Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/11019/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 08.03.2023. Зареєстровано: 08.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.03.2023.
Дата набрання законної сили: 20.02.2024
Результат оскарження 20.02.2024 Закарпатський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/303/102/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017070030000224

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                Провадження №1-кп/303/102/22
		Справа 308/11019/17
		Номер рядка статистичного звіту-11
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		08 березня 2023 року                       м.Мукачево
		 
		Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
		в складі:     головуючої судді                         ОСОБА_1 
		        суддів                             ОСОБА_2 
		ОСОБА_3 
		при секретарях                             ОСОБА_4 
		                                          ОСОБА_5 
		                                        ОСОБА_6 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево,в порядкуспеціального судовогопровадження завідсутності обвинуваченого(inabsentia),кримінальне провадження за №12017070030000224 стосовно
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Октемберян, Вірменія та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,
		- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень за частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 15 - пунктів 1,5 частини 2 статті 115КК України;              
		з участю сторін та учасників кримінального провадження:
		прокурора                                     ОСОБА_8 
		потерпілих                                      ОСОБА_9 
		                                        ОСОБА_10 
		представника потерпілого                         ОСОБА_11 
		захисника                                     ОСОБА_12 
		 
		        В С Т А Н О В И В:    
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		    ОСОБА_7  у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав від невстановленої досудовим розслідуванням особи одноразовий протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» із реактивним кумулятивним пострілом (боєприпасом) та у подальшому умисно, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, зберігав та носив вказаний гранатомет з боєприпасом при собі до 21 години 19 хвилин 27 січня 2017 року, до моменту використання його за призначенням, здійснення пострілу в будинок АДРЕСА_2 , де знаходились ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , після чого залишив пусковий пристрій РПГ-22 «Нетто» та з місця події зник.
		   Згідно висновку експерта №12/12 від 03 квітня 2017 року реактивний протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» із реактивним кумулятивним пострілом (боєприпасом) відноситься до категорії бойових припасів, виготовлений промисловим способом в СРСР у 1988 році. 
		Такі дії  ОСОБА_7  суд кваліфікує за частиною 1 статті 263 КК України - носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		   Крім того,  ОСОБА_7 , будучи обізнаним про роботу ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», які розташовані в селі Соломоново, Ужгородського району, де раніше періодично працював, та перебуваючи в конфліктних відносинах із ОСОБА_14 , чоловіком попередньої власниці вказаних підприємств ОСОБА_15 , був залучений для надання консультацій та допомоги у діяльності підприємств новому власнику ОСОБА_16 . 
		ОСОБА_7  був обізнаним що ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , у зв`язку із постійним проживанням за межами України, залучили для допомоги і консультацій знайомого ОСОБА_9 .
		ОСОБА_9 надавав юридичну допомогу ОСОБА_15 та ОСОБА_14 стосовно втрати ними права власності на ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», а також порядку захисту їхніх прав у правоохоронних органах. Внаслідок послідовної позиції потерпілих та належного юридичного супроводу кримінального провадження за фактом зміни власників ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», вдалося запобігти подальшому розпорядженню ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», а тому у ОСОБА_7 виник умисел на вчинення вбивства ОСОБА_9 та його сім`ї з метою помсти та усунення перешкод для розпорядження підприємствами.
		З цією метою ОСОБА_7 при невстановлених слідством обставинах придбав одноразовий протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» із реактивним кумулятивним пострілом (боєприпасом).
		27 січня 2017 року о 21 годині 19 хвилин  ОСОБА_7 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , де проживає родина ОСОБА_17 , попередньо переконавшись в тому, що в будинку увімкнене світло та знаходяться його мешканці ОСОБА_9 і ОСОБА_18 , діючи умисно, з метою заподіяння смерті двом особам, які перебувають в будинку, усвідомлюючи, що застосовує спосіб вчинення злочину, небезпечний для життя й інших осіб та небезпека для життя інших осіб, з огляду на місце в житловому кварталі, вечірній час та знаряддя злочину є реальною, привів у готовність для стрільби одноразовий протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто», споряджений реактивним кумулятивним пострілом (боєприпасом), та здійснив з нього один прицільний постріл в освітлене вікно другого поверху будинку АДРЕСА_2 . Внаслідок вибуху реактивного кумулятивного пострілу (боєприпасу) в будинку утворилася пожежа, повалилася частина стелі, а ОСОБА_9 отримав термічні опіки рук та шкірного покрову голови, однак ОСОБА_7 свій умисел на позбавлення життя потерпілих до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки внаслідок пострілу він не поцілив у вікно, снаряд влучив вище вікна другого поверху у горище, а мешканці вказаного будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_18 одразу після пострілу вибігли на подвір`я і їм була надана допомога.
		ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді термічного опіку полум`ям обох кистей І ст. L 4, потиличної та тім`яної ділянок голови. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії полум`ям з захватом вищевказаних ділянок шкіри і по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6 але менше 21 дня, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
		У результаті вчиненого кримінального правопорушення, технічний стан будинку АДРЕСА_2 , віднесений до категорії - «З» не придатний до нормальної експлуатації. Вартість пошкоджень (матеріальних збитків) житлового будинку, які виникли в результаті пожежі (вибуху) становить 1 386 587 гривень. 
		Таким чином ОСОБА_7 вчинив закінчений замах на вбивство двох осіб, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб, його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 15 - пунктів 1,5 частини 2 статті 115 КК України.
		 
		Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого з розгляду обвинувального акту у даному кримінальному провадженні. Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia), останній показань суду не надавав, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу суду також не подавав. Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника.
		Будучи допитаним у судовому засіданні 08 квітня 2019 року обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, винним себе не визнав та показав, що до березня 2015 року працював на підприємстві свого дядька ОСОБА_19 . Після сварки з останнім у період 2015-2016 років до заводу не мав ніякого відношення. В грудні 2016 року познайомився з ОСОБА_20 , який попросив його допомогти в організації виробництва на підприємстві, на що він погодився. В січні 2017 року знаходився на заводі близько 20-30 хвилин разом з ОСОБА_20 та двома охоронцями. Розповів, яким чином слід організувати запуск виробництва.
		   27 січня 2017 року з 19 години по 21 годину знаходився в кафе "Чілі-піца" у місті Ужгороді зі своєю дружиною та подружжям ОСОБА_21 , випивав пиво, після чого йому стало зле і він поїхав додому на вулицю Залізничну. Зранку дружина ОСОБА_22 повідомила, що вночі приходили особи в цивільному, яким вона сказала, що його немає вдома. Про події в сім`ї ОСОБА_17 довідався від захисника. В той же день, він зателефонував своєму адвокату, прибув у відділення поліції і надав всі необхідні пояснення працівникам поліції, добровільно здав кров в лікарні, від правоохоронних органів не переховувався. З подружжям ОСОБА_17 завжди були приязні відносини.
		 
