Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/7478/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.03.2023. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 05.09.2023
Номер судового провадження: 2/554/1380/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 13.02.2023Справа № 554/7478/21 Провадження № 2/554/1380/2023
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		13 лютого 2023 року м. Полтава
		 
		Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
		головуючого судді - Гольник Л.В., 
		секретаря судового засідання - Матвієнко О.І.,
		за участю представника позивача - Косточки С.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання транзакції щодо переказу коштів незаконними, зобов`язання відновлення на рахунку грошових коштів, відшкодування моральної шкоди, -
		в с т а н о в и в :
		 
		До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк про визнання транзакції щодо переказу коштів незаконними, про повернення незаконно знятих коштів шляхом відновлення їх на рахунках, відшкодування моральної шкоди, в якій просить:
		- визнати транзакції щодо переказу/списання коштів з рахунків ОСОБА_1 НОМЕР_1 договір SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015 в розмірі 804,00 грн., з яких комісія 4,00 грн, а також з рахунку НОМЕР_2 договір SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 в розмірі 824 грн., з яких комісія 24 грн., в розмірі 618 грн., з яких комісія 18 грн, в розмірі 10200 грн., незаконними;
		- зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити на рахунку ОСОБА_1 на рахунку НОМЕР_2 договір SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 грошові кошти в розмірі 11642,00 грн. та на рахунку НОМЕР_1 договір SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015 грошові кошти в розмірі 804,00 грн.;
		- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 6000,00 грн;
		- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. та судовий збір.
		В обґрунтування позовних вимог вказала, що позивач є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та має відкриті рахунки.
		08.06.2021 року шляхом вчинення незаконних дій невідомими особами було зроблено дублікат сім-карти позивача ( НОМЕР_3 ) оператора мобільного зв`язку «Водафон». Вказаний номер телефон був фінансовим номером позивача.
		08.06.202021 з її карткового рахунку НОМЕР_1 договір SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015 було незаконно списано/перераховано грошові кошти в розмірі 804,00 грн., з яких комісія 4,00 грн, а також з рахунку НОМЕР_2 договір SAMDN0300000245776 від 06.05.2005 незаконно списано/перераховано грошові в розмірі 824 грн., з яких комісія 24 грн., в розмірі 618 грн., з яких комісія 18 грн, в розмірі 10200 грн.
		Відправниками платежу, здійсненого з рахунку позивача (договір SAMDN0300000245776) є ОСОБА_3 . 
		В зв`язку з тим, що позивач розрядження про списання коштів не давала, будь яких дій, що могли би призвести до списання грошових коштів не вчиняла, то вона звернулась за телефоном гарячої лінії «ПриватБанку» з вимогою заблокувати картки, відкриті на її ім`я, та повідомила про факт шахрайства.
		Позивач будь-яких платіжних доручень не складала та не скеровувала їх відповідачеві ні у паперовому вигляді, ні у електронному з використанням електронної системи «Приват24» або будь-якої іншої клієнтської системи банку.
		Позивач також звернулась з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до поліції, де вона визнана потерпілою.
		Крім того, позивач звернулася до відповідача з письмовою вимогою щодо повернення безпідставно списаних грошових коштів, призначення та проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого списання з її рахунків коштів. Проте, відповідачем не вирішено спір, який виник між ними.
		Оскільки мав місце факт несанкціонованого списання з її рахунку грошових коштів, а банк покладені обов`язки не виконав, чим порушив її право, тому вона вимушена звернутися до суду.
		Окрім матеріальної шкоди неправомірними діями відповідача їй було завдано і моральну шкоду, оскільки було порушено нормальний спосіб її життя, були списані з кредитного рахунку кошти, а тому вона була змушена вживати заходи, щоб не нараховувалися відсотки. Завдану моральну шкоду вона оцінює у 6 000 гривень.
		 
		15.09.2021 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави відкрито загальне позовне провадження у справі за даним позовом.
		22.12.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що позивач не надає жодних доказів на підтвердження позовних вимог. Банк не несе відповідальність за випуск/перевипуск/заміну/дублікату сім-карт клієнтів, та не несе відповідальність за діяльність підприємств сфери зв`язку та телекомунікацій. Також не підтверджено факту вчинення незаконно оспорюваних транзакцій не позивачем, а посилання ОСОБА_1 на наявність кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 185 КК України є безпідставним, оскільки даний факт за відсутності особи, яка визнана винною у вчиненні даного злочину, не має правового значення для вирішення даного спору. Вважають, що до моменту винесення вироку у кримінальному провадженні немає правових підстав стверджувати про вчинення стосовно позивача ОСОБА_1 злочину (а.с. 62-65).
		 
		Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22.03.2022 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
		 
		У судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надавав заяву про відкладення розгляду справи.
		Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача не вийшов на зв`язок з Октябрським районним судом м. Полтави в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, тому розглядає справу у відсутність не з`явившегося представника відповідача. 
		Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до такого висновку.
		Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Судом встановлено, що в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 має рахунок НОМЕР_1 за договором SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015 та рахунок НОМЕР_2 за договором SAMDN03000002457767 від 06.05.2005, що підтверджується відповідними виписками АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 51,52).
		У період 08.06.2021-09.06.2021 року невстановленими особами було здійснено несанкціоноване перерахування коштів ОСОБА_1 з рахунку НОМЕР_1 договір SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015 в розмірі 804,00 грн., з яких комісія 4,00 грн, а також з рахунку НОМЕР_2 договір SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 в розмірі 824 грн., з яких комісія 24 грн., в розмірі 618 грн., з яких комісія 18 грн, в розмірі 10200 грн.
		Відповідно до квитанції № 0.0.2154148774.1 від 09.06.2021 про перерахунок 800 грн. та квитанції № 0.0.2154148860.1 від 09.06.2021 про перерахунок 600 грн. відправником платежів є ОСОБА_3 , яка здійснила платіж з рахунку позивача за договором SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 (а.с. 10, 11).
		Згідно листа ПрАТ «ВФ Україна» від 15.06.2022 року за № GP-22-04554 на адвокатський запит повідомлено, що 08.06.2021 о 19.18 та 19.58 по абонентському номеру НОМЕР_3 здійснена віддалено заміна Сім-карти (а.с. 95).
		При цьому, номер телефону НОМЕР_3 на дату 08.06.2021 року використовувався позивачем як фінансовий номер, що не оспорюється відповідачем.
		17.06.2021 року позивач звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про повернення безпідставно списаних з її рахунків грошових коштів, призначення та проведення службового розслідування з метою з`ясування питання, яким чином без вчинення ОСОБА_1 дій, було списано грошові кошти з її рахунків сумі 12446 грн. та просила не нараховувати відсотки та штрафні санкції за кредитним договором SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 (а.с.14-15).
		Проте листом від 19.07.2021 № 20.1.0.0.0/7-210624/ 15936 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлено позивача, що її звернення знаходиться в роботі (а.с. 16).
		На підставі заяви позивача 11.06.2021 року Полтавське районне управління поліції ГУНП в Полтавській області за фактом крадіжки коштів ОСОБА_1 було порушено кримінальне провадження № 12021175420000562 за ч. 1 ст. 185 КК України, що підтверджується витягом з ЄДРДР (а.с.12). ОСОБА_1 у зазначеному кримінальному провадженні було визнана потерпілою.
		 
		Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Частиною 1 ст. 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
		Частиною 2 згаданої статті встановлено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		В судовому засіданні доведено, що позивач не вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів, та будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунків.
		Статтею 1073 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.
		Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) та постановах Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18).
		Позивачем надано належні та допустимі докази того, що з рахунків позивача були перераховані її кошти без її розпорядження, а отже здійснено платіжні операцій з рахунків позивача незаконно. 
		Оскільки з рахунків позивача списання коштів було вчинено відповідачем незаконно, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню, та слід зобов`язати відповідача повернути позивачу грошові кошти в розмірі 11642,00 грн. шляхом відновлення їх на рахунку НОМЕР_2 договір SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 та грошові кошти в розмірі 804,00 грн. на рахунку НОМЕР_1 договір SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015.
		Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.
		 
		Водночас, суд вважає, що позовна вимога про визнання транзакцій щодо переказу/списання коштів з рахунку ОСОБА_1 на інший рахунок незаконними є безпідставною і задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
		Визнання судом транзакцій щодо переказу з належного ОСОБА_1 рахунку  на інший рахунок грошових коштів незаконними не має своїм наслідком повернення безпідставно списаних коштів, тому ці позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
		Зважаючи на характер спірних відносин, належним і достатнім для відновлення порушеного права способом захисту інтересу ОСОБА_1 є саме зобов`язання банку повернути кошти на рахунок позивача.
		 
		Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		В даному випадку правовідносини сторін виникли із договору надання банківських послуг, яким не передбачено, що у разі порушення зобов`язання, сторона, яка винна у порушенні зобов`язання повинна відшкодувати іншій стороні моральну шкоду.
		Не передбачено відшкодування моральної шкоди і на підставі закону, тобто нормами ЦК України про зобов`язання.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди.
		 
		Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
		Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
		Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Як встановлено судом, 26.07.2021 року між позивачем та адвокатом Косточкою С.О., яка діє на підставі свідоцтва №3673 про право на зайняття адвокатською діяльністю від 06.10.2020 року, укладено договір № 26/07 про надання правничої допомоги.
		Відповідно до квитанції на оплату виконаних адвокатом робіт від 03.08.2021 року в зв`язку з розглядом справи за позовом було надано правничу допомогу та витрати пов`язані із розглядом справи складають 10 000 гривень (а.с. 24).
		Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Враховуючи те, що судом частково задоволено позовні вимоги, то судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь  позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень, судовий збір у розмірі 454,00 грн
		Керуючись ст. ст.10, 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання транзакції щодо переказу коштів незаконними, зобов`язання відновлення на рахунку грошових коштів, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
		Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 11642,00 грн. шляхом відновлення їх на рахунку НОМЕР_2 договір SAMDN03000002457767 від 06.05.2005 та грошові кошти в розмірі 804,00 грн. на рахунку НОМЕР_1 договір SAMDNWFC00022003787 від 19.11.2015.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1  судовий збір у розмірі 454,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., всього 5454 грн.
		Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі
		Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Повний текст рішення складено 23 лютого 2023 року.
		 
		Учасники справи:
		Позивач:  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                   Л.В.Гольник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...