Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/4671/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2023. Зареєстровано: 07.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 08.03.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/0203/310/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021041030000531

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 203/4671/21
		1-кп/0203/310/2023
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		06 березня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження №12021041030000531, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2021 року, за обвинуваченням: 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,        уродженки м. Сирдар`я, Сирдар`їнської області, республіки Узбекистан, громадянки України, яка має середню освіту, тимчасово не працює, не одружена, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_4 ;
		потерпілого - ОСОБА_5 ;
		представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ;
		обвинуваченої - ОСОБА_3 ;
		захисників обвинуваченої - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 , 05 червня 2021 року близько 05 год. 42 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen СС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить їй, рухалась по асфальтованій сухій проїзній частині вул. Набережна Заводська у Центральному районі м. Дніпра, з боку вул. Столярова в напрямку вул. Павлова, перевозячи, в якості пасажира, на задньому пасажирському сидінні ОСОБА_5 .
		У подальшому, водій ОСОБА_3 , 05 червня 2021 року близько 05 год. 42 хв. в районі електроопори № 96, виїхавши на пл. Десантників, Центрального району, м. Дніпро, на заокруглення проїзної частини праворуч, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували її порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не брала безпечну швидкість руху та не врахувала дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впоралась з керуванням та допустила виїзд за межі проїзної частини, де допустила наїзд автомобілем «Volkswagen СС», реєстраційний номер  НОМЕР_1 на нерухому перешкоду - електроопору № 96.
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру ОСОБА_5 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
		Своїми діями водій ОСОБА_3 грубо порушила вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3.б, 12.1 відповідно до яких:
		п. 1.3: «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;
		п. 1.5: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 2.3б: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 12.1: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
		Порушення п. 12.1 Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді тупої травми тіла: забію грудної клітини, синця та садна грудної клітини - слід від паска безпеки; закритої травми черева: забію передньої черевної стінки, численних синців та ділянки осаднення від правої до лівої клубових кісток з розтрощенням підшкірно-жирового шару передньої черевної стінки, відриву великого сальника від поперечно-ободової кишки, ушкодження брижі тонкої кишки по брижовому краю тонкої кишки, ушкодження серозної оболонки висхідного та низхідного відділу товстої кишки, з розвитком в посттравматичному періоді гангрени тонкої кишки та ділянки низхідного відділу товстої кишки і явищами внутрішньочеревної кровотечі. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, та пояснила, що 05 червня 2021 року о 5 годині ранку, вийшовши з нічного клубу, вона запропонувала підвезти потерпілого додому. Коли їхали в сторону речпорту, вона наїхала на трамвайні колії та не впоралась з керуванням, після чого влетіла в стовп. В машині окрім неї було ще троє людей. З якою швидкістю їхала, не пам`ятає. У автомобіля пошкоджена вся передня частина, було застосовано гальмування. Вона також отримала травми. Позовні вимоги визнала частково, оскільки не доведені витрати на правову допомогу. А також, частина суми, саме в розмірі 2 000 доларів було вже нею відшкодовано. ОСОБА_9 це юрист, який допомогав після ДТП. Товариш дав телефон батька ОСОБА_5 , у якого вона запитала, як можна допомогти, проте відповіді не було, тому вирішила передати кошти з власної ініціативи через ОСОБА_9 . Моральну шкоду не визнала.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 05 червня 2021 року він перебував у нічному клубі Ріо, познайомились з ОСОБА_3 , по закінченню вирішили поїхати додому, вона запропонувала підвезти. Обвинувачена вживала в клубі алкогольні коктейлі. В машині також були його товариш ОСОБА_10 та подружка ОСОБА_11 . Вони поїхали в сторону речпорту, де і сталося ДТП, в`їхали в стовп, не повернули. Їхали на автомобілі «Volkswagen СС», за кермом була ОСОБА_3 . Вона їхала зі швидкістю більше 100 км/год., погода була суха. Внаслідок ДТП йому було завдано тяжкі тілесні ушкодження. В лікарні був два тижні, перший тиждень перебував в реанімації. Його оперували, потім була повторна операція. Він не мав можливості нормально жити, пів року ходив з виведеною кишкою з живота, не міг заробляти, офіційно не працював. Після другої операції в нього був дуже тривалий період реабілітації. Обвинувачена шкоду не відшкодовувала. З батьком зустрічався якийсь адвокат, про що домовились не знає.
		Допитаний у судовому засіданні за клопотанням захисника свідок ОСОБА_12 пояснив, що отримував кошти в розмірі 2000 доларів на лікування свого сина ОСОБА_5 , однак не від імені обвинуваченої, а від чоловіка, ім`я якого не пам`ятає. Ця особа діяла в інтересах свого родича. Можливо він діяв від імені ОСОБА_3 , однак він наголосив, що її не знає і діє в інтересах свого родича. Чоловік сказав, що можливо в подальшому буде адвокатом ОСОБА_3 по цій справі. Надалі вони визначили день і зустрілися, він передав ОСОБА_12 кошти, а той, у відповідь, розписку про їх отримання саме від нього. Що вони були саме від ОСОБА_3 сказано не було. Сину про цю ситуацію розповів не одразу. 