		Незважаючи наневизнання своєївини обвинуваченим,його вина у закінченому замаху на вбивство двох осіб, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб та у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що зі студентських років товаришує з дядьком обвинуваченого ОСОБА_14 , який був засновником ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття». Обвинувачений, за згоди власника підприємства, тривалий час працював та здійснював контроль за товариством. Наприкінці 2016 року йому зателефонував товариш і повідомив, що його племінник з іншими, невідомими для нього особами, здійснили рейдерське захоплення підприємства і попросив допомогти керівнику підприємства порадами з юридичної точки зору. На той час він не обіймав посади в правоохоронних органах, проте мав досвід щодо розслідування та розгляду такої категорії справ, тому поспілкувавшись з керівником підприємств, порадив йому звернутися в правоохоронні органи з заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. На той час, він надавав практичні поради керівнику та контролював його дії, про що було відомо обвинуваченому. За наслідками своєчасних та злагоджених дій було накладено арешти на майно, що фактично унеможливило здійснити рейдерське захоплення підприємства, що сильно обурило обвинуваченого та його поплічників. При цьому, обвинувачений через знайомих висловлювався з погрозами в адресу потерпілого, щодо його участі у цій справі.
		Щодо подій 27 січня 2017 року потерпілий повідомив, що увечері вони з дружиною були вдома, очікували на приїзд онуків, проте діти зателефонували, що не привезуть їх, тому вони піднялися на другий поверх, щоб готуватися до сну. Жінка пішла в свою кімнату, а він залишився в кімнаті і несподівано відчув вибух, спочатку зайнялася стеля, він почав гасити вогонь, внаслідок чого отримав сильні опіки. У подальшому було викликано працівників поліції, пожежників. За результатами отриманих травм, тривалий час лікувався в тому числі й за кордоном, у зв`язку з чим, поніс суттєві фінансові витрати, тому просив задоволити заявлені позовні вимоги.
		Крім того, потерпілий категорично ствердив, що жодних погроз сторонніх осіб щодо своєї професійної діяльності на той час не отримував, тому підозрює у вчиненні даного кримінального правопорушення обвинуваченого, як помсту з його боку за надання потерпілим юридичної допомоги з метою недопущення рейдерського захоплення підприємства «Едельвейс». 
		Потерпіла ОСОБА_18 у судовому засіданні ствердила, що з обвинуваченим раніше знайома, як з племінником товариша свого чоловіка. Обвинувачений був у них вдома, коли викладали паркет в будинку і добре знав розташування кімнат. 27 січня 2017 року вони з чоловіком чекали онуків, але діти їх не привезли, тому вони піднялися на другий поверх, щоб готуватись до сну. Вона пішла в свою кімнату і почула сильний вибух, коли зайшла в кімнату, в якій був чоловік, побачила що все палає, чоловік намагався гасити вогонь. Вони не розуміли, що відбувається, тому викликали пожежну службу, правоохоронні органи. У подальшому було з`ясовано, що вибух стався внаслідок застосування гранатомету. Чоловік отримав термічні опіки, тривалий час лікувався.
		Допитаний підчас судовогорозгляду свідок ОСОБА_23  підтвердив, що наприкінці осені 2016 року йому зателефонував потерпілий ОСОБА_9 , що стосовно майна його знайомих здійснено рейдерське захоплення, а саме ТОВ «Едельвейс» в селі Соломоново Ужгородського району, чи може керівник підприємства звернутися з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення в порядку статті 214 КПК України. На той час свідок ОСОБА_23 працював на посаді начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, тому особисто поспілкувався з заявником. З обвинуваченим ОСОБА_7 також знайомий, чи має він відношення до рейдерського захоплення підприємства йому не відомо. Стосовно замаху на умисне вбивство сім`ї ОСОБА_17 на початку 2017 році йому також нічого не відомо, про цю події довідався із ЗМІ. 
		Свідок ОСОБА_24 у судовому суду показав, що в період 2002-2015 років працював в ТОВ "Едельвейс" інспектором по охороні праці, представляв підприємство по різним правовим питанням. ОСОБА_7 став керувати підприємством за розпорядженням його дядька ОСОБА_19 . Всі фінансові питання вирішував обвинувачений та його сестра ОСОБА_25 . У 2015 році почалися сварки в родині власника підприємства, після чого він усунув обвинуваченого від керівництва товариством. Ствердив, що саме ОСОБА_26 повідомив його про рейдерське захоплення товариства, просив скасувати доручення на розпорядження ОСОБА_7 автомобілем, що належав товариству. Зустрівши обвинуваченого в січні 2017 року, почав випитувати його стосовно нових власників заводу, після чого сказав йому, що ОСОБА_27 це так не залишить, оскільки тривалий час товаришує з власником підприємства, консультує його по різним питанням. Почувши це, обвинувачений повідомив, що з ОСОБА_17 вже говорили на цю тему. Про події 27 січня 2017 року довідався із соціальних мереж, також йому телефонували знайомі. 
		У зв`язку з неможливістю допиту свідка  ОСОБА_28 судом дослідженонадані нимпокази зурахуванням позиції,викладеної уПостанові Верховногосуду всправі № 750/5745/15-квід 19листопада 2019року, якою визначено, що положення «суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання» (перше речення частини 4 статті 95 КПК), не може тлумачитися як безумовна заборона використання показань, які особа давала перед іншим складом суду у тій же справі.
		Слід зазначити,що допитсвідка здійсненоу даномукримінальному провадженніколегією суддівпід головуваннямсудді ОСОБА_29 .При цьому,всім сторонамкримінального провадженнязабезпечено процесуальнігарантії здатні компенсувати неможливість їх допиту під час нового судового розгляду.
		Свідок ОСОБА_28 суду показав, що з 1995 року працював на заводі під керівництвом ОСОБА_30 , а в подальшому заводом керував не офіційно ОСОБА_7 за дорученням ОСОБА_31 . Щодо конфліктів між обвинуваченим та керівництвом йому не відомо, однак після конфлікту за вказівкою керівництва він забрав у ОСОБА_7 документи і ключі. Транспортний засіб, який перебував у користуванні заводу та належав керівництву, був оформлений формально на нього, в подальшому восени 2017 року за вказівкою ОСОБА_7 від імені керівництва автомобіль було переоформлено на іншу йому невідому особу. З приводу керування заводом, підтримував зв`язок з ОСОБА_14 . 16 січня 2017 року на завод прийшов невідомий чоловік, представився підприємцем зі ОСОБА_32 та надав документи засновника та витяги з Реєстрів, на підставі яких він став новим власником заводу, тобто відбулося рейдерське захоплення. Він зателефонував ОСОБА_33 , той порадившись з ОСОБА_9 з приводу ситуації на заводі, сказав йому звернутися в райвідділ поліції написати заяву про злочин. Про вибух у будинку ОСОБА_9 дізнався в той же день від колеги ОСОБА_34 , хто скоїв вибух, і по якій причині, він не знає.
		За клопотанням сторони захисту, у судовому засіданні, допитано свідка ОСОБА_35 , який ствердив, що з 2011 року товаришує з обвинуваченим, наразі місце його перебування йому невідоме. Познайомився з обвинуваченим коли працював охоронцем в будинку його дядька в період з 2011 року по 2015 рік. На той час обвинувачений контролював підприємства, які належали його дядькові, потім розповідав, що дядько продав всі об`єкти. З потерпілим не знайомий, довідався про подію із засобів масової інформації. Стосовно 27 січня 2017 року повідомив, що увечері знаходився зі своєю сім`єю в кафе «Чілі-піца», що по вулиці Бестужева в місті Ужгороді, обвинувачений зателефонував йому о 19 годині 00 хвилин і повідомив що приїде. Приблизно о 19 годині 15 хвилин він приїхав, випив пиво і вони разом о 19 годині 40 хвилин вийшли з кафе. Обвинувачений мав намір поїхати додому та таксі, проте він запропонував йому відвести його. Приблизно о 19 годині 55 хвилин вони приїхали додому до обвинуваченого, він запросив їх в гості. Вони разом з обвинуваченим та його дружиною трохи посиділи, поспілкувалися і через 30 хвилин обвинувачений повідомив, що йде відпочивати (пішов спати). Несподівано йому зателефонував знайомий працівник поліції і попросив під`їхати до відділення поліції в селі Оноківці, Ужгородського району, його не було приблизно 45 хвилин. Повернувшись, забрав дружину і вони разом поїхали додому. Обвинуваченого у той день, після 20 години 30 хвилин, він вже не бачив, але його дружина стверджувала, що він відпочиває. На наступний день йому зателефонували працівники поліції і запросили у відділення поліції для дачі пояснень по даному кримінально у правопорушенню.
		 
		Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.
		В порядку статті 214 КПК України, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 28 січня 2017 року за №12017070030000224, на підставі заяви повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 27 січня 2017 року.
		27 січня 2017 року здійснено огляд місця події  провулок, який веде до вулиці Кошицька, а саме до прилеглої території будинків АДРЕСА_3 , що підтверджується наданим суду протоколом огляду. У присутності понятих під час огляду виявлено та вилучено слід одорологічного походження з частини спускового гачка, слід одорологічного походження з прицільної кнопки, слід одорологічного походження з металевої заглушки, предмет циліндричної форми, схожий на корпус РПГ-22.
		28 січня 2017 року в період з 09 голини 00 хвилин по 11 годину 30 хвилин оглянуто місце події, а саме будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується наданим суду протоколом огляду. У ході огляду виявлено та вилучено два пластикових уламки, недопалок, хвостову частину від РПГ.
		На підставі постанови про відібрання зразків для проведення експертизи від 28 січня 2017 року здійснено відбір зразків крові у обвинуваченого ОСОБА_7 , що підтверджується наданим суду протоколом отримання зразків для експертизи від 28 січня 2017 року та протоколом огляду від 28 січня 2017 року оглянуто вилучені біологічні матеріали.
		На підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_36 вилучені в ході огляду місця події та в ході відібрання зразків речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		Висновком судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №34 від 17 лютого 2017 року підтверджується що зразки запаху, надані на дослідження, вилучені з поверхні металевої заглушки тубуса РПГ-22, з поверхні частини спускового гачка тубуса РПГ-22 наявні та придатні для ідентифікації. При порівнянні зразка запаху відібраного з крові ОСОБА_7 з зразком запаху, вилученим з поверхні металевої заглушки тубуса РПГ-22, в ході дослідження встановлено, що зразок запаху відібраний у крові ОСОБА_7  має спільне джерело походження, зі зразком запаху, вилученим з поверхні металевої заглушки тубуса РПГ-22. 
		Зазначеним вище висновком судового експерта також доведено, що при порівнянні зразка запаху відібраного з крові ОСОБА_7 , з зразком запаху, вилученим з поверхні частини спускового гачка тубуса РПГ-22, в ході дослідження встановлено, що зразок запаху відібраний у крові ОСОБА_7  має спільне джерело походження, зі зразком запаху, вилученим з поверхні частини спускового гачка тубуса РПГ-22. Зразок запаху, наданий на дослідження, вилучений з поверхні прицільної планки тубуса РПГ-22  не придатний для ідентифікації.
		Висновком судового експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №12/12 від 03 квітня 2017 року підтверджується, що в будинку АДРЕСА_2 стався вибух реактивного кумулятивного пострілу з одноразового протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто». Реактивний кумулятивний постріл (боєприпас) був приведений в дію реактивним протитанковим гранатометом РПГ-22 «Нетто», який відноситься до категорії боєприпасів. Одноразовий реактивний протитанковий гранатомет РПГ-22 «Нетто» виготовлений промисловим способом в СРСР у 1988 році. Реактивний кумулятивний постріл до РПГ-22 «Нетто» споряджається бризантними (офкол) та метальними вибуховими речовинами (піроксиліновий порох 7/1ТР В/А).
		Зазначеним вище висновком також доведено, що предмет, вилучений поблизу будинку потерпілого є пусковим пристроєм від реактивного протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто», який призначений для направлення та запуску реактивного пострілу. Пусковий пристрій виготовлений заводським способом. Металева частина, яка була вилучена в будинку є частиною корпусу стартового двигуна від пострілу протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто», приведеного а дію. Реактивний кумулятивний постріл виготовлявся заводським способом. Металеві частини (осколкові елементи) від пострілу, які були вилучені в будинку, ймовірно були пострілом, приведеного в дію з пускового пристрою гранатомета РПГ-22 «Нетто», який було вилучено поблизу будинку по АДРЕСА_2 .
		Наданим судуактом пропожежу від27січня 2017року підтверджуєтьсяфакт виникненняпожежі вбудинку по АДРЕСА_2 . 
		Згідно висновку експерта №534 від 28 липня 2017 року при судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_9 , а також згідно даних медичної документації, яка заповнена на його ім`я у нього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді термічних опіків полум`ям обох кистей І ст. L 4, потиличної та тім`яної ділянок голови. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії полум`ям з захватом вищевказаних ділянок шкіри і по своєму характеру потягли за собою розлад здоров`я на час більше 6 але менше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я і вкладаються в час і місце події.
		Висновком судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 28 серпня 2017 року підтверджується, що технічний стан будинку АДРЕСА_2 не придатний до нормальної експлуатації, вартість пошкоджень (матеріальних збитків) будинку, які виникли в результаті пожежі (вибуху) становить 1 386 587 грн.
		Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 27 червня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_36 щодо тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження №120120701700000069 за ознаками кримінального правопорушення статті 356 КК України. 
		На підставі протоколу тимчасового доступу до речей від 27 червня 2017 року здійснено тимчасовий доступ, з можливістю копіювання, зокрема вилучено копії матеріалів кримінального провадження, які досліджені судом. Ухвалами слідчих суддів Ужгородського міськрайонного суду від 18 січня 2017 року в межах кримінального провадження №120170701700000069 за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 КК України щодо самовільного захоплення ТОВ "Едельвейс" накладено арешт на майно ТзОВ "Едельвейс" та ПСП "Дари Закарпаття".
		Дослідженими в судовому засіданні копіями матеріалів кримінального провадження підтверджується, що обвинувачений був обізнаний про роботу ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття», які розташовані в селі Соломоново Ужгородського району, перебував у конфліктних стосунках із ОСОБА_14 , чоловіком попередньої власниці вказаних підприємств. 
		Зокрема, засновником ТзОВ «Едельвейс» в період з 1994 року по 2004 рік був близький товариш потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_14 Учасником ТзОВ «Едельвейс», що володіє 100% голосів є дружина ОСОБА_14  ОСОБА_15 , яка згідно довіреності від 18 вересня 2012 року уповноважила обвинуваченого представляти її інтереси. Директором товариства в період з лютого 2013 року по січень 2017 року був ОСОБА_28 . У березні 2016 року ОСОБА_7 відсторонено від представництва у зв`язку з конфліктом, який виник в родині. 14 січня 2017 року на підставі підробленого договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_15 учасником ТзОВ «Едельвейс» стає ОСОБА_16 .
