Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 341/881/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва; Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
Надіслано для оприлюднення: 10.03.2023. Зареєстровано: 11.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 10.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/341/37/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020090140000097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Єдиний унікальний номер 341/881/21 
		Номер провадження 1-кп/341/37/23 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 березня 2023 року                                                 місто Галич
		 
		Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		цивільних позивачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представника цивільних позивачів ОСОБА_8 ,
		представника цивільного відповідача ОСОБА_9 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.03.2020 під № 12020090140000097, за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, безробітний, з вищою освітою, українець, громадянин України, раніше не судимий, на утриманні має двох неповнолітніх дітей,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 КК України.
		встановив:
		ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, хоча зобов`язаний був їх дотримуватись, що спричинило загибель ОСОБА_10 , за наступних установлених судом обставин. 
		Відповідно до наказу від 16.01.2018 № 32-К «Про переведення» по відокремленому підрозділу «Бурштинська ТЕС» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» ОСОБА_4 , табельний № 23100768, складача поїздів 4 розряду оперативного персоналу дільниці залізничного транспорту паливно-транспортного цеху (надалі - ПТЦ) служби головного інженера, переведено на посаду диспетчера маневрового залізничної станції оперативного персоналу дільниці залізничного транспорту паливно-транспортного цеху служби головного інженера.
		23.03.2020 близько 03 години 30 хвилин складач поїздів 4-го розряду ОСОБА_10 , попередньо узгодивши з диспетчером маневровим паливно-транспортного цеху ОСОБА_4  план робіт, здійснював маневрову роботу з обслуговування групи вагонів, що складалась з 16 вагонів у складі потягу та 2 вагонів, які знаходились перед вагоноперекидувачем на роторному вагоноперекидувачі по нитці 2-1А, а саме виставлення вагонів на колії подачі вагоноперекидувача, що відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.  
		Під час виконання складачем ОСОБА_10 вказаних маневрових робіт, близько 03 години 33 хвилин, диспетчер маневровий ОСОБА_4 , проявляючи злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, знаючи, що подача повних піввагонів до вагоноперекидача виконується локомотивом в складі не більше 16 вагонів, що передбачено Техніко-розпорядчим актом станції «Вуглерозвантажувальна» Бурштинської ТЕС, який затверджений розпорядженням головного інженера Бурштинської ТЕС від 03.05.2017, всупереч вказаних вище вимог, дав вказівку складачу поїздів ОСОБА_10 зчепити та доставити на вагоноперекидувач 18 вагонів. 
		Ця вказівка диспетчера ОСОБА_4 унеможливила зупинку останнього вагона перед вагоноперекидувачем при перетині тепловозом контрольної відмітки для подальшого перекиду стрілки колії для заїзду вагоноштовхача та сприяла заїзду останнього вагона у робочу зону вагоноперекидувача. 
		При цьому диспетчер ОСОБА_4 , розуміючи, що для заїзду у зону вагоноперекидувача усі дії щодо доставки вагонів складач повинен узгоджувати з машиністом вагоноперекидувача, який в той час був задіяний на іншому вагоноперекидувачі, і складач поїздів ОСОБА_10 за вказівкою диспетчера змушений був виконувати поставку вагонів на вагоноперекидувач самостійно, діючи з порушенням пункту 2.2.4. розділу 2 Посадової інструкції диспетчера маневрового паливно-транспортного цеху, не перевірив дотримання ОСОБА_10 на робочому місці правил і норм з охорони праці, не організував безпечної послідовності маневрових робіт. 
		Внаслідок злочинної недбалості ОСОБА_4 складач поїздів ОСОБА_10 , виконуючи вказівку диспетчера маневрового ОСОБА_4 , під час подавання вагонів тепловозом до роторного вагоноперекидувача 2-1А, знехтував вимогами безпеки під час роботи та Інструкції з охорони праці для складача поїздів, і всупереч вимогам Інструкції № 22 з охорони праці складача поїздів, затвердженої наказом директора ВП «Бурштинська ТЕС» № 35 від 31.01.2017, якою складачу заборонено захід на платформу вагоноперекидача, самовільно зайшов в робочу зону вагоноперекидувача, де був затиснутий між першим вагоном та привалочною стінкою роторного вагоноперекиду.  
		У  результаті стиснення між вагоном та привалочною стінкою ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що були небезпечні для життя в момент спричинення, та призвели до механічної асфіксії і смерті останнього. 
		За таких обставин, невиконання  ОСОБА_4 вимог  пункту 2.2.4 розділу 2 Посадової інструкції диспетчера маневрового паливно-транспортного цеху від 05.09.2017 зумовили порушення  ОСОБА_10 трудової і виробничої дисципліни, у тому числі невиконання посадових обов`язків та невиконання вимог інструкції з охорони праці, та призвели до смерті  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі злочинною недбалістю ОСОБА_4 .
		З огляду на викладене, суд визнає ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, оскільки він вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, хоча зобов`язаний був їх дотримуватись, що спричинило загибель ОСОБА_10 .
		Водночас розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 здійснювався у межах пред`явленого йому обвинувачення.
		Установлені судом обставини підтверджуються наступними доказами.
		Показаннями допитаного у судовому засіданні обвинуваченого  ОСОБА_4 , який, свою вину у вчиненому не визнав. При цьому повідомив суду наступні обставини.  22.03.2020 о 20:00 год він прийняв нічну зміну, на якій залишилось двоє диспетчерів. Було багато поїздів, які подавали на боковий і роторний вагоноперекидувачі. Він працював так, щоб забезпечувати дві нитки подачі вагонів на вагоноперекидувач. Розбудив хлопців, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та машиністів. Сказав їм, що залишилось ще 16 вагонів і їх потрібно забрати з 15-ї колії, бо туди треба було прийняти поїзд. ОСОБА_10 сказав, щоб подали 14 вагонів, а 2 за контрольний. ОСОБА_10 запропонував подати 16 вагонів. Сказав, що йому так буде швидше і простіше. Обвинувачений погодився. Сказав підійти до хлопців на вагоноперекидувачі та узгодити відповідні маневрові роботи. ОСОБА_10 забрав 16 вагонів, а він особисто готував приймання нового потягу. Це входило у його обов`язки. У цей момент з вагоноперекидувача ОСОБА_12 сказав, що біда і когось затиснуло. Він побіг у диспетчерську та зателефонував у медпункт і до керівників. Після цього пішов приймати потяг. 
		На запитання прокурора обвинувачений відповів, що працював маневровим диспетчером 2 роки. До того працював складачем поїздів. У його обов`язки входило: організація подачі-приймання потягів, вагонів. Усі об`єми роботи узгоджував з керівництвом. Знає, що на нитці штовхача повинно бути не більше 16 вагонів. Він дав вказівку поставити 14 вагонів до перекиду, а два поставити за контрольний. Погодив подачу на вивантаження тепловозом 16 плюс 2 вагони, щоб перші 2 вивантажити. Про це попередньо з ОСОБА_12 говорив. Повідомив йому, що складач поїздів буде робити маневрову роботу і підійде. Вивантаження вагонів не погоджували. Мав підійти складач  ОСОБА_10 . 