		Крім повного визнання обвинуваченою вини у скоєному та показів потерпілого, вина ОСОБА_3 у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування письмовими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 05.06.2021 року, схемою та фототаблицею до нього, згідно яких було оглянуто та зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування учасників дорожнього руху (а.с.147-157);
		- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19-104-21/27793-ІТ від 09.09.2021 року, відповідно до якого, на момент експертного огляду робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля «Volkswagen СС» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебувала в працездатному стані. Пошкодження, які призвели до непрацездатності робочої гальмівної системи, а саме затискання педалі гальм деформованими елементами кузова та відсутність бачка живлення головного гальмівного циліндру сталося під час ДТП. Пошкодження, які призвели до непрацездатності рульового керування автомобіля «Volkswagen СС», а саме руйнація кріплення лівої рульової тяги до поворотного кулака лівого переднього колеса сталося під час ДТП (а.с.161-164); 
		- висновком судово-медичної експертизи №2504е від 28.09.2021 року, відповідно до якого, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла: забію грудної клітини, синця та садна грудної клітини - слід від паска безпеки; закритої травми черева: забію передньої черевної стінки, численних синців та ділянки осаднення від правої до лівої клубових кісток з розтрощенням підшкірно-жирового шару передньої черевної стінки, відриву великого сальника від поперечно-ободової кишки, ушкодження брижі тонкої кишки по брижовому краю тонкої кишки, ушкодження серозної оболонки висхідного та низхідного відділу товстої кишки, з розвитком в посттравматичному періоді гангрени тонкої кишки та ділянки низхідного відділу товстої кишки і явищами внутрішньочеревної кровотечі. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони спричинені незадовго до находження на стаціонарне лікування в КНП «КЛШМД`ДМР», тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. Виявлені у нього тілесні ушкодження в області грудної клітини та черева, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), що діяв (діяли) у вищевказані анатомічні ділянки, якими могли бути і виступаючі частини салону транспортного засобу. За своїм характером виявлені у нього тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-л,о, „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6 (а.с.166-168);
		- висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-21/29260-ІТ від 17.09.2021 року, де визначено, що водій автомобіля «Volkswagen СС» ОСОБА_3  повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Volkswagen СС» ОСОБА_3  не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з даною ДТП. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіль «Volkswagen СС» ОСОБА_3  визначалася виконанням нею вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, і у неї не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б їй їх виконати (а.с.170-171). 
		Наведеними доказами, дослідженими та оціненими судом з точки зору їх належності, допустимості та достатності, підтверджується недотримання обвинуваченою ОСОБА_3 вимог п.12.1 Правил дорожнього руху, що перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої, потерпілому ОСОБА_5 спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
		За наведених обставин, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3  у вчиненні інкримінованого їй злочинута кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
		Згідно ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено. 
		При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, також, враховує тяжкість скоєного злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, на дату скоєння, класифікується, як тяжкий злочин, вчинений з необережності, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, вину у скоєному визнала повністю, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, не працевлаштована, а також, думку прокурора, потерпілого, його представника та захисників щодо виду та міри покарання, і вважає, що обвинуваченій має бути призначене покарання в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано її дії, у виді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 статті 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, яке застосовується у випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з грубим або повторним порушенням порядку користування таким правом.
		Оскільки санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає кумулятивну санкцію, якою визначено наявність як основного, так і додаткового виду покарання, тобто застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, тому питання про доцільність його призначення вирішується за розсудом суду з урахуванням конкретних обставин справи та особи винного.
		Отже, враховуючи дані про особу обвинуваченої, конкретні обставини справи, характер та ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке є тяжким, належить до суспільно небезпечних злочинів у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, було вчинено внаслідок грубого порушення обвинуваченою Правил дорожнього руху України, а також, наслідки його вчинення, а саме, заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, суд вважає за необхідне призначати обвинуваченій ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
		При цьому, під час судового розгляду не було встановлено даних на підтвердження того, що діяльність обвинуваченої, пов`язана з правом керування транспортним засобом, є основним джерелом її доходу чи остання потребує постійного користування транспортним засобом з певних медичних причин.
		Поряд із цим, оскільки обвинуваченій ОСОБА_3 призначається покарання у виді позбавлення волі, враховуючи дані про її особу, яка, раніше не судима, позитивно характеризується, її молодий вік, свою вину визнала повністю, наявність обставини, що пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за можливе, звільнити обвинувачену від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_3 та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		Потерпілим ОСОБА_5 пред`явлено цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 , в якому він просить стягнути з останньої моральну шкоду на загальну суму 200 000, 00 гривень, матеріальну шкоду на загальну суму 17 304, 00 гривень, витрати на правову допомогу на загальну суму 50 000, 00 гривень.
