Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/27457/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: 61-11453ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України                                       
		01 березня 2023 року
		м. Київ
		справа № 752/27457/21
		провадження № 61-11453св22
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен»,
		відповідачі: товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та  ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Шевченко Т. М.                   від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В. 
		від 09 листопада 2022 року.
		Зміст позовної заяви та її обґрунтування 
		У листопаді 2021 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен» звернулося до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		На обґрунтування позовних вимог ПрАТ «СК «Соверен» зазначало, що 11 грудня 2019 року по вулиці Столичне шосе, 33/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . 
		На момент ДТП транспортний засіб марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був забезпечений згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 01-0121-19, укладеним між ПрАТ «СК «Соверен» та ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування» згідно з полісом № АО3025051. 
		11 грудня 2019 року ПрАТ «СК «Соверен» отримало від ОСОБА_2 заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Згідно зі звітом № 4279 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 971 713,02 грн. 
		У відповідності до рахунку-фактури від 04 березня 2020 року вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становила 707 309,00 грн. 
		16 березня 2020 року ПрАТ «СК «Соверен» прийняло рішення про виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 у розмірі 707 309,00 грн та здійснило її виплату частинами. 
		Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року 
		ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		ПрАТ «СК «Соверен» вказувало, що 27 травня 2021 року звернулося до                              ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак отримало відмову з посиланням на пропуск строку для подання заяви про страхове відшкодування.
		Крім того, 08 вересня 2021 року ПрАТ «СК «Соверен» на адресу ОСОБА_1 направило заяву про відшкодування шкоди. В добровільному порядку 
		ОСОБА_1 відмовляється від відшкодування матеріального збитку. 
		Ураховуючи наведене, ПрАТ «СК «Соверен» просило стягнути на свою користь шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), а саме з ТДВ «Експрес Страхування» у розмірі 100 000,00 грн, з ОСОБА_1 - у розмірі 607 309,00 грн.
		Стислий виклад позиції відповідачів
		ТДВ «Експрес Страхування» заперечувало проти задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Соверен», заявлених до нього, посилаючись на пропуск позивачем встановленого підпунктом 37.1.4 статті 37 Законом України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» однорічного строку на подання заяви про страхове відшкодування, оскільки така заява надійшла до відповідача лише 27 травня 2021 року за фактом ДТП, що сталася 11 грудня 2019 року. Крім того, зосереджувало увагу на встановленій судом вині обох водіїв у вчиненні зазначеної ДТП, акцентуючи увагу на постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року, залишеній без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
		ОСОБА_1 заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні. Зазначав, що судами встановлено вину водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, при цьому постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року провадження щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрито у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Посилався також на висновок судового експерта Гори І. І. від 11 лютого 2020 року № 23, яким встановлено відсутність причин технічного характеру для того, щоб вбачати в його діях порушення вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які б знаходились у причинному зв?язку із настанням ДТП.
		Основний зміст та мотиви рішень судів попередніх інстанцій
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, позов ПрАТ «СК «Соверен» задоволено частково.
		Стягнуто з ТДВ «Експрес Страхування» на користь ПрАТ «СК «Соверен» 100 000,00 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), та 2 270,00 грн судового збору.
		Стягнуто з ОСОБА_1 253 654,50 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), та 2 270,00 грн судового збору.
		У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, мотивовано тим, що оскільки ДТП відбулася через порушення обома її учасниками Правил дорожнього руху України, у результаті чого пошкодження отримали обидва транспортні засоби, відповідальність між обома учасниками ДТП підлягає розподілу у співвідношенні 50/50. Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, суд виходив із доведеності його позивачем та не спростування відповідачем. При цьому суд визнав, що пропуск ПрАТ «СК «Соверен» строку, визначеного підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відбувся через обставини, які не залежали від нього. 
		 
		Узагальнені доводи касаційних скарг
		17 листопада 2022 року ТДВ «Експрес Страхування» подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва               від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 09 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог, заявлених до                     ТДВ «Експрес Страхування», ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у зазначеній частині.
