Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 460/52833/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 03.03.2023. Зареєстровано: 04.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: 61011/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		03 березня 2023 року м. Рівне№460/52833/22
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП «НАЕК Енергоатом» про визнання протиправним та скасування наказу, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації», в частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 07.09.2022 року №114; 2) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді нeпереоформлення посвідчення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відстрочку від призову на військову службу та на воєнний час та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити продовження термінів відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на військовий час та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , переоформлене посвідчення про відстрочку на період мобілізації та на воєнний час з продовженим терміном згідно з вимогами та керуючись положеннями: Порядку бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 року № 45; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 року № 493-р «Про затвердження переліків посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час»; Листа-роз`яснення Міністерства економіки України від 12.07.2022 року № 2714-20/47561-03. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працює у ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» і до серпня 2022 року йому було надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на військовий час як заброньованому на підприємстві. Повідомлено, що у вересні 2022 року, після отримання рішення Головнокомандувача ЗСУ про позитивне погодження бронювання, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про продовження відстрочки та продовження терміну бронювання. Однак у цей же час відповідачем передчасно винесено наказ про призов позивача на військову службу по мобілізації, хоча в його розпорядженні були всі необхідні документи для продовження позивачу відстрочки від призову на військову службу та бронювання його як працівника ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом». Наголошує, що відповідач має законодавчо визначені повноваження лише оформлювати надання/продовження відстрочки, а не приймати рішення про бронювання або не бронювання того чи іншого працівника підприємства. З таких підстав, вважає, що відповідач діяв протиправно, всупереч діючому законодавству, а тому просив позов задовольнити повністю.
		У письмових поясненнях щодо предмету позову третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» повідомило, що з 24.08.2022 позивача увільнено від роботи у зв`язку з призовом на військову службу. Зазначено, що на період з 24.02.2022 по 23.08.2022 підприємством щодо ОСОБА_1 оформлялися документи на відстрочку від призову під час мобілізації. З метою врегулювання подальшого бронювання працівників підприємства, в т.ч. позивача, підприємство звернулося до Головнокомандувача ЗСУ щодо погодження пропозицій з бронювання військовозобов`язаних, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. Вказано, що після надходження листа Головнокомандувача ЗСУ 07.09.2022 ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» підготувало документи, необхідні для переоформлення бронювання, та надіслало відповідачу у встановленому законом порядку. Однак 09.09.2022 відповідачем були повернути один примірник списків та оформлення посвідчення про відстрочку, зокрема, щодо ОСОБА_1 .
		У відповіді на пояснення третьої особи позивач наголосив, що посвідчення про відстрочку від призову на військову службу почало діяти з 24.02.2022 до 24.08.2022 включно та з 24.08.2022 у зв`язку з прийняттям рішення Головнокомандувача ЗСУ № 33014/С, яким статус ОСОБА_1 , як заброньованого за ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом», продовжено. Стверджує, що після отримання вказаного рішення відповідач зобов`язаний був його виконати та у разі прийняття наказу про призов позивача на військову службу по мобілізації самостійно скасувати його.
		Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
		Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
		28 грудня 2022 року позовна заява надійшла до суду.
		02 січня 2023 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		02 лютого 2023 року ухвалою суду продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву та доказів по справі.
		03 лютого 2023 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом».
		08 лютого 2023 року, 20 лютого 2023 року від відповідача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін.
		Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року клопотання відповідача залишено без задоволення.
		03 березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно подано клопотання про відкладення розгляду адміністративної справи № 460/52833/22 на інший термін та відтермінування подачі відзиву на позов.
		Ухвалою суду від 03 березня 2023 року клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відкладення розгляду адміністративної справи № 460/52833/22 на інший термін та відтермінування подачі відзиву на позов, залишено без задоволення.
		Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. 
		Розглянувши заяви по суті справи, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
		ОСОБА_1 з 19.06.2007 перебуває у трудових відносинах з ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» та працює на посаді дозиметриста (чергового) V групи цеху радіаційної безпеки. 
		Згідно з посвідченням № НОМЕР_1 від 23.11.2021 ОСОБА_1 мав відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на 6 місяців з дня оголошення.
		11.08.2022, у зв`язку з закінченням дії відстрочки працівників від призову на військову службу, з метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства на період мобілізації та на воєнний час, належного виконання встановленого мобілізаційного завдання (замовлення) ДП «НАЕК Енергоатом» звернулося до Головнокомандувача ЗСУ з листом № 01-10753/07 про надання відстрочки від призову військовозобов`язаним, в додатку № 7 до якого зазначено, зокрема, ОСОБА_1 . 
