Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13573/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2023. Зареєстровано: 09.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2023.
Дата набрання законної сили: 07.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 березня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  910/13573/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
		за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
		 
		представників учасників справи:
		 
		позивача Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (попередня назва Міністерство інфраструктури України) - Ігнатенко Т.Б. (самопредставництво),
		позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Лисюк В.В. (самопердставництво),
		відповідача - Антимонопольного комітету України - Чернюшок М.І., Корницька Т.С. (самопредставництво),
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" - Дабіжа Я.І., адвокат (ордер від 09.01.2023 №1216245),
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" - Ярошинський О.С., адвокат (ордер від 11.01.2023 №1078480) ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційні скарги Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (попередня назва Міністерство інфраструктури України; далі - Міністерство) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
		на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2022 (суддя Мандриченко О.В.) 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 (головуючий суддя: Гаврилюк О.М., судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.)
		у справі № 910/13573/21
		за позовом Міністерства та
		Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - Регіональне відділення)
		до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет; АМК)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", 
		про визнання незаконними та скасування рішень.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ 
		Короткий зміст позовних вимог
		Міністерство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання незаконним та скасування рішення АМК "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" від 27.05.2021 № 302-р у справі №    130-26.13/71-20 (далі - рішення АМК) та додаткового рішення до нього від 03.06.2021 № 357-р з підстав порушення та неправильного застосування Комітетом норм матеріального та процесуального права.
		Регіональне відділення звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до АМК про визнання недійсними та скасування Рішення АМК.
		Позивач зазначає, що висновки викладені у Рішенні АМК є передчасними, оскільки ним проведено всі процедури пов`язані з укладенням Договору №3 про внесення змін до Договору №РОФ-501. У зв`язку з тим, що позивач просить визнати недійсним та скасувати Рішення АМК, також скасуванню підлягає додаткове рішення від 03.06.2021 №357-р, яким доповнено рішення №302-р пунктом №5. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022, у справі №    910/13573/21 у  задоволенні позову відмовлено повністю.
		Судові рішення обґрунтовані тим, що застосування різних підходів до визначення орендної плати Міністерством та Регіональним відділенням для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" та для інших суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території Миколаївського морського порту, з якими укладено договори на оренду нерухомого майна, призвело до виникнення у ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" додаткових витрат, які були б неможливими за звичайних умов діяльності, тобто до погіршення ринкових позицій ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" порівняно з іншими стивідорними компаніями. Дії Міністерства які полягають у встановленні умови щодо економічно необґрунтованого розміру орендної плати за нерухоме майно під час погодження продовження дії Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", містять ознаки порушення пункту 3 статті 50, абзацу восьмого частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають у створенні ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" несприятливих умов діяльності порівняно з конкурентами. Водночас дії Регіонального відділення які полягають в укладенні договору від 08.06.2016 № 3 про внесення змін до договору оренди від 10.05.2006 №   РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", яким встановлена економічно необґрунтована порівняно з конкурентами орендна плата за нерухоме майно, яке знаходиться в Миколаївському морському торговельному порту, містять ознаки порушення пункту 3 статті 50, частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають в укладенні угод, що призвели до обмеження конкуренції. Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що рішення АМК та додаткове рішення від 03.06.2021 №        357-р прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
		Короткий зміст вимог касаційних  скарг 
		У касаційній скарзі Міністерство, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі №910/13573/21 та ухвалити нове рішення, яким позов Міністерства задовольнити у повному обсязі. Також Міністерство просить стягнути з Комітету судові витрати, понесені під час розгляду справи.
		У касаційній скарзі Регіональне відділення (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) зазначаючи про те, що судові рішення у справі ухвалені з неповним з`ясуванням обставин у справі, що мають значення для спірних правовідносин і які визнані встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права, та порушення норм процесуального права просить  рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі 910/13571/21 скасувати, а справу направити на новий розгляд. Також Регіональне відділення просить стягнути з Комітету витрати зі сплати судового збору.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) Міністерство зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права при внесенні змін щодо ціни оренди державного нерухомого майна до договору оренди, зокрема частини першої статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269, частини другої статті 632 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини першої статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та умов договору оренди державного нерухомого майна, у подібних правовідносинах та наявності у АМК повноважень щодо визначення економічної обґрунтованості цін у орендних правовідносинах.
		Окрім того Міністерство зазначає таке:
		-          Закон України "Про морські порти України" регулює відносини між адміністрацією морських портів України (державне підприємство "Адміністрація морських портів України") та іншими суб`єктами господарювання щодо майна, яке знаходиться в господарському віданні адміністрації. Проте спірні правовідносини стосуються рішень АМК щодо майна, яке знаходиться у господарському віданні державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", до яких мають застосовуватись норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (далі - 
		Закон №2269)
		-          у разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за Методикою розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика), застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення, а подальші відносини щодо оренди державного нерухомого майна врегульовуються умовами укладеного між сторонами договору оренди;
		-          АМК не наведено норм законодавства, які порушено Мінінфраструктури при погодженні пролонгації договору оренди державного нерухомого майна та наданні умов до додаткової угоди, якою сторонами договору внесені погоджені ними зміни, а тому вважаємо, що спірні рішення відповідача є необґрунтованими.
