Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/2605/13-ц : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 02.03.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		№ справи: 752/2605/13-ц
		№ апеляційного провадження: 22-ц/824/901/2023
		Головуючий у суді першої інстанції: Мазур Ю.Ю.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		02 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
		          головуючий  - Немировська О.В., 
		          судді - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
		          секретар - Ольшевський П.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за  скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова Андрія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Приватне підприємство «Ратмир-Соло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен-Солюшнс», 
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1    на ухвалу  Голосіївського районного суду м. Києва  від  05 жовтня  2022 року,  
		 
		встановив:
		у січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. 
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста  Києва  від  04 липня   2022 року в задоволенні скарги було відмовлено.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою, скаржник звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм  матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року до участі в справі в якості заінтересованої особи було притягнуто ТОВ «Фінансова компанія «Артіфішал Фінанс Інтелідженс», оскільки 17 серпня 2022 року між ПАТ «МТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Артіфішал фінанс інтелідженс» укладено договір №76/К відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого банк відступив свої права вимоги за кредитним договором, а ТОВ «Фінансова компанія «Артіфішал фінанс інтелідженс» замінило кредитора у зобов`язанні.
		В поясненнях Товариство зазначало, що підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 немає, оскільки   постанова ОСОБА_2 відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та просило розглядати справу у відсутність їх представника.
		В судове  засідання, призначене на 02 березня 2023 року ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки суду не повідомила. 02.03.2023 представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав заяву, в якій зазначив, що не здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 , в зв`язку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність апелянта.
		Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення  представника ПАТ «МТБ Банк», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 вказувала, що 12.01.2022 у виконавчому провадженні № 64988564 приватним виконавцем Авторговим А.М. було проведено опис та накладено арешт на належну їй кв. АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ПП «Ратмир-Соло» за кредитним договором № 76/К від 27 вересня 2005 року.  ОСОБА_1 вказувала, що опис майна у постанові не відповідає дійсності, вона не була обізнана про проведення виконавчих дій,  не знала, що їй передано на відповідальне зберігання майно, вона не попереджалась про кримінальну відповідальність, свій підпис на постанові не ставила. Крім того, опис майна було проведено за участі двох понятих, з яких одна понята особа є зацікавленою особою. Таким чином, приватним виконавцем під час складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.01.2022 у виконавчому провадженні № 64988564 було порушено приписи ст. ст. 1, 2, 5, 22, 56 та 58 Закону України «Про виконавче провадження». В зв`язку з цим скаржник просила суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. щодо опису та арешту майна боржника від 12.01.2022 в межах виконавчого провадження №64988564 та складання постанови неправомірними; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Авторгова А.М. від 12.01.2022 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 64988564.
		 