		У відповідь на вказане звернення листом від 30.08.2022 № 321/4664 ДП «НАЕК Енергоатом» повідомлено, що за результатами його опрацювання Головнокомандувачем ЗСУ позитивно розглянуто пропозиції щодо бронювання військовозобов`язаних ДП «НАЕК Енергоатом», які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. Також зазначено, що рішення Головнокомандувача ЗСУ (від 29.08.2022 № 33014/С) доведено до Командування Сухопутних військ ЗСУ для організації відповідної роботи.
		Водночас, судом встановлено, що відповідно до розпорядження № 2391 від 16.08.2022  ОСОБА_1 був оповіщений за місцем роботи про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду.
		22.08.2022 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
		07.09.2022 на адресу ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» надійшов лист ДП «НАЕК Енергоатом», яким повідомлено про розгляд Головнокомандувачем ЗСУ пропозицій щодо бронювання військовозобов`язаних ДП «НАЕК «Енергоатом», які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, а також, що вказане рішення Головнокомандувачем ЗСУ доведено до Командування Сухопутних військ ЗСУ для організації відповідної роботи.
		Цього ж дня, 07.09.2022 ВП «Рівненська AEC» було підготовлено документи, необхідні для переоформлення бронювання, а саме: два примірники списків військовозобов`язаних та заповнені проекти посвідчень про відстрочку та повідомлень про зарахування військовозобов`язаних на спеціальний військовий облік відповідно до постанови КМУ від 04.02.2015 № 45, та передано по «Книзі обліку передання бланків спеціального військового обліку, військових квитків (тимчасових посвідчень) та особових карток» до ІНФОРМАЦІЯ_1 на звірку та погодження.
		Натомість, 07.09.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено наказ «Про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації» № 114, яким наказано 07.09.2022 призвати на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_2 , зокрема, ОСОБА_1 
		09.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 один примірник списків та оформлені посвідчення про відстрочку, в т.ч. щодо ОСОБА_1 , були повернуті ВП «Рівненська АЕС». При цьому, військовозобов`язані, яким відмовлено у наданні відстрочки, виключенні із списків із зазначенням причин відмови у графі «примітка» - «призваний в ЗСУ 07.09.2022».
		Вважаючи вказаний наказ про призову на військову службу протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Згідно із частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		За приписами частини першої статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ (далі - Закон №1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
		Згідно із частинами першою третьою статті 17 Закону №1932-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством. Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		За змістом статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) відповідно до повноважень, визначених Конституцією України, Президент України: приймає рішення про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію та про демобілізацію із внесенням їх на затвердження Верховною Радою України.
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Частиною п`ятою статті 4 Закону № 3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
		Відповідно до статті 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
		Пунктами 1, 4 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 передбачено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1,17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України постановлено: оголосити та провести загальну мобілізацію (далі - мобілізація); мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва; мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом; призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
		Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. Так, Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
		Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України № 2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» (із змінами) (Закон - № 2232-XII.)
		Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		До видів військової служби, згідно із частиною шостою статті 2 Закону № 2232-ХІІ, відноситься військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
		Згідно з положеннями ст. 30 Закону № 2232-ХІІ на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
		Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII.
		На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
		За правилами абз. 13 ч. 1 ст. 21 Закону № 3543-XII підприємства, установи і організації зобов`язані вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку.
		В силу вимог п. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		За правилами ст. 24 Закону № 3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
		Відповідно до ст. 24 Закону № 3543-XII бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють: 1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; 2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); 3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; 4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Військовозобов`язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
		Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.
		Постановою КМУ № 999 від 03.11.2010 «Про визначення критеріїв віднесення об`єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» визначено об`єкти державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави-підприємства паливно-енергетичного комплексу.
		До Переліку таких об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, входить ДП «НАЕК «Енергоатом», відокремленим підрозділом якого є ВП «Рівненська АЕС».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» ядерними установками об`єктами, призначеними для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, є, зокрема, атомні електричні станції.
		Основними завданнями ДП «НАЕК «Енергоатом» є продовження ресурсу наявних та спорудження нових енергопотужностей, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист об`єктів атомної енергетики, організація і здійснення комплектування відокремлених підрозділів та дирекції висококваліфікованим персоналом, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників компанії тощо.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про функціонування палило-енергетичного комплексу в особливий період» від 02.11.2006 № 307-V, основним завданням підприємства в особливий період є підтримання в належному стані об`єктів паливно-енергетичного комплексу; забезпечення технічного прикриття ти відбудови найважливіших об`єктів комплексу; забезпечення фізичного захисту та антитерористичної захищеності АЕС; створення передумов для мінімізації загроз для населення, що проживає у безпосередній близькості від об`єкті паливно-енергетичного комплексу, які мають стратегічне значення.
