Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/434/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2023. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 13.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/199/238/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022040000000531

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 199/434/23
		(1-кп/199/238/23) 
		ВИРОК 
		іменем України
		 
		13.03.2023                                        м. Дніпро 
		 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12022040000000531 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2022, відносно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Р-Камешкир, Камешкировського району, Пензенської області, Російської Федерації, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, офіційно працевлаштованого водієм у «Сот-Транс», одруженого, маючого на утриманні матір похилого віку  ОСОБА_4 , зареєстрованого і проживаючого у будинку АДРЕСА_1 , раніше не судимого - 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст.286 КК України, 
		сторони кримінального провадження:
		прокурор  ОСОБА_5 
		потерпіла  ОСОБА_6 
		обвинувачений  ОСОБА_3 
		захисник - ОСОБА_7 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Судом визнанодоведеним,що  ОСОБА_3  04.10.2022 року приблизно об 11 годині 40 хвилин, перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Сот-Транс», керуючи технічно справним спеціалізованим вантажним контейнеровозом «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , з загальним причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , здійснював рух у світлий час доби по сухому, асфальтобетонному дорожньому покриттю вул. Донецьке шосе в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпро, проїжджа частина якої має по чотири смуги для руху в кожному напрямку, з боку вул. Дементьєва в напрямку Кайдацького мосту в місті Дніпрі.    У подальшому, водій ОСОБА_3 , зупинив, керований ним вантажний автомобіль «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , позаду перебуваючих попереду нього транспортних засобів в районі зупинки громадського транспорту ж/м Кам`янський, що розташована неподалік перехрестя вулиць Донецьке шосе та вул. Висоцького в м. Дніпро, а саме в другій смузі руху відносно правого краю проїзної частини, очікуючи дозволяючий рух сигнал світлофора.        В цей же час, тобто 04 жовтня 2022 року, приблизно об 14 годині 40 хвилин на проїжджу частину вул. Донецьке шосе в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпро, в невстановленому для переходу місці вийшла пішохід ОСОБА_9 , яка розпочала перетинати її справа наліво, рухаючись зі сторони зупинки громадського транспорту ж/м Кам`янський до зупинки трамваю вул. Шолохова, в безпосередній близькості до передньої частини нерухомого вантажного автомобіля «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який перебував в нерухомому положенні позаду стоячих перед ним автомобілів, які очікували дозволяючий сигнал світлофора.                
		Далі 04жовтня 2022року,приблизно об14годині 40хвилин,водій ОСОБА_3 ,проявляючикримінальну-протиправнунедбалість,допускаючи крайнюнеуважність додорожньої обстановкита їїзмінам,та невиконавши покладеніна ньогообов`язки,як наводія,не маючиперешкод технічногота фізичногохарактеру,грубо порушуючиправила дорожньогоруху України,не діявтаким чином,щоб ненаражати нанебезпеку життяі здоров`ягромадян,перед початкомруху непереконавшись,що цебуде безпечнимі нестворить перешкодабо небезпекиіншим учасникамруху, поновив рух, керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною вантажного автомобілем «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 на пішохода ОСОБА_9 , яка в момент поновлення руху автомобіля «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , перетинала проїжджу частину вул. Донецьке шосе в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпро, справа наліво відносно напрямку руху, керованого ОСОБА_3 , вантажного автомобіля, в безпосередній близькості до передньої його частини, з послідуючим переїздом пішохода ОСОБА_9 , лівими колесами автомобіля «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 .            
		Своїми діями водій вантажного автомобіля «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3 (б), 10.1, Правил дорожнього руху України, якими передбачено:
		п. 1.3.: «Учасники дорожнього руху зобов`язано знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;
		п. 1.5.: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
		п. 2.3.: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		п. 10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
		Порушення вимог п.10.1 Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_3 , знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події, в результаті якої ОСОБА_9 , отримала тілесні ушкодження у вигляді грубого порушення анатомічної цілості тіла: руйнування черепу з руйнуванням оболонок та речовини головного мозку, множинних двобічних переломів ребер з ушкодженням легень, кровотечею у плевральні порожнини, множинних переломів кісток тазу зліва, крововиливів у корені брижі, навколониркової клітковині, кровотечі у черевну порожнину та порожнину малого тазу, численних скальпованих ран верхніх та нижніх кінцівок, відкритих багатоуламкових переломів кісток лівої нижньої кінцівки, відкритих переломів кісток правої нижньої кінцівки.    Смерть ОСОБА_9 настала за 18-20 годин до моменту проведення судово-медичної експертизи група від грубого порушення анатомічної цілості тіла, обумовленого отриманою сумісною тупою травмою тіла: руйнування черепу з руйнуванням оболонок та речовини головного мозку, множинних двобічних переломів ребер з ушкодженням легень, кровотечею у плевральні порожнини, множинних переломів кісток тазу зліва, крововиливів у корені брижі, навколониркової клітковині, кровотечі у черевну порожнину та порожнину малого тазу, численних скальпованих ран верхніх та нижніх кінцівок, відкритих багатоуламкових переломів кісток лівої нижньої кінцівки, відкритих переломів кісток правої нижньої кінцівки, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.2 ст. 286 КК України.
		 
