Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 463/6646/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 08.03.2023. Зареєстровано: 09.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2023.
Дата набрання законної сили: 11.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/463/263/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022141360001340

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №463/6646/22
		Провадження №1-кп/463/263/23
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		08 березня 2023 року            Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі: головуючого судді                 ОСОБА_1 
		з участю: секретаря судових засідань         ОСОБА_2 
		прокурора                         ОСОБА_3 
		обвинуваченого                     ОСОБА_4 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141360001340 від 01.09.2022 року про обвинувачення:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 13.12.2022 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.190 КК України, до покарання у виді обмеження волі 2 роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
		встановив:
		 
		31.08.2022 близько 09-30 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою та у групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 шляхом обману потерпілої ОСОБА_5 , яка є особою похилого віку, повідомив останній неправдиві відомості щодо потрапляння її онучки ОСОБА_6 у дорожньо-транспортну пригоду, шахрайським способом заволодів грошовими коштами у сумі 400 доларів США та 200 Євро що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.08.2022 року становить 21958 грн., які належали ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 21958 грн. Після чого, з місця вчинення злочину зник, направившись у невідомому напрямку.
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуу вчиненніданого кримінальногоправопорушення визнавповністю ісуду пояснив,що злюдьми зякими вінспілкувався втелефонному режиміввели йогов оману,оскільки зазначили,що йомунеобхідно будеприїхати допотерпілої забратигроші тарозписку пронадання дозволуна проведенняоперації.Після цього,він зустрівсяу Львовіз незнайомоюйому дівчиною,передав грошіпотерпілої тарозписку,за щоотримав частинукоштів.Цивільний позовпотерпілої визнавта зазначив,що ним4000грн.останній буловідшкодовано. У вчиненому обвинувачений розкаявся і просить суворо його не карати. 
		Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.190 КК України  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковано правильно.
		При призначенні покарання суд керується наступним. 
		Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. 
		Особи обвинуваченого ОСОБА_4 ,який раніше судимий,обставини,що пом`якшуютьпокарання щире каяттяу вчиненому,часткове відшкодуванняшкоди,обставин,що обтяжуютьпокарання вчинення кримінальногоправопорушення щодоособи похилоговіку,та вважаєза необхіднепризначити покаранняв межахсанкції ч.2ст.190КК України з визначенням остаточного покарання на підставі ст.70 КК України.
		З приводу заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з останнього матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд вважає, що такий підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Згідно з ч.1 ст.129КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Судом встановлено, що обвинуваченим внаслідок кримінального правопорушення заподіяно потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 400 доларів США та 200 Євро що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 31.08.2022 року становило 21958 грн. Оскільки ОСОБА_4 , як зазначено потерпілою, частково відшкодовано шкоду в сумі 4000 грн., а тому цивільний позов на суму 17958,00грн. підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,     
		 
		       ухвалив:
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді 2 роки 1 місяць обмеження волі. 
		На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до даного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.12.2022 та остаточно призначити ОСОБА_4  2 (два) роки 3 (три) місяці обмеження волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до  ОСОБА_4 задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 17958,00 грн. матеріальної шкоди.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.        
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити прокурору, направити обвинуваченому.
		 
		       Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...