Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/523/23 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 02.03.2023. Зареєстровано: 04.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: 33/802/123/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/523/23  Провадження №33/802/123/23 Головуючий у 1 інстанції:Черняк В.В. Категорія:ч. ч.  1, 2 ст. 172-7 КУпАП    Доповідач: Клок  О. М.
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 березня 2023 року                                                                 місто Луцьк
		 
		       Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., прокурора - Артиш Н.В., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Матвіюк Н.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Матвіюк Н.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , який проходить військову службу на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ,на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2023 року про притягнення його до відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, 
		В С Т А Н О В И В
		Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. 
		Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536, 80 грн. 
		ОСОБА_1  притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він,  будучи начальником відділу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , майором, головою житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , не повідомив командира військової частини НОМЕР_1 про наявність у нього реального конфлікту інтересів, який виник під час голосування «за» надання службового житла, а саме двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , старшому сержанту ОСОБА_2 , провідному бухгалтеру фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 з сім`єю з трьох осіб, а саме: сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 , які є його близькими особами, під час засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , згідно протоколу №17 від 24 грудня 2021 року чим порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією від 04 січня 2023 року №2, за тих самих фактичних обставинах, що викладені вище, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, який виник під час голосування «за» надання службового житла, а саме двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , старшому сержанту ОСОБА_2 , провідному бухгалтеру фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 з сім`єю з трьох осіб, а саме: сином ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 , які є його близькими особами, під час засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 згідно протоколу №17 від 24 грудня 2021 року чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Не погоджуючись із вказаною постановою судді, захисник Матвіюк Н.Р. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального та процесуального права, просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 не повідомляв про наявність у нього реального конфлікту інтересів та не зобов`язаний був вчиняти зазначені дії, оскільки будь-яких дій за наявності саме реального конфлікту інтересів не вчиняв. Наявність у нього дітей, а також той факт, що ОСОБА_1 є їх батьком, не підтверджує реального конфлікту інтересів в контексті застосування вимог Закону України «Про запобігання корупції». Надання службового житла ОСОБА_2 , із якою він розлучений, і її дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відбувалось виключно у порядку черговості, у тому числі, згідно із датою постановки на облік, а усі члени житлової комісії голосували буз будь-якого впливу на них. Також звертає увагу апеляційного суду на можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності із застосуванням ст. 22 КУпАП при малозначності правопорушення. 
		Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги захисника та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Матвіюк Н.Р. які, кожен окремо, підтримали скаргу із наведених у ній мотивів, прокурора, яка просила її залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без зміни, доходжу такого висновку.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно із положеннями ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
		Статею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
		З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити із положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Розглядаючи справу про адміністративні правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано.
		Висновки суду першої інстанції про наявність в діях  ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
		Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.
		Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень стверджується зібраними по справі доказами, які наведені у постанові місцевого суду. Вказані докази проаналізовані місцевим судом та їм дана належна юридична оцінка.
		Судом установлено, що  ОСОБА_1  проходить військову службу, займає посаду начальника відділу матеріально - технічного забезпечення військової частини  НОМЕР_1 , а також призначений головою житлової комісії військової частини  НОМЕР_1 , є військовою особою Збройних Сил України, тобто у відповідності до вимог п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.
		Також із матеріалів справи убачається, що відповідно до протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №17 від 24 грудня 2021 року, який затверджений т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 24 грудня 2021 року, житловою комісією було затверджено пропозиції щодо розподілу службових приміщень, що надійшли до ВЧ НОМЕР_1 .
		Згідно вищевказаного протоколу, голова житлової комісії НОМЕР_1 - майор ОСОБА_1 голосував «За» надання розподіленої на військову частину НОМЕР_1 службової житлової площі, а саме, двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 (житлова площа 31.1 кв.м.) старшому сержанту ОСОБА_2 - провідному бухгалтеру фінансово - економічної служби військової частини НОМЕР_1 із сім`ї з трьох осіб: сина ОСОБА_3 , а також доньки ОСОБА_4 .
		При цьому, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого ВДРАЦС Луцького МУЮ Волинської області 30 квітня 2011 року, ОСОБА_3 є близькою особою ОСОБА_1 , а саме його сином, а згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого ВДРАЦС Луцького МУЮ Волинської області 30 квітня 2011 року, ОСОБА_4 є близькою особою ОСОБА_1 , а саме його дочкою.
		Водночас, про наявність у нього реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 , визначені Законом органи не повідомив, і жодних передбачених законодавством підстав, які йому перешкодили вчиняти такі дії, в ході проведеної перевірки, установлено не було. 