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року в задоволенні скарги було відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що скаржник не довела факт порушення приватним виконавцем Авторговим А.М. вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також скаржник не навела доказів щодо порушення її законних прав та свобод при проведенні опису та арешту майна, належного скаржнику.
		Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.
		Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та посилався на положення ст. 129-1 Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», та дотримався норм ст. 18, 447,  450 ЦПК України.
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
		В ч. 1 та 2  статті 2 ЦПК України вказується, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі. 
		За положеннями ст. 18 ЦПК України  судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		За положеннями чч.  1-4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 12.01.2022)  арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
		 Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
		Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
		Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
		Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		 Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
		 Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
		У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.
		У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:
		1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
		2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.
		Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу,  порушено їхні права чи свободи (ч. 1 статті 447 ЦПК України).
		Судом першої інстанції було правильно встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк» (до перейменування - ПАТ «Марфін Банк») до  ОСОБА_1  було задоволено, в рахунок погашення заборгованості ПП «Ратмир Соло» перед ПАТ «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) за кредитним договором № 76/К від 27 вересня 2019 року з повернення кредиту у розмірі 893 100 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило   7 123 097 грн. 67 коп., нарахованої пені за несплату основного боргу у розмірі 9 460,01 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 75 450 грн. 20 коп., нарахованої пені за несплату відсотків за користування кредитом у розмірі 678,96 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 5 415 грн. 18 коп., а всього: 903 238,97 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 203 963 грн. 05 коп., на користь ПАТ «Марфін Банк» звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 вересня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В., зареєстрованого в реєстрі за №655, яким є квартира   АДРЕСА_1 , загальною площею 149,4 кв.м, жилою площею 105,8 кв.м, кількість житлових кімнат: 4 (чотири), що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 08 грудня 2004 року, вартість якої на момент укладення договору складала 851 729 грн., що за курсом валют НБУ на момент укладення цього договору складала 168 859,20 доларів США, шляхом реалізації з прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмету іпотеки у розмірі 3 840 850 грн.
		Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року  змінено та  зменшено розмір заборгованості за відсотками. Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2021 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року у не скасованій частині та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишено без змін.
		На виконання постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року Голосіївським районним судом міста Києва 19 березня 2021 року було видано виконавчий лист №752/2605/13-ц.  
		29 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А.М. відкрито виконавче провадження №64988564 з примусового виконання виконавчого листа №752/2605/13-ц. 12 січня 2022 року в ході виконавчого провадження приватним виконавцем Авторговим А.М. було винесено постанову про опис та арешт належної на праві особистої приватної власності  ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .  
		12.01.2022 в ході ВП 64988564 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Авторговим А.М. було винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою при проведенні виконавчих дії приватним виконавцем встановлено нерухоме майно,  належне боржнику на праві власності та зареєстровано у державному реєстрі, на яке відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» можливо звернути стягнення -  квартира  АДРЕСА_1 ,  загальною площею 149,4 кв.м, жилою площею 105,8 кв.м, кількість житлових кімнат: 4 (чотири).
		Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, є аналогічними доводам, викладеним в скарзі, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
		Заявниця вказувала, що опис квартири зроблено неправильно, оскільки в даній квартирі здійснено перепланування і квартира наразі є 9-ти кімнатною, а не 4-кімнатною. Тому вона вважає, що такий опис квартири  впливає на заниження ринкової вартості майна боржника, що є безпосереднім порушенням її прав, оскільки саме дані з постанови про опис та арешт майна боржника щодо фактичного стану майна є вихідними даними при проведенні оцінки.
		Вказаний довід ОСОБА_1 не може бути підставою для  задоволення скарги, оскільки визначення вартості майна, належного боржнику, проводиться згідно положень ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
		 Опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №64988564 було  проведено за технічною документацією, оскільки  боржник не допустила приватного виконавця, незважаючи на завчасно направлену вимогу. 29.12.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Авторговим А.М. було надіслано засобами поштового зв`язку рекомендованим листом на адресу проживання боржника та адресу місцезнаходження майна, вимогу №3055/64988564 надати доступ приватному виконавцю, понятим, суб`єкту оціночної діяльності до предмету іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій - опису та арешту майна боржника, що відбудеться 12.01.2022 об 11 год. 00 хв.
		ОСОБА_1   була обізнана про наявність відкритого виконавчого провадження, про що свідчить факт подання нею скарги на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М. від 13 квітня 2021 року. Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року в даній справі, було скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року  та відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 . 
		У вказаній постанові Верховного Суду міститься посилання на правовий висновок, викладений в пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) де вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Свічколап Н. П. у своїй скарзі не зазначила, які її права чи свободи порушені діями приватного виконавця Авторгова А. М. при винесенні ним 13 квітня 2021 року в межах виконавчого провадження № 64988564 постанови про опис та арешт майна боржника, якою накладено арешт на належну їй квартиру.
		На ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні, покладено обов`язок добросовісної процесуальної поведінки, однак в порушення приписів ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вона не допустила приватного виконавця до належного їй нерухомого майна для проведення виконавчих дій. 
		В ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» вказується, що боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
		Таким чином, приватний виконавець здійснив опис та арешт майна  без входження в квартиру в результаті недобросовісної поведінки  боржника, яка не отримувала надісланих на її адресу документів виконавчого провадження,  фактично ухилялась від виконання рішення суду, внаслідок чого опис квартири був проведений без огляду об`єкта.
		Також є безпідставним посилання на те, що при проведенні опису в якості понятого була залучена ОСОБА_4 . Вказаний довід також не впливає на законність винесеної приватним виконавцем Авторговим А.М. постанови, оскільки обов`язковою є присутність понятих при примусовому входженні до жилого приміщення. В даному випадку входження не відбулося, і при описі приміщення за технічною документацією присутність понятих не є обов`язковою. Також в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_4 мала особисту зацікавленість у вчиненні виконавчих дій, пов`язана з іншими учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, є підлеглою будь-якого з учасників виконавчого провадження. 
		В п. 5 постанови від 12.01.2022 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №64988564 зазначено, що виконавчі дії щодо опису та арешту майна були здійснені без участі представника боржника, у присутності: представника стягувача, оцінювача та двох понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження». 
		 Обов`язкова присутність понятих необхідна у випадках, передбачених частиною третьою статті 53 Закону України «При виконавче провадження», та в разі примусового входження представника виконавчої служби у приміщення.
		Доводи апелянта про те, що у ПАТ «МТБ Банк» були відсутні права  за Кредитним договором та іпотечним договором і банк вчиняє дії з метою повторного стягнення, а з 31.01.2020 скаржник не є боржником і тому виконавче провадження 29.03.2021 було відкрито неправомірно, також не можуть бути підставою для задоволення скарги, оскільки в даній справі оскаржується постанова приватного виконавця про опис та арешт майна, а не постанова про відкриття виконавчого провадження.
		За результатами проведення опису та арешту нерухомого майна, належного боржнику, приватним виконавцем було складено постанову, яку було надіслано рекомендованим листом засобами поштового зв`язку на адресу ОСОБА_1 .
		Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.
		Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна боржника та оскаржувана постанова відповідають вимогам законодавства, вказані дії вчинені в межах повноважень приватного виконавця, при цьому боржником не доведено факту порушення її прав внаслідок винесення даної постанови.
		 Згідно з чч. 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено  докази, зроблені висновки відповідають обставинам справи, правильно застосовано норми  матеріального права при дотриманні норм процесуального права,  доводи, викладені в апеляційній карзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін. 
		   Керуючись ст. 367, 374,  375, 382, 383 ЦПК України  суд
		 
		постановив:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
		Повний текст постанови виготовлено 13 березня 2023 року.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...