		Як на підставу касаційного оскарження посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди в оскаржених судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17, від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі 
		№ 147/66/17, постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі 
		№ 201/8286/16-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 515/425/20, від 12 травня 2022 року у справі № 623/290/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), та не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Додатково посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції загальних судів.
		Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що відмова ТДВ «Експрес Страхування» у виплаті страхового відшкодування в порядку суброгації є законною, оскільки відповідає положенням підпункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зазначає, що право кредитора на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності взятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується, зокрема з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) в порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зосереджує увагу на тому, що першу частину страхового відшкодування позивач виплатив 19 березня 2020 року, а тому мав можливість з 20 березня 2020 року подати заяву про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації. Вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права при розгляді справи в порядку цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги ПрАТ «СК «Соверен», заявлені до ТДВ «Експрес Страхування», підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.
		07 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення з нього 253 654,50 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації), та 2 270,00 грн судового збору, ухвалити в цій частині нове судове рішення про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, посилаючись на те, що справу було розглянуто без його участі (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). При цьому вважає, що апеляційний суд не взяв до уваги висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, якою скасовано судові рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		На обґрунтування підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції порушив його право на участь у судовому розгляді справи, не повідомив належним чином про час, дату та місце судового засідання та розглянув справу без його участі. При цьому суд апеляційної інстанції на зазначені обставини, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, уваги не звернув.
		Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/27457/21 за касаційною скаргою ТОВ «Експрес Страхування»на рішення Голосіївського районного суду міста Києва 
		від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду 
		від 09 листопада 2022 року, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
		13 грудня 2022 року матеріали цивільної справи № 752/27457/21 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду 06 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
		14 грудня 2022 року ПрАТ «СК «Соверен» через засоби електронного зв`язку подало до суду відзив на касаційну скаргу ТДВ «Експрес Страхування», у якому просить суд відмовити у задоволенні зазначеної касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Зазначає, що ПрАТ «СК «Соверен» отримало право зворотньої вимоги лише на підставі постанови Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року (справа № 752/4865/21), якою встановлено вину ОСОБА_1 у спірній ДТП. При цьому сам факт настання страхового випадку та відповідно виникнення у ТДВ «Експерес Страхування» обов`язку щодо виплати страхового відшкодування не заперечується.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		11 грудня 2019 року о 08:00 год. за адресою: вул. Столичне шосе, 31/1 у місті Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована 
		ТДВ «Експрес Страхування» згідно з полісом № АО3025051, за яким ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 100 000,00 грн, франшиза дорівнює нулю.
		Транспортний засіб марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту КАСКО № 01-0121-19, укладеного 05 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Соверен».
		Згідно зі звітом від 11 грудня 2019 року № 4279, складеним                                                   ФОП ОСОБА_3 на замовлення ПрАТ «СК «Соверен», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Land Rover» складає 919 262,74 грн, ринкова вартість автомобіля становить 1 178 748,60 грн, втрата товарної вартості 52 450,28 грн. 
		16 березня 2020 року ПрАТ «СК «Соверен» складено страховий акт № 03/20-03Т, яким визнано подію, яка відбулася 11 грудня 2019 року за участю забезпеченого транспортного засобу, страховим випадком. Розмір страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 визначений на підставі рахунку-фактури від 04 березня 2020 року №000159 ФОП ОСОБА_4 у розмірі 707 309,00 грн.
		Відповідно до платіжних доручень від 19 березня 2020 року № 824, 
		від 20 березня 2020 року № 825, від 03 квітня 2020 року № 843, від 24 квітня 
		2020 року № 875, від 05 червня 2020 року № 937, від 12 червня 2020 року № 705, від 01 липня 2020 року № 48, від 02 липня 2020 року № 50 ПрАТ «СК «Соверен» перерахувало грошові кошти у розмірі 707 309,00 грн отримувачу - 
		ФОП ОСОБА_4 згідно з актом від 16 березня 2020 року № 03/20-03Т.