		2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		 
		Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого  ОСОБА_3 .
		Як пояснив  ОСОБА_3  суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, він визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачений, підтвердив обставини про час і місце вчиненого ним кримінального правопорушення. При цьому обвинувачений, пояснив, що він дійсно, 04.10.2022 року близько 11.40 рухався по вулиці вул. Донецьке шосе в м. Дніпро, з боку вул. Дементьєва в напрямку Кайдацького мосту в м. Дніпро, та не побачив жінку, яка переходила дорогу у невстановленому місці, внаслідок чого він її переїхав лівим колесом свого транспортного засобу.
		ОСОБА_3 зазначив про те, що він намагався відшкодувати потерпілій ОСОБА_10 шкоду та через відділення УКРПОШТИ направив на її ім`я на відшкодування матеріальної шкоди 13500.00гривень та на відшкодування моральної шкоди 39700.00, а більше у нього не має грошових коштів. Однак, потерпіла ці грошові кошти не отримала. Наразі він проживає у місті Нікополь Дніпропетровської області, яке майже щодня потерпає від обстрілів з боку РФ. Він є єдиним чоловіком у сім`ї, що працює, і лише він один утримує свою родину, а саме: матір ОСОБА_4 , 1949 р., яка є особою похилого віку і проживає разом з ним; дружину ОСОБА_11 , доньку ОСОБА_12 , яка є матір`ю одиночкою та перебуває у відпустці по догляду за дитиною; онуку ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також перебуває на його утриманні. Тому, ОСОБА_3 , просив його не позбавляти волі і права керування, оскільки він є професійним водієм, офіційно працевлаштований у ТОВ «Сот-Транс» на посаді водія та лише він один утримує свою родину. 
		 
		Крім вказаного,винуватість обвинуваченого ОСОБА_3  підтверджується показами у судовому засіданні потерпілої та письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні. 
		Як вказала потерпіла  ОСОБА_6 , вона є онукою загиблої ОСОБА_9 , з якою вона проживала десь до 2007-2010 року, оскільки бабуся її виховувала. Потім, як вказала потерпіла, вона проживала окремо неподалік від бабусі, а вже згодом вона переїхала до міста Києва. Десь раз на два-три місяці, тривалістю на тиждень, вона приїздила до бабусі, між ними були теплі та хороші відносини. Щодо події,яка трапилась, їй повідомив слідчий, який розповів що її бабусю збила «Фура» і переїхала, це сталось неподалік від дому загиблої по вул. Донецьке Шосе. Вона пред`явила цивільний позов до ОСОБА_3 , і просила стягнути з нього моральну і матеріальну шкоду. Потерпіла підтвердила, що від ОСОБА_3 через УКРПОШТУ приходили грошові кошти, але її адвокат сказав щоб вона їх не отримувала , що вона і зробила. Тому просила суд, стягнути їй саме із обвинуваченого спричинену ним моральну і матеріальну шкоду.
		 
