Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 734/2033/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2023. Зареєстровано: 08.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2023.

Номер судового провадження: 2/734/91/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 2/734/91/23 Справа № 734/2033/22
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		27 лютого 2023 року смт. Козелець
		Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
		головуючого судді - Іванюка Т.І.,
		при секретарі - Ієвлевій О.В.,
		за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
		представника позивача - ОСОБА_2 ,
		представника відповідача - Рожко С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в смт. Козелець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, відновлення залишку коштів на рахунках та розірвання кредитних договорів, -
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, відновлення залишку коштів на рахунках та розірвання кредитних договорів, у якому просить суд розірвати кредитні договори № 22012332843496 на суму 10 000 (десять тисяч) та № 22012332843494 на суму 29 200 (двадцять дев`ять тисяч двісті) гривень. Відновити залишок коштів на картках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 станом на 23 січня 2022 року з урахуванням неналежності операцій щодо зняття коштів та розрахунків, а саме на суму 98 699 (дев`яносто вісім тисяч сімсот).
		Позовні вимоги мотивує тим, що 17 листопада 2020 року йому відкрито картковий рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» з кредитним лімітом та видано картку № НОМЕР_1 (кредитна картка), про що зроблено автоматичну відмітку в системі відповідача про укладення угоди № SAMDNWFC00063995633. 03 березня 2021 року відкрито картковий рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» та видано картку № НОМЕР_2 (дебетова картка), про що було зроблено автоматичну відмітку в системі відповідача про укладення угоди № SAMDNWFC00066396966 від 03 березня 2021 року. 23 січня 2022 року близько 5 год. 00 хв. перебуваючи за адресою вул. Антоновича, буд. 47 у місті Києві у нього викрали телефон IPHONE 11 Pro, із встановленою сім-карткою оператора мобільного зв`язку Лайфселл з номером НОМЕР_5 . На момент викрадення телефону, 23 січня 2022 року, на кредитній картці позивача АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 власні кошти були відсутні. Розмір кредитного ліміту встановленого банком становив 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень. У зв`язку з цим, 23 січня 2022 року він телефонував на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» за номером 3700 та намагався заблокувати свої рахунки. Однак, автовідповідач повідомляв, що всі оператори зайняті. 23 січня 2022 року припав на неділю та всі банківські відділення були закриті, він не мав змоги звернутися до банку особисто. У подальшому зміг додзвонитися на номер 3700 та повідомив про викрадення телефону. Оператор банку підтвердила блокування вказаних карток та послуг Приват24, а також повідомила про те, що 23 січня 2022 року з належних йому карток знято кошти та здійснено операції на загальну суму 114 400 (сто чотирнадцять тисяч чотириста) гривень. Однак, ним особисто такі операції не здійснювалисяА тому є неналежними. До рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» був прикріплений його власний фінансовий номер телефону НОМЕР_5 , сім картка для користування яким була встановлена у викраденому телефоні. Також на цьому ж телефоні був встановлений мобільний додаток Приват24, яким позивач користувався. На телефоні був встановлений пароль для блокування. Зловмисники початково зламали захисний пароль телефону, а потім шляхом використання номеру телефону та електронної пошти, використовуваної у телефоні зламали систему доступу до всіх конфіденційних даних на телефоні, включаючи Приват24. 23 січня 2022 року він звернувся до Дарницького управління поліції де працівники поліції відмовилися приймати будь-які заяви та повідомили, що звертатись потрібно до Голосіївського управління поліції. В Голосіївському управлінні поліції 23 січня 2022 року він прочекав близько двох годин і йому сказали прийти наступного дня - у понеділок, оскільки всі працівники зайняті та канцелярія для подання заяв не працює. 24 січня 2022 року, у зв`язку з викраденням телефону та вчиненням із його використанням шахрайських дій з банківськими рахунками позивача в АТ КБ «ПриватБанк», звернувся із заявою про вчинений злочин до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві. Відомості за фактом події внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022105010000150 та кваліфікацією за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України. 