		-          АМК безпідставно та у протиправний спосіб своїми Рішенням та Додатковим рішенням по суті намагається змінити умови Договору № РОФ-501 в частині зменшення розміру орендної плати за користування державним майном, які було погоджено на добровільних засадах між ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" (орендар) та РВ ФДМ по Одеській та Миколаївській областях (орендодавець), шляхом підписання між ними Договору № 3 у встановленому законодавством порядку;
		-          Судами не зазначено норм законодавства, якими зобов`язано обов`язкове застосування Методики при укладанні додаткової угоди щодо зміни ціни оренди майна до договору оренди державного нерухомого майна та норми якими сторонам договору заборонено застосування норм частини першої статті 21 Закону України № 2269, частина другої статті 632 ЦК, частини першої статті 286 ГК при укладанні Договору № 3 в частині зміни розміру орендної плати;
		-          постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі №915/817/16 встановлено, що укладений Договір № 3 є пролонгацією Договору №    РОФ-501, сторонами дотримано порядок його пролонгації, було узгодження розміру орендної плати та те, що договір укладено з дотриманням вимог законодавства. Вказане судове рішення, не містить висновків, щодо порушення Міністерством чи РВ ФДМ по Миколаївській області законодавства з встановлення розміру орендної плати;
		-          судами першої та апеляційної інстанцій надано перевагу твердженням та доказам відповідача і третьої особи - 1, водночас твердження відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, як-то примушення ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" погодитися з висунутими Міністерством вимогами та укласти Договір №    3 із застосуванням спеціальної ставки орендної плати. Не надано доказу, який підтверджує, що Міністерство перше висунуло такі вимоги, а не отримало пропозицію саме від Товариства листом від 12.05.2016 № 320/1;
		-          Законодавство не містить граничної вартості орендної плати встановленої договором оренди між орендодавцем та орендарем, як за умовами Методики, у разі визначення орендаря на конкурсних засадах де орендна плата застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення, так і відповідно до статті 21 Закону № 2269 за погодженням сторін, про що Міністерством зазначалось під час вступного слова, дослідження доказів, також викладено у поданих до суду поясненнях щодо доказів.
		-          звернення Товариства до квітня 2016 року стосувались продовження умов договору на більший строк ніж 10 років, тобто не на тих самих умовах, які визначено у договорі, які не підпадали під норми частини другої статті 17 Закону № 2269 та відповідно не підлягали автоматичній пролонгації. Лист про пролонгацію договору оренди на той самий строк Товариством подано лише у квітні 2016 року, тобто лише за місяць до закінчення строку, на який його було укладено.
		-          Товариство обізнане про розмір орендної плати 36,3 грн./м2 саме з травня 2016 року, а не як зазначено у рішенні суду з 01.07.2019, та безпосередньо Товариством здійснювався моніторинг орендної плати державного майна, встановленої для стивідорних компаній в Миколаївському морському торговельному порту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема листом Товариства від 12.05.2016 № 320/1 та протоколом Комісії з питань стосовно розпорядження майном Міністерства №15/16 від 20.05.2016, які судами не були досліджені .
		Регіональне відділення також посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (неправильне тлумачення Закону № 2269; застосування Законів України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. "Про морські порти України", які не підлягали застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню, а саме частини першої статті 21 Закону № 2269, частина другої статті 632 ЦК, частини першої статті 286 ГК), а також через відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права при внесенні змін щодо ціни оренди державного нерухомого майна до договору оренди (зокрема частини першої статті 21 Закону №2269), частина другої статті 632 ЦК, частини першої статті 286 ГК та умов договору оренди державного нерухомого майна) у подібних правовідносинах та наявності у АМК повноважень визначення економічної обґрунтованості цін у орендних правовідносинах.
		Доводи інших учасників справи
		Від Міністерства надійшла заява щодо касаційної скарги Регіонального відділення в якій воно просить частково задовольнити касаційну скаргу Регіонального відділення, а саме скасувати судові рішення у справі повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Міністерства та Регіонального відділення.
		Від Комітету надійшов відзив на касаційну скаргу Регіонального відділення в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення у справі без змін. 
		Від державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - ДП "ММТП")  надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства в якому просить задовольнити касаційну скаргу Міністерства у повному обсязі.
		Від Комітету надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства з проханням відмовити у задоволенні касаційної скарги Міністерства та залишення судових рішень у справі без змін.
		Від ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" надійшов відзив на касаційну скаргу Міністерства в якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Міністерства та залишити судові рішення у справі без змін.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням АМК:
		1. Визнано дії Міністерства інфраструктури України, які полягають у встановленні умови щодо економічно необґрунтованого розміру орендної плати за нерухоме майно при погодженні продовження дії Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", порушенням пункту 3 статті 50, абзацу восьмого частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають у створенні ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" несприятливих умов діяльності порівняно з конкурентами.
		2. Визнано дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях щодо укладання договору № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", яким встановлена економічно необґрунтована орендна плата за нерухоме майно, яке знаходиться в Миколаївському морському торговельному порту, порушенням пункту 3 статті 50, частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають в укладенні угод, що призвели до обмеження конкуренції.
		3. Зобов`язано Міністерство інфраструктури України припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.
		4.        Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
		Додатковим рішенням Антимонопольного комітету України від 03.06.2021 № 357-р доповнено резолютивну частину рішення Антимонопольного комітету України від 27.05.2021 № 302-р такими пунктами:
		"5. Встановити Міністерству інфраструктури України двомісячний строк для виконання пункту 3 резолютивної частини цього рішення. Про виконання пункту 3 резолютивної частини цього рішення повідомити Антимонопольний комітет України протягом 5 робочих днів із дня його виконання.
		6. Встановити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях двомісячний строк для виконання пункту 4 резолютивної частини цього рішення. Про виконання пункту 4 резолютивної частини цього рішення повідомити Антимонопольний комітет України протягом 5 робочих днів із дня його виконання".
		Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 13.10.2021 № 18-рп виправлено описку в рішенні Антимонопольного комітету України від 27.05.2021 №    302-р, а саме:
		- у пункті 158 замість слів "…у діях РВ ФДМ по Одеській та Миколаївській областях наявні ознаки порушення…" зазначити слова "…дії РВ ФДМ по Одеській та Миколаївській областях є порушенням…";
		- у пункті 165 замість слів "Дії Міністерства інфраструктури України… містять ознаки порушення…" зазначити слова "Дії Міністерства інфраструктури України… є порушенням…";
		- у пункті 167 замість слів "Дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях… містять ознаки порушення…" зазначити слова "Дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях… є порушенням…".
