Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 350/210/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.03.2023. Зареєстровано: 09.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2023.
Дата набрання законної сили: 10.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/350/78/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022091220000113

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа 350/210/23
		Номер провадження 1-кп/350/78/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		08 березня 2023 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області кримінальне провадження за обвинуваченням: 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Нижній Струтинь Рожнятівського району Івано-Франківської області, непрацюючого, особи з інвалідністю третьої групи, не перебуваючого на військовому обліку, не одруженого, з середньою освітою, в силу статті 89 Кримінального кодексу України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		   у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 жовтня 2022 року за № 12022091220000113, 
		                           в с т а н о в и в:
		   Обвинувачений ОСОБА_4 3 жовтня 2022 року, близько 16 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на подвір`ї житлового будинку АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклого конфлікту, всупереч вимогам статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його бабусею, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, умисно наніс їй удар рукою в область скроневої частини голови, в результаті чого потерпіла упала на підлогу площадки сходів біля вхідних дверей. Не зупиняючи свої протиправні дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_4 підняв її з підлоги та наніс їй декілька ударів руками в область обличчя та грудної клітки.
		   В результаті вказаних вище противоправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи Калуського райвідділення обласного бюро СМЕ Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 184 від 24 грудня 2022 року, потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-лицевої травми із забоєм головного мозгу середнього ступеню тяжкості, осколкового перелому задньо-латеральної та передньої стінки правої гайморової пазухи, нижньої стінки правої орбіти, правого відростка виличної кістки, кісток носа, правобічного гематосинуса, синців в ділянці голови; закритої травми грудної клітки з переломом 2 - го ребра справа, 7 - го, 8 - го, 9 - го, 10 - го ребер зліва та тіла грудини, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. 
		   В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину вскоєнні кримінального правопорушення визнаву повному обсязі,розкаявшись вскоєному,своїми показами підтвердив обставини,викладені вобвинувальному акті, зокремасудупояснив, що 3 жовтня 2022 року, після обіду він приніс із лісу гриби та залишив із на площадці сходів, а сам пішов до магазину, де вживав спиртні напої.
		   Повернувшись із магазину він побачив, що бабуся чистить гриби. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння він розлютився, так як ці гриби мав намір продати, а тому наніс бабусі удар в голову від якого вона впала на підлогу. Після цього він підняв бабусю, посадив її на стілець та наніс їй ще декілька ударів руками в область обличчя та грудної клітки. У скоєнні злочину щиро кається, просив суворо не карати. 
		   Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засідання фактичні обставини кримінального провадження не оспорювала, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просила його суворо не наказувати, так як він є її онуком, неодноразово просив у неї вибачення та вона йому пробачила. 
		     Враховуючи те, що обвинувачений, потерпіла та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил статтей 349 частиною 3, 351 Кримінального процесуального кодексу України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по кримінальному провадженню, окрім допиту обвинуваченого.
		      Суд вважаєпред`явлене ОСОБА_4 обвинуваченнядоведеним ікваліфікує його дії зачастиною першою статті 122  Кримінальногокодексу України,як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених устатті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинилотривалий розлад здоров`я.
		   Одночасно суд вважає виключити із обвинувачення ОСОБА_4 кваліфікуючу ознаку передбачену частиною першою статті 122 Кримінального кодексу України «значна стійка втрата працездатності менш як на одну третину», як зайво кваліфіковану, так як згідно висновку судово-медичної експертизи Калуського райвідділення обласного бюро СМЕ Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 184 від 24 грудня 2022 року, потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, як такі що викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. 
		Суд при призначенні покарання має враховувати дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, та вимоги частини другої статті 50 Кримінального кодексу України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальнх правопорушень.
		Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожної особи, яка визнається винною у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог статті 65 Кримінального кодексу України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується незадовільно, на профілактичних обліках у лікарів нарколога психіатра не перебуває, в силу статті 89 Кримінального кодексу України є особою раніше не судимою, а також є особою з інвалідністю третьої групи, має стійкі соціальні зв`язки. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України є активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття, оскільки обвинувачений у судовому засіданні щиро розкаювався, шкодував про вчинене, попросив вибачення у потерпілої.
		До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, щодо особи похилого віку з якою перебуває у сімейних відносинах. 
		З досудової доповіді представника персоналу органу пробації Калуського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області вбачається, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній.
		На підставівикладеного,враховуючи обставинивчиненого кримінальногоправопорушення,дані проособу обвинуваченого,його ставленнядо вчиненого,суд,реалізуючи принципизаконності,справедливості таіндивідуалізації покарання, зурахування позиціїпотерпілої,яка просилане позбавляти обвинуваченоговолі,вважає занеобхідне,призначити  ОСОБА_4 покарання у виді  позбавлення волі, із застосуванням положень статей 75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, що відповідає загальним вимогам призначення покарання. При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.
		   Цивільний позов не заявлено.
		   Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався. 
		   Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		   Керуючись статями 349, 368-371, 374, 532 Кримінального процесуального кодексу України, 
		                    у х в а л и в:
		ОСОБА_4 визнати винуватим увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого частиною першою статті 122 Кримінального кодексуУкраїни тапризначити йому покарання увиді 2 (двох) років позбавлення волі.
		     Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
		      На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		     Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги вирок,якщо йогоне скасовано,набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		     Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
		    Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому.
		    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		       Суддя:                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...