		Так, відповідно до Протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події, схеми та фототаблиці від 04.10.2022 о 15.40 годині, у присутності понятих оглядалось місце ДТП, яке відбулося за адресою м. Дніпро, вул. Донецьке Шосе, де саме стався наїзд транспортним засобом на пішохода; напрямок проведення огляду від вул. Дементьєва до Кайдацького мосту; на моменту огляду автомобіль «MANTGX26.400»реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепомбуло зміщеноз місцяпервинної зупинкипісля ДТП; погодні умови на даній ділянці руху  ясно, без опадів, + 14 С, покриття  асфальтобетонне, сухе чисте; локалізація пошкоджень автомобіля «MANTGX26.400»реєстраційний номер НОМЕР_1 ,-з лівої сторони на передньому та задніх підкрилках має сліди біологічного походження від трупа. Будь-яких інших пошкоджень на автомобілі та причепі не виявлено. На схемі та фототаблиці детально відображено відомості про розташування трупа на проїзній частині після настання ДТП. Транспортний засіб «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 вилучено на територію ТОВ «Династія Дніпро» за адресою м. Дніпро вул. Курсантська, 22к.
		Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ОСОБА_8 , є власником вантажного контейнеровозу «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепу «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 .
		Як слідуєз протоколівперевірки технічного стану транспортного засобу № НОМЕР_5 , який було складено 30.05.2022, вантажний контейнеровоз «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причеп «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3  визнані технічно справними.
		Відповідно до Полісу №209217029, страховиком являється АТ «СК»»Мега-Гарант», страхувальником ОСОБА_8 , забезпечений транспортний засіб НОМЕР_1 , строк дії договору 31.05.2022 по 30.05.2023
		Відповідно до Полісу №209217620, страховиком являється АТ «СК»»Мега-Гарант», страхувальником ОСОБА_8 , забезпечений транспортний засіб НОМЕР_3 , строк дії договору 31.05.2022 по 30.05.2023
		Відповідно дотоварно-транспортноїнакладної №169 від 04.10.2022, водій ОСОБА_3 , здійснював перевезення вантажу.
		Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 05.10.2022 року  в якості речового доказу визнано транспортний засіб «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 та вирішено зберігати на території ТОВ «Династія Дніпро» за адресою м. Дніпро вул. Курсантська, 22к.
		Відповідно доухвали слідчогосудді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06.10.2022, накладено арешт на автомобіль «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , із забороною права відчуження, розпорядження та користування.
		Відповідно до протоколу зняття показів з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-,кінозйомки, відеозапису КП «Інфо-Рада-Дніпро» Дніпровської міської ради, була отримана інформація з відеокамер системи ситуаційного центру, розташованих безпосередньо перед перехрестям вулиць Донецьке шосе та Висоцького в Амур-Нижньодніпровському районі в період часу з 14 год.40 хвил. по 14год. 04 жовтня 2022.
		Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 10.10.2022 року  в якості речового доказу визнано компакт диск DVD-R на якому мається відеозапис обставин ДТП від 04.10.2022 року по вул. Донецьке Шосе в м. Дніпро, за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_9 . Даний відеозапис долучено до матеріалів справи в якості доказу.
		Згідно до протоколу демонстрації відеозапису від 10.10.2022 року, було встановлено наявність відеозапису подій 04.10.2022, а саме відображення обставини ДТП, а саме: розташування проїзної частини та її положення, розташування зупинки громадського транспорту по відношенню до проїзної частини та пішохідного переходу.
		Згідно до протоколу демонстрації відеозапису від 17.11.2022 року  було переглянуто відеозапис, який опублікований на Інтернет сторінці сайту «Інформатор-Дніпро», під час перегляду даного відео було зафіксовано момент смертельної ДТП, за адресою м. Дніпро, вул. Донецьке Шосе ( перед перехрестям вул. Висоцького).
		У відповідності до лікарського свідоцтва про смерть № 5451 виданого 05.10.2022 року на ім`я ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка 04.10.2022 року в результаті ДТП була збита вантажівкою по вул. Донецьке Шосе.
		За результатами Висновку експерта №5451 від 13.10.2022 - на підставі даних судово-медичної експертизи за фактом смерті гр. ОСОБА_9 , при судово-медичній експертизі трупа виявлено: грубе порушення анатомічної цілості тіла: руйнування черепу з руйнуванням оболонок та речовини головного мозку, множинні двобічні переломи ребер з ушкодженням легень, кровотечею у плевральні порожнини, множинні переломи кісток тазу зліва, крововиливи у корені брижі навколониркової клітковині, кровотеча у черевну порожнину та порожнину малого тазу, численні скальповані рани верхніх та нижніх кінцівок, відкриті багатоуламкові переломи кісток лівої нижньої кінцівки, відкриті переломи кісток правої нижньої кінцівки. Описані ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів за механізмом «удар, струс, тиск» в дуже швидкій послідовності одне за одним, майже одночасно, безпосередньо перед моментом настання смерті та перебувають з її причиною у прямому зв`язку, будучи проявом єдиної сумісної тупої травми тіла. Стосовно живої особи, згідно п.2.1.1 а) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» вказана травма мала би ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
