Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4099/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 10.03.2023. Зареєстровано: 11.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2023.
Дата набрання законної сили: 09.03.2023
Номер судового провадження: П/320/4100/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		У Х В А Л А
		про повернення позовної заяви
		09 березня 2023 року № 320/4099/23
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та голови Зазимської сільської ради Крупенка Віталія Вікторовича про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб і службових осіб, 
		 
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та голови Зазимської сільської ради Крупенка Віталія Вікторовича, в якій позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Зазимської сільської ради від 09.12.2022 №3211-45;
		- визнати порушення головою Зазимської сільської ради ОСОБА_2 Присяги та достроково припинити його повноваження;
		- позбавити голову сільської ради ОСОБА_2 права обіймати певні посади;
		- зобов`язати Зазимську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,1250 га, розташованої на території с. Рожни.
		Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, судом зазначає таке.
		Згідно із частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
		Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
		Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
		Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
		Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
		Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
		Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
		За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
		Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
		Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
		Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
		Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
		Як вбачається із заявлених позивачем вимог, ним оскаржуються рішення Зазимської сільської ради, а також питання порушення головою Зазимської сільської ради Присяги та припинення його повноважень.
		Це означає, що в основу правовідносин позивача з відповідачем покладено різні підстави їх виникнення, та різна доказова база, яка обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги.
		Ч. 1 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» установлено, що повноваження новообраного міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до ч. 1 та 2 ст. 79 цього Закону.
		Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених ст. 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Не пізніш як на п`ятнадцятий день після звільнення з посади міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів міського голови.
		Ч. 5 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
		При цьому відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним  перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади  також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
		Однією з гарантій місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб є самостійність в реалізації наданих їм повноважень.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.
		Разом із цим згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
		Зокрема, порядок дострокового припинення повноважень голови сільської ради передбачений статтею 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:
		1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;
		2) припинення його громадянства;
		3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
		3-1) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
		3-2) набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
		4) відкликання з посади за народною ініціативою;
		5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
		6) його смерті.
		2. Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
		Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".
		3. Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови визначається законом про місцеві референдуми.
		4. Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови приймається сільською, селищною, міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.
		5. Сільський, селищний, міський голова може бути відкликаний з посади за народною ініціативою в порядку, визначеному Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" з особливостями, передбаченими частинами шостою - десятою цієї статті, не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.
		6. Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою приймається на зборах виборців у кількості не менше:
		1) 20 осіб для відкликання сільського голови;
		2) 30 осіб для відкликання селищного голови;
		3) 50 осіб для відкликання міського голови міст районного значення;
		4) 200 осіб для відкликання міського голови міст обласного значення;
		5) 400 осіб для відкликання міського голови міст Києва та Севастополя.
		Кількість членів ініціативної групи становить у разі відкликання:
		1) сільського, селищного голови - не менше 10 осіб;
		2) міського голови міста районного значення - не менше 20 осіб;
		3) міського голови міста обласного значення - не менше 50 осіб;
		4) міського голови міст Києва та Севастополя - не менше 75 осіб.
		7. На підтримку пропозиції про відкликання сільського, селищного, міського голови має бути зібрано кількість підписів, що перевищує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний сільським, селищним, міським головою.
		Збір підписів проводиться у разі відкликання:
		1) сільського, селищного голови - протягом десяти днів;
		2) міського голови міста районного значення - протягом двадцяти днів;
		3) міського голови міста обласного значення, міст Києва та Севастополя - протягом тридцяти днів.
		Територіальна виборча комісія після надходження підписних листів та документів проведених зборів здійснює аналіз на відповідність їх оформлення вимогам цього Закону та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", перевіряє дотримання порядку збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання з посади за народною ініціативою, вибірково перевіряє достовірність відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та їхніх підписів (не менше 10 відсотків від загальної кількості), за результатом чого приймає рішення, передбачене частиною восьмою цієї статті, у такі строки:
		1) у разі відкликання сільського, селищного голови - протягом десяти днів з дня їх отримання;
		2) у разі відкликання міського голови міст районного значення - протягом двадцяти днів з дня їх отримання;
		3) у разі відкликання міського голови міст обласного значення - протягом тридцяти днів з дня їх отримання;
		4) у разі відкликання міського голови міст Києва та Севастополя - протягом тридцяти п`яти днів з дня їх отримання.
		8. Якщо при ініціюванні відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою дотримано вимоги цього Закону та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання з посади, відповідає вимогам цього Закону, територіальна виборча комісія приймає рішення про звернення до відповідної місцевої ради (у разі якщо сільський, селищний, міських голова був обраний шляхом самовисування) або до партії, від місцевої організації якої його обрано, щодо відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою.
		Якщо при ініціюванні відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою не дотримано вимоги цього Закону та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" та/або кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання з посади за народною ініціативою, не відповідає вимогам цього Закону та/або ініціативна група у встановлені цим Законом строки не подала до територіальної виборчої комісії підписні листи та документи проведених зборів виборців або подала їх після спливу встановлених строків, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою.
		Рішення про відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою приймається за зверненням територіальної виборчої комісії вищим керівним органом партії, від місцевої організації якої його обрано.
		Рішення про відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою, який був обраний шляхом самовисування, приймається за зверненням територіальної виборчої комісії відповідною сільською, селищною, міською радою більшістю голосів від її складу.
		У разі прийняття місцевою радою рішення про відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою або у разі подання до місцевої ради рішення вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, про відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою, особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, не пізніш як на п`ятнадцятий день з дня прийняття відповідного рішення звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.
		9. За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільського, селищного, міського голови може порушуватись перед Верховною Радою України відповідною сільською, селищною, міською радою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.
		10. У разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідні позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж у дев`яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови. Порядок проведення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови визначається законом про вибори.
		11. Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади:
		1) з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт;
		2) з підстав, зазначених у пунктах 3, 3-1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду без прийняття рішення відповідної ради;
		3) з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень;
		3-1) з підстав, зазначених в абзаці другому частини другої цієї статті, - з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів);
		4) у випадку, передбаченому частиною п`ятою цієї статті, - з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах;
		5) у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою або вищим керівним органом відповідної політичної партії рішення про відкликання сільського, селищного, міського голови за народною ініціативою.
		Окрім того, відповідно до статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
		1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
		2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
		3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
		4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
		5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
		6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.
		З огляду на вищевказане, законодавство не передбачає повноваження адміністративного суду щодо встановлення порушень Присяги голови сільського голови, та, як наслідок, дострокове припинення його повноважень.
		Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об`єднано кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
		Водночас у частинах 4, 5 та 6 цієї статті встановлено заборони об`єднувати в одне провадження кілька вимог, щодо яких закон установлює особливості порядку їх розгляду.
		Суд звертає увагу, що в межах даного адміністративного позову позивачем у позовній заяві об`єднано заявлені вимоги, які мають різні підстави виникнення та власне відносяться до різних юрисдикцій суду.
		Таким чином, позивач об`єднав в одній позовній заяві вимоги, які не пов`язані між собою одними підставами виникнення спірних правовідносин та поданими доказами, а тому даний факт суттєво ускладнює вирішення спору та дослідження доказів по справі.
		Оскільки позивачем не наведено пояснень, які б свідчили, що заявлені вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, позивач не заявив клопотання щодо необхідності об`єднання заявлених вимог в одне провадження, а наявні у позовній заяві обставини за своїм змістом фактично містять обґрунтування вимог, що розглядаються за різними процедурами, - як наслідок суд робить висновок, що заявлені позовні вимоги в межах даного адміністративного позову не можуть бути об`єднані в одне провадження.
		Відтак, має місце порушення правил об`єднання позовних вимог, за якими сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
		Згідно пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.
		Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
		Керуючись статтями 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
		у х в а л и в:
		Повернути без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області та голови Зазимської сільської ради Крупенка Віталія Вікторовича про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб і службових осіб.
		Роз`яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
		Копію ухвали надіслати позивачеві.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
		 
		 
		 
		Суддя Я. В. Горобцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...