Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/5362/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2023. Зареєстровано: 10.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2023.
Дата набрання законної сили: 07.03.2023
Номер судового провадження: 11-кп/4808/154/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020095180000180

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 346/5362/20 
		Провадження № 11-кп/4808/154/23 
		Категорія ч.1 ст.296 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисник адвоката ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12020095180000180 за апеляційними скаргами захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 на вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2022 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , 
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и л а :
		 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
		Звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Вирішено питання щодо речового доказу.
		Як зазначено у вироку, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що 20.10.2020, близько 13:30 год. він прийшов у приміщення офісу, що в АДРЕСА_2 , де на підставі договору суборенди розміщується Івано-Франківська обласна організація політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Платформа Громад».
		Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_8 на ґрунті різних політичних переконань, у зухвалій формі, використовуючи ненормативну лексику, присутності інших осіб, які перебували в приміщенні офісу, розпочав словесний конфлікт із ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителькою АДРЕСА_3 , агресивно критикуючи при цьому її політичні вподобання.
		У ході конфлікту ОСОБА_8 , діючи умисно, маючи намір самоутвердитись та рахунок приниження іншої особи, перебуваючи у громадському місці, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, наніс удар кулаком правої руки в обличчя, після чого схопив ОСОБА_12 за волосся та одяг у ділянці грудей та почав її шарпати, намагаючись виштовхати з приміщення офісу.
		Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 потерпілій ОСОБА_12 згідно з висновком експерта від 21 жовтня 2020 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна та синця на передній поверхні грудної клітки ліворуч та садна в ділянці лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК України, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство).
		Проте, суд дійшов висновку, що обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку й об`єктивні ознаки насильницької поведінки обвинуваченого свідчать про те, що вона була зумовлена особистою неприязню до потерпілої, яка виникла через невдоволення ОСОБА_8 діями потерпілої, а не бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Зазначене дає підстави для висновку про відсутність у діях ОСОБА_8 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 КК України. Дії ОСОБА_8 зумовлені наміром завдати шкоди здоров`ю потерпілої і безпосередньо спрямовані на досягнення цього результату, а тому містять об`єктивні та суб`єктивні ознаки злочину проти особи і підлягають кваліфікації за наслідками, що настали, як умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, тобто за ч. 1 ст. 125 КК України.
		Суд зазначив формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним таким:
		20.10.2020 року близько 13:30 год. ОСОБА_8 зайшов в приміщення у приміщення офісу, що в АДРЕСА_2 , де на підставі договору суборенди розміщується Івано-Франківська обласна організація політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Платформа Громад», та умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, на ґрунті особистих неприязних відносин з мотивів невдоволення діями потерпілої, наніс удар кулаком правої руки в обличчя, після чого схопив ОСОБА_12 за волосся та одяг у ділянці грудей та почав її шарпати, намагаючись виштовхати з приміщення офісу, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна та синця на передній поверхні грудної клітки ліворуч та садна в ділянці лівого плеча, що згідно з висновком експерта від 21.10.2020 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Не погоджуючись з вироком суду, адвокат ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.
		Адвокат ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , просить скасувати вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2022 року. Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. 
		Зокрема посилається на те, що суд першої інстанції не навів якими саме доказами підтверджується вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а також не навів мотиви неврахування окремих доказів. Надані стороною обвинувачення докази є суперечливими, а тому є неналежними. Вважає неналежними наступні докази:
		- протоколу огляду місця події від 20.10.2020 року, яким встановлено, що місцем події є ділянка місцевості за адресою АДРЕСА_2 , проте за версією обвинувачення і суду місцем події є приміщення офісу;
		- протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2020 року з фототаблицею за участю потерпілої ОСОБА_13 , оскільки зазначені в цьому доказі події не відповідають фактичним обставинам, суперечать показам потерпілої, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також обвинуваченого, наданих в судовому засіданні;
		- висновку експерта №222 від 21.10.2020 року, оскільки ним не підтверджено тілесних ушкоджень, щодо нанесення яких потерпіла зверталася із заявою до поліції. Крім того, висновком не підтверджено причинно-наслідкового зв`язку між діями обвинуваченого і отриманими потерпілою ушкодженнями. Більше того, дії обвинуваченого згідно із показами потерпілої, свідків, обвинуваченого не відповідають способу нанесення виявлених тілесних ушкоджень, вказаному експертом у висновку, оскільки всі учасники судового засідання вказали, що ОСОБА_17 не наносив ОСОБА_13 ударів в груди чи в плече;
		- протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2020 року з фототаблицею, за участю свідка ОСОБА_14 , оскільки зазначене свідком розміщення статиста відповідно до місця розташування обвинуваченого, а також відтворені свідком дії, в результаті яких потерпіла отримала тілесні ушкодження, не відповідають фактичним обставинам, встановленим в судовому засіданні;
		- протоколу проведення слідчого експерименту від 21.10.2020 року з фототаблицею, за участю свідка ОСОБА_18 . Так, в ході зазначеної слідчої дії свідок вказував про те як були розміщені обвинувачений та потерпіла, відтворював дії, котрі були здійснені ОСОБА_19 , проте під час судового розгляду свідок ОСОБА_20 вказав, що не бачив удару, а бачив тільки рух голови ОСОБА_21 . Також не відповідає фактичним обставинам і розташування свідком статиста за місцем розташування обвинуваченого.
