Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 600/4400/22-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2023. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 13.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 березня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4400/22-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		I. РУХ СПРАВИ
		 
		1.1. ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач) в якому просить:
		- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю;
		- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		1.2. Ухвалою суду від 23.12.2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		Позиція позивача
		 
		2.1. Згідно поданої до суду позовної заяви позиція позивача обґрунтовується наступним.
		2.2. Так представник позивача зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_1 19.04.2022 року взято на військовий облік, та незважаючи на те, що йому присвоєно третю групу інвалідності довічно (не має одного ока), його визнали придатним до військової службу, він був призваний до лав Збройних сил України згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 25.02.2022 №69/2022. Наразі ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у яку був переведений на підставі Наказу №298 від 07.11.2022 року.
		2.3. Старший солдат ОСОБА_1 01.12.2022 року звернувся до командира військової частини № НОМЕР_2 з рапортом та відповідним пакетом підтверджуючих нотаріально завірених документів про звільнення з військової служби за п.п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далії Закон №2232-ХІІ), оскільки його дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має групу інвалідності про що свідчить фотокопія примірнику рапорту з відміткою про отримання такого 01.12.2022 року.
		2.4. Відповідач, в результаті розгляду документів 16.12.2022 року повідомив позивачу, що підстав для звільнення немає і тому рапорт не буде погоджено і задоволено, поставивши резолюцію «не погоджено» при цьому не вказавши юридичних причин такої відмови, однак усно пояснюючи, що ним не надано доказів того, що його дружина потребує постійного стороннього догляду та повинна мати інвалідність першої чи другої групи.
		2.5. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у звільненні з військової служби відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами (у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю) протиправними та такими, що порушуюсь його законні права та інтереси.
		2.6. Представник позивача наголошує про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп. «ґ» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ, оскільки його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи. При цьому, абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачено  окрему підставу для звільнення за сімейними обставинами - в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежні від групи інвалідності, що є самостійною підставою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами, незалежно від того чи така особа потребує постійного догляду.
		2.7. А тому, відповідач допустив протиправні дії щодо незвільнення ОСОБА_1 з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		 
		Позиція відповідача
		 
		2.8. Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. 
		 
		ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ 
		 
		3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 взято ОСОБА_1 на військовий облік 19.04.2022 року та призвано на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 25.02.2022 №69/2022, що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_3 .
		3.2. Згідно Наказу №298 від 07.11.2022 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
		3.3. Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.10.2022 року, одружений з ОСОБА_2 . Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААА №951080 від 07.11.2017 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства (без терміново).
		3.4. 01.12.2022 року ОСОБА_1 подав рапорт командиру Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив клопотати перед вищим командуванням про звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03,1992 №2232-ХІІ за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. До вказаного рапорту, серед іншого, додано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 22.10.2022 року та копію довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААА №951080 від 07.11.2017 року про встановлення інвалідності дружині ОСОБА_2 . Однак, як стверджує позивач, в усному порядку відповідач повідомив, що підстав для звільнення немає і тому рапорт не буде погоджено і задоволено, поставивши резолюцію «не погоджено», не вказавши юридичних причин такої відмови. При цьому в усному порядку повідомив, що позивачем не надано доказів того, що його дружина потребує постійного стороннього догляду та повинна мати інвалідність першої чи другої групи.
		 
		ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		 
		4.1. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 
		На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
		4.2. Крім цього, відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
		4.3. Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року № 389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		4.4. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі  Указ №69/2022). Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
		4.5. У свою чергу, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України Про військовий обов`язок та військову службу від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі  Закон №2232-XII).
		4.6. Статтею 26 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на час подання позивачем рапорту про звільнення з військової служби), визначено підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану:
		а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
		б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
		в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
		г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
		- у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
		- у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;
		- у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;
		- у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
		- у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
		- у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
		- у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
		- військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;
		- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
		- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
		- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
		- перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
		 
		V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
		 
		5.1. Предметом цього позову є дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю
		5.2. Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет правомірності таких дій відповідача, оцінивши їх через призму верховенства права та критеріїв законності дій та рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України).
		5.3. При цьому суд наголошує, що принцип верховенства права підпорядковує державу інтересам людини, а не навпаки. Коли учасником правовідносин виступає держава, остання у суперечці щодо права з будь-якою особою, має поступитися на користь опонента, оскільки вона сама створила ситуацію правової невизначеності і порушила в такий спосіб принцип верховенства права.
		 