		На запитання суду обвинувачений відповів, що відповідні роботи попередньо погодив з  ОСОБА_12 . Знав, що працівники вагоноперекидувача перебувають на іншій нитці. Пояснив, що під час маневрових робіт перший повний вагон зчіпається з порожнім на вагоноперекидувачі. Проштовхується та відчіпається, а повний вагон відтягується назад для подальшого вивантаження. Знав про те, що на подачі є два повні вагони прикриття. Так було уже кілька змін, оскільки була поламана саморозцепка на вагонах прикриття. Не знає і не розуміє, чому трапилась ця подія. Він погоджує з вагоноперекидувачем час і можливість подачі вагонів. Погодив з машиністом 5-ї групи ОСОБА_12 , що підійде складач. Для штовхача є обмеження у 16 вагонів. Для маневрових робіт і подачі тепловозом обмеження у 16 вагонів немає. Будь-які роботи, які проводяться на території вагоноперекидувача погоджуються з машиністом 5-ї групи. Машиніст 5-ї групи керує вагоноперекидувачем. 
		На запитання захисника обвинувачений відповів, що ОСОБА_10 був відповідальний і виконавчий. До його роботи зауважень не було. Прикриття вагоноштовхача було узгоджено з начальником цеху та зміни. 
		ОСОБА_4 шкодує, що так сталося, співчуває потерпілим, вважає, що не порушував правил безпеки, трудову і виробничу дисципліну. Причин нещасного випадку пояснити не може.
		Цивільні позови, які подали потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не визнає, оскільки не вважає себе винним у смерті ОСОБА_10 .
		Показаннями потерпілої  ОСОБА_6 , матері покійного, яка зазначила, що о 6:30 год до неї зателефонувала її свекруха та повідомила, що з її сином щось трапилось. Вона викликала таксі та поїхала з покійним чоловіком до лікарні. У лікарні лікар зателефонував на Бурштинську ТЕС та підтвердив, що її сина затиснув вагон. Пізніше зателефонували, що везуть тіло у морг. Після поховання сина телефонували начальники, висловлювали своє співчуття. Також, приїжджали представники, висловлювали співчуття. Вони обіцяли допомогу, але до цього часу так і не допомогли. Зазначила, що її син алкоголем не зловживав. Після робочої зміни міг пиво випити. На роботі алкоголь не вживав. Син казав, що йому було б соромно, якщо б його звільнили з роботи у зв`язку з появою на роботі у нетверезому стані. Також, додала, що син жив з нею. Заробітну плату приносив додому. Брав участь у всіх витратах по господарству. Часто купував їй речі. Був здоровий і протипоказань до алкоголю не мав. Впевнена, що син не вживав алкоголь у ніч події. Згадала, що 22.03.2020 звільнили з роботи в. о. диспетчера за появу на роботі у нетверезому стані. 22.03.2020 о 22.00 год син телефонував до неї, був тверезий, пив чай з дівчатами. Її покійний чоловік запитував у обвинуваченого, чому той дав на два вагони більше, а обвинувачений відповів, щоб швидше було. Просить суд покарати обвинуваченого суворо. Цивільний позов підтримує повністю. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_7 , рідної сестри покійного, яка зазначила, що її брат на цій посаді працював 5 місяців. На роботі алкоголь не вживав. Після роботи вдома міг випити пива. Брат ставився відповідально до роботи. Був дуже добрим. З братом у неї були дуже гарні стосунки. Відшкодувань чи пропозицій щодо відшкодування від обвинуваченого не надходило. Просить суд призначити для обвинуваченого сувору міру покарання. Цивільний позов підтримує повністю.
		Показаннями свідка ОСОБА_14 , диспетчира ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», який зазначив, що він раніше проходив у ОСОБА_4 навчання, коли той був диспетчером. Зараз ОСОБА_4 звільнився з роботи. Також, додав, що 23.03.2020 вагони подавав тепловоз. Це була просто подача, а не вивантаження. Зазначив, що безпосередньо вказівку на подання вагонів на вогоноперекидувач дає складач, а не диспетчер. Складач не має права заходити на територію вагоноперекидувача ближче, ніж на 5 метрів. Працівник вагоноперекидувача дає вказівку на подачу вагонів. Складач керує роботою локомотиву. Зазначив, що обвинувачений відповідально ставився до роботи. 
		На запитання прокурора свідок ОСОБА_14 відповів, що диспетчер знаходиться за 700 метрів від вагоноперекидувача. Спілкування здійснюється по рації. Кількість вагонів вказує диспетчер. Вагоноштовхачем керують працівники вагоноперекидувача. 
		На запитання потерпілої свідок ОСОБА_14 відповів, що ОСОБА_10 ввечері перед подією не вживав спиртні напої на роботі.
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_15 , менеджера паливно-транспортного відділення ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», який зазначив, що був керівником підлеглого покійного ОСОБА_10 21.03.2020 працівники ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» пішли в «капсулу» і розподілили роботу. Замість  чотирьох змін зробили три зміни. Бідбувався загальний робочий процес. У ніч події близько 3-4 год ночі він перебував у своєму кабінеті. До нього на мобільний телефон зателефонував начальник зміни  ОСОБА_16 , який повідомив, що затиснуло складача. Через 2 хв він прибув на місце події та побачив, що між стіною та вагоном затиснуто складача поїздів  ОСОБА_10 . Він хотів надати допомогу. Подзвонив до  медиків, відчепили вагон. Через 10 хв прибула швидка, проте нічого не могли вдіяти. Також, додав, що за вивантаження вагонів відповідає начальник зміни ОСОБА_16 . Він дає вказівки маневровому диспетчеру.  ОСОБА_16  прийняв зміну о 20:00 год. Зазначив, що тоді відбувалась маневрова робота, тобто готувались вагони до вивантаження. Фактично два вагони є постійно, а тепловоз подає вагони до тих двох.  ОСОБА_17  був помічником машиніста вагоноперекидувача, до якого покійний ОСОБА_10 мав підійти і отримати дозвіл на подачу на перекид. Вважає, що ОСОБА_10 не отримав від помічника машиніста вагоноперекидувача ОСОБА_17 дозвіл на подачу вагонів на перекид. ОСОБА_17 тоді був занятий на іншій нитці. Тобто, ОСОБА_10 самостійно дав вказівку машиністу тепловоза подавати вагони (здійснювати маневр). Зазначив про те, що диспетчер складачу поїзда каже скільки вагонів потрібно подавати. Далі участі диспетчер не бере. Вважає, що інструкція передбачає подання 16 вагонів, крім двох вагонів прикриття. Не розуміє, чому обвинуваченого ОСОБА_4 звільнили з роботи, оскільки він відповідально ставився до роботи. Зазначає, що ОСОБА_10 на роботі алкоголь не вживав. У момент події він повинен був перебувати біля будівлі помічника машиніста вагоноперекиду. Диспетчер перед початком роботи у диспетчерській бачить весь колектив та на цьому етапі може відсторонити від роботи особу, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_16 , начальника зміни паливно-транспортного відділення ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», який підтвердив, що обвинувачений був його підлеглим. Він відповідав за загальну організацію виробничого процесу та давав вказівки диспетчеру. Диспетчер каже складачу скільки вагонів потрібно подати. Зазначив, що завжди подають 16 вагонів. Крім цього, додав, що ОСОБА_10 був затиснутий між першим вантаженим вагоном і стіною. Тобто, перед вантаженим вагоном на платформі ще стояв уже порожній вагон. Про подію йому повідомив машиніст вагоноперекидувача ОСОБА_12 . У той час вони робили вивантаження на нитці «Б», почули виклики по рації та побачили затиснутого ОСОБА_10 . ОСОБА_17 на нитці «А» не було, бо вони робили вивантаження на нитці «Б». 