25 січня 2022 року він додатково звертався до Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Звернення зареєстровано як ЄО № 913 та направлено до Дарницького управління поліції. Будь-яких подальших сповіщень позивач не отримував. Надалі АТ КБ «ПриватБанк» видано йому виписку за картковими рахунками НОМЕР_4 та НОМЕР_3 , з якої вбачається, що 23 січня 2022 року невідомою особою з карток позивача знято грошові кошти в межах наявного кредитного ліміту та 23 січня 2022 року додатково оформлено кредитні угоди № 22012332843496 на суму 10 000 (десять тисяч) та № 22012332843494 на суму 29 200 (двадцять дев`ять тисяч двісті) гривень. Такі операції зі зняття грошей з картки проведено за допомогою послуги авторизованої системи Приват24. Зняття готівки здійснено в банкоматах без картки за допомогою авторизації за фінансовим номером телефону. Вказані кредитні угоди ним не укладалися. Будь-яких договорів щодо укладення кредитних угод позивач не підписував. Всі банківські картки АТ КБ «ПриватБанк» знаходились у нього особисто, користувався ними відповідно до Умов та правил надання банківських послуг відповідача. Викрадено було лише телефон. Правил надання банківських послуг він не порушував, пін-коди та іншу особисту інформацію стосовно платіжних карт нікому не передавав, у телефоні цю інформацію не зберігав. Тому вважає, що злочинець, який викрав телефон, зламав пароль блокування телефону, а також додатково зламав пароль для доступу до особистого кабінету Приват24, отримав доступ до банківських рахунків, з яких викрав кредитні кошти. 28 січня 2022 року він звертався до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про припинення нарахування відсотків за кредитом, оскільки такий кредит не оформлював та кошти не використовував. Листом від 31 січня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено. Додатково 08 червня 2022 року знову звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою щодо з`ясування наступних питань: підстави списання коштів з рахунків позивача після 25 січня 2022 року; порядок отримання відеозаписів з банкоматів, де знімалися грошові кошти з карток невідомими особами 23 та 24 січня 2022 року; які засоби ідентифікації та підтвердження входу в додаток Приват24 використовувались для операцій по рахунках; чи відбувалось зняття коштів у банкоматах з використанням оригінального зразка банківської картки або ж без такої, з використанням інших ідентифікуючих даних. Відповідь щодо даних питань не надано. Також він звертався до сервісного центру мобільного оператора Лайфселл, де відновив свою втрачену сім-картку. Оператором було відновлено доступ до номеру телефону лише 26 січня 2022 року.
		Таким чином, на думку позивача, у зв`язку з злочинною недбалістю та не забезпеченням АТ КБ «ПриватБанк» належної безпеки особистих даних позивача, відповідач надав можливість шахраям 23 січня 2022 року викрасти з рахунків кошти на загальну суму 114 400 грн. Кошти у сумі 98 699 гривень безпосередньо зняті та витрачені за рахунок доступного кредитного ліміту та кредитних угод, які позивачем не укладалися. 50 000 гривень ліміт за карткою № НОМЕР_1 станом на 22 січня 2022 року. Дві додаткові кредитні угоди на загальну суму 39 200 гривень. Також використання опції «Оплата частинами» для купівлі мобільного телефону - 9 499 гривень. 50 000 + 39 200+9 499 = 98 699 гривень.
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, зазначених у позові.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів його безпідставності та недоведеності позивачем обставин, викладених у позовній заяві. При цьому зазначив, що відповідно до наданих письмових доказів позивач вперше звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» про втрату доступу до фінансового номеру та електронного платіжного засобу лише 16.06.2022. Жодних доказів звернення позивача у період з січня по червень 2022 року останнім не надано. 23 січня 2022 перекази коштів позивача були вчинені з використанням системи дистаційного обслуговування клієнтів банку Приват24 з правильним введенням логіну та паролю та належною авторизацією і ідентифікацією ініціатора переказу - Котляр Є.М. Спірні транзакції були проведені до повідомлення відповідачем позивача про блокування рахунків. Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» провів фінансові операції належним чином з дотриманням вимог чинного законодавства та у межах укладеного між сторонами договору, не порушуючи права позивача, тому відповідач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність останнього. 
		У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
		20 січня 2017 року позивач у справі, ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, відповідно до якої уклав договір про надання банківських послуг.
		17 листопада 2020 року позивачу відкрито картковий рахунок НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк» з кредитним лімітом та видано картку № НОМЕР_1 (кредитна картка), про що зроблено автоматичну відмітку в системі відповідача про укладення угоди № SAMDNWFC00063995633.