		11 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073053, згідно з яким водій ОСОБА_1 11 грудня 2019 року о 08.00 год., керуючи автомобілем марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вул. Столичне шосе, 31/1 у місті Києві, при зміні напрямку руху не впевнився у безпечності, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та при розвороті не надав перевагу у русі транспортному засобу марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався на зустріч по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення, чим водій порушив вимоги пункти 2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху України.
		За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 073053 постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, провадження у справі 
		№ 752/26827/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закрито у зв?язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року у справі № 752/21802/20, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а провадження у справі закрито, у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Встановлено, що ОСОБА_2                      11 грудня 2019 року, керуючи транспортним засобом марки «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Столичне шосе у м. Києві, у порушення вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, зі швидкістю                                   123…140 км/год здійснив зіткнення з транспортним засобом «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Порушення водієм ОСОБА_2 швидкісного режиму з технічної точки зору перебувало у причинному зв?язку із настанням ДТП.
		29 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 складено новий протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133406, згідно з яким 11 грудня 2019 року о 08.00 год. за адресою: вул. Столичне шосе, 31/1 у м. Києві, 
		ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при розвороті поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку не надав дорогу автомобілю «Land Rover», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, та скоїв з ним зіткнення, чим порушив вимоги пункту 10.4 Правил дорожнього руху України.
		За результатами розгляду вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 133406 від 29 січня 2021 року постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року закрито провадження у справі № 752/4865/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі статті 247 КУпАП.
		Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2021 року постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 березня 2021 року скасовано, прийнято нову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв?язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Встановлено, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював розворот поза перехрестям, а це, з огляду на надані матеріали, змушувало учасника руху, який мав перевагу, змінювати швидкість та напрямок руху. ОСОБА_1 повинен був дотримуватись вимог, визначених пунктами 2.3б, 10.1, а також визначених пунктом 10.4 Правил дорожнього руху України, з огляду на тлумачення терміну «дати дорогу». Дана ДТП не могла б виникнути, коли б водій ОСОБА_1 чітко дотримувався Правил дорожнього руху України, тим більше дотримуючись ще і визначення терміну «дати дорогу», з огляду на вимоги, визначені для виконання розвороту поза перехрестям пунктом 10.4 Правил дорожнього руху України. 
		27 травня 2021 року ПрАТ «СК «Соверен» звернулося до ТДВ «Експрес Страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		Листом від 29 червня 2021 року ТДВ «Експрес Страхування» відмовило 
		ПрАТ «СК «Соверен» у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з пропуском річного строку подання такої заяви, визначеного підпунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
		Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (пункт 3 частини першої статті 1188 ЦК України).
		У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.
		У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		При цьому згідно з положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Статтею 993 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
		Ураховуючи, що у спірній ДТП встановлено вину обох водіїв, які порушили Правила дорожнього руху України, що підтверджується судовими рішеннями у справах про адміністративні правопорушення, позивач, як страхових одного із учасників ДТП, здійснив виплату страхового відшкодування на підставі умов договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО»                            від 05 листопада 2019 року № 01-0121-19, суди попередніх інстанцій дійшли загалом обґрунтованого висновку про виникнення у відповідачів обов`язку щодо відшкодування відповідної частини завданої внаслідок ДТП шкоди в порядку суброгації.
		При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір (частки) відшкодування (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду                        від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц). 
		Межами касаційного перегляду судових рішень у цій справі, визначеними доводами касаційних скарг, які стали підставою для відкриття провадження, є перевірка дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині розгляду справи у порядку цивільного судочинства та стягнення страхового відшкодування з ТДВ «Експрес Страхування» (дотримання передбачених законом строків), а також в частині дотримання права ОСОБА_1 на участь у судовому розгляді справи в суді першої інстанції.