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_19 , машиніста тепловоза, який повідомив, що здійснювали маневрову роботу на нитці «А». Усі вказівки він отримував від складача поїздів через рацію.  ОСОБА_10  дав вказівку взяти 16 вагонів. Два вагони прикриття уже було, тобто разом 18 вагонів. Складач повинен знаходитись на першому (хвостовому) вагоні.  ОСОБА_10  казав, коли потрібно зупинятись. Потім зчепив вагони і дав команду: «Їдемо вперед, розрив, один вагон». Потім ОСОБА_10  дав команду про зупинку. Говорив спокійно. Перед початком заїзду ОСОБА_10 повинен був повідомити помічника вагоноперекидувача. Вважає, що ОСОБА_10 не мав бути у той момент на перекиді. Зазначив про те, що ніколи не бачив ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння. 
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_11 , машиніста тепловоза, який зазначив, що на момент події працював помічником машиніста ОСОБА_19 . Також, повідомив, що виконаннями маневру керує складач поїздів. Тоді складач дав команду подати 16 вагонів, до двох вагонів прикриття. ОСОБА_10 дав команду зупинки для з`єднання з двома вагонам прикриття. Після зчеплення  ОСОБА_10 дав команду: «Вперед, розрив один вагон». Після цього дав команду: «Зупинка». Вони зупинились. ОСОБА_10 мав узгодити з працівниками вагоноперекидувача щодо подачі вагонів. Вони чекали команд від  ОСОБА_10 . Викликали його по рації, проте він не виходив на зв`язок. Пізніше хлопці з вагоноперекидувача казали, що ОСОБА_10  не попередив про виконання відповідних робіт. Також, додав, що йому невідомо про те, щоб ОСОБА_10 вживав алкогольні напої.
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_17 , машиніста вагоноперекидувача, який повідомив, що у ніч події працював з ОСОБА_12 на нитці «Б». Він підійшов до будки на нитці «А», там стояли вагони. Він запитав у ОСОБА_12 , що трапилось та почув по рації, що ОСОБА_10 затиснутий вагоном. Зазначив, що він контролює вагони на вагоноперекидувачі та повинен слідкувати, щоб ніхто не заходив на вагоноперекидувач. Оглядач після того, як вагон зайде на вагоноперекидувач, дає вказівку, що можна подавати інший вагон. Після цього він дає вказівку машиністу п`ятої групи ( ОСОБА_12 ) про те, що можна подавати інший вагон вагоноштовхачем. Буває, що вагони подає тепловоз. Від стрілки до вагоноперекидувача поміщається 16 вагонів з двома вагонами прикриття, які залишаються після попереднього вивантаження. Про те, чи можна подавати нові вагони тепловозом на нитку, диспетчеру говорить машиніст п`ятої групи. Тобто, якщо залишилось два вагони прикриття, то подати можна ще 14 вагонів, щоб усі вагони помістились до стрілки, оскільки разом не повинно бути більше, ніж 16 вагонів. Вагони прикриття блокують, щоб не покотились, оскільки вони можуть покотитись, якщо тепловоз попхає. У день події на перекиді був порожній вагон з попередньої партії. Зазначив, що зі складачем поїздів взагалі не контактує. Він дає дозвіл словами складачу на заїзд на вагоноперекид або ще дозвіл може дати машиніст п`ятої групи через диспетчера. Тоді була маневрова робота, а не вивантаження. Чому ОСОБА_10 опинився у тому місці, не знає. Складач повинен стояти біля стрілки зліва. ОСОБА_10 його ні про що не повідомляв. Він повинен був його повідомити про те, що здійснюються маневрові роботи. Тоді на заїзд на вагоноперекидувач дозвіл ніхто не давав. У ту ніч вивантажували вагони за рахунок вагоноштовхача, а не тепловоза. Якщо вивантаження здійснюється тепловозом, то складач повинен стояти біля машиніста вагоноперекидувача. Тепловоз може подавати до 20 навантажених вагонів. 
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_12 , машиніста вагоноперекидувача, який повідомив, що заступив на зміну о 20:00 год. Здійснювали маневрову роботу на нитці «Б». Маневрова робота здійснюється з дозволу диспетчера. До розвантаження готує вагони складач. Коли диспетчер каже, що вагони готові, тоді вони подаються вагоноштовхачем. Також, додав, що він говорить на щитову, коли можна подавати нові вагони, а звідти передають диспетчеру. Вказівку подавати вагони він диспетчеру не дає, лише повідомляє про можливість їх приймання. Тільки говорить про те, чи завершили вивантаження попередніх вагонів. Зазначив, що без його дозволу на територію вагоноперекидувача не можна подавати вагони, ні для маневрової роботи, ні для вивантаження. У ту ніч перед подією він не був повідомлений і не давав дозвіл на заїзд на територію вагоноперекидувача. Наголосив на тому, що диспетчер не мав права без дозволу машиніста вагоноперекидувача подавати 16 вагонів, знаючи, що там є ще два вагони прикриття і буде заїзд на вагоноперекидувач. До цього випадку завжди подавали 14 вагонів, бо було уже два вагони прикриття. У ту ніч вагони подавали штовхачем на перекид для вивантаження. Також, додав, навіть маневрові роботи на вагоноперекидувачі не можуть здійснюватись без його дозволу і відома. Зазначив про те, що навіть, якщо на нитці «Б» розвантажують вагони, то на нитці «А» нічого, що стосується вагоноперекидувача, робити не можуть. Не розуміє як туди потрапив ОСОБА_10 . Тоді порожній вагон був зчеплений з повним, який затиснув  ОСОБА_10 . Також, додав, що він міг побігти у вагоноперекидувач з правої сторони, щоб потім одразу розчепити порожній вагон, який стояв на перекиді, з першим повним вагоном, який зайшов на вагоноперекидувач. Наголосив про те, що подавати більше 16 вагонів на вагоноперекидувач без його дозволу не можна. У ніч події він дозволу не давав. У медпункті проводили огляд на алкоголь. 
