Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 333/855/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2023. Зареєстровано: 14.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 01.03.2023
Номер судового провадження: 22-ц/807/522/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 01.03.2023 Справа № 333/855/20
		 
		 
		 
		 
		 
		Запорізький Апеляційний суд
		 
		 
		ЄУН 333/855/20 Пр. № 22-ц/807/522/23  Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й. Повний текст рішення складено 12.12.2022 року.  Суддя-доповідач Гончар М.С.    
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 березня 2023 року                            м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді (судді-доповідача)        Гончар М.С.
		суддів                        