		Позивачі не погоджуючись з рішенням АМК та додатковим рішенням до нього, звернулися до господарського суду міста Києва на підставі статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з позовом про визнання недійсним вказаних вище рішень з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.
		У Рішенні АМК встановлено таке.
		До Комітету надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" від 08.05.2020 № 484-07/05-20 (вх. № 8-01/174-АМ від 13.05.2020) (далі - Заявник, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", Товариство) щодо застосування різних підходів до визначення розміру орендної плати за договором оренди державного майна, укладеним між Товариством та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі - РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях).
		Між Регіональним відділенням й Товариством укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-501 від 10.05.2006 (далі - договір № РОФ-501), предметом якого була оренда відкритих складських площ та будівлі закритого складу з рампою та станцією розвантаження вагонів, що знаходиться на балансі ДП "Миколаївський морський торгівельний порт".
		Оскільки договір № РОФ-501 було укладено строком на 10 років і термін його дії закінчувався 10.05.2016, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" звернулось до Міністерства, як уповноваженого органу управління, з пропозицією щодо надання відповідних висновків для продовження терміну дії зазначеного договору оренди.
		Міністерство погодило продовження договору № РОФ-501 за умови, що розмір орендної плати за домовленістю сторін буде становити не менше 36,00 грн/кв.м (з урахуванням площі об`єкта оренди в 32 063,0 кв. м орендна плата за місяць мала становити 1 132 236 (один мільйон сто тридцять дві тисячі двісті тридцять шість) грн.
		Між ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" та Регіональним відділенням ФДМУ по Миколаївській області 08.06.2016 укладено договір № 3 про внесення змін до договору №        РОФ-501 (далі - договір № 3) терміном до 09.05.2026.
		За інформацією Заявника, зазначена вище умова щодо розміру орендної плати була встановлена Міністерством та Регіональним відділенням без економічного обґрунтування та без застосування Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна.
		У 2013 році ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" з метою забезпечення наявності гарантій прогнозованої довгострокової роботи Компанії в Порту, гарантованої матеріальної перспективності та доцільності інвестування у реконструкцію, модернізацію та розвиток території, складських площ, інфраструктури тилу причалу № 9" звернулось листом від 19.11.2013 № 1215 до ДП "ММТП", як Балансоутримувача, та листом від 19.12.2013 № 1298/1 до РВ ФДМ по Миколаївській області з пропозицією продовження строку оренди Договору № РОФ-501 від 10.05.2006 на 25 років.
		На звернення ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" листом від 12.12.2013 № 2328 ДП "ММТП" повідомило Заявника, що як балансоутримувач нерухомого майна не заперечує щодо продовження строку дії Договору № РОФ-501.
		ДП "ММТП" надіслало до Міністерства лист від 21.07.2015 № 07/785, в якому зазначило, що ДП "ММТП" зробило техніко-економічне обґрунтування доцільності продовження дії Договору № РОФ-501 строком до 31.12.2030 року включно та доцільності передачі об`єктів державного майна ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв".
		Листом від 21.07.2015 № 07/784 ДП "ММТП" повідомило Регіональне відділення, що погоджує продовження терміну дії Договору № РОФ-501 терміном до 31.12.2030, але необхідно звернути увагу, що змінилась площа окремих об`єктів оренди.
		Регіональне відділення надіслало лист від 03.08.2015 № 14-08-01480 до Міністерства, в якому зазначило: "Орендарем (ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ") належним чином виконуються всі умови Договору № РОФ-501 від 10.05.2006. Орендна плата до Державного бюджету та балансоутримувачу сплачується своєчасно та в повному обсязі з урахуванням щомісячного індексу інфляції, орендоване майно підтримується в належному стані.
		Враховуючи наведене, ДП "ММТП" просило погодити зміну строку дії Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ - 501 від 10.05.2006 до 31.12.2030".
		Листом від 18.04.2016 № 07/371 ДП "ММТП" повідомило Регіональне відділення, що "ДП "ММТП" зроблено техніко-економічне обґрунтування доцільності продовження дії Договору № РОФ-501 від 10.05.2006 на той самий строк та на тих самих умовах терміном на 10 (десять) років до 10.05.2026.
		З огляду на викладене, ДП "ММТП" не заперечує стосовно продовження дії вищевказаного договору оренди так як це дозволить ДП "ММТП" не витрачати державні кошти на щорічне утримання державного майна, збільшити відрахування до бюджету і направити заощаджені кошти на розвиток основного виробництва.
		З урахуванням вказаного вище, ДП "ММТП" зазначило, що у разі здійснення оцінювачами оцінки зазначеного вище державного нерухомого майна необхідно врахувати таке:
		- розмір місячної орендної плати за склад № 7 з адміністративно-побутовими приміщеннями, рампу (інв. № 3348), станцію розвантаження вагонів (інв. № 16611), підкранові колії (інв. № 3370), відкритий склад (інв. № 411) повинна бути не менш, ніж 300 200,0 грн (без ПДВ) (ТЕО додається)".
		Додане до листа погодження техніко-економічного обґрунтування доцільності продовження дії Договору № РОФ-501 від 18.04.2006 (ТЕО) передбачає встановлення орендної ставки на підставі Методики (аркуш 2 ТЕО): "Відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами та доповненнями), буде визначена орендна ставка за використання цього майна".