		З метою перевірки версії обвинуваченого, на стадії досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області від 05 квітня 2017 року, ухвал слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02 березня 2017 року, 20 червня 2017 року надано тимчасовий доступ до з`єднань. 
		Зокрема, дослідженими в судовому засіданні протоколами тимчасового доступу від 03 квітня 2017 року та 29 червня 2017 року підтверджується, що ОСОБА_7 надавав неправдиві покази, оскільки особи, які забезпечували йому алібі на час вчинення кримінального правопорушення знаходились за місцем свого проживання, а не в піцерії. Також, 24 січня 2017 року обвинувачений їздив в район скоєння злочину, тобто за місцем проживання потерпілого, не виключено що з метою кращого орієнтування на місцевості, підшукування вигідного місця для вчинення пострілу.
		Наданим суду протоколом огляду відеозапису з камери спостереження, встановленої на будинку АДРЕСА_4 підтверджується, що о 21 год. 16 хв. на задньому плані вулиці проходить особа чоловічої статті, стрункої статури, одягнена в темний одяг, зупиняється біля паркану, розвертається та повертається в тому напрямку звідки проходила. Після чого, о 21 год. 19 хв. ця ж особа та тримає в руках продовгуватий предмет схожий на РПГ в сумці, готується до пострілу, після пострілу відкидає тубус і втікає в тому ж напрямку, з якого і приходив (протокол огляду від 14 березня 2017 року).
		Під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого в квартирі АДРЕСА_5 виявлено коробку з мобільним телефоном "Samsung", мобільний телефон "Nokia", блокнот із записами, речі, папку з документами, що підтверджується наданим суду протоколом обшуку від 13 червня 2017 року. Вилучені речі визнані речовими доказами та ухвалою слідчого судді від 15 червня 2017 року на них накладено арешт.
		Слід зазначити, що вилученими в ході обшуку документами та речами підтверджується, що обвинувачений є військовозобов`язаним, раніше проходив службу в Повітряно-десантних військах Російської Федерації.
		В ході обшуку будинку АДРЕСА_2 ,(власникомякого єсестра обвинуваченого,а останнійтривалий часмав доступдо даногобудинку,оскільки перереєструвавцей будинокна сеструв 2010році)виявлено тавилучено чохликольору хакі, що підтверджується наданим суду протоколом обшуку від 27 червня 2017 року. Вилучені речі визнані речовими доказами та на них накладено арешт.
		Виявлені і ході обшуку чохли передано для проведення судової експертизи. Згідно висновку комплексної молекулярно-генетичної експертизи №3/671 від 30 серпня 2017 року, на одному з чохлів, виявлених у будинку, наявні сліди суміші вуглеводів, яка характерна для нафтопродуктів та паливно мастильних речовин та дистилятної нафтової оливи. 
		З метою перевірки показів обвинуваченого та свідків сторони захисту, в порядку статті 240 КПК України, 11 вересня 2017 року проведено слідчий експеримент. За результатом слідчого експерименту встановлено час, необхідний для руху від місця проживання ОСОБА_7 до потерпілого, та згідно якого відстань від місця проживання ОСОБА_7 до місця проживання свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_37 становить 20,2 км, для подолання такої відстані знадобилось 20 хв. 
		За результатами аналізу роздруківок з`єднань абонентів мобільного зв`язку, що належить абоненту ОСОБА_7 та абоненту ОСОБА_38 встановлено що ОСОБА_7 24 січня 2017 року їздив в район скоєння кримінального правопорушення за місцем проживання ОСОБА_9 27 січня 2017 року після 20 години 50 хвилин мобільний телефон обвинуваченого вимкнено, після 28 січня 2017 року о 19 годині 12 хвилин телефон почав працювати, тобто почали надходити sms-повідомлення що абонент перебуває на зв`язку. Щодо з`єднань абонента ОСОБА_38 слід зазначити, що телефонні дзвінки фіксувалися в зоні обслуговування базових станцій оператора мобільного зв`язку по вулицях Капушанська та Бестужева в місті Ужгороді, вже після 20 голини 49 хвилин  в селі Невицькому, Ужгородського району, тобто за місцем проживання свідка. При цьому, відсутня будь-яка інформація що обвинувачений телефонував свідку ОСОБА_39 .
		Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області від 05 квітня 2017 року задоволено клопотання слідчого від 28 березня 2017 року та надано дозвіл на зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж- картки оператора мобільного зв`язку «МТС Україна», якою користувався обвинувачений. 
		Дослідженим у судовому засіданні протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 07 червня 2017 року підтверджується що 08 березня 2017 року обвинувачений веде перемовини з невстановленою слідством особою що придбання двох банок «семочек».
		У подальшому, з метою перевірки можливої причетності інших осіб до вчинення даного кримінального правопорушення, 14 вересня 2017 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_40 по АДРЕСА_6 в ході обшуку було виявлено та вилучено картонну коробку з предметами схожими на запали до гранат, предмети схожі на патрони, мисливські набої, предмет схожий на пістолет з патронами (протокол обшуку від 14 вересня 2017 року).
		Згідно з протоколом затримання від 12 червня 2017 року обвинуваченого затримано на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 12 червня 2017 року.
		Судом дослідженопроцесуальні рішенняу даномупровадженні,в томучислі йдоручення пропроведення слідчих(розшукових)та процесуальнихдій упорядку статті40КПК Українивід 28січня 2017року,від 01лютого 2017року,13квітня 2017року17липня 2017року. Порушень процесуального закону щодо руху кримінального провадження, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.
		За клопотанням сторони захисту досліджено висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права імені ОСОБА_41 щодо доктринального тлумачення і застосування окремих норм та положень кримінального процесуального права України від 12 грудня 2018 року за №126/257-е, відповідно до якого проведення судових експертиз у кримінальному провадженні у разі, якщо методика проведення даної категорії судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) не затверджена у встановленому законом порядку не допускається.
		Відповідно до листа директора Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №43624/33462-33-18/9.2 від 29 жовтня 2018 року під час проведення старшим судовим експертом одорологічних досліджень відділу біологічних досліджень Вінницького НДЕКЦ МВС ОСОБА_42 судово-одорологічої експертизи у даному кримінальному провадженні використовувались наступні інформаційні джерела: «Криміналістичний вісник» ДНДЕКЦ МВС України КНУВС науково-практичний збірник № (11): «Методичні рекомендації вилучення, консервування і використання в розкритті злочинів запахової інформації» ДНДЕКЦ МВС України; «Методичні рекомендації. Порівняльні одорологічні дослідження» ДНДЕКЦ МВС України; «Методичні рекомендації. Діагностичні одорологічні дослідження» ДНДКЦ МВС України: «Методичний посібник. Проведення одорологічних експертиз» ДНДЕКЦ МВС України; «Методичні рекомендації. Підготовка собак-детекторів для проведення одорологічних досліджень» ДНДКЦ МВС України.
		 