		03 березня 2021 року позивачу відкрито картковий рахунок НОМЕР_4 в АТ КБ «ПриватБанк» та видано картку № НОМЕР_2 (дебетова картка), про що було зроблено автоматичну відмітку в системі відповідача про укладення угоди № SAMDNWFC00066396966 від 03 березня 2021 року.
		Позивач, ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
		Підписавши відповідну Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у банку позивач погодився виконувати вимоги даних Умов та Правил надання банківських послуг та регулярно ознайомлювався із їхніми змінами та сайті банку.
		Тобто, позивач, ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом позивача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення позивача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження.
		24.01.2022, ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві із заявою про те, що 23.01.2022 близько 05:00 год. За адресою м.Київ вул. Антоновича, 47 виявив відсутність власного мобільного телефону марки «Айфонг 11 Про» чорного кольору imel: НОМЕР_6 imel 2: НОМЕР_7 . 
		25 січня 2022 року позивач додатково звертався до Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Звернення зареєстровано як ЄО № 913 та направлено до Дарницького управління поліції. Будь-яких подальших сповіщень позивач не отримував.
		Відповідно до виписок АТ КБ «ПриватБанк» по картках НОМЕР_8 та НОМЕР_9 за період з 23.01'.2022 по 25.01.2022, з них 23.01.2022 здійснювалися декілька переказів на різні суми у тому числі додатково оформлено кредитні угоди № 22012332843496 на суму 10 000 (десять тисяч) та № 22012332843494 на суму 29 200 (двадцять дев`ять тисяч двісті) гривень. Такі операції зі зняття грошей з картки проведено за допомогою послуги авторизованої системи Приват24. Зняття готівки здійснено в банкоматах без картки за допомогою авторизації за фінансовим номером телефону.
		08.06.2022, ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою, у якій повідомив, що 23 січня 2022 року невідомі особи викрали належний йому телефон та у подальшому з використанням його платіжних карток ПриватБанку номер НОМЕР_10 , підключених до платіжних систем телефону заволоділи належними йому коштами у розмірів 119 150 гривень, про що ним за першої можливості було повідомлено правоохоронні органи. 23 січня 2022 року ним будь-які транзакції після 5 години не здійснювалися. З огляду на викладене, просив: інформувати його про підстави списання коштів з його рахунків після 25 січня 2022 року; надати інформацію щодо порядку отримання відеозаписів з банкоматів, де знімалися грошові кошти з його карток невідомими особами; які засоби ідентифікації та підтвердження входу в додаток Приват24 використовувалися для операцій по його рахункам та повідомити, чи відбувалося зняння коштів у банкоматах з використанням оригінального зразка банківської картки або з без такої, з використанням інших ідентифікуючих даних. 
		21 червня 2022 року з аналогічним запитом до АТ КАБ «ПриватБанк» звернувся адвокат Красник С.М. в інтересах ОСОБА_1 
		25 червня 2022 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-220623/18927 відповідачем АТ КБ «ПриватБанк», було повідомлено позивача про те, що банк не має змоги надати витребувану інформацію.
		27 червня 2022 року за вих. № 20.1.0.0.0/7-220616/6693 відповідачем АТ КБ «ПриватБанк», було повідомлено ОСОБА_1 про те, що банк не може повернути кошти на рахунки позивача, оскільки операції було вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Apple Pay. Картка була додана 23 січня 2023 року, відповідне повідомлення про активацію сервісу було надіслано на поштову адресу. Переказ коштів з карток був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в ПРиват24 був здійснений під авторизацією позивача. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. В терміналі був оформлений Кредит готівкою. Зарахування коштів по кредиту перераховано на картку. З платіжних карток були зняті грошові кошти в банкоматі ПриватБанку без картки, а також і в банкоматі іншого банку. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону позивача та іншої особистої інформації. Таким чином, банк не має можливості повернути грошові кошти. У випадку наявності шахрайських дій, банк рекомендує звернутись до правоохоронних органів. Для безпечного використання послуг банку потрібно змінити ПІН-код платіжної картки, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24.
		Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши доводи сторін і надані ними докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, відновлення залишку коштів на рахунках та розірвання кредитних договорів задоволенню не підлягають виходячи з наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч.ч.1,2 ст.1067 ЦК України).
		Згідно з ч.1 ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) визначаються загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.
		Згідно з пунктом 1.27 статті 1 Закону платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Відповідно до частини третьої статті 6 Закону порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.