		Причиною смерті гр. ОСОБА_9 стало грубе порушення анатомічної цілості тіла, обумовлене отриманою сумісною тупою травмою тіла: руйнування черепу з руйнуванням оболонок та речовини головного мозку, множинні двобічні переломи ребер з ушкодженням легень, кровотечею у плевральні порожнини, множинні переломи кісток тазу зліва крововиливи у корені брижі, навколониркової клітковині, кровотеча у черевну порожнину та порожнину малого тазу, численні скальповані рани верхніх та нижніх кінцівок, відкриті багатоуламкові переломи кісток лівої нижньої кінцівки, відкриті переломи кісток правої нижньої кінцівки, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.
		3 оглядом на вище сказане слід стверджувати, що між отриманою травмою та настанням смерті гр. ОСОБА_9 є прямий причинний зв`язок.
		Характер виявлених ушкоджень дозволяє вважати, що у момент первинного контакту тіла з травмуючим предметом постраждала перебувала у вертикальному положенні.
		Характеру виявлених ушкоджень на кінцівках дозволяє вважати, що у момент первинного контакту з травмуючим предметом постраждала перебувала у русі.
		3 оглядом на локалізацію виявлених ушкоджень слід вважати, що в момент первинного контакту постраждала була обернута лівою поверхнею тіла до травмуючого предмету.
		При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі з трупа гр. ОСОБА_9 не виявлені: метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти.
		Ступінь розвитку трупних явищ, зафіксованих при проведенні судово-медичної експертизи трупа у морзі дозволяє вважати, що смерть гр. ОСОБА_9 настала за 18-20 годин до моменту проведення судово-медичної експертизи трупа.
		За результатами Висновку експерта №5451/2950-Е від 15.10.2022, крім вказаного у Висновку експерта №5451 від 13.10.2022, зазначено, що характер та механізм виникнення тілесних ушкоджень дозволяє стверджувати, що в подальшому, після первинного контакту з травмуючим предметом (частинами транспортного засобу), мав місце переїзд тіла колесами транспортного засобу.
		За результатами Висновку судово-трасологічної експертизи від 12.12.2022 року № СЕ-19/104-22/31943-ІТ  встановити експертним шляхом місце первинного контактування транспортного засобу з пішоходом ( місце наїзду ) як геометричну крапку щодо меж проїжджої частини дороги й нерухомих орієнтирів ( у метрах)  не надається можливим. Але аналізуючи ознаки зафіксовані в схемі до протоколу огляду місця ДТП місце наїзду мало місце в повздовжньому напрямку до розташування «сліду волочіння трупа» в поперечному напрямку на вул. Донецьке шосе в м. Дніпро, якщо рухатись з боку вул. Дементьєва в напрямку Кайдацького мосту.
		Згідно до Висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 02.12.2022 року № СЕ-19/104-22/31925-ІТ  система рульовогокерування таробоча гальмівнасистема автомобіля «MAN TGX 26.400» на момент експертного огляду перебувала у працездатному стані.
		Відповідно допротоколу проведенняслідчого експериментувід 21.11.2022року у присутності двох понятих, за участі гр. ОСОБА_3 , останній послідовно відтворив обставини за фактом ДТП, яка мала місце 04.10.2022 року приблизно о 14.40 на перехресті вул. Донецьке шосе та Висоцького в м. Дніпро за участю водія ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_9 .
		Згідно доВисновку судовоїавтотехнічної експертизивід 13.12.2022року №СЕ-19/104-22/39411-ІТ  У даній дорожній обстановці водій автомобіля «MAN TGX 26.400» з причепом «WIESE DS3-24CS-В» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія «MAN TGX 26.400» з причепом «WIESE DS3-24CS-В» ОСОБА_3 визначалась виконанням вимог п. 10.1 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх. При заданому механізмові події дії водія автомобіля «MAN TGX 26.400» з причепом «WIESE DS3-24CS-В» ОСОБА_3 , не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Для оцінки дій пішоходів не потрібно застосування спеціальних технічних пізнань, тому оцінити дії пішоходів, органи розслідування можуть самостійно відповідно до розділу 4 «Обов`язки та права пішоходів» ПДР України.
		Відповідно доВисновку щодорезультатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, ОСОБА_3 у стані сп`яніння 04.10.2022  не перебував.
		Відповідно допосвідчення водія НОМЕР_6  від 17.04.2008 ОСОБА_3 має право керувати транспортними засобами категорії В, С1, С, ВЕ, С1Е, СЕ.
		 