		Заслухавши показанняпотерпілих,свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_35 дослідивши показиобвинуваченого тасвідка  ОСОБА_28 та оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263 та частиною 2 статті 15 - пунктів 1,5 частиною 2 статті 115 КК України доведена під час досудового розслідування та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на таке. 
		Судовий розгляд здійснено в порядку статті 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Колегія суддів вважає, що наявні у справі докази свідчать про обізнаність обвинуваченого про розпочате кримінальне провадження стосовно нього. 
		Ухилення обвинуваченого від правосуддя колегія суддів розцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Враховуючи, що спеціальне судове провадження (in absentia) даного кримінального провадження здійснено відповідно до частини 3 статті 323 КПК України, колегія суддів зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. 
		Заперечуючи свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень стосовно потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_18 обвинувачений на стадії досудового розслідування категорично ствердив, що знаходився в іншому місці на момент вчинення кримінального правопорушення, проте його доводи спростовуються протоколом слідчого експерименту та протоколами тимчасового доступу від 03 квітня 2017 року та 29 червня 2017 року. Вказані слідчі(розшукові) дії здійснені з метою перевірки показів ОСОБА_7 .
		Стосовно показів свідка ОСОБА_35 , суд оцінює їх критично, оскільки останній товаришує з обвинуваченим, крім того, його покази не узгоджуються з дослідженими судом доказами щодо інформації стосовно з`єднань номера мобільного телефону, яким користувався обвинувачений.
		Будучи допитаниму судовомузасіданні потерпілий ОСОБА_9 підтвердив,що обвинуваченийбув обізнаним про роботуТзОВ «Едельвейс»та ПСП«Дари Закарпаття»,які розташованів селіСоломоново,Ужгородського району,де ранішеперіодично працював,та перебуваву конфліктнихстосунках із ОСОБА_14 ,чоловіком попередньоївласниці вказанихпідприємств ОСОБА_15 . Доводи потерпілого, щодо обізнаності обвинуваченого стосовно розташування кімнат в будинку підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_18 . 
		Також, показання потерпілого ОСОБА_9 узгоджуються з показами свідка  ОСОБА_24 , даними в судовому засіданні та показами свідка ОСОБА_28 , дослідженими в судовому засіданні, які підтвердили вказані вище обставини, в тому числі й факт, зміни власника товариства на початку січня 2017 року. Зокрема, свідок ОСОБА_28 підтвердив, що саме ОСОБА_9 надавав юридичну допомогу та консультував власника ТзОВ «Едельвейс» та ПСП «Дари Закарпаття» ОСОБА_14 з приводу юридичних підстав втрати права власності на вказані об`єкти.
		Вина обвинуваченого доведена протоколами огляду місця події, протоколами отримання зразків для експертизи, висновками експертів.
		Зокрема, висновком судового експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України №12/12 від 03 квітня 2017 року підтверджується, що в будинку потерпілого стався вибух реактивного кумулятивного пострілу з одноразового протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто». Доведено, що предмет, вилучений поблизу будинку потерпілих, є пусковим пристроєм від реактивного протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто», який призначений для направлення та запуску реактивного пострілу. Металева частина, яка була вилучена в будинку, є частиною корпусу стартового двигуна від пострілу протитанкового гранатомета РПГ-22 «Нетто», приведеного в дію. Металеві частини (осколкові елементи) від пострілу, які були вилучені в будинку, ймовірно були пострілом, приведеного в дію з пускового пристрою гранатомета РПГ-22 «Нетто», який було вилучено поблизу будинку по АДРЕСА_2 .
		Підтверджується висновком судового експерта Вінницького НДЕКЦ МВС України №34 від 17 лютого 2017 року той факт, що зразок запаху відібраний у крові ОСОБА_7  має спільне джерело походження зі зразком запаху, вилученим з поверхні частини предметів, виявлених під час огляду місця вчинення кримінального правопорушення.
		Слід зазначити, що запахові сліди з металевої заглушки та частини спускового гачка з тубуса РПГ-22, виявлених та вилучених в ході огляду місця події, були належним чином вилучені криміналістом, упаковані в спеціальні пакети експертної служби та передані до експертної установи.
		Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, суд визнає наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
		Крім того, наданими суду доказами підтверджується що обвинувачений є військовозобов`язаним, раніше проходив службу в Повітряно-десантних військах Російської Федерації, тобто вміє користуватися зброєю.
		На спростування доводів сторони обвинувачення, в частині зазначеної вище судової експертизи, стороною захисту надано суду висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення і застосування окремих норм та положень кримінального процесуального права України, на підставі Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" проведення судових експертиз у кримінальному провадженні у разі, якщо методика проведення даної категорії судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) не затверджена у встановленому законом порядку не допускається.
		Колегія суддів вважає таку позицію сторони захисту необґрунтованою, оскільки висновок експерта має ґрунтуватися на відомостях, що були надані на дослідження. Експерт надає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність, згідно частини 3 статті 101 КПК України.
		Крім того, статтею 242 КПК України визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.
		Частиною 1статті 7Закону України«Про судовуекспертизу» передбачено Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
		Під час проведення старшим судовим експертом одорологічних досліджень відділу біологічних досліджень Вінницького НДЕКЦ МВС ОСОБА_42 судово-одорологічої експертизи у даному кримінальному провадженні використовувались наступні інформаційні джерела: «Криміналістичний вісник» ДНДЕКЦ МВС України КНУВС науково-практичний збірник № (11): «Методичні рекомендації вилучення, консервування і використання в розкритті злочинів запахової інформації» ДНДЕКЦ МВС України; «Методичні рекомендації. Порівняльні одорологічні дослідження» ДНДЕКЦ МВС України; «Методичні рекомендації. Діагностичні одорологічні дослідження» ДНДКЦ МВС України: «Методичний посібник. Проведення одорологічних експертиз» ДНДЕКЦ МВС України; «Методичні рекомендації. Підготовка собак-детекторів для проведення одорологічних досліджень» ДНДКЦ МВС України.
		Наведене вище підтверджується листом директора Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №43624/33462-33-18/9.2 від 29 жовтня 2018 року та не суперечить пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року, згідно якої під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановні документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.
		Зазначене також узгоджується з позицією апеляційної інстанції, викладеної в ухвалі Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2022 року, в тому числі, щодо прямої заборони проведення експертизи для з`ясування питань права.
		Таким чином, доведеною є вина  ОСОБА_7 за частиною 2 статті 15 пунктів 1,5 частини 2 статті 115 КК України  закінчений замах на вбивство двох осіб, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
		Також, доведено вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		 
		Позиції учасників судового розгляду.
		Прокурор, вважаючи доведеною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, пропонував суду призначити йому покарання за частиною 2 статті 15 пунктів 1,5 частини 2 статті 115, частиною 1 статті 263 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням статті 70 КК України.    
		Потерпілий ОСОБА_9 та його представник погодилися з думкою прокурора, просили призначити покарання у виді позбавлення волі та задоволити цивільний позов.
		Захисник просив прийняти рішення, відповідно до частини 1 статті 373 КПК України, мотивуючи свої доводи відсутністю доказів, які б вказували на те, що кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_7 .
		 
		Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 .
		У відповідності до вимог статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		   Згідно статті 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Також, судом беруться до уваги, роз`яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно яких, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).
		Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_7 згідно статей 66,67 КК України колегією суддів не встановлено. 
		При призначенні покарання обвинуваченому, колегія суддів враховує данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що вчинене ним кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 15 пунктів 1,5 частини 2 статті 115 КК України, в силу статті 12 КК України, є особливо тяжким. 
		При цьому, колегією суддів враховані роз`яснення викладені в пункті 1 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року за №2, де однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання судами вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів. У справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.
		Враховуючи вищенаведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який ніде не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем свого проживання характеризується посередньо, шкоду, заподіяну потерпілому не відшкодував, слід прийти до висновку про неможливість виправлення його без ізоляції від суспільства.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання скоєнню нових кримінальних правопорушень, слід призначити йому покарання в межах санкції частини 1 статі 263 та частини 2 статті 15 - пунктів 1,5 частини 2 статті 115 КК України обвинувачення у виді позбавлення волі. 
		Оскільки обвинувачений скоїв декілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання належить призначити йому із застосуванням статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за даним вироком, при визначенні розміру якого належить врахувати встановлені судом обставини.
		 
		Вирішення цивільного позову та мотиви інших рішень.
		Стосовно заявленого потерпілим цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,спричиненої йомуза наслідкамиданого кримінальногоправопорушення суд приходить до наступного.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілим ОСОБА_9 до ОСОБА_14 , про стягнення з останнього на його користь 2 150000 гривень матеріальної шкоди та 1 000 000 гривень морального відшкодування. 
		Позов потерпілого мотивований тим, що обвинувачений вчинив стосовно нього кримінальне правопорушення. Матеріальна шкода складається з 150 000 гривень матеріальної шкоди (витрат на лікування), 2000000 гривень матеріальної шкоди (витрат на ремонт будинку), що підтверджується наданими суду доказами. 
		Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Доводи потерпілого щодо заподіяної обвинуваченим шкоди обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди розмірі 1505 199 гривень, 83 копійки. Доведено, що вартість витрат на лікування потерпілого, в тому числі й за кордоном, з урахуванням курсу НБУ на момент подачі позову становить 118612 гривень 83 копійки. Вартість пошкоджень (матеріальних збитків) житлового будинку, які виникли в результаті пожежі (вибуху) становить 1 386 587 гривень. 
		Моральна шкодапотерпілого полягаєв тому,що занаслідками кримінального правопорушення йому спричинено душевні страждання, вимушено до змін у його життєвих стосунках, також, медичні маніпуляції призвели до емоційних та моральних страждань.
		Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		Суд погоджується із доводами потерпілого про те, що внаслідок скоєного правопорушення він переніс сильне психологічне потрясіння, фізичний біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився його спосіб життя, порушився звичний для нього ритм та уклад побуту, змушений був тривалий час проходити лікування за межами України. 
		Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Безумовно, за наслідками кримінального правопорушення потерпілому заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого на користь потерпілого 1 000 000 гривень 00 копійок, у вигляді морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України. 
		Судові витрати в порядку статті 124 КПК України стягнути з обвинуваченого.
		Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд
		 