		Щодо правомірності стягнення суми страхового відшкодування з ТДВ «Експрес Страхування» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
		Таким чином, обов`язком страховика є відшкодування витрат потерпілого, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, у межах страхового відшкодування.
		Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
		Відповідно до підпункту 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 
		№ 147/66/17 зазначено, що підпункт 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат. Разом з тим, ані Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263-264, стаття 267 ЦК України). Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові. Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у  пункті 80 цієї постанови - винною особою. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі 
		№ 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, 
		від 22 лютого 2022 року по справі № 201/16373/16-ц).
		Встановивши, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Експрес Страхування», ПрАТ «СК «Соверен» здійснило виплату страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування, однак пропустило визначений підпунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річний строк через обставини, які не залежали від нього (судове рішення про встановлення вини ОСОБА_1 у спричиненні ДТП було ухвалене лише 21 травня 2021 року), при цьому відповідна заява подана в межах страхової суми та протягом строку позовної давності (заява про виплату страхового відшкодування на суму 100 000,00 грн була подана 27 травня 2021 року), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення суми страхового відшкодування з ТДВ «Експрес Страхування» в порядку суброгації.
		Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18). 
		У силу частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин пропуску визначеного підпунктом 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі ТДВ «Експрес Страхування».
		Посилання касаційної скарги ТДВ «Експрес Страхування» щодо необхідності розгляду справи в порядку господарського судочинства є безпідставними, з огляду на те, що позов у цій справі пред`явлено страховиком, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, до фізичної особи-винуватця ДТПта його страховика на підставі положень статті 1194 ЦК України. Вирішення такого спору за правилами господарського судочинства в частині вимоги до страховика, який є юридичною особою, а за правилами цивільного  судочинства - в частині вимоги до фізичної особи-винуватця ДТП, порушуватиме принцип повноти, всебічності, своєчасності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета та тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. Вимоги до різних відповідачів заявлені у зв`язку із відповідальністю фізичної особи-винуватця ДТП, а також виконання його страховиком вимог закону та умов договору страхування, тому спільний їх розгляд, в контексті визначення розміру відшкодування кожного із відповідачів, є доцільним і пропорційним. Отже у судів попередніх інстанцій були відсутні правові підстави для закриття провадження у цій справі на підставі положень пункту 1 частини першої           статті 255 ЦК України.
		Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про порушення його права на справедливий і публічний розгляд справи, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема розгляд судом першої інстанції справи за його відсутності та без належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
		За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до частини другої, третьої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
		Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).
		У матеріалах справи міститься довідка про доставку смс-повідомлення представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_5 з викликом до суду у цивільній справі № 752/27457/21 на 21 липня 2022 року.
		Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
		На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
		Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, за змістом цієї статті більшість процесуальних порушень, допущених на одній стадії цивільного процесу, можна виправити на іншій його стадії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 201/13239/15-ц (пункт 50)).
		В контексті забезпечення права особи на доступ до правосуддя, колегія суддів звертає увагу на те, що  ОСОБА_1 приймав активну участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в тому числі через свого представника ОСОБА_5 , подавав відзив на позовну заяву та інші процесуальні клопотання, інформація про дату та час судового засідання була розміщена на офіційному сайті суду першої інстанції, поважних причин неможливості явки у судове засідання, яке відбулося 21 липня 2022 року, ОСОБА_1 не повідомив. При цьому реалізуючи свої процесуальні права ОСОБА_1 скористався своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції, виклавши свої доводи та заперечення щодо висновків суду першої інстанції по суті спору, які були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		Доводи, викладені у касаційних скаргах (щодо недотримання правил юрисдикції, порушення річного строку пред`явлення вимог до страховика та порушення процесуальних прав відповідача), не спростовують висновків судів попередніх інстанцій по суті спору.
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» та  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                              Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                                          О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                                       О. М. Осіян
		 
		           С. Ф. Хопта
		 
		           В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...