Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/1534/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 13.03.2023. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 10.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/953/715/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003410

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа№ 953/1534/23 
		н/п 1-кп/953/715/23 
		           ВИРОК 
		   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		"09" березня 2023 р.                                    м. Харків
		Київський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі- ОСОБА_2 ,
		розглянувши впорядку спрощеногопровадження увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань вприміщенні Київськогорайонного судум.Харкова обвинувальнийакт,направлений зХарківської обласноїпрокуратури,по кримінальномупровадженню №22022220000003410від 21.11.2022року за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Савинці, Ізюмського району, Харківської області, громадянки України, неодруженої, тимчасово не працює, зареєстрована за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше не судимої, не є депутатом,
		у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» запроваджено воєнний стан на всій території України.
		У громадянки України ОСОБА_4 , яка перебувала на території Ізюмського району Харківської області, у невстановлений слідством час, але не пізніше березня 2022 року, виник кримінально-протиправний умисел, направлений на публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та на публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент Російської Федерації (далі  РФ) ОСОБА_5 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ, дію якого продовжено по теперішній час.
		У період з початку квітня по середину вересня 2022 року м. Ізюм Харківської області було окуповане підрозділами держави-агресора.
		З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, зокрема на території м. Ізюм Харківської області, представники держави-агресора створили незаконні органи влади, які поширювали, встановлювали та закріплювали владу Російської Федерації на місцях.
		10.06.2022 головою т.зв «временной гражданской администрацией Харьковской области» ОСОБА_6 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави-агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрацией Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Ізюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрацией Купянского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрацией Харьковского района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		Так, у період з кінця березня до середини вересня 2022 року, більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись у м. Ізюм Харківської області, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, у громадянки України ОСОБА_4 , виник кримінально протиправний умисел, направлений на публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та на публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
		В подальшому,реалізуючи свійкримінально-протиправнийумисел, ОСОБА_4 ,знаходячись натимчасово окупованійзбройними силамирф територіїм.Ізюм Харківськоїобласті,більш точнемісце досудовимрозслідуванням встановитине виявилосьможливим,у періодз кінцяберезня посередину вересня2022року,більш точнудату тачас вході досудовогорозслідування невстановлено, вчинила дії, спрямовані на публічне запереченняздійснення збройноїагресії протиУкраїни,встановлення таутвердження тимчасовоїокупації частинитериторії України, що полягало у наступному: 
		- на початку тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, в кінці березня на початку квітня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи у громадському місці, а саме біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , публічно висловлювала фрази місцевим мешканцям м. Ізюм Харківської області з текстовим змістом: «Тут будет россия», «Было бы все хорошо, если бы не майдан в 2014». 
		- під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, в травні 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи у громадському місці, а саме біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , публічно висловила фразу місцевим мешканцям м. Ізюм Харківської області з текстовим змістом: «Украина нас бросила, теперь у нас россия, не нужно было трогать ОСОБА_7 , скоро ми все будем иметь русские паспорта».
		- під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, в квітні - травні 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідування не встановлено, перебуваючи у громадському місці, а саме біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , публічно висловлювала фрази місцевим мешканцям м. Ізюм Харківської області з текстовим змістом: «Украины здесь больше не будет», «От, хорошо, что все затихло, что больше нету обстрелов. Зс рф пришли к нам и помогают, порядок наводят в городе, выдают еду», «ВС Украины нас обстреливают».
		Продовжуючи реалізаціюсвого кримінально-протиправногоумислу, ОСОБА_4 знаходячись натимчасово окупованійзбройними силамирф територіїм.Ізюм Харківськоїобласті уперіод з квітняпо вересень2022року вчинила дії, спрямовані на публічні заклики до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, що полягало у наступному: 
		- під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, в кінці березня на початку квітня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Ізюм Харківської області, (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) публічно та добровільно почала надавати допомогу окупаційній владі рф, а саме: за вказівкою окупаційної влади рф, надала пусті домоволодіння місцевих мешканців для проживання військових зс рф; надала військовим зс рф інформацію щодо місця проживання колишнього військовослужбовця ЗС України АТО, 
		- під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, в травні 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Ізюм Харківської області, добровільно погодилася на вказівку окупаційної влади рф та почала збирати дані місцевих мешканців міста, а саме ксерокопії паспортів, дані про місце проживання, повні анкетні дані та передала їх окупаційній владі рф.
		- під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, в кінці травня 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Ізюм Харківської області, добровільно брала участь у квартальних зборах, які організовувались окупаційною владою рф «Тимчасова військова адміністрація м. Ізюм Харківської області» у приміщенні Виконавчого комітету, та в подальшому ОСОБА_4 за вказівкою окупаційної влади рф, розповсюджувала серед місцевого населення м. Ізюм Харківської області інформацію наступного характеру: «Мы скоро все будем менять паспорты на русские», «Новорождённых детей теперь записываем м. Изюм, Белгородской области».
		- під час тимчасової окупації збройними силами рф території м. Ізюм Харківської області, у період з квітня по вересень 2022 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи в м. Ізюм Харківської області, добровільно погодилась на пропозицію окупаційної влади рф та розповсюдила серед місцевого населення м. Ізюм Харківської області створені окупаційною владою рф газети під назвою «Изюмский вестник», «Красная звезда», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в яких містилася пропаганда «русского мира», російської федерації, та зневажливі вислови проти України, такі як «Украина скоро ляжет под россию».
		Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється публічному запереченні здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та публічних закликах до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення  проступку, передбаченому ч. 1 ст. 111-1 КК України.
		В обвинувальномуакту міститьсяклопотання прокурорау кримінальномупровадженні  прокурора відділунагляду задодержанням законіврегіональним органомбезпеки Харківськоїобласної прокуратури  ОСОБА_8  про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорювала встановлені обставини та надала згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Згідно заяви ОСОБА_9 про визнання нею своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана ОСОБА_4 в присутності захисника адвоката ОСОБА_10 , обвинувачена визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		З огляду на позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_10 , прокурора ОСОБА_8 , враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
		Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
		Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 111-1 КК України, які виразилися у публічному запереченні здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та публічних закликах до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
		Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_4 має середню освіту, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 111-1 КК України, у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, в межах санкції ч. 1 ст. 111-1 КК України, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.
		Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.111-1КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, окрім підстав, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
		Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя
		Київського районного суду м. Харкова                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...