2021 (далі - договір факторингу), згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
		Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.
		11.07.2022 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу №1 (далі - договір факторингу №1), згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
		Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» повідомило відповідача шляхом направлення повідомлення рекомендованим листом на адресу відповідача зазначену при укладенні кредитного договору.
		Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору складає 24600,00 грн., що складається з наступного 7500,00 грн.  тіло кредиту, 17100,00 грн.  нараховані проценти, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також стягнути судові витрати у розмірі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
		Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 29 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані всі обставини справи, та посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат та витрат на правову допомогу.
		ОСОБА_1 надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
		Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
		Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Отже,враховуючи викладене, апеляційна скарга акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику, як малозначна.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу ОСОБА_1 . Тобто, відповідно до законодавства, відповідачем не було вчинено дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, та не надано доказів саме про реєстрацію відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Встановлено, що 29.12.2020 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС Україна» було укладено електронний договір № 3422386 про надання споживчого кредиту.
		Згідно п. 1.3, 1.4 Кредитного договору сума кредиту складає 7500,00 грн. Строк кредиту 30 днів.
		Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору Знижена процентна ставка 1,81 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживачу межах строку, визначеного в п.1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, Споживач як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (до дати пролонгації(не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
		Пунктом 4.1. Кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2,-4.5 Договору.
		Згідно п. 4.4. Кредитного договору Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомленні Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі.
		Пунктом 4.5. Кредитного договору передбачено, що у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в п. 4.3 Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.
		Згідно п. 4.3. Кредитного договору пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. В зв`язку з чим, у відповідності до п.п. 4.4., 4.5. та п. 4.3. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 28.02.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
		18 жовтня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як фактором, було укладено Договір факторингу №18/10/2021 (далі також Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
		11 липня 2022 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», як клієнтом, та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу №1 (далі Договір Факторингу №1) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
		Суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами, що їх регулюють.
		Положеннями статей 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		За приписами статті 639 ЦК України передбачено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
		Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
		Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. 
		Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
		Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
		Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
		Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
		З урахуванням вищезазначеного, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що саме відповідач була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також що відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів щодо зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу ОСОБА_1 ..
		Матеріали справи містять копію договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту, графік платежів, який є додатком до вказаного договору, і паспорт споживчого кредиту, де зазначено, що їх підписання здійснено клієнтом за допомогою електронного підпису. Проте, позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу.
		Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору.
		В обґрунтування апеляційної скарги позивач наводить позицію, яка зазначена у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20, але не у повному обсязі.
		Згідно  постанови ВерховногоСуду від29.01.2021у справі№922/51/20учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. .
		Тобто, скаржник в апеляційній скарзі не зазначив, що відповідно до постанови від 29.01.2021 у справі №922/51/20, паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом та суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.
		Згідно правого висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, яка висловлена при розгляді справи № 757/28231/13-ц, єдиним належним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналів електронних доказів.
		В даному випадку позивачем подано паперові копії електронних доказів. 
		Оригінали електронних доказів суду першої та апеляційний інстанції надані не були.
		Довідка ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі: про інформаційну взаємодію та приймання платежів, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» та позивачем.
		Проте, у матеріалах справи відсутня витребувана судом інформація та докази отримання відповідачем кредитних коштів, позивач не заявляв клопотання про витребування від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» інформації про належність платіжної картки відповідачу та підтвердження зарахування грошових коштів у розмірі 7500,00 грн. 
		Крім того, у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які підтверджують оплату саме відповідачем на рахунок кредитора в розмір нарахованих процентів за користуванням кредитом тощо.
		Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог банку.
		Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
		В зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, колегія суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» залишити без задоволення. 
		Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 листопада 2022 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 03 березня 2023 року.
		 
		 
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...