		Окремо захисник звертає увагу на допущені органом досудового розслідування порушення вимог ст. 481 КПК України при повідомленні ОСОБА_22 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Так, ОСОБА_8 є депутатом Коломийської міської ради. Відповідно до ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру депутатам місцевої ради здійснюється керівником обласної прокуратури. При цьому, керівник обласної прокуратури 11 листопада 2020 року доручив прокурору Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_23 вручити ОСОБА_8 повідомлення про підозру, яке складено 13 листопада 2020 року. 
		Отже, на думку сторони захисту, вироком суду не доведено нанесення ОСОБА_8 потерпілій легких тілесних ушкоджень, оскільки наявні в матеріалах справи докази залишають розумний сумнів щодо вчинення обвинуваченим такого проступку. Зокрема, судом не встановлено, а наявними в матеріалах справи доказами не підтверджено місце нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, а також спосіб їх нанесення обвинуваченим та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. 
		Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 просить скасувати вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення внаслідок м`якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, призначити покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. 
		Зокрема прокурор посилається на те, що суд безпідставно звільнив ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України. З аналізу положень статей 284, 285 КПК України вбачається, що особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності за наявності її згоди на таке звільнення. Проте, обвинувачений з такою заявою до суду не звертався, а, отже, судове провадження слід було проводити у повному обсязі у загальному порядку, та, за наявності підстав, передбачених ст. 49 КК України, особа могла бути звільнена судом від покарання відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України.
		Вказує, що при перекваліфікації дій обвинуваченого поза увагою суду залишилось те, що кримінальне правопорушення вчинено у громадському місці  офісі Івано-Франківської обласної організації політичної партії «Всеукраїнське об`єднання «Платформа громад», де перебувала велика кількість людей, а саме ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та інші. При цьому, конфлікт виник при використанні малозначимого приводу з боку обвинуваченого, який спочатку негативно висловлювався відносно потерпілої та політичної партії, членом якої вона є, а потім наніс їй тілесні ушкодження. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 робота офісу була припинена.
		Зазначає, що безпідставна перекваліфікація дій обвинуваченого призвела до необґрунтованого звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Також вважає, що не призначення покарання обвинуваченому не відповідає його особі та тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення. Без належної оцінки суду залишились ті факти, що обвинувачений вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, заподіяну шкоду не відшкодував. 
		Під час апеляційного розгляду: 
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник підтримали вимоги своєї апеляційної скарги, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора;
		- прокурор підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника;
		- представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника обвинуваченого та задовольнити апеляційні вимоги прокурора. 
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та прокурора підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. 
		Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення в даному кримінальному провадженні не дотримані вимоги процесуального закону.
		Так, ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки.
		Приписами ст. 285 КПК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.
		Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
		Частиною 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності в разі встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності під час розгляду справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
		Суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно до положень ст. 285 КПК роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
		Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 285 КПК України, не роз`яснив обвинуваченому наявність підстав для звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, не з`ясував його думку щодо згоди чи незгоди з таким звільненням та продовжив розгляд кримінального провадження на загальних підставах, та ухвалив обвинувальний вирок, яким звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
		Однак, у цьому випадку суд повинен винести обвинувальний вирок і звільнити обвинуваченого від покарання, а не від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України, особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
		За відсутності відповідного клопотання, а також згоди обвинуваченого на застосування щодо нього положень ст. 49 КК України, суд вправі звільнити особу лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.
		Зазначена позиція апеляційного суду узгоджується з висновками викладеними в постановах Верховного Суду від 09.04.2019 року (справа №760/18016/15-к) та 12.11.2019 року (справа №566/554/16-к), згідно з якими звільнення від покарання з наведеної підстави застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до ст.49 КК. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за неналежною обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною у скоєнні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та ч. 5 ст. 74 вказаного кодексу.
		Таким чином, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції не виконав приписи закону про кримінальну відповідальність, зокрема не роз`яснив обвинуваченому, що на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення від кримінальної відповідальності та не застосував положення ст. 74 КК України, що свідчить про незаконність вироку в цій частині.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Згідно з положеннями пунктів 1,2 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню.
		Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставами для скасування судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є, зокрема істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
		Приймаючи рішення про скасування вироку та призначення нового судового розгляду колегія суддів, в силу вимог ч.2 ст. 415 КПК України, позбавлена процесуальної можливості розгляду решти апеляційних вимог захисника та прокурора, що обумовлює часткове задоволення поданих апеляційних скарг.
		Під час нового судового розгляду суду необхідно усунути допущені вищевказані порушення кримінального процесуального закону, вжити заходів до повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження, ретельно перевірити доводи апеляційних скарг захисника обвинуваченого та прокурора, дати належну оцінку зібраним доказам згідно чинного кримінального процесуального закону, в залежності від чого ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,409,412,415,418,419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційні скарги захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_11 задовольнити частково.
		Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...