		Правильність зазначених вище обставин ОСОБА_1 під сумнів не ставить.
		Водночас, заперечує сам факт реального конфлікту інтересів та вважає, що оскільки діти є малолітніми, то не можуть виступати самостійними суб`єктами при розгляді питання про забезпечення їх житлом. Тому, у своїх діях складу правопорушення не вбачає.
		Проте такі твердження апелянта, на думку апеляційного суду, є помилковими.
		Як зазначалось вище, ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Відповідно до ст. 1 цього ж Закону правопорушення, пов`язане з корупцією, є діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Суб`єктами відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП є визначені п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону є, у тому числі, військові посадові особи збройних Сил України. І саме для даних осіб Закон встановлює алгоритм дій для запобігання та врегулювання конфлікту приватних та службових інтересів, що має на меті недопущення втрати довіри як до службової особи, так і органу у якому зазначена особа працює. 
		При цьому, відповідно до ст. 1 цього Закону в частині визначення понять, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовим чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ч. 1 ст. 1).
		Близькими особами, у тому числі, значаться син, дочка. 
		Згідно із статтею 28 Закону, особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відтак, приймаючи участь у голосуванні житлової комісії щодо розподілу службового житла на користь сім`ї, до складу якої, окрім колишньої дружини, також входять його діти: син та дочка, ОСОБА_1 очевидно діяв в умовах реального конфлікту інтересів, незважаючи на розгляд зазначеного питання у порядку черговості, а також згідно із датою постановки на облік та не міг не усвідомлювати, що голосує за рішення на користь своїх дітей. 
		Закон України «Про запобігання корупції» відносить сина та дочку до близьких осіб суб`єкта, зазначеного у ч. 1 ст. 3 цього Закону, незалежно від їх віку чи місця проживання, що у будь-якому випадку охоплюється поняттям приватного інтересу.
		Відтак, ОСОБА_1 приймаючи участь у голосуванні житлової комісії стосовно розподілу службового житла на користь своєї сім`ї, до складу якої також входять його діти: син та дочка, перебував в умовах реального конфлікту інтересів, що зобов`язувало останнього діяти у відповідності до законодавчих вимог про запобігання корупції, повідомити уповноважені органи про конфлікт інтересів, вжити заходів щодо врегулювання такого конфлікту інтересів та безпосередньо утриматись від участі у голосуванні, у тому числі, заявити самовідвід.
		Таким чином, висновок суду про наявність у його діях ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, є законним та обґрунтованим, доводами апеляційної скарги не спростований. 
		При накладенні адміністративного стягнення на  ОСОБА_1 , судом першої інстанції у повній мірі враховано характер і спосіб вчинених ним адміністративних правопорушень, його особу, ступінь вини, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, інші обставини справи, що впливають на вид та розмір стягнення, і обґрунтовано застосовано стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, виходячи із вимог ст. 36 КУпАП, оскільки воно передбачає більш суворе стягнення із числа вчинених правопорушень, у мінімальному розмірі, що на думку суду апеляційної інстанції є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		З урахуванням кількості вчинених адміністративних правопорушень, заперечення ОСОБА_1 своєї винуватості у їх вчиненні, підстав для застосування до нього ст. 22 КУпАП немає.
		Окрім того, вчинені ОСОБА_1 правопорушення, пов`язані з корупцією не можуть визнаватись малозначними, оскільки вчинення таких порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на встановлений порядок діяльності органів влади, а також порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади. Тому, звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією на підставі ст. 22 КУпАП, не буде відповідати загальним засадам запобігання та протидії корупції в державі.
		Однак, судом першої інстанції, у порушення вимог п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» безпідставно стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 коп. судового збору.
		Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		Положення п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначають, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
		Як убачається із матеріалів даної справи, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке ставиться йому у провину, під час виконання службових обов`язків як військовослужбовець, а тому підлягає звільненню від сплати судового збору. 
		У даному випадку, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки встановлено неправильне застосування норм процесуального права. 
		З огляду на вищенаведені обставини та положення п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», постанову місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору слід змінити . Виключити з мотивувальної та резолютивної частин постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2023 року посилання  на стягнення з ОСОБА_1 в користь держави 536 гривень 80 коп. судового збору.
		На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
		                               П О С Т А Н О В И В
		Апеляційну скаргу захисника Матвіюк Н.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 січня 2023 року щодо нього - змінити.
		На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП виключити з постанови судді посилання на стягнення судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп.
		В решті постанову залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...