		На запитання захисника свідок ОСОБА_12 відповів, що тепловіз може подавати до 25 вагонів. Якщо був би дозвіл на подачу вагонів, то ОСОБА_10 повинен був бути біля машиніста четвертої групи ( ОСОБА_17 ) ліворуч від вагонів. Щоб заїхати на вагоноперекидувач, дозвіл у нього повинен питати диспетчер. Тоді тепловоз ще до стрілки не доїхав, коли відбулось затиснення.
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_20 , керівника департаменту охорони праці та промислової безпеки ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», який зазначив, про те, що всі вказівки щодо подання вагонів, поїздів на нитку дає маневровий диспетчер. Попередньо у диспетчера повинна бути інформація про те, що можна подавати вагони на вагоноперекидувач та на нитку. Вважає, що ОСОБА_10 порушив п. 3.11 розділу 3 інструкції з охорони праці № 22 для складача поїздів. Також, додав, що обвинувачений зобов`язаний був перевірити ОСОБА_10 на стан сп`яніння. Крім того, повинен був проконтролювати, чому ОСОБА_10 почав маневрові роботи. Здійснювати контроль за персоналом. Зауважив про те, що згідно з поясненнями ОСОБА_4 в ході розслідування установлено, що він вказівку на поставлення вагонів на нитку не давав. Пояснив, що не знає чи міг машиніст тепловоза подавати на нитку вагони без вказівки маневрового диспетчера, тобто лише за вказівкою складача поїздів. Наголосив, що за все повинен відповідати маневровий диспетчер. ОСОБА_4 , який дав вказівку доставити повні вагони до вагоноперекидувача, тобто на нитку під приміщення вагоноперекидувача, повинен був врахувати, що на нитці має бути максимум 16 вагонів з двома вагонами прикриття, а не 18 вагонів. 
		Показаннями допитаного свідка ОСОБА_21 , яка працювала на ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», та зазначила, що 23.03.2023 після події їй сказали винести речі покійного ОСОБА_10 на прохідну, щоб віддати рідним. Сказали нікому нічого не розповідати. Зазначила, що її батько працює машиністом тепловоза та говорив їй, що за інструкцією не повинні були давати стільки вагонів. Також, батько ніколи не казав, що ОСОБА_10 вживав алкоголь. Хлопці зі зміни ОСОБА_10 також говорили, що ОСОБА_10 не вживав алкоголь. Вважає, що ОСОБА_10 не був у стані алкогольного сп`яніння, адже він на роботі ніколи не пив. Зазначила, що ОСОБА_4 постійно пришвидшував роботу. 
		Показаннями свідка ОСОБА_22 , маневрового диспетчера ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго», який підтвердив, що працював разом з обвинуваченим. 22.03.2020  ОСОБА_4  прийняв у нього зміну. Близько 03:30 год ночі перебував у диспетчерській.  ОСОБА_4  повідомив йому, що трапився нещасний випадок. Про обставини нічого не розповідав. На місці події він не був. Зазначає, що у день події подали 18 вагонів тепловозом через вагоноперекид. Для вагоноштовхача можна подати тільки 16 вагонів. Тепловозом можна подавати більше. Не знає чи тоді працював вагоноштовхач. Машиністи вагоноперекидувача мають бути повідомлені про те, чи працює штовхач. Про це їх повідомляє диспетчер. Порожній вагон відчіпляє від повних вагонів на вагоноперекиді складач. Вагони прикриття із штовхачем знаходяться за стрілкою. Від стрілки до вагоноперекидувача можна подавати 16 вагонів. Диспетчер приймає рішення про подачу вагонів та їхню кількість. Також, диспетчер дає вказівку складачу. Без вказівки складача машиніст тепловоза не має права нікуди їхати. Також, повідомив, що працював разом із ОСОБА_10 . На роботі він не вживав алкоголь. Крім того, додав, що у день події виконувались маневрові роботи. Проте, незалежно від того, чи виконувались маневрові роботи, а чи роботи з вивантаження, факт подачі 18 вагонів означав, що вагони заїдуть на територію вагоноперекидувача, чого без відома і дозволу машиніста вагоноперекидувача робити не можна. 
		Показаннями допитаного спеціаліста ОСОБА_23 , який зазначив, що обвинувачений повинен був проконтролювати чи перебував ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння. Вважає, що ОСОБА_10 самовільно зайшов у зону вагоноперекидача. Кількість вагонів, яку потрібно подавати на вагоноперекидувач, визначає маневровий диспетчер.
		Також, встановлені обставини підтверджуються наступними документами.
		Рапортом працівника поліції від 23.03.2020, відповідно до якого 23.03.2020 о 04:30 год за адресою: с. Дем`янів, вул. Широка, у чергову частину Галицького ВП надійшло повідомлення начальника охорони Бурштинської станції м. Бурштин ОСОБА_24 про те, що на території Бурштинської станції загинув працівник ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого під час роз`єднання вантажних вагонів придавило рухомим складом до бетонної опори (т. 1, а. с. 84).
		Протоколом огляду місця події від 23.03.2020, де зазначено, що місцем огляду є приміщення роторного вагоноперекидача 2-1А ВП «Бурштинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» м. Бурштин Івано-Франківської області (т. 1, а. с. 85-87).
		Фототаблицею до протоколу огляду місця події від 23.03.2020, де відображено місце та наслідки події (т. 1, а. с. 88-98).
		Висновком комісії спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23.03.2020 о 03:40 год, відповідно до якого комісією встановлено, що складач поїздів ОСОБА_10 при проведенні маневрових робіт самовільно зайшов в робочу зону вагоноперекидача, де був притиснутий вагоном, який рухався, до опорної стіни вагоноперекидача. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 23.03.2020 № 23, яке видане Івано-Франківським обласним бюро судово-медичної експертизи, встановлено, що причиною смерті ОСОБА_10 , 1995 року народження є: а) механічна асфікція; б) стиснення грудної клітки, живота та їх органів між тупими твердими предметами. 
		Відповідно до підпункту 1 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 № 337, цей нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. 
		Згідно з вищевказаним висновком особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування - це ОСОБА_10 та ОСОБА_4 .
		Потерпілий складач поїздів ОСОБА_10 при проведенні маневрових робіт самовільно зайшов у робочу зону вагоноперекидувача, де був притиснутий вагоном, який рухався, до опорної стіни вагоноперекидувача, чим порушив пункт 3.11 розділу 3 (Вимоги безпеки під час роботи) інструкції з охорони праці № 22 для складача поїздів, затвердженої наказом директора ВП ДТЕК Бурштинська ТЕС № 35 від 31.01.2017.