		Основна мета ДП «НАЕК «Енергоатом» - збільшення виробництва електроенергії та коефіцієнта використання встановленої потужності АЕС за умови постійного підвищення рівня безпеки експлуатації. 
		Постановою КМУ від 05.12.2018 № 1043-0039 «Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період» та згідно з листом Міненерговугілля від 27.12.2018 № 114 для ДП «НАЕК «Енергоатом» встановлено мобілізаційне завдання з виробництва електроенергії в особливий період.
		Згідно з постановою КМУ №1109 від 09.10.2020 ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» як об`єкт критичної інфраструктури працює та забезпечує стабільну роботу ядерного об`єкта в умовах воєнного стану (паливно-енергетичний сектор, зокрема електроенергетика, ядерна енергетика) віднесена до Переліку об`єктів критичної інфраструктури держави.
		При цьому, посади працівників підприємства є вузькопрофільними, навчання проходить безпосередньо на виробництві, що потребує довготривалого часу для підготовки та становлення як фахівця, у зв`язку з чим працівники ДП «НАЕК «Енергоатом» підлягали бронюванню.
		Як встановлено судом, згідно з посвідченням № 2709 від 23.11.2021 ОСОБА_1 мав відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на 6 місяців з дня оголошення, тобто з 24.02.2022 по 24.08.2022 включно як працівник ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» (дозиметрист (чергового) V групи цеху радіаційної безпеки).
		З метою продовження бронювання ОСОБА_1 , як спеціаліста ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом», останнє звернулося до Головнокомандувача ЗСУ про надання такого дозволу, а згодом з пакетом документів до ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Всупереч наведеному, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації.
		Суд враховує, що станом на дату винесення оскаржуваного наказу (07.09.2022) у відповідача були наявні всі необхідні документи та погодження щодо бронювання позивача, а тому твердження відповідача про неподання позивачем доказів на підтвердження його права на відстрочку від призову суд оцінює критично та відхиляє, як безпідставні.
		При цьому, на переконання суду, позивач не може нести негативні наслідки того, що необхідні документи для переоформлення відстрочки від призову не були підготовлені завчасно, позаяк така процедура залежна від комунікації між підприємством, де працює позивач, Генеральним штабом ЗСУ, Командуванням Сухопутних військ ЗСУ та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не від дій позивача.
		Так, постановою КМУ від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), п. 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно з п. 3 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
		Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається
		Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне  Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.
		Відповідно до п. 4 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).
		В силу вимог п. 9, 11 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, взаємодіють з місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з питань військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
		Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що, відповідач, як територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, виносячи наказ від 07.09.2022 про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації, всупереч наявних у розпорядженні документів, що свідчать про погодження його бронювання як працівника об`єкту критичної інфраструктури, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а наказ від 07.09.2022 № 114, що стосується призову на військову службу по мобілізації ОСОБА_1 прийнятий без урахування всіх обставин справи, такий, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже є протиправний та підлягає скасуванню. 
		Поряд з цим, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді не переоформлення посвідчення про відстрочку від призову на військову службу та на воєнний час та зобов`язання оформити продовження термінів відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на військовий час та видати позивачу переоформлене посвідчення про відстрочку на період мобілізації та на воєнний час з продовженим терміном, задоволенню не підлягають як такі, що належать до дискреційних повноважень позивача.
		На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
		Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
		У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
		Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
		Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
		Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.
		З огляду на наведене, належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку буде зобов`язання повторно розглянути надані ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» документи щодо переоформлення бронювання ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
		Суд у даній справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та ухилився від доведення правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, оскільки ні відзиву, ні будь-яких доказів на спростування встановлених судом обставин не подав.
		Натомість, доводи позивача частково відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
		За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення частково.
		Зважаючи на положення ч. 3 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог. 
		Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
		 
		В И Р І Ш И В :
		Позовну заяву задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу по мобілізації» від 07 вересня 2022 року №114 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути надані ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» документи щодо переоформлення бронювання ОСОБА_1 , з урахуванням висновків, наведених у даному рішенні суду.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. 
		Повний текст рішення складений 03 березня 2023 року 
		Учасники справи:
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) 
		Відповідач -  ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ) 
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національна Атомна Енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Адреса: 01032, м.Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24854661.
		 
		Суддя Т.О. Комшелюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...