		У той же час із 2014 року ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" почало звертатись до Міністерство за погодженням продовження терміну дії Договору від 10.05.2006 №    РОФ-501 (листи від 12.03.2014 № 210, від 19.03.2015 № 265, від 01.04.2015 № 307, від 08.06.2015 № 506, від 02.07.2015 № 587, від 10.08.2015 № 752, від 07.10.2015                        № 897, від 02.11.2015 № 956, від 22.12.2015 № 1041), на які Заявник не отримував відповідей.
		За відсутності згоди Уповноваженого органу управління (Міністерство) Орендодавець (РВ ФДМ по Миколаївській області) зобов`язаний був відмовити в укладенні (пролонгації) договору оренди (частина четверта статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна № 2269).
		Лише у 2016 році листом від 25.05.2016 № 5137/16/10-16 Міністерство повідомило Регіональне відділення про погодження ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" продовження договору оренди нерухомого майна площею 32 063 кв. м строком на 10 років за умов:
		" 1. Здійснення орендарем інвестиції в об`єкт оренди на умовах невід`ємних поліпшень, без права на компенсацію з боку держави та/або балансоутримувача, у розмірі не менше ніж 170 млн грн протягом п`яти років з дати продовження договору оренди.
		2. Забезпечення орендарем перевантаження вантажу через причали Миколаївської філії ДІЇ "АМПУ" в обсязі не менше ніж 1 млн. тон/рік починаючи з 2020 року і до закінчення строку дії договору оренди.
		3. Розмір орендної плати за об`єкт оренди має складати не менше 36,0 грн/кв. м.
		4. Включення до договору оренди державного нерухомого майна таких пунктів, зокрема:
		- укласти протягом 15 робочих днів після підписання договору оренди з балансоутримувачем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, відшкодування податку на землю;
		- зміни до умов договору оренди допускаються за взаємної згоди сторін, балансоутримувача та органу, уповноваженого управляти державним майном".
		ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" могло укласти Договір № 3 на запропонованих Міністерством умовах або відмовитись від його пролонгації (укладання).
		Відмова від укладання Договору № 3 призвела б до припинення Договору № РОФ-501 і втрати правових підстав для користування складськими приміщеннями (майданчиками). Оскільки технологічний процес здійснення ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" стивідорної діяльності нерозривно пов`язаний із причалом, причальною інфраструктурою та орендованим майном в тилу цього причалу, втрата права користування нерухомим майном в тилу причалу призвела б і до втрати можливості належної експлуатації іншого майна (крани, доступ до причалу / залізничних колій), наявність якого є умовою нормального функціонування портового оператора в порту, та без користування якими ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" припинило б свою діяльність.
		Отже, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" було вимушено укласти з Регіональним відділенням Договір № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору № РОФ-501, яким термін дії договору оренди продовжено до 09.05.2026.
		Договір № 3 передбачає таке: "Загальна площа об`єктів оренди складає 31    451 кв. м., загальна вартість визначена згідно з висновками про вартість на 31.05.2016 і становить за належною оцінкою 24 796 990 грн. (двадцять чотири мільйони сімсот дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто грн).
		Орендна плата визначена за домовленістю сторін і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку (травень 2016) 1 132 236 грн. (один мільйон сто тридцять дві тисячі двісті тисячі двісті тридцять шість грн.).
		ОРЕНДАР повертає, а ОРЕНДОДАВЕЦЬ приймає із строкового платного користування державне нерухоме майно - площу площадки підкранових шляхів - 612 кв. м."
		Враховуючи наведене, формально розмір орендної плати був встановлений за домовленістю сторін, однак фактично він був визначений Регіональним відділенням в односторонньому порядку на підставі наданих Міністерством умов, зокрема, що мінімальний розмір орендної плати для продовження терміну Договору № РОФ-501 буде становити 36 грн за кв. м (розрахунок орендної плати: 36,0 грн х 31 451 кв. м = 1    132 236 грн/місяць).
		Як зазначило у своїй заяві ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", на офіційному сайті ФДМУ опубліковано "Перелік діючих станом на 01.07.2019 договорів оренди державного майна, укладених Фондом державного майна України та його регіональними відділеннями" (далі - Перелік).
		Ознайомившись з опублікованим Переліком, Заявник виявив, що для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" встановлена набагато вища та неконкурентна орендна плата порівняно з орендною платою для інших стивідорних компаній за оренду аналогічного нерухомого майна.
		Зокрема, середній розмір орендної плати за 1 кв. м складських площ у Миколаївському морському порту для інших стивідорних компаній (без урахування орендної плати, встановленої для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв") становить 9,33 грн, що у 3,5 разу менше за розмір орендної плати, встановлений для Заявника.
		Отже, вбачається, що для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" встановлена найвища орендна плата в Миколаївському морському порту.
		З моменту, коли Заявник встановив, що для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" запроваджена найвища орендна плата складських площ у Миколаївському морському порту, він почав звертатись до Регіонального відділення з листами щодо розгляду питання зниження орендної плати за Договором від 10.05.2006 № РОФ-501.
		Так, листом від 06.08.2019 № 934 Заявник звернувся до Регіонального відділення з проханням переглянути розмір орендної плати за Договором від 10.05.2006 № РОФ-501, провести нову оцінку майна за рахунок ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" та укласти відповідний Договір про внесення змін до Договору № РОФ- 501.
		Оскільки у зв`язку з реорганізацією Фонду державного майна України відбулося злиття РВ ФДМУ по Миколаївській області та РВ ФДМУ по Одеській області, Заявник листом від 16.08.2019 № 985 звернувся вже до Регіонального відділення із проханням переглянути розмір орендної плати за Договором від 10.05.2006 № РОФ-501, провести нову оцінку майна за рахунок ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" та укласти відповідний Договір про внесення змін до Договору № РОФ-501.
		Регіональним відділенням було відмовлено в розгляді порушених Заявником питань, оскільки, на його думку, для здійснення оцінки та перегляду розміру орендної плати відсутні правові підстави (лист Управління забезпечення реалізації повноважень у Миколаївській області РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях № 14-11-00122 від 18.09.2019).