		Під час насуву вагонів на вагоноперекидувач тепловозом складач зобов`язаний дотримуватись таких засобів безпеки:
		-давати дозволяючий сигнал на насув (рух вперед) машиністу тепловоза тільки після отримання дозволу від машиніста вагоноперекидача 4 групи і оглядача ремонтника, впевнившись у правильності положення платформи вагоноперекидувача порожнього вагона на платформі;
		-відчеплення встановленого на платформі вагона здійснює машиніст вагоноперекидувача 4 групи зі спеціального майданчика: складач забезпечує встановлення розвантажуваного вагона таким чином, щоб міжвагонний простір знаходився на платформі навпроти згаданого майданчика (шляхом вчасного подання сигналів руху та зупинку машиністу тепловоза). Складачу заборонено заходити на платформу вагоноперекидувача, давати дозвіл на виштовхування порожнього вагона без отримання дозволяючого сигналу від оглядача вагонів; перед подачею сигналу машиністу тепловоза складач повинен переконатись, що оглядач знаходиться у безпечній зоні;
		-складач подає дозволяючий сигнал машиністу тепловоза на рух «назад»: після отримання дозволу від оглядача, після відчеплення вагону, який підлягає вивантаженню, на платформі - після ориманого дозволу від машиніста вагоноперекидувача 4 групи.
		Маневровий диспетчер паливно-транспортного цеху ОСОБА_4 не організував безпечну послідовність дій при проведенні маневрових робіт, чим порушив п. 2.2.4 розділу 2 Посадової інструкції маневрового диспетчера паливно-транспортного цеху, затвердженого 05.09.2017 директором ВП «Бурштинська ТЕС» - «Систематично здійснювати перевірку дотримання працівниками на робочих місцях правил і норм з охорони праці, стан засобів захисту, інструменту пристроїв сигналізації, блокувань, огорож, вентиляційних систем. Періодично контролювати особисто і через підлеглий персонал зайняття колії вагонами і проходів по міжколійовому простору, наявність сигналів огородження рухомого складу і небезпечних місць.».          
		Порушено п. 7.1 розділу 7 Посадової інструкції маневрового диспетчера паливно-транспортного цеху, затвердженої 05.09.2017 директором ВП ДТЕК Бурштинська ТЕС - «Повідомляє про всі зміни (порушення, відмови) в роботі обладнання і підходи залізничних вагонів; узгоджує розпорядження оперативного характеру, одержані від керівників цеху чи підприємства» (т. 1, а. с. 99-118).
		Висновком експерта від 19.05.2020 № 23, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала від механічної асфіксії, внаслідок тривалого стиснення грудної клітки, живота та їх органів між тупими твердими предметами, про що свідчать макроскопічні дані. При проведені судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: поєднана закрита тупа травма грудної клітки та живота з саднами на передньо-боковій поверхні грудної клітки зліва, в проекції нижнього кута правої лопатки, синцем на передній поверхні грудної клітки посередині, переломами ребер: 2-5-го по косій лінії від попередньо-підпахвової до середньо-підпахвової лінії зліва; 2-7-го ребер по попередньо-підпахвовій лінії справа; 2-8-го ребер по прихребтовій лінії справа, в проекції яких розрив парієтальної плеври; крововиливами в проекції вищеописаних переломів в оточуючі м`які тканини; розривами плеври та тканини на задній поверхні нижньої долі правої легені; крововиливом в праву плевральну порожнину (600 мл рідкої темно-червоної крові); розривом лівого вушка серця на задній поверхні, який проникає в порожнину серця; крововиливом в навколосерцеву сумку (80 мл рідкої темно-червоної крові); розривом на передній поверхні правої долі печінки; крововиливом в черевні порожнину (150 мл рідкої темно-червоної крові), яка призвела до механічної асфіксії і перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням смерті, та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечні для життя в момент спричинення; закритий косо-поперечний перелом правої плечової кістки у верхній третині, має ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; садна в проекції крила клубової кістки зліва та лівого плеча; синець на передній поверхні шиї, мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Описані вище тілесні ушкодження утворились незадовго до настання смерті , внаслідок тривалого стиснення між тупими твердими предметами.
		Висновком експерта від 24.12.2020 № 12/104, згідно з яким роботи, що виконувались ОСОБА_10 на території ВП «Бурштинська» ТЕС АТ ДТЕК «Західенерго», що у м. Бурштині Івано-Франківської області, відносяться до робіт із підвищеною небезпекою та він повинен був їх виконувати згідно з робочою інструкцією. Встановлено, що причинами виникнення нещасного випадку з ОСОБА_10 , що стався 23.03.2020 під час виконання робіт на території ВП «Бурштинська» ТЕС АТ ДТЕК «Західенерго», що у м. Бурштині Івано-Франківської області, є пригоди (події) під час руху транспортних засобів усіх видів (код 01), а саме: транспортна подія на залізничному транспорті (код 01.5), технічною причиною нещасного випадку є інші причини (код 10), організаційною причиною нещасного випадку є порушення трудової і виробничої дисципліни (код 25), у тому числі: невиконання посадових обов`язків (код 25.1) та невиконання вимог інструкцій з охорони праці (код 25.2).
		Обставинами, які зумовили виникнення нещасного випадку, що призведи до смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є порушення трудової і виробничої дисципліни, зокрема, невиконання посадових обов`язків та невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Невиконання вимог розділу 2 п. 2.2.4 посадової інструкції маневрового диспетчера паливно-транспортного цеху, затвердженої 05.09.2017 директором ВП Бурштинська ТЕС, з боку маневрового диспетчера паливно-транспортного цеху ОСОБА_4 , призвело до смерті під час нещасного випадку 23.03.2020 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2, а. с. 178-210). 
		Ілюстративною таблицею до висновку експерта від 24.12.2020 № 12/104 (т. 1, а. с. 211-212).
		За встановлених обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим за ч. 2 ст. 272 КК України.
		При цьому суд вважає недоведеним та виключає зі змісту обвинувачення звинувачення ОСОБА_4 у недотриманні вимог пункту 2.2.4 розділу 2 посадової інструкції маневрового диспетчера паливно-транспортного цеху в частині невідсторонення ним ОСОБА_10 від виконання обов`язків, через перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.
		Висновок комісії спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 23.03.2020, про перебування ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння обґрунтовано результатами первинного висновку від 09.04.2020 № 426 судово-токсикологічної експертизи об`єктів - крові та ліквору.
		Своєю чергою у висновку від 09.04.2020 № 426 судово-токсикологічної експертизи зазначено, що при дослідженні виявлено етиловий спирт в концентрації в крові - 0,41 проміле; не виявлено метилового, пропілового, бутилового, амілового в лікворі етилового спиртів та їх ізомерів. (а. с. 174, т. 1).