		Суд,за своїмвнутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		В своїх рішеннях «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
		Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об`єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаних в суді обвинуваченого та потерпілу у суду немає.
		При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованихст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбаченіст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
		 
		3.Статті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність,що передбачаєвідповідальність закримінальне правопорушення,винним увчиненні якоговизнається обвинувачений. 
		Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його необережні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як такі що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_9 .
		 
		4.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, каяття обвинуваченого ОСОБА_3 до обставин, що пом`якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання. Крім вказаного, ОСОБА_3 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення вжив активні добровільні дії, спрямовані на відшкодування потерпілій матеріальної і моральної шкоди.
		Суд розуміє як активне сприяння розкриттю злочину дії винного, спрямовані на те, щоб надати допомогу органу слідства у розкритті кримінального правопорушення та встановленні фактичних обставин. 
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		 
		5.Мотиви призначення покарання.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідност. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який скоєно з необережності, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні щиро визнав, офіційно працевлаштований у ТОВ «СОТ-ТРАНС» де характеризується з позитивної сторони, за місцем проживання також характеризується виключно з позитивного боку, вживав заходи для відшкодування спричиненої шкоди, не перебуває на обліку у лікарів нарколога і психіатра, має на утриманні: матір ОСОБА_14 , 1949 р.; дружину ОСОБА_11 , доньку ОСОБА_12 ; онуку ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		 
		Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
		вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків визначених ст. 76 КК України без призначення додаткового покарання, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами; позицію потерпілої, яка покладалася на розсуд суду, позицію обвинуваченого та його захисника, які просили суд не позбавляти волі, та не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. 
		Крім вищезазначеного,судвраховує наявністьобставин,що пом`якшуютьпокарання тавідсутність обставинщо обтяжуютьпокарання обвинуваченому, даніпро йогоособу, судвважає занеобхідне призначитипокарання увиді позбавленняволі вмежах санкціїч.2ст.286КК України,без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 
		 
