Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/3412/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2023. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 07.03.2023
Номер судового провадження: 1-кс/569/1283/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023180000000047

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 569/3412/23
		1-кс/569/1283/23
		 
		УХВАЛА
		 
		 
		 
		27 лютого 2023 року м. Рівне
		Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
		в особі слідчого судді - ОСОБА_1 
		з участю секретаря - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 
		слідчого - ОСОБА_4 
		підозрюваного - ОСОБА_5 
		захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області капітана юстиції ОСОБА_4 , яке погоджено із начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнюс Литовської Республіки, громадянина Литовської Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області капітан юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 .
		В обґрунтування клопотання зазначено, що Відповідно до Конституції України - Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		24.02.2022 на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державний кордон України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України. Крім того, до здійснення збройної агресії рф проти України керівництвом держави - агресора залучено незаконні збройні формування силового блоку так званих «донецької народної республіки» та «луганської народної республіки», які, відповідно до звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України №129-VIII від 27.01.2015; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України №145- VIII від 04.02.2015; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України №337-VIII від 21.04.2015, визначено як терористичні організації.
		24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого продовжена шляхом прийняття 15.03.2022, 21.04.2022, 22.05.2022, 15.08.2022, 16.11.2022, 07.02.2023 Верховною Радою України відповідних нормативно-правових актів.
		Усвідомлюючи факт наявності збройної агресії рф проти України та будучи проросійсько-налаштованою особою, громадянин Литовської Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вільнюс Литовської Республіки, 17.02.2023 за допомогою облікового запису в мобільному месенджері «Telegram» встановив контакт із невстановленою на даний час особою, яка представилась співробітником головного управління генерального штабу збройних сил рф із іменем « ОСОБА_9 » (далі - « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), і в ході спілкування повідомив, що 19.02.2023 маршрутним автобусом із сполученням «Вільнюс-Київ» прибуває до м. Київ. Того ж дня, на виконання вказівки «ОСОБА_9» ОСОБА_5 прибув до м. Рівне.
		22.02.2023 в період часу з 12 год. 56 хв. по 13 год. 51 хв. ОСОБА_5 , маючи протиправний умисел, направлений на надання представнику держави, яка здійснює збройну агресію проти України, в умовах воєнного стану, інформації, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, та розуміючи суспільну небезпеку своїх дій для обороноздатності та державної безпеки держави Україна, усвідомлюючи, що особа на ім`я « ОСОБА_9 » є представником держави, яка здійснює збройну агресію проти України, в ході спілкування із останнім, використовуючи при цьому обліковий запис у мобільному месенджері «Telegram», який зареєстрований на номер українського оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 та встановлений на терміналі мобільного зв`язку марки «Samsung» з IMEI1: НОМЕР_2 та IMEI2: НОМЕР_3 , надав останньому інформацію про розташування підрозділу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_4 № 01/4/648 від 25.02.2023, розголошення вказаної інформації представникам держави-агресора може завдати шкоди обороноздатності та державній безпеці України.
		25.02.2023 ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, а 26.02.2023 останньому повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Таким чином, громадянин Литовської Республіки ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вільнюс Литовської Республіки, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні, особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.
		Водночас, підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу являється наявність ризиків, які передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний при обранні іншого запобіжного заходу може здійснити наступні дії: 
		переховуватиметься від органу досудового розслідування - враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 вже мав намір покинути територію України і тепер, будучи обізнаним про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, останній, перебуваючи на свободі, зможе вчинити дії, спрямовані на цілеспрямоване переховування із органу досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні ним злочинні діяння;
		вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: оскільки ОСОБА_5 , будучи особою, які сповідує ідею «руського миру» та підтримує проросійські наративи, добровільно погодився на співпрацю із представниками держави-агресора та виконував їх завдання, є достатні підстави вважати, що на даний час останній продовжить здійснювати дії, спрямовані на шкоду державні безпеці України, що, в свою чергу, може призвести до продовження вчинення останнім даного та/або інших кримінальних правопорушень.
		При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу:
		У кримінальному проваджені містяться вагомі докази, які в повній мірі підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.
		За віком та станом здоров`я підозрюваний ОСОБА_5 може знаходитись під вартою в установах тимчасового покарання - слідчому ізоляторі. 
		Беручи до уваги то факт, що ОСОБА_5 являється особою, яка підтримує проросійські наративи щодо збройної агресії рф проти України, є достатні підстави вважати про виправданий ризик продовження та/або повторення останнім своєї протиправної поведінки.
		Вказані ризики є вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.
		Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
		В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник не заперечили з приводу задоволення клопотання. 
		Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Судом встановлено, що в провадженні слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023180000000047 від 15.02.2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		25.02.2023 ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, а 26.02.2023 останньому повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного злочину.
		Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
		Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
		Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
		Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри. 
		Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
		Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він являється особою, яка підтримує проросійські наративи щодо збройної агресії рф проти України, уродженець м. Вільнюс Литовської Республіки, раніше не судимий, працездатний, непрацюючий, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, пенсіонер, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
		Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, а також, що підозрюваний ОСОБА_5 переховуватиметься від органу досудового розслідування - враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 вже мав намір покинути територію України і тепер, будучи обізнаним про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, останній, перебуваючи на свободі, зможе вчинити дії, спрямовані на цілеспрямоване переховування із органу досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні ним злочинні діяння; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: оскільки ОСОБА_5 , будучи особою, які сповідує ідею «руського миру» та підтримує проросійські наративи, добровільно погодився на співпрацю із представниками держави-агресора та виконував їх завдання, є достатні підстави вважати, що на даний час останній продовжить здійснювати дії, спрямовані на шкоду державні безпеці України, що, в свою чергу, може призвести до продовження вчинення останнім даного та/або інших кримінальних правопорушень.
		Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом. 
		При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
		У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
		Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов`язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		А тому, враховуючи,  що підозрюваний ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою. 
		Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 183 КПК України.
		Однак, відповідно до вимог абз. 3 п. 5 ч. 4 ст. 183 КК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, в тому числі, ст. 114-2 КК України.
		Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні підозрюваному ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого, в тому числі, ст. 114-2 КК України.
		Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 395 КПК України, суд
		 
		У х в а л и в:
		Клопотання слідчого задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільнюс Литовської Республіки, громадянина Литовської Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави, терміном на 60 днів, а саме до 18 год. 30 хв. 26 квітня 2023 року.
		Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 18 год. 30 хв. 25.02.2023 року.
		Встановити строк дії ухвали до 18 год. 30 хв. 26 квітня 2023 року.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...