Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/407/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2023. Зареєстровано: 07.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.03.2023.
Дата набрання законної сили: 23.02.2023
Номер судового провадження: 2/183/680/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		               Справа № 183/407/22
		№ 2/183/680/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		   І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 січня 2023 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
		 
		головуючої судді Сороки О.В., 
		секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Піщанської сільської ради, про визначення місця проживання дитини, звільнення від сплати заборгованості та припинення стягнення аліментів, -    
		 
		в с т а н о в и в:
		У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Піщанської сільської ради, у якому просив:
		- визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , за фактичним місцем проживання;
		- звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати заборгованості по аліментам, що стягуються на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі виконавчого листа №183/3238/14 від 08.07.2014 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у розмірі 600 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 12.03.2014 року та до досягнення дітьми повноліття;
		- припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 600 грн. щомісячно, що стягуються на підставі виконавчого листа №183/3238/14 від 08.07.2014 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області. 
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Шлюб між Позивачем та Відповідачем зареєстровано 09 листопада 2002 року виконкомом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, про що був зроблений відповідний актовий запис №34.
		Від шлюбу подружжя мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З 2010 року Позивач та Відповідач мешкають окремо, спільне господарство не ведуть.
		24 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
		08 липня 2014 року рішенням суду з Позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 600 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 12.03.2014 року та до досягнення дітьми повноліття.
		Державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) було відкрито виконавче провадження №44318084 від 07.08.2014 року та внесено Позивача до Єдиного реєстру боржників. Відповідно до розрахунків заборгованості, наданої державною виконавчою службою, сума заборгованості по аліментам на грудень 2021 року становить 118087,75 грн.
		Проте, позивач зазначає, що з 2010 року старший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає із батьком, а молодший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2016 року проживав разом з матір`ю.
		За час проживання молодшого сина із матір`ю позивач сплачував аліменти у розмірі 8476 грн., що підтверджується розписками. 
		Однак, з 2016 року обидва сина проживають разом із батьком на його повному забезпеченні, тому в судовому порядку просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним, а також вирішити питання про припинення стягнення аліментів на користь Відповідача /а.с.3-13/. 
		Ухвалою суду від 02 лютого 2022 року відкрите провадження у справі та призначено підготовче засідання /а.с. 43/. 
		В судове засідання сторони не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. 
		Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення /а.с47/.
		Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України  за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Суд, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2002 року, про що свідчить свідоцтво про шлюб, актовий запис № 34 /а.с.17/.
		Сторони являються батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , від 19 серпня 2009 року та НОМЕР_2 від 21 квітня 2003 року /а.с.18,19/.
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 600 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 12.03.2014 року та до досягнення дітьми повноліття /а.с.24-26/.
		Відповідно до розрахунків заборгованості, наданої державною виконавчою службою, сума заборгованості по аліментам на грудень 2021 року становить 118087,75 грн. /а.с27,28/.
		Згідно довідки №1127 від 25.11.2021 року, виданої Знаменівським старостинським округом №1 Піщанської сільської ради, про склад сім`ї: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.22/. Ці обставини, також підтверджені Актом про фактичне проживання /а.с.23/. 
		До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права, а саме.
		Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Згідно із частиною сьомою статті 7СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		Відповідно до статті 141СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
		Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
		Згідно зі статтею 157СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
		Наявність такого договору, укладеного між батьками, судом не встановлено.
		Статтею 161СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
		Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.
		Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
		Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи мати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обізнана про фактичне місце проживання дитини.
		Крім того, судом не встановлено будь-яких маніпуляцій зі сторони батька, направлених на обмеження прав матері щодо безпосередньої участі у вихованні дитини.
		При цьому слід звернути увагу на наступне.
		Частиною першою статті 3 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989року, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
		Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Згідно прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктом статті 8 указаної Конвенції є, в основному, захист людини від будь-якого втручання з боку державних органів. Однак це положення не просто змушує державу утримуватись від такого втручання. Крім цього, насамперед поряд з існуванням негативних зобов`язань, існують позитивні зобов`язання, пов`язані з ефективною повагою до приватного або сімейної життя. Ці зобов`язання можуть включати в себе вжиття заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин між окремими особами (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13).
		Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
		При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
		Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.
		Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком, що у даній конкретній ситуації відповідає інтересам дитини, саме таке рішення найкраще збереже її зв`язки із сім`єю.
		Щодо позовних вимог в частині звільнення від сплати заборгованості по аліментам та припинення стягнення аліментів з Позивача суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно з ч. 1 ст.3Конвенції «Проправа дитини» та ч. ч. 7, 8 ст.7Сімейного кодексуУкраїни (далі СК України) усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст.179СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
		Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
		Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
		Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
		Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
		Відтак, з урахуванням предмета даного спору, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.
		З доказів які містяться в матеріалах справи суд встановив, що старший син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2010 року, а молодший син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2016 року проживають разом із батьком і знаходяться на його повному утриманні.
		Крім того, суд враховує, що відповідачем позовні вимоги визнані в повному обсязі, а факт проживання дітей разом з позивачем не заперечувався.
		Отже, суд приходить до висновку, що проживання дітей з батьком - позивачем та перебування на його повному утриманні свідчить про суттєву зміну обставин, що були підставою стягнення аліментів з позивача на користь відповідача, а тому має тягнути за собою звільнення позивача від сплати вказаних аліментів.
		Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з січня 2020 р. по грудень 2021 р., заборгованість позивача зі сплати аліментів складає 118087,75 грн.
		Вирішуючи вимоги позивача про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, суд виходить з положень ч.2ст. 197 СК України, згідно яких за позовом платника аліментів, суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
		Тобто, в розумінні цих положень закону, підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами - можуть бути лише ті істотні обставини, які вплинули та пов`язані із самим фактом виникнення такої заборгованості. Інших підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами діюче законодавство не передбачає.
		Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
		Обставинами, що мають істотне значення можуть бути визнані судом такі обставини, які вказують на те, що платник аліментів фактично виконав свій обов`язок по утриманню дитини, але зробив це у інший спосіб, ніж визначений у рішенні суду, однак співмірною вартістю, яка не була зарахована під час примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів.
		Проживання дитини разом з батьком, з якого стягнуто аліменти, утримання батьком своїх дітей, виховання дітей, добровільне виконання батьківських обов`язків і несплату аліментів внаслідок утримання дітей, суд вважає суттєвою обставиною, яка є підставою для звільнення від заборгованості зі сплати аліментів.
		Оскільки, сини проживають з батьком та перебувають на його утриманні, що не заперечується відповідачкою у справі, то звільнення позивача від заборгованості за аліментами відповідатиме інтересам дітей.
		У відповідності дост. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого збору у розмірі 1984,80 грн.
		Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Піщанської сільської ради, про визначення місця проживання дитини, звільнення від сплати заборгованості та припинення стягнення аліментів,- задовольнити.
		Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від сплати заборгованості по аліментам, що стягуються на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі виконавчого листа №183/3238/14 від 08.07.2014 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області у розмірі 600 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 12.03.2014 року та до досягнення дітьми повноліття;
		Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 600 грн. щомісячно, що стягуються на підставі виконавчого листа №183/3238/14 від 08.07.2014 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області. 
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , сплачений судовий збір у розмірі 1984,80 грн.
		Повне найменування сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
		Третя особа: Служба у справах дітей Піщанської сільської ради, ЄДРПОУ 43582391, юридична адреса: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Орлівщина, вул.Покровська, 1.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                            Сорока О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...