		Зі змісту листа вбачається, що Регіональне відділення не заперечує факту застосування до Заявника індивідуального підходу під час визначення орендної плати.
		Зокрема, у листі зазначається таке:
		"На підставі заяви ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" від 06.06.2016 № 362 в Договорі № 3 про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна від 10.05.2016 РОФ-501, який продовжено строком на 10 років та який діє до 09.05.2026, було застосовано спеціальну орендну плату у розмірі 36 грн./кв.м. за домовленістю сторін, яка склала за базовий місяць (травень 2016 року) 1 132 236 грн. (один мільйон сто тридцять дві тисячі двісті тридцять шість гривень)".
		Заявник звернувся до Регіонального відділення щодо надання копій договорів оренди державного нерухомого майна (з усіма змінами та доповненнями), укладених ФДМУ зі стивідорними компаніями, що здійснюють свою діяльність у Миколаївському морському порту, та сканованих копій листів Мінінфраструктури щодо погодження укладення / продовження зазначених договорів.
		З інформації, отриманої Заявником від Регіонального відділення (лист від 19.03.2020 № 01У-10/4), встановлено, що для таких стивідорних компаній, які здійснюють діяльність у Миколаївському морському торговельному порту, та з якими укладені договори оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "ММТП", а саме:
		- ІП "ЮЖНАЯ СТІВІДОРІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД" (договір укладено у 2009 році, останні зміни внесено у 2016 році);
		- ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС" (договір укладено у 2009 році, останні зміни внесено у 2016 році);
		- ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАНСПОРТНА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" (договір укладено у 2008 році, останні зміни внесено у 2016 році);
		- ІК "Хімтранс-Україна" (договір укладено у 2010 році, останні зміни внесено у 2017 році);
		-    ТОВ "Стивідорна компанія ШКМЕТ-ТЕРМШАЛ" (договір укладено у 2008 році, останні зміни внесено у 2016 році);
		-    ТОВ "Дунайська судноплавно-стивідорна компанія" (договір укладено у 2014 році, останні зміни внесено у 2015 році);
		-    ТОВ "ЮНІТРАНС" (договір укладено у 2011 році, останні зміни внесено у 2016 році);
		-    ТОВ "Стивідорна інвестиційна компанія" (договір укладено у 2011 році, останні зміни внесено у 2016 році),
		орендна плата визначена на підставі Методики.
		На запит про отримання публічної інформації Регіональне відділення зазначило, що за договорами оренди нерухомого майна для стивідорних компаній була встановлена така орендна плата:
		1) ТОВ "СТІВІДОРНА КОМПАНІЯ НІКМЕТ-ТЕРМІНАЛ" - оренда нерухомого майна загальною площею 26 131,70 кв. м, загальний розмір з урахуванням індексів інфляції на 15.04.2020 становить 261 495,28 грн (без урахування ПДВ), отже, на сьогодні розмір оренди нерухомого майна становить 10,00 грн/кв. м;
		2) ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКА ТРАНСПОРТНА СТИВІДОРНА КОМПАНІЯ" - оренда нерухомого майна загальною площею 19 023,90 кв. м, загальний розмір з урахуванням індексів інфляції на 15.04.2020 становить 326 869,14 грн (без урахування ПДВ), отже, на сьогодні розмір оренди нерухомого майна становить 17,18 грн/кв. м;
		3) ТОВ "ГРІНТУР-ЕКС" - оренда нерухомого майна загальною площею 20 937 кв. м, загальний розмір з урахуванням індексів інфляції на 15.04.2020 становить 979 174,26 грн (без урахування ПДВ), отже, на сьогодні розмір оренди нерухомого майна становить 46,77 грн/кв. м;
		4) ІП "ЮЖНАЯ СТІВІДОРІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД" - оренда нерухомого майна загальною площею 19 644,5 кв. м, загальний розмір з урахуванням індексів інфляції на 15.04.2020 становить 130 462,27 грн (без урахування ПДВ), отже, на сьогодні розмір оренди нерухомого майна становить 6,64 грн/кв. м;
		5) ІК "Хімтранс-Україна" - оренда нерухомого майна загальною площею 6 651,40 кв. м, загальний розмір з урахуванням індексів інфляції на 15.04.2020 становить 84 734,56 грн (без урахування ПДВ), отже, на сьогодні розмір оренди нерухомого майна становить 12,74 грн/кв. м;
		6) ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" - оренда нерухомого майна загальною площею 31 415 кв. м, загальний розмір з урахуванням індексів інфляції на 15.04.2020 становить  1    480 371,89 грн (без урахування ПДВ), отже, на сьогодні розмір оренди нерухомого майна становить 47,12 грн/кв. м.
		Виходячи з положень пункту 8 Методики існує пряма кореляція між вартістю орендованого майна, визначеною шляхом проведення незалежної оцінки, та самим розміром орендної ставки. Отже, для всіх стивідорних компаній орендна плата за нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДІЇ "ММТП", встановлена відповідно до вимог Методики й тільки Заявник був вимушений підписати Договір, відповідно до якого орендна плата встановлена без застосування Методики, не корелюється з вартістю орендованого майна та є найвищою в морському порту Миколаїв.
		Комітетом до Регіонального відділення направлено лист про надання інформації від 29.05.2020 № 130-29/02-7800, на який Регіональне відділення, зокрема, листом від 16.06.2020 № 14-08-00553 (вх. Комітету № 4-01/7764 від 17.06.2020) повідомило таке: "Відповідно до вимог 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, який діяв на той час, дозвіл на передачу в оренду державного майна надається органом уповноваженим управляти відповідним майном, на той час - Міністерство транспорту та зв`язку України.