		На основі вказаних результатів судово-токсикологічного дослідження крові та ліквору ОСОБА_10 у висновку судово-медичної експертизи трупа від 19.05.2020 № 23 (п. 4) зазначено, що при судово-токсикологічному дослідженні крові та ліквору від трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлений етиловий спирт в концентрації: в крові - 0,41 проміле, що свідчить про те, що останній до смерті вживав алкоголь. Ця концентрація етилового спирту в крові при житті, могла відповідати незначному алкогольному сп`янінню, а наявність етилового спирту в крові та відсутність його в лікворі, свідчить про те, що смерть настала в фазі всмоктування його в організм (т. 1, а. с. 171).
		Надаючи оцінку та роз`яснення вказаним висновкам експертів щодо можливого стану сп`яніння ОСОБА_10 у судовому засіданні, спеціаліст ОСОБА_25 зазначила, що є керівником відповідного структурного підрозділу експертної установи, який здійснює судово-токсикологічні дослідження. Спеціаліст ОСОБА_25 зазначила, що зазвичай у кожної людини є певна концентрація етилового спирту в організмі: у крові, лікворі та сечі. Ендогенний алкоголь, який виробляє сам організм, у кожної людини різної концентрації. Зокрема, він виробляється від вживання йогурту, кефіру і знаходиться у крові. Під час фази всмоктування організмом етилового спирту, якщо особа вжила алкоголь, етиловий спирт повинен бути як у крові, так і у лікворі. У трупній крові визначають (констатують) наявність алкоголю від 0,45 проміле. Щодо первинного висновку судово-токсикологічної експертизи від 09.04.2020 № 426 вважає, що експерт повинен був написати, що ні в крові, ні в лікворі алкоголю не виявлено. 
		Підсумовуючи, спеціаліст зазначила, що за результатами судово-токсикологічного дослідження крові та ліквору ОСОБА_10 , під час якого виявлено етиловий спирт в крові у концентрації 0,41 проміле та не виявлено етилового спирту у лікворі, не можна констатувати, що особа вживала алкогольні напої та перебувала у стані алкогольного сп`яніння за життя перед смертю. 
		Зважаючи на роз`яснення спеціаліста, відсутність будь-яких інших даних щодо вживання ОСОБА_10 спиртних напоїв на роботі 22.03.2020 та 23.03.2020, беручи до уваги показання свідків, які не бачили і не чули, щоб особа вживала алкоголь на роботі, показання потерпілих стосовно негативного ставлення ОСОБА_10 до вживання алкоголю на роботі, суд дійшов висновку про не доведення стороною обвинувачення факту перебування ОСОБА_10 у стані алкогольного сп`яніння. Як наслідок, не доведено стороною обвинувачення і не встановлено судом, що ОСОБА_4 не виконав покладені на нього обов`язки в частині контролю за підлеглим і відсторонення його від виконання посадових обов`язків через нетверезий стан.
		У судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Остаточно призначити покарання із застосуванням положень статті 75 КК України. 
		Сторона захисту у судових дебатах просила  ОСОБА_4 виправдати. 
		Суд не вбачає підстав для виправдання обвинуваченого за пред`явленим обвинуваченням та вважає доводи сторони захисту щодо відсутності з боку ОСОБА_4 порушень правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві необґрунтованими, у зв`язку з наступним.
		Посадовою інструкцією диспетчера маневрового паливно-транспортного цеху (ПІ 372-198-17/К-2) (п. 1.2) передбачено, що ОСОБА_4 був посадовою особою, яка здійснювала організаційно-розпорядчі функції та керівництво всіма операціями, пов`язаними з прийманням, відправленням поїздів, а також всіма маневровими переміщеннями рухомого складу на залізничних коліях ТЕС, організовує експлуатацію протягом зміни обладнання, пристроїв і споруд дільниці залізничного транспорту ПТЦ (п. 2.1), організовує маневрову роботу (п. 2.3), організовує працю та роботу з підлеглим персоналом (п. 2.4), забезпечує безпеку руху поїздів (п. 2.5), забезпечує безпечні умови праці на дільниці залізничного транспорту в зміні (п. 2.6). 
		Відповідно до пункту 2.2.3 Інструкції у частині виконання маневрових робіт і обслуговування рухомого складу диспетчер зобов`язаний: давати розпорядження на виконання робіт маневрових тепловозів на всіх станційних коліях; своєчасно повідомляти оперативному персоналу інших цехів про підхід вантажів і забезпечувати розставлення на фронтах навантаження-вивантаження; забезпечувати формування відповідно до правил і завдань порожніх і навантажених маршрутів.
		Згідно з пунктом 2.2.4 Інструкції у частині організації праці та роботи з персоналом диспетчер зобов`язаний: знати та виконувати самому, вимагати виконання від підлеглого персоналу вимог чинних нормативних документів та законодавчих актів з охорони праці, промислової безпеки та екології, системи управління охорони праці, вимог впровадження компанією стандартів безпеки з ОП, ПБ та навколишнього середовища, політику в галузі охорони праці; співпрацювати з адміністрацією цеху в справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати заходів до усунення будь-якої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров`ю, або оточуючих людей і природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або посадовій особі; виконувати особисто та забезпечувати виконання підлеглим персоналом трудової, виробничої і технологічної дисципліни, систематично здійснювати перевірку дотримання працівниками на робочих місцях вимог правил і норм з охорони праці, стан засобів захисту, інструменту, пристроїв, сигналізації, блокування, огорож, вентиляційних систем, впроваджувати заходи щодо усунення недоліків; періодично контролювати особисто і через підлеглий персонал зайняття колії вагонами і проходів на міжколійовому просторі, наявність сигналів огородження рухомого складу і небезпечних місць; відстороняти від роботи осіб у нетверезому стані з повідомленням начальника цеху.
		Відповідно до пункту 2.2.5 Інструкції в частині безпеки руху і особистої безпеки диспетчер зобов`язаний: особисто попереджувати персонал і оглядача вагонів про припинення вивантаження з відзначенням номера останнього вагона, про постановку вагоноперекидувача в нульове положення і прийняття відповідних мір застереження при забиранні останнього вагона з вагоноперекидувача і при забиранні порожніх вагонів на коліях накопичення, а також про продовження вивантаження; особисто попереджати складача поїздів про особливі міри застереження при проїзді небезпечних негабаритних місць і місць з обмеженням швидкості руху. 
		Також, згідно з пунктом 2.3.1 Інструкції диспетчер маневровий організовує: виконання цілей і завдань з охорони праці та промислової безпеки; контроль з боку керівників і фахівців цеху для безпечного проведення робіт підлеглим персоналом; безпечне виконання робіт підлеглим персоналом та, відповідно до пункту 2.3.4 Інструкції, контролює: виконання підлеглим персоналом обов`язків по ОП, ПБ та СЕМ; дотримання працюючими та підрядними організаціями правил і норм охорони праці, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку.