		Щодо суті спору 
		 
		5.4. Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .
		5.5. В той же час, позивач виявив своє небажання продовжувати проходити військову службу та подав рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, через що подав рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 з копіями необхідних документів.
		5.6. Тобто, спір між сторонами виник щодо вірного тлумачення та застосування абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII такого змісту: «наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи».
		5.7. У контексті визначення вірного тлумачення та застосування абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII суд зазначає, що системний аналіз даної норми дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) за таких підстав: 
		1) в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності. При цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність;
		- 2) та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		5.8. Враховуючи зазначене, суд при вирішенні цього спору повинен розтлумачити зміст речення із застосуванням комбінованого сполучника «та/або», оскільки такий застосовується в гіпотезі норми права (абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII), щодо застосування котрої виник цей спір.
		5.9. Для виконання цього завдання суд використовує філологічне тлумачення, що полягає у з`ясуванні змісту правової норми шляхом аналізу її текстового вираження під кутом зору його лексико-семантичних, лексико-граматичних, морфологічних, синтаксичних характеристик.
		5.10. Постановою № 437 від 22.05.2019 року Кабінет Міністрів України з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм Кабінет Міністрів України погодив пропозицію Міністерства освіти і науки та Національної академії наук щодо схвалення Українського правопису в новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису (далі Український правопис-2019). Відповідно до параграфу § 165. «СКІСНА РИСКА (/)» Українського правопису-2019 скісну риску ставимо в таких позиціях: «[…] В офіційно-діловому та науковому стилях - як розділовий знак […] Уживаються також комбіновані єднально-розділові сполучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски): порушення авторського і/або суміжних прав; «Типова освітня програма підвищення кваліфікації голів і/або членів правлінь об`єднань співвласників багатоквартирних будинків»; Війна і/або поезія? (назва газетної публікації)».
		5.11. Суд зазначає, що вживання єднального сполучника «та» вказує на два поняття разом, тоді як використання розділового сполучника «або» вказує на виділення: одне поняття з кількох понять. Коли ми говоримо:
		- «A та B», використовуючи єднальний сполучник, ми маємо на увазі обидва разом, A + B;
		- «A або B», використовуючи розділовий сполучник, ми можемо мати на увазі «A, а не B», і ми можемо мати на увазі «B, а не A»;
		- «А та/або В», використовуючи скісну риску «/» між двома сполучниками, то ми утворюємо комбінований єднально-розділовий сполучник, що вказує на два можливі варіанти сполучника («та» і «або»), один із яких можна вибрати.
		5.12. Іншими словами, використання скісної риски в комбінованому сполучнику «та/або» означає, що ми допускаємо обрання як «та», так і «або», як наслідок можемо мати на увазі: 1) А+В; 2) А, не В; 3) В, не А. Таким чином, використання «та/або» дозволяє стверджувати, що існує три можливих варіанти вибору, а не два.
		5.13. Отже, вжите в абзаці 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4статті 26 Закону №2232-XII «та/або» є комбінованим єднально-розділовим сполучником, що розширює (а не звужує) кількість варіантів вибору. Як наслідок наведеного тлумачення, згадану норму права слід розуміти таким чином: 
		5.14. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо не висловили бажання продовжувати військову службу):
		1) у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, за відсутності одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
		2) у зв`язку з наявністю одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за відсутності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю;
		3) у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та наявністю одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		5.15. Тобто, абзацом 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII передбачено окрему самостійну підставу для звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами  в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності, а також незалежно від того чи така особа потребує постійного догляду.
		5.16. Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що відповідач, повідомивши позивачу свою позицію в усному порядку (згідно слів позивача), неправильно розтлумачив норму абзацу 5 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII шляхом істотного звуження її змісту, адже фактично замінив вжитий законодавцем комбінований сполучник «та/або» на єднальний «та». 
		5.17. Наслідком такого помилкового тлумачення відповідача є акт правозастосування (відмова у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби), що прямо суперечить закону та порушує права ОСОБА_1 .
		5.18. З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII, оскільки його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи.
		 
		VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
		 
		6.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким є відповідач.
		6.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		6.3. Відповідачами не доведено суду правомірності відмови щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю. Натоміть позивачем доведеного наявність підстав для звільнення його з військової служби, а тому у позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		6.4. Суд також зазначає, що згідно положень частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, які суд застосовує у цій справі, виходячи із повної процесуальної пасивності відповідача.
		6.5. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
		 
		VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ 
		 
		7.1. Статтею 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат. Зокрема, відповідно до її частини 1 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		7.2. У цій справі позивач не сплачував судовий збір, оскільки звільнений від нього відповідно до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити повністю.
		2. Визнати протравними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		Позивач  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
		Відповідач  Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
		 
		 
		Суддя О.В. Анісімов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...