		                УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263, частиною 2 статті 15 - пунктів 1,5 частини 2 статті 115 КК України. 
		ОСОБА_7  призначити покарання за частиною 1 статті 263 КК України  5 (п`ять) років позбавлення волі, частиною 2 статті 15 - пунктів 1,5 частини 2 статті 115 КК України  10(десять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити  ОСОБА_7  покарання виді 10(десять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Початок строку відбуття покарання відраховувати з моменту звернення вироку до виконання. Зарахувати у строк відбуття покарання термін перебування під вартою в період з 12 червня 2017 року по 05 липня 2019 року.
		Стягнути з  ОСОБА_7  на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 19203 (дев`ятнадцять тисяч двісті три) гривні 52 копійки.
		Речові докази - два DVD-диски зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Речові докази: пристрій відреактивного протитанковогогранатомета РПГ-22"Нетто",залишки відпострілу,задню частинувід пусковогомеханізму,які переданіна зберіганняв кімнатузберігання зброїУжгородського ВПГУНП вЗакарпатській області - знищити.
		Речові докази: мобільний телефон "Nokia х2, аркуш блокноту із записами, чоловічі штани чорного кольору, чоловічий светр-гольф чорного кольору, чоловічу балонову куртку чорного кольору, які переданіна зберіганняв кімнатузберігання речовихдоказів УжгородськогоВП ГУНПв Закарпатськійобласті повернути ОСОБА_7 . 
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди  задоволити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Октемберян, Вірменія та мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_9 (мешканця АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду  1505199 гривень83копійки та1000000гривень 00копійок моральноїшкоди,всього назагальну 2505199(двамільйони п`ятсотп`ять тисячсто дев`яностодев`ять)  гривень 83 копійки.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених статтею 138 КПК України,  та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених статтею 399 КПК України. 
		 
		 
		 
		   Головуюча                             ОСОБА_43 
		 
		   Судді                                  
		  
		ОСОБА_44

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...