		Розділом 3 пункту 3.11 «Вимоги безпеки під час роботи» Інструкції з охорони праці № 22 для складача поїздів, затвердженої наказом директора ВП ДТЕК Бурштинська ТЕС від 31.01.2017 № 35, передбачено, що «під час насуву вагонів на вагоноперекидувач тепловозом складач зобов`язаний дотримуватись таких засобів безпеки:
		-        давати дозволяючий сигнал на насув (рух вперед) машиністу тепловоза тільки після отримання дозволу від машиніста вагоноперекидувача 4 групи і оглядача ремонтника, впевнившись у правильності положення платформи вагоноперекидача і порожнього вагона на платформі;
		-        заборонено заходити на платформу вагоноперекидувача, давати дозвіл на виштовхування порожнього вагона без отримання дозволяючого сигналу від оглядача вагонів; перед подачею сигналу машиністу тепловоза складач повинен переконатись, що оглядач знаходиться в безпечній зоні;
		- подавати дозволяючий сигнал машиністу тепловоза на рух «назад»: після отримання дозволу від оглядача, після відчеплення вагону, який підлягає вивантаженню, на платформі - після отриманого дозволу від машиніста вагоноперекидача 4 групи.
		Технічно-розпорядчим актом станції «Вуглерозвантажувальна», затвердженим розпорядженням головного інженера Бурштинської ТЕС 03.05.2017 (т. 1, а. с. 215) установлено наступне. 
		Згідно з підпунктом 2 п. 3.15. «Додаткові вказівки» на час роботи по забиранні порожніх вагонів з забиранням останнього вагона з платформи вагоноперекидувача, машиніст вагоноперекидувача, по команді чергового диспетчера, припиняє вивантаження і платформу вагоноперекидувача виставляє в нульове положення. Продовження вивантаження на в/перекидувачах продовжується тільки після забирання порожнього вагона з платформи вагоноперекидувача і з дозволу чергового диспетчера.
		У підпункті 3 п. 3.15. «Додаткові вказівки» зазначено, що насув на вагоноперекидувач з виштовхуванням попередньо вивантаженого вагона виконується електроштовхачем або тепловозом (коли електроштовхач несправний) - з дозволу помічника машиніста вагоноперекидувача, узгодженим з оглядачем вагонів. 
		Підпунктами «а» і «б» підпункту 10 п. 3.15. «Додаткові вказівки» визначено, що довжина маневрового складу не повинна перевищувати: під час подачі на роторні вагоноперекидувачі - 16-ти 4-х вісних вагонів; під час подачі на бокові вагоноперекидувачі - 12-ти 4-х вісних вагонів.
		З огляду на викладені положення внутрішніх нормативних актів підприємства, показання свідків і самого обвинуваченого, останній як посадова особа, яка відповідає за усю маневрову роботу і організацію праці та роботи підлеглих, на виконання приписів п. 2.2.4 розділу 2 власної посадової Інструкції не виконав сам і не вимагав від підлеглого ОСОБА_10 виконання приписів нормативних документів та законодавчих актів з охорони праці, промислової безпеки, вимог, впроваджених компанією стандартів безпеки з охорони праці, правил безпеки, не вжив заходів до усунення ситуації, яка створює загрозу життю чи здоров`ю оточуючих людей, не забезпечив виконання підлеглим трудової, виробничої і технологічної дисципліни.
		При цьому, на переконання суду, не має значення, чи складач поїздів ОСОБА_10 подавав потягом, фактично, 18 вагонів на вивантаження, а чи здійснював маневрові роботи з підготовки цих вагонів до вивантаження, оскільки ОСОБА_4 знав, що подача на відповідну нитку вагоноперекидувача 16 вагонів за наявності там ще двох вагонів неодмінно призведе до заходження крайнього (першого за напрямком руху) з 18 вагонів на територію вагоноперекидувача, що без відома машиністів вагоноперекидувача робити заборонено. Таким чином, ОСОБА_4 не проконтролював, а, фактично, дозволив виконання підлеглим ОСОБА_10 небезпечних маневрових робіт у порушення вимог внутрішніх актів з охорони безпеки праці без взаємодії із працівниками вагоноперекидувача, не організував безпечної послідовності маневрових робіт, зокрема в частині взаємодії із працівниками вагоноперекидувача, які відповідають за відповідну ділянку роботи підприємства.
		Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання і обтяжують його.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому згідно зі статтею 66 КК України, не встановлено.
		Обставин,  що  обтяжують  покарання обвинуваченого відповідно до статті 67 КК України, не встановлено.
		Відповідно до змісту висновку досудової доповіді Галицького районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та аналогічний рівень ризику небезпеки для суспільства, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства та окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покласти на обвинуваченого обов`язки відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації (т. 1, а. с. 79-80).
		Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке кваліфікується за ч. 2 ст. 272 КК України, як злочин, вчинений з необережності, характер вчиненого діяння, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину не визнав, позитивну характеристику за місцем роботи, та те, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		З огляду на викладене, відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, зміст досудової доповіді, беручи до уваги мету покарання та позицію потерпілої сторони, суд дійшов висновку про призначення   ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати відповідні посади, яке буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. 
		Водночас на підставі ст. 75 КК України, з урахуванням позитивної характеристики за місцем проживання та роботи, змісту досудової доповіді та наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання та його звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іншими словами, з огляду на мету покарання, на переконання суду, ОСОБА_4 не є настільки небезпечним, що вимагає його обов`язкової ізоляції від суспільства.
		Іспитовий строк, необхідний для того, щоб ОСОБА_4 довів своє виправлення без відбування покарання, суд встановлює з урахуванням суспільної небезпечності вчиненого діяння, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Щодо цивільних позовів.
		Потерпіла ОСОБА_6 звернулась до суду з цивільним позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»  в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якому просила стягнути у солідарному порядку з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 89100,0 грн та моральну шкоду у розмірі 500000,0 грн.
		Обґрунтовуючи позов, зазначила, що за власні кошти організувала поховання сина, а також замовила та оплатила виготовлення та встановлення надмогильного пам`ятника. Розмір таких витрат становить 89100,0 грн.
		Крім матеріальної шкоди у зв`язку зі смертю сина ОСОБА_10 їй завдано моральну шкоду у розмірі 500000,0 грн, що полягає у моральних стражданнях, які довелось їй перенести, та які викликали негативні зміни у її житті. Смерть сина стала для неї болісною душевною травмою. У її житті і на цей час панує тривога, тимчасова відірваність від соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, почуття образи та обурення. 
		Крім того, цивільний позивач ОСОБА_7 звернулась до суду з цивільним позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» та ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, у якому просила стягнути у солідарному порядку з відповідачів моральну шкоду у розмірі 500000,0 грн.