		Не призначаючи додатковий вид покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує конкретні обставини саме даної справи, те, що у невстановленому для переходу місці вийшла загибла пішохід ОСОБА_9 та розпочала перетинати проїжджу частину вулиці Донецьке шосе у місті Дніпрі. Крім вказаного, суд враховує й особу самого обвинуваченого ОСОБА_3 та виходить з того, що відповідно до записів Трудової книжки, останній є професійним водієм, офіційно працевлаштований, та транспортний засіб є його єдиним джерелом доходу та засобом для існування, як для нього особисто так і його родини ( про що свідчить Довідка за підписом голови квартального комітету №38 міста Нікополь). При цьому, суд враховує й те, що сам обвинувачений та його родина проживає у місті Нікополь Дніпропетровської області, місто знаходиться у прифронтовій зоні та майже щодняпотерпаєвід ворожихобстрілів.
		Разом із наведеним, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 ,без реального відбування покарання та враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
		Оскільки саме,це покарання,на переконаннясуду,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,виходячи зпринципів законності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації,буде необхіднимі достатнімдля виправлення ОСОБА_3   та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
		Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
		Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
		Наведене у своїй сукупності і дало підставу суду дійти висновку про недоцільність реального відбування покарання ОСОБА_3 , а прийняття іншого рішення без застосування вимог ст.ст. 75,76 КК України, на переконання суду, призведе до порушення засад виваженості та становитиме надмірний тягар для обвинуваченого.
		 
		6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		 
		Так,у межахданого кримінальногопровадження потерпілою ОСОБА_6 було пред`явленоцивільний позовдо ОСОБА_3  про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. 
		   Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_6 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах даного кримінального провадження, суд виходить з наступного.        
		Положеннями ч. 2ст. 127 КПК Українипередбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно дост. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Стаття 1166 ЦК Українипередбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
		Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
		Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»(далі - Закон №85/96-ВР)).
		За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
		Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечатьзаконуі пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності)(стаття 980 ЦК України).
		Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, вУгоді про асоціацію України з ЄС зобов`язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно доДирективи 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов`язань щодо страхування такої відповідальності.
		Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема,Закон України№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Згідно зістаттею999 ЦК Українидо відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
		Саме на забезпечення таких зобов`язань булоухваленоЗакон № 1961-IV, якимвизначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
		Згідно зстаттею 3 Закону №1961-IVобов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Відповідно достатті 5 вказаного Законуоб`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
		У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цимЗакономпорядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1статті 22 Закону№ 1961 IV).
		Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Як убачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження,в результатідорожньо-транспортноїпригоди загинула ОСОБА_9 .Відповідно до Полісу обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів №209217029, страховиком являється АТ «СК»»Мега-Гарант», страхувальником ОСОБА_8 , забезпечений транспортний засіб НОМЕР_1 , строк дії договору 31.05.2022 по 30.05.2023, а відповідно до полісу №209217620, страховиком являється АТ «СК»»Мега-Гарант», страхувальником ОСОБА_8 , забезпечений транспортний засіб НОМЕР_3 , строк дії договору 31.05.2022 по 30.05.2023.
		Отже, міжпотерпілою та обвинуваченим виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час між власником транспортного засобу та страховою компанією існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхові відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченомуЗаконом № 1961-IVпорядку.
		Положеннямист. 35 вказаного Законурегламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихст. 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.
		Суд звертає увагу, що визначенийЗаконом № 1961-IVпорядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий у розумінніст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає права особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
		Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченогост. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.
		Застосування положеньЗакону № 1961-IVу кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.
		Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченимст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статтями15,16 ЦК України.
		Законодавець установлює дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена уст. 35 Закону № 1961-IV, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.
		Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з п. 36.1.ст. 36 Закону № 1961-IVрішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
		З огляду на це протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення із заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленогост. 128 КПК України.
		Водночас у межах кримінального провадження заст. 286 КК Українифакт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмета доказування. У цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.
		Згідно зіст. 26-1 Закону № 1961-IVстраховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» п. 41.1 та пп. «в» п. 41.2ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		У свою чергу, статтею 27 вищезазначеного Закону, регламентовано порядок страхового відшкодування шкоди пов`язаної зі смертю потерпілого.
		 