		Регіональне відділення листами від 21.04.2016 № 14-08-00703 та від 13.05.2016 № 14-08-00931 звернулось до органу уповноваженому управляти державним майном - Міністерства інфраструктури України щодо продовження орендного користування державним майном за Договором оренди від 10.05.2006 № РОФ-501.
		Міністерство інфраструктури України листом від 25.05.2016 № 5137/16/10-16 погодило продовження Договору оренди № РОФ-501, за умови, що розмір орендної плати за об`єкт оренди має складати не менше ніж 36 грн./кв.м.
		За результатами проведення незалежної оцінки суб`єктом оціночної діяльності вартість державного майна станом на 31.05.2016 склала 24 796 990 грн. Згідно з проектом розрахунку орендної плати за базовий місяць (травень 2016 року) склала 309 962,38 грн.
		Ринкова вартість 1 кв.м. відкритої складської площі (17 600 кв.м.) склала 304,4 грн./кв.м. Місячна орендна плата за 1 кв.м. склала 2.54 грн./кв.м.
		На підставі заяви ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" від 06.06.2016 № 362 в Договорі № 3 про внесення змін до Договору оренди державного нерухомого майна від 10.05.2016 № РОФ-501, який продовжено строком на 10 років та який діє до 09.05.2026, було застосовано орендну плату у розмірі 36 грн./кв.м. за домовленістю сторін, яка склала за базовий місяць (травень 2016 року) 1 132 236 грн. (один мільйон сто тридцять дві тисячі двісті тридцять шість гривень).
		Договір оренди від 10.05.2016 № РОФ-501 продовжено у червні 2016 року Договором № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору оренди.
		Також відповідно до пункту 30 статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління, відповідно до покладених на них завдань, надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди.
		Розрахунок розміру орендної плати за державне нерухоме майно здійснює орендодавець, відповідно до Методики із змінами та доповненнями, за результатами проведеної незалежної оцінки з визначення ринкової вартості об`єкта оренди..."
		На лист Комітету від 29.05.2020 № 130-29/02-7797 про надання інформації, яким чином розраховувався розмір орендної плати для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" і чому зазначений розмір не відповідає тому розміру, який розраховано відповідно до Методики, Міністерство листом від 13.07.2020 № 9548/16-10-20 (вх. Комітету № 6-02/9204 від 16.07.2020) надало відповідь, в якій фактично відсутні необхідні пояснення.
		У додатках до листа Міністерства від 13.07.2020 № 9548/16-10-20 є Техніко- економічне обґрунтування доцільності продовження дії договору оренди нерухомого майна від 10.05.2006 № РОФ-501, затверджене директором ДП "Миколаївський морський торговельний порт", в якому встановлено, що такий орендар, як ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", має переважне право продовжити орендні відносини з ДП "ММТП", місячна орендна плати за об`єкти нерухомого майна має становити 300 200 (триста тисяч двісті) грн без ПДВ, та доцільно збільшити строк дії договору оренди державного нерухомого майна між ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" і Регіональним відділенням.
		Отже, Міністерство встановило для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" розмір орендної плати нерухомого майна, яке знаходиться на території Миколаївського морського порту, самостійно, без урахування пропозицій ДП "Миколаївський морський торговельний порт" та без застосування Методики.
		З метою з`ясування обставин надсилання ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" заяви до Регіонального відділення, в якій було запропоновано продовжити термін дії Договору № РОФ-501 та застосувати за домовленістю сторін спеціальну орендну плату у розмірі 36,0 грн/кв. м, Комітетом направлена вимога про надання інформації від 09.09.2020 № 130-29/01-12311.
		На вимогу Комітету ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" листом від 01.10.2020 № 520-30/09-20 (вх. Комітету № 8-01/12902 від 05.10.2020) повідомило таке.
		ТОВ "НІКМОРСЕРВІС НІКОЛАЄВ" належним чином та в повному обсязі виконувало свої обов`язки за Договором № РОФ-501, що підтверджено Балансоутримувачем (ДП "Миколаївський морський торговельний порт"), водночас перемовини щодо його продовження тривали понад два роки. Увесь цей час Міністерство та Регіональне відділення під різними приводами ухилялись від пролонгації Договору №    РОФ-501.
		ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" задовго до спливу строку дії договору (у 2016 році) почало звертатися до Міністерство та Регіонального відділення з проханням погодити продовження дії Договору № РОФ-501 на таких самих умовах, які зазначені в договорі оренди (листи Заявника від 01.04.2015 № 307, від 08.06.2015 № 506, від 02.07.2015 № 587, від 23.07.2015 № 675, від 10.08.2015 № 752, 07.10.2015 № 897 від, від 02.11.2015 № 956). Останній лист було надіслано ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" до Регіонального відділення 13.05.2016.
		У свою чергу, Регіональне відділення, з урахуванням належного виконання ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" Договору № РОФ-501, його звернення та погодження Балансоутримувачем (ДП "Миколаївський морський торговельний порт") оренди нерухомого майна, листом від 19.05.2016 № 14-08-00953 передав матеріали на погодження для продовження Договору № РОФ-501 до Міністерства.
		Оскільки спливав строк дії Договору № РОФ-501, а на 06.06.2016 Міністерство не погодило його продовження та Регіональне відділення не уклало відповідної додаткової угоди, перед ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" постала загроза втрати права користування орендованим майном у разі неприйняття висунутих Міністерством вимог до орендної плати. Саме тому Заявник був вимушений звернутися з листом №    362 до Регіонального відділення, в якому, зокрема, пропонувалось при пролонгації Договору № РОФ-501 застосувати спеціальну орендну плату.
		У той же час вимога застосувати до ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" спеціальну орендну плату в розмірі 36,0 грн/кв. м, як умова продовження Договору оренди № РОФ-501, була зазначена в листі-погодженні Міністерства від 25.05.2016 № 5137/16/10-16.