		Потерпілий в судовому засіданні вимоги цивільного позову підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
		Вирішуючи питання цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.
		Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Частиною 1 ст. 128 КПК України, передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 КПК України цивільний відповідач має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Частино 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Так, заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, завданої здоров`ю, у розмірі 17 304, 00 гривень, на підставі ст. 1177 ЦК України, підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки стосується витрат на лікування, що підтверджено копіями квитанцій та збігається з призначеннями лікарів (а.с.49-55).
		Копію розписки, долучену обвинуваченою до відзиву на позовну заяву (а.с. 68), щодо передачі ОСОБА_9 коштів в розмірі 2 000 доларів США батьку позивача - ОСОБА_12 , суд не приймає до уваги, оскільки вона не містить інформації, що ОСОБА_9 діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 та саме вона передає ці кошти в рахунок відшкодування шкоди завданої потерпілому  ОСОБА_5 .
		Крім того, в судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_12 , який суду пояснив, що, дійсно, йому було передано вказану суму коштів, однак громадянин ОСОБА_9 зазначив, що діє в інтересах свого родича, імені якого названо не було, та передає кошти на лікування його сина. Тобто, отримуючи кошті на лікування сина, ОСОБА_12 не був поінформований, від кого вони надходять. 
		Враховуючи вищенаведене, судом не встановлено, що кошти в розмірі 2 000 доларів США були передані на лікування потерпілого саме ОСОБА_3 , а тому, доводи захисників щодо необхідності прийняття судом цієї розписки в рахунок відшкодування обвинуваченою матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілому, є необґрунтованими. 
		З приводу позовних вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне. 
		Під час подання цивільного позову, позивачем жодним чином не підтверджена сума витрат на правову допомогу, що ним заявлена, в розмірі 50 000 гривень.
		Так, матеріали справи містять Договір про надання правової допомоги від 04.10.2021 року, укладеного між адвокатом ОСОБА_13 та потерпілим ОСОБА_5 (а.с. 47-48). Вказаний договір містить пункт 2.2.2., відповідно до якого визначено, що «Оплатити послуги «Виконавця» (адвоката) згідно домовленості». Однак, вказана домовленість із визначеною сумою витрат на правову допомогу та документи про сплату/отримання замовником/виконавцем, суду не надані та до матеріалів справи не долучені. 
		Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з обвинуваченої витрат на правову допомогу, понесених потерпілим, а тому, відмовляє позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.
		Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою що до неї. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно вимог ст. 1167 ЦК України, моральна (немайновий) шкода, заподіяна громадянинові діями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода причинна не з його вини. Моральна шкода відшкодовується, у тому числі і в грошовій формі. Розмір відшкодування визначається судом з врахуванням вмісту позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних і моральних стражданнях потерпілого, а також інших негативних наслідків.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995 року, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з рахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Так, суд погоджується із доводами потерпілого ОСОБА_5 про те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої йому була завдана моральна шкода у зв`язку із спричиненням моральних та фізичних страждань, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, що звичайно потягло за собою фізичний біль, втрату працездатності та душевні хвилювання позивача, змінило його звичайний ритм життя та потребувало повторних хірургічних втручань, а також, тривалої реабілітації. 
		У відповідності з ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних, емоційних, фізичних і моральних страждань, які переніс потерпілий у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями від незаконних дій ОСОБА_3 , враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 , необхідно зменшити до 100 000 гривень. Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду, відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості, конкретним обставинам справи, є співрозмірною та компенсує потерпілому завдану моральну шкоду.
		Така позиція суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 грудня 2019 року по справі № 175/4256/18 (провадження №51-1171км21).
		Доводи захисників обвинуваченої з приводу того, що ОСОБА_3 має обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому, потерпілий повинен був звернутися до страхової компанії для відшкодування завданої йому внаслідок ДТП шкоди, суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження зазначеного стороною захисту не надано жодних доказів. 
		А крім того, суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4)).
		Відповідно до ч. 4  ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи вищенаведене, арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2021 року на «Volkswagen СС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , підлягає скасуванню.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судової автотехнічної експертизи та судової експертизи технічного стану транспортного засобу суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь держави.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався.
		Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-21/29260-ІТ від 17.09.2021 року в розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 (сорок вісім) копійок; судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-21/27793-ІТ від 09.09.2021 року в розмірі 1 372 (одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої здоров`ю, 17 304 (сімнадцять тисяч триста чотири) гривні 00 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, 100 000 (сто тисяч) гривень.
		У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 в іншій частині, відмовити.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.06.2021 року на «Volkswagen СС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , скасувати.
		Речовий доказ - «Volkswagen СС», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути законному володільцеві, а саме, ОСОБА_3 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України. 
		Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України.
		 
		Суддя                                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...