		Проте, на час розгляду справи судом, позивач ОСОБА_6 не залучила до участі у справі Страхову Компанію АТ «СК»»Мега-Гарант» хибно вважаючи, що лише ОСОБА_3 повинен бути відповідачем. 
		Однак, у п.85 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) послідовно наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми
		Також, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на відшкодування моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону. Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв`язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика, та у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбаченістаттею 23 Закону№ 1961-IV.
		 
		Крім вказаного, за загальним правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
		Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 грудня 2018 року (справа № 426/16825/16-ц) на підставі аналізу норм статей 1187 та 1172 ЦК України дійшла висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки  роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
		 
		Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_3 перебуває у трудових правовідносинах з ТОВ «Сот-Транс», працює водієм, та 04.10.2022 правомірно керував ( про що свідчить товарно-транспортнанакладна №169 від 04.10.2022), вантажним контейнеровозом «MAN TGX 26.400» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , з загальним причепом «WIESE DS3-24CS-В» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 .
		 
		Разом з наведеним, потерпіла ОСОБА_6 , як цивільний позивач, не залучила до участі у справі не лише Страхову Компанію АТ «СК»»Мега-Гарант», а й роботодавця обвинуваченого, у зв`язку з чим, у задоволенні позову ОСОБА_6 необхідно відмовити через передчасність та пов`язану з цим необґрунтованість позовних вимог. 
		 
		Та обставина, що позивач не звернувся у цьому кримінальному провадженні із позовом до страховика та до роботодавця обвинуваченого, не позбавляє його конституційного права, втіленого вст. 55 Конституції України, звернутись до суду з позовними вимогами в порядку цивільного судочинства про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП.
		 
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3  не обирався.
		За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь держави витрати пов`язані із проведенням судових експертиз.
		Питання продолю речовихдоказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України. 
		 
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Керуючись ст.ст.7-29,94,368,374,ч.15ст.615 КПКУкраїни,суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		 
		На підставіст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 3 (три) роки.
		На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		 
		У задоволенніцивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3  про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням  відмовити.
		 
		Речові докази: - компакт диски DVD-R на яких містяться відеозаписи з обставинами ДТП та відеозаписи до протоколів демонстрації  зберігати в матеріалах справи.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3   на користьдержави витратипов`язані ізпроведенням судових експертиз:
		- від 12.12.2022№ СЕ-19/104-22/31943-ІТ у сумі  1510,24 ( тисяча п`ятсот десять гривень ), 24 гривень;
		- від 02.12.2022 № СЕ-19/104-22/31925-ІТ у сумі  1510,24 ( тисяча п`ятсот десять гривень ), 24 гривень;
		- від 13.12.2022 № СЕ-19/104-22/39411-ІТ у сумі  755 ( сімсот п`ятдесят п`ять ), 12 гривень.
		 
		Скасувати накладенийарешт: відповідно до ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06.10.2022 року на автомобіль марки «MANTGX26.400»реєстраційний номер НОМЕР_1 ,з причепом«WIESEDS3-24CS-В»реєстраційний номер НОМЕР_3   повернути за належністю власнику ОСОБА_8 .
		 
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення,а обвинуваченим, який перебуває під вартою,  з моменту вручення йому копії вироку,до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний судміста Дніпропетровська.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя    Амур-Нижньодніпровського 
		районного суду м. Дніпропетровська             ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...