		Отже, на момент подання заяви ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" від 06.06.2016 № 362 до Регіонального відділення ставка 36,0 грн/кв. м вже була запропонована Міністерством.
		Оскільки на момент укладення Договору № 3, який є додатком до Договору № РОФ-501, згода Міністерства відповідно до Закону України № 2269 була необхідна для пролонгації договору оренди нерухомого майна, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" було вимушено погодитися з висунутими Міністерством вимогами та укласти Договір № 3 із застосуванням спеціальної ставки орендної плати.
		ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" заздалегідь, більше ніж за два роки, що підтверджується матеріалами справи, почало звертатись до Міністерства та РВ ФДМ по Миколаївській області щодо пролонгації Договору № РОФ-501 від 10.05.2006 на таких самих умовах, які зазначені в договорі оренди.
		Строк дії Договору № РОФ-501 від 10.05.2006 закінчувався 10.05.2016.
		ДП "ММТП" не заперечував проти продовження строку дії договору і розрахував оренду плату відповідно до Методики, надавши до Міністерства відповідні матеріали листом від 21.07.2015 № 07/785.
		У той же час вимога застосувати до ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" спеціальну орендну плату в розмірі 36,0 грн/кв.м, як умова продовження Договору оренди  № РОФ-501, була зазначена в листі-погодженні Міністерством від 25.05.2016  № 5137/16/10-16.
		Оскільки строк дії Договору № РОФ-501 сплив, а на 06.06.2016 Міністерство не погодило його продовження та Регіональне відділення не уклало відповідної додаткової угоди, перед ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" постала загроза втрати права користування орендованим майном у разі неприйняття висунутих Міністерство вимог до орендної плати. Саме тому Заявник був вимушений звернутися з листом №    362 до Регіонального відділення, в якому, зокрема, пропонувалось при пролонгації Договору № РОФ-501 застосувати спеціальну орендну плату.
		Отже, на момент подання заяви ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" від 06.06.2016 № 362 до Регіонального відділення ставка 36,0 грн/кв. м вже була запропонована Міністерством.
		Якщо, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" не погодилося б із запропонованою Міністерством орендною платою в розмірі 36 грн/кв. м та не подало відповідну заяву до РВ ФДМ по Миколаївській області, це призвело б до негативних наслідків - припинення господарської діяльності Товариства та виходу з ринку стивідорних послуг, оскільки діяльність стивідорних компаній пов`язана безпосередньо з місцем розташування у відповідному порту. Якщо така компанія почала працювати в певному порту, уклавши відповідні договори із замовниками стивідорних послуг, власниками та/або користувачами технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури та ДП "Адміністрація морських портів України", то в іншому морському порту вона не може надавати такі послуги, оскільки це обумовлено рядом економічних та адміністративних бар`єрів.
		Таким чином, ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" було вимушено погодитися з висунутими Міністерством вимогами та укласти Договір № 3 від 08.06.2016 із застосуванням спеціальної ставки орендної плати і це була не власна ініціатива Товариства, а вимушена згода.
		Отже твердження Міністерства, що орендна плата у розмірі 36,0 грн/кв була розрахована безпосередньо ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" за результатами здійсненого ним моніторингу орендної плати є безпідставним та не відповідає дійсності.
		Судами встановлено, що погоджуючи Регіональним відділенням продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна, укладеного з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" строком на 10 років за відповідних умов, зокрема, що розмір орендної плати за об`єкт оренди має становити не менше 36,0 грн/кв.м, Міністерство застосувало економічно необґрунтований розмір орендної плати, що призводить до порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Твердження Міністерство, що лист від 25.05.2016 № 5137/16/10-16 є актом індивідуальної (ненормативної) дії, що породжує права та обов`язки лише у Регіонального відділення, якому цей лист адресований та яке враховує його під час визначення умов договору оренди, не відповідає дійсності, оскільки законодавством чітко встановлені повноваження Міністерство як уповноваженого органу під час укладання договорів оренди державного нерухомого майна.
		Так, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України № 2269-ХІІ від 10.04.1992 (втратив чинність на підставі Закону № 157-ІХ від 03.10.2019), який був чинний на момент укладення Договору № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору № РОФ-501, орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
		Отже, Міністерство, як Уповноважений орган управління, який управляє державним майном, надає висновки щодо умов, відповідно до яких ФДМУ укладає договір оренди.
		За відсутності згоди Уповноваженого органу управління (Міністерство) Орендодавець зобов`язаний відмовляти в укладенні (пролонгації) договору оренди (частина четверта статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269).
		Таким чином, без надання Міністерством своєї згоди на продовження терміну дії Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501, РВ ФДМ по Миколаївській області не мало права укладати з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" такий договір, а отже, у зазначеному випадку Міністерство безпосередньо зачіпає права й інтереси ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв".
		Отже, погоджуючи Регіональному відділенню продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна, укладеного з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" строком на 10 років за відповідних умов, зокрема, що розмір орендної плати за об`єкт оренди має становити не менше 36,0 грн/кв.м Міністерство застосувало економічно необґрунтований розмір орендної плати, що призвело до порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого абзацом восьмим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції". 
		Суд погоджується з висновками АМК, що встановлення орендної плати за Договором № РОФ-501 (у редакції Договору № 3 від 08.06.2016) стало наслідком застосування різних підходів Відповідачів 1 та 2 до визначення орендної плати для Заявника та для всіх інших суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території Миколаївського морського порту.
		Результатом застосування різних підходів до визначення орендної плати Відповідачами 1 та 2 - для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" та для інших суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території Миколаївського морського порту, з якими укладено договори на оренду нерухомого майна, стало значне (більш ніж втричі) завищення орендної плати за Договором № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору № РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", що призвело до виникнення в Товариства додаткових витрат, які були б неможливими за звичайних умов діяльності, тобто до погіршення ринкових позицій Заявника порівняно з іншими стивідорними компаніями.