		Обґрунтовуючи позов, зазначила, що внаслідок суспільно небезпечних дій обвинуваченого їй заподіяні психологічні (моральні) страждання, які викликали негативні зміни у її житті. Смерть рідного брата стала для неї болісною душевною травмою, з якою не може змиритись і до сьогоднішнього дня. Наслідки перенесеного горя призвели до порушення сну, тривоги, тимчасової відірваність від соціального життя, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, дратівливості, почуття образи та обурення. 
		У судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник цивільні позови не визнали, оскільки вважають ОСОБА_4 не винним у вчиненні злочину, а, отже, і у спричиненні відповідної майнової та моральної шкоди. 
		Представник цивільного відповідача акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»  в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» вищевказані цивільні позови не визнав. Заперечуючи щодо цих цивільних позовів, зазначив, що цивільні позивачі ОСОБА_6 та  ОСОБА_7 не довели належними та допустимими доказами факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправною бездіяльністю заподіювача. Також, цивільні позивачі не обгрунтували розмір заподіяної їм шкоди, який має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілих осіб та не повинен призводити їх до збагачення. Просить у задоволенні цивільних позовів відмовити у повному обсязі.
		Вирішуючи цивільні позови по суті, суд виходить з такого.
		Згідно з приписами частини п`ятої статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.
		Таким чином, оскільки ОСОБА_4 завдав шкоди потерпілим під час виконання трудових обов`язків, то цивільно-правова відповідальність за таку завдану шкоду покладається на працедавця і повинна відшкодовуватись акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС».
		Завдана матеріальна шкода ОСОБА_6 у розмірі 89100,0 грн, пов`язана з похованням сина, доведена та підтверджена копією товарного чеку на суму 9100,0 грн (т. 1, а. с. 18), договором про виробництво пам`ятника на суму 80000,0 грн (т. 1, а. с. 19-20), квитанцією про оплату вартості пам`ятника на суму 90000,0 грн, актом здачі прийняття виконаних робіт, які надані до матеріалів кримінального провадження потерпілою стороною, (а. с. 80-81, т. 2). Тобто, цивільний позивач належними доказами довела завдані їй матеріальні збитки. При цьому, вирішуючи позовні вимоги у цій частині, суд враховує принцип диспозитивності та розглядає позов у межах заявлених вимог, тобто щодо стягнення матеріальної шкоди саме у розмірі 89100,0 грн. Відповідач жодних доводів чи доказів на спростування витрат позивачки на суму 89100,0 грн суду не надав.
		Відповідно до частини першої статті 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.
		Таким чином, з цивільного відповідача акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»  в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» на користь позивачки ОСОБА_6 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 89100,0 грн.
		Щодо моральної шкоди.
		Згідно зі статтею 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилались на моральні страждання, пов`язані із втратою рідної людини, члена сім`ї.
		Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Частиною другою статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Згідно з частиною першою статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Моральна шкода - це зумовлені моральними стражданнями втрати немайнового характеру. Страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, втрата роботи, втрата довіри близьких людей, тощо. Тому, встановлюючи факт такої шкоди, слід керуватися не лише тими критеріями, які обумовлюють суб`єктивне сприйняття потерпілого (почуття, емоції), але й тими, які характеризують її зовнішній прояв - порушення звичайного для даної людини способу життя.
		Саме суду на підставі наданих доказів надано право визначити розмір моральної шкоди, який при цьому повинен керуватися наступними принципами: умовна рівність втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей, поміркованості відповідності вимогам розважливості, розумності об`єктивного відображення дійсності, справедливості неупередженого ставлення до усіх учасників процесу.
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд ураховує характер та обсяг страждань, яких зазнали потерпілі у зв`язку із смертю сина та брата, зміни їх усталеного способу життя, душевні переживання.
		Крім того, суд враховує приписи частин другої та третьої статті 1193 ЦК України, згідно з якими якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.
		Згідно з частиною першою статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
		Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
		Аналіз змісту вказаних правових положень дає підстави для висновку про те, що годувальником є особа, на утриманні якої перебувають непрацездатні члени сім`ї. Такими вважаються ті, хто є чи був на повному утриманні годувальника або одержують від нього допомогу, яка є для них постійним і основним джерелом існування.
		Аналізуючи установлені у справі обставини, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_10 , хоч і проживав з потерпілими однією сім`єю, вони разом вели господарство, є родичами, проте ОСОБА_10 не був годувальником для потерпілих у розумінні чинного цивільного законодавства.
		Таким чином, визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачів, суд відповідно до приписів статті 1193 ЦК України враховує грубу необережність ОСОБА_10 , яка сприяла виникненню моральної шкоди потерпілих.
		Також, суд вважає, що оцінка завданих смертю ОСОБА_10 моральних страждань його мамі та рідній сестрі повинна враховувати ступінь родинного зв`язку. Тобто, моральна і психологічна тяжкість наслідків втрати сина для ОСОБА_6 , яка народила, багато років виховувала та утримувала сина, на переконання суду, є суттєво вищою, ніж мають місце такі наслідки для сестри  ОСОБА_7 .
		З огляду на наведене, керуючись вимогами поміркованості, розважливості, розумності, об`єктивності, добросовісності, справедливості та співмірності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення вищевказаних цивільних позовів потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині стягнення моральної шкоди. Зокрема, з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» на користь ОСОБА_6 необхідно стягнути 300000,0 грн компенсації моральної шкоди, на користь ОСОБА_7 - 200000,0 грн компенсації моральної шкоди. 
		Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2021 року накладено арешт на 1/6 частки квартири, яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення цивільного позову. Оскільки цивільні позови в частині вимог до ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, то вказаний арешт необхідно скасувати. 
		Процесуальні витрати відповідно до долучених довідок про витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні загалом становлять 7845,60 грн і відповідно до вимог частини другої статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
		Речові докази відсутні.
		Керуючись статтями 100, 124, 128, 368, 374, 376, 532 КПК України, статтями 75, 272 КК України, суд
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 272 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, якими передбачено забезпечення дотримання підлеглими працівниками правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, строком на 2 (два) роки. 
		На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		На підставі статті 76 КК України покласти на  ОСОБА_4  наступні обов`язки: 
		періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 
		не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Відповідно до статті 165 КВК України іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Стягнути з  ОСОБА_4  на користь держави судові витрати на проведення експертиз у розмірі 7845,60 гривень.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» та  ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» на користь ОСОБА_6 89100 (вісімдесят девять тисяч сто) грн 0 коп. матеріальної шкоди та 300000 (триста тисяч) грн 0 коп. моральної шкоди.
		Відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 до  ОСОБА_4  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		Цивільний позов ОСОБА_7 до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» та  ОСОБА_4  про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС» на користь ОСОБА_7 200000 (двісті тисяч) грн 0 коп. моральної шкоди.
		Відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 до  ОСОБА_4  про відшкодування моральної шкоди.
		Скасувати арешт 1/6 частки квартири, яка належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, що за адресою: АДРЕСА_1 , накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2021 року.
		Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		  СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...