		Згідно з п.14.12. ст.14 Закону користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 14.16. ст.14 Закону).
		Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Згідно з ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору (ч.3 ст.652 ЦК України).
		Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
		Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з пунктами 2.1.4.5.1 та 2.1.4.12.3 Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» клієнт Банку зобов`язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних. Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.
		Судом встановлено, що 24.01.2022, ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві із заявою про те, що 23.01.2022 близько 05:00 год. За адресою м.Київ вул. Антоновича, 47 виявив відсутність власного мобільного телефону марки «Айфонг 11 Про» чорного кольору imel: НОМЕР_6 imel 2: НОМЕР_7 . Відповідно до виписок АТ КБ «ПриватБанк» по картках НОМЕР_8 та НОМЕР_9 за період з 23.01.2022 по 25.01.2022, з них 23.01.2022 здійснювалися декілька переказів на різні суми, у тому числі додатково оформлено кредитні угоди № 22012332843496 на суму 10 000 (десять тисяч) та № 22012332843494 на суму 29 200 (двадцять дев`ять тисяч двісті) гривень. Такі операції зі зняття грошей з картки проведено за допомогою послуги авторизованої системи Приват24. Зняття готівки здійснено в банкоматах без картки за допомогою авторизації за фінансовим номером телефону.
		Згідно з правовою позицією висловленою Верховним Судом України по справі № 6-71цс15, відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення "Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя.
		При цьому, як виходить із матеріалів справи, позивач всупереч пунктів 6.7, 6.8 Положення "Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, лише 08.06.2022 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою, у якій повідомив, що 23 січня 2022 року невідомі особи викрали належний йому телефон та у подальшому з використанням його платіжних карток ПриватБанку номер НОМЕР_10 , підключених до платіжних систем телефону заволоділи належними йому коштами у розмірів 119 150 гривень, про що ним за першої можливості було повідомлено правоохоронні органи. 
		Враховуючи те, що спірні транзакції були проведені 23 січня 2022 року з використанням електронного платіжного засобу, з введенням паролю, який відомий тільки власнику, а також з використанням додатку Приват24, входу в який передує процедура, в якій клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів, АТ КБ «Приватбанк» не повинен нести відповідальність за дані операції і з нього не повинні бути стягнуті особисті кошти ОСОБА_1 .
		Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України позивачем не доведено, що відбулись істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору, або АТ КБ «Приватбанк», як друга сторона договору, істотно порушила договір, а позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору і його має бути розірвано у судовому порядку. 
		В свою чергу, відповідач діяв у відповідності до вимог ст.1067 ЦК України, та уклав спірні кредитні договори з позивачем, який звернувся з такою пропозицією на оголошених банком умовах. Договори, які були викладені у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, були укладені між позивачем та відповідачем в електронній формі, підписані ОСОБА_1 одноразовим паролем - тимчасовим захищеним PIN-кодом. Отже, підстав для розірвання договору №22012332843496 на суму 10 000 гривень та № 22012332843494 на суму 29 200 гривень у судовому порядку на підставі ст.ст. 651,652 ЦК України немає.
		Також позивачем не доведено, що АТ КБ «Приватбанк» не дотримався вимог статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не встановлено жодної умови, що обмежує права позивача. 
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що немає жодних правових підстав для розірвання кредитних договорів № 22012332843496 на суму 10 000 грн. та № 22012332843494 на суму 29 200 грн., а також немає правових підстав для відновлення залишку коштів на картках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 станом на 23 січня 2022 року на суму 98 699 грн. за рахунок особистих коштів АТ КБ «Приватбанк», а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити.
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а тому судові витрати компенсуються за рахунок держави в установленому порядку.
		 
		Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, - 
		 
		у х в а л и в:
		у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, відновлення залишку коштів на рахунках та розірвання кредитних договорів відмовити у повному обсязі.
		 
		Відомості про учасників провадження:
		Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Представник позивача - адвокат Шиян Артем Олександрович, поштова адреса: АДРЕСА_2 .
		Відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження юридичної адреси: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 д, адреса листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30.
		Представник відповідача - адвокат Рожко Сергій Миколайович, поштова адреса: 14006, м. Чернігів, вул. Борисоглібська, буд. 6.
		 
		Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2023 року. 
		 
		Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...