		Дії Міністерства інфраструктури України, які полягають у встановленні умови щодо економічно необґрунтованого розміру орендної плати за нерухоме майно під час погодження продовження дії Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", містять ознаки порушення пункту 3 статті 50, абзацу восьмого частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають у створенні ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" несприятливих умов діяльності порівняно з конкурентами.
		Регіональне відділення як орендодавець, укладає безпосередньо договори оренди нерухомого майна та зобов`язується передати в оренду майно й контролювати наявність, стан, напрями, забезпечення збереження та ефективність використання майна, повноту і своєчасність внесення до державного бюджету платежів.
		Суди погодилися з висновками АМК, що дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, які полягають в укладенні Договору № 3 від 08.06.2016 про внесення змін до Договору оренди від 10.05.2006 № РОФ-501 з ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв", яким встановлена економічно необґрунтована порівняно з конкурентами орендна плата за нерухоме майно, яке знаходиться в Миколаївському морському торговельному порту, містять ознаки порушення пункту 3 статті 50, частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органу влади, які полягають в укладенні угод, що призвели до обмеження конкуренції.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення АМК.
		Попередні судові інстанції, з`ясувавши відсутність визначених Законом підстав для такого скасування, дійшли висновку й про відсутність підстав для задоволення позову.
		Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачає як основне завдання Антимонопольного комітету України участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Економічна конкуренція (конкуренція) за визначенням, наведеним у статті 1  Закону України "Про захист економічної конкуренції", - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" лише можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
		За приписами абзацу 8 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються  дія, внаслідок якої окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
		З метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці)* та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв`язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації) розроблено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (яка діяла на момент укладення договору від 08.06.2016).
		Зокрема, абзацом першим, другим та четвертим пункту 2 Методики визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем; у разі коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, установа, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; у разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення.
		За загальним правилом договірною є ціна, щодо якої сторони дійшли згоди при укладені договору як щодо оплати одним контрагентом іншому за виконання взятого на себе останнім зобов`язання. Отже, договірною вважатиметься ціна, щодо розміру якої сторони спільно, обопільно домовилися, й така згода знайшла закріплення у відповідному договорі. Таким чином, критерієм для визначення "договірності" ціни слугуватиме наявність взаємної згоди сторін, яка формується на основі їхнього спільного й вільного волевиявлення. В такому випадку під поняття договірної ціни не підпадатимуть ціни, які формуються поза волею контрагентів, або ж така воля є дещо обмеженою (йдеться про випадки державного встановлення й регулювання ціноутворення). В зв`язку з цим доречно зазначити, що договірну ціну можна розглядати й дещо в іншому плані, а саме - як ціну, що зафіксована в договорі незалежно від причин, що вплинули на її утворення. 
		Зміст грошового зобов`язання в структурі господарських договорів набуває предметного виразу через поняття та механізм ціноутворення. Адже саме ціна в договорі є тією ланкою волевиявлення сторін зобов`язання, з дією якої пов`язане існування грошового зобов`язання.
		Водночас приписами пункту 8 Методики визначено, що у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 10 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:
		Опл=Вп х Сор ________________________, 100де Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки (у разі передачі в оренду нерухомого майна державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні вартість орендованого майна визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки), грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком №    2.
		Незалежна оцінка вартості об`єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дати оцінки, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки.
		Отже у разі визначенні вартості орендованого майна  вона розраховується за формулою визначеною у Методиці, яка (Методика) впроваджує єдиний для всіх учасників правовідносин організаційно-економічних механізмів справляння плати за оренду майна на державних підприємствах. Також із приписів Методики вбачається, що у разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення. Водночас порядок збільшення орендної плати у разі відсутності конкурсу та продовження договору оренди Методикою не передбачено. 
		Верховний Суд виходить з того, що державі в особі позивача необхідно виконувати позитивні зобов`язання, зазначені у статті 25 ГК України: не приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб`єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб`єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. Вказане узгоджується з положенням частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону та прийнятих відповідно до закону підзаконних нормативно-правових актів і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		Як дослідили суди попередніх інстанцій у Рішенні АМК встановлено, що за результатами проведення незалежної оцінки суб`єктом оціночної діяльності вартість державного майна станом на 31.05.2016 склала 24 796 990 грн. Згідно з проектом розрахунку орендної плати за базовий місяць (травень 2016 року) склала 309 962,38 грн.
		Водночас як вбачається із рішень судів попередніх інстанцій Міністерство встановило для ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" розмір орендної плати нерухомого майна, яке знаходиться на території Миколаївського морського порту, самостійно, без урахування пропозицій ДП "ММТП" та без застосування Методики, що призвело до значного завищення вартості оренди приміщень та створення  для  ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" несприятливих умов діяльності порівняно з конкурентами.
		Отже суди попередніх інстанцій  дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування Рішення АМК та про безпідставність незастосування Міністерством Методики та спеціального законодавства.
		Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
		Доводи касаційних скарг фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржників, свідчить про наявність підстав для визнання недійсним Рішення АМК, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		При цьому сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою обставин справи та відповідних доказів не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.
		У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
		Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
		Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
		Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом "res judicata", базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано. 
		Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
		За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційних скаргах, не підтвердилися та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення.
		 
		Судові витрати
		Судовий збір у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржників, оскільки Верховний Суд касаційні скарги Міністерства та Регіонального відділення залишає без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 у справі №910/13573/21  - без змін.
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя                                                                                                     І.    Булгакова
		 
		Суддя                                                                                                    І. Колос
		 
		Суддя                                                                                                    В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...