Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 502/43/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано судом: 06.03.2023. Зареєстровано: 06.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.03.2023.
Дата набрання законної сили: 06.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/502/132/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022162150000931

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 502/43/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06.03.2023                             м. Кілія
		 
		Кілійський районний суд Одеської області у складі:
		головуючого судді:         ОСОБА_1 
		за участю секретаря :     ОСОБА_2 
		за участю прокурора:         ОСОБА_3 
		обвинуваченого:             ОСОБА_4 
		захисника: ОСОБА_5 
		потерпілої: ОСОБА_6 
		законного представника
		малолітньої потерпілої ОСОБА_7 : ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія Одеської області кримінальне провадження № 12022162150000931 за обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 не судимого за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		02.10.2022 о 12:38 годині, водій ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (2,57% етилового спирту), достеменно знаючи, що керування транспортним засобом під впливом алкоголю заборонено, приступив до керування автомобілем марки «Volkswagen» моделі «Passat В6», чорного кольору, із державним номерним знаком « НОМЕР_1 », чим порушив вимоги п.п а) 2.9 «Правил дорожнього руху» України (введено в дію 01.01.2002, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001) (далі Правила), якими передбачено: п. 2.9 «Водієві забороняється» а) керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		У подальшому, в зазначений день, близько 12:38 годині, ОСОБА_4 грубо порушуючи п. 2.3 «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи вищевказаним автомобілем, у світлий час доби, здійснював рух по вологому чистому асфальтобетонному дорожньому покриттю по вул. Дмитрівська, на якій організований двосторонній, однорядний у кожному напрямку рух, у напрямку вул. Маяк, у м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області. Здійснюючи рух по проїзній частині вищезазначеної дороги, поблизу будинку № 65 вул. Дмитрівська, водій ОСОБА_4 , вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкував, прийняв керування без врахування дорожньої обстановки, постійно рух керованого ним автомобіля не контролював, не надав відповідної уваги велосипеду, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого, здійснив наїзд на велосипед, від якого велосипедистка ОСОБА_6 впала на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, водій, не зупиняючи транспортний засіб, пасажирку велосипеда, малолітню потерпілу ОСОБА_7 , протягнув кілька метрів до буд. АДРЕСА_2 , на капоті автомобіля, до того, як виконав маневр повороту, від якого, потерпіла ОСОБА_7 впала на землю, а водій не зупиняючи транспортний засіб продовжив рух в напрямку вул. Хлібна, м. Кілія Ізмаїльського району Одеської області, всупереч вимогам п. 2.10 «у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; 6) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої") медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)».
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження області лівого плечового суглобу, садно області правого ліктьового суглобу, садно зовнішньої поверхні лівого колійного суглобу та садно верхнього відділу лівої гомілки, садно правого колійного суглобу, забійну рану лівої тім`яної області голови, а також компресійний перелом тіла першого поперекового хребця, що призвело до розладу здоров`я більше ніж як 21 день та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, садно право руки, садно передньої поверхні правого колійного суглобу, садно верхнього відділу зовнішньої поверхні правого стегна, скальпована, незагоєна рана середньо частини зовнішнє - бокової поверхні правого стегна, що призвело до розладу здоров`я більше ніж як 21 день та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 2.9 а), 2.3 6), 2.10, 12.1 Правил знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у виникненні середньо тяжкості тілесних ушкоджень у малолітньої потерпілої ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		В судовому засіданні було надано угоду від 03.03.2023, укладеною між потерпілою, законним представником малолітньої потерпілої та обвинуваченим про примирення між потерпілим та обвинуваченим, згідно вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.
		Згідно даної угоди потерпіла ОСОБА_6 , законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7  ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 286-1 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КК України, та наслідки її невиконання.
		Прокурор Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 , заперечував проти затвердження укладеної угоди, посилаючись на м`якість передбаченого угодою покарання та не відповідність суспільним інтересам, просив суд відмовити у затвердженні угоди.
		Потерпіла ОСОБА_6 , законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_7  ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 просили суд затвердити угоду про примирення.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про про примирення від 03.03.2023 року, укладену між потерпілою ОСОБА_6 , законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_7  ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
		Згідностатті 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		У відповідності достатті 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Згідностатті 26 КПК Українисторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до п.1 ч.1ст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
		Частиною 3статті 469 КПК Українипередбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Слід зазначити те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.286-1 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно дост. 12 КК України, є нетяжким злочином.
		Свою винуватість у вчиненні злочину обвинувачений ОСОБА_4 , визнав беззастережно.
		Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про примирення.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, передбаченіст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбаченіст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Судом з`ясовано, що потерпіла та законний представник малолітньої потерпілої цілком розуміють наслідки затвердження угоди, передбаченіст.473 КПК України.
		Також судом перевірено угоду про примирення на відповідність вимогамКПК України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, таКК України, в тому числі щодо правової кваліфікації, узгодженої міри покарання.
		Підстав для відмови в її затвердженні судом не встановлено.
		Відповідно достатті 50 КК Українипокарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно правового висновку, який міститься у Постанові Верховного суду України від 14.04.2016 у справі № 5-23кс15/16, справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих. Однією з умов досягнення цієї мети є відшкодування завданого злочином збитку або усунення шкоди.
		Частиною 2статті 65 КК Українивизначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до частини 1статті 69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексуза це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цьогоКодексу.
		Таким чином, дослідивши обставини справи, угоду про примирення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся у скоєному, добровільно відшкодував завдану кримінальним правопорушенням шкоду потерпілим, надав матеріальну допомогу на проведення медичного огляду та лікування (ч. 2 ст. 66 КК України), позитивно характеризується за місцем проживання, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, а взяті на себе обвинуваченим зобов`язання можуть бути реально виконані, встановивши, що угода про примирення відповідає вимогамКПКтаКК України, а підстави для відмови у затвердженні угоди відсутні, заслухавши думку прокурора, потерпілої та законного представника малолітньої потерпілої та обвинуваченого, роз`яснивши обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки невиконання угоди, передбаченіст.476 КПК України, суд із урахуванням вимогст.69 КК Українивизнає обставини, що пом`якшують покарання та дані про його особу такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а тому вважає за доцільне перейти до іншого більш м`якого виду основного виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, призначивши ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, затвердити угоду про примирення та ухвалити обвинувальний вирок.
		Керуючись ст. ст.370,373,374,475 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ :
		Затвердити угоду про примирення від 03 березня 2023 року між потерпілою ОСОБА_6 , законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_7  ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 ..
		Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1статті 286-1 КК Українита призначити узгоджене сторонами покарання, із застосуваннямст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 2000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. (тридцять чотири тисячі гривен) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 про його обов`язок виконання умов угоди про примирення та передбаченуст. 389-1 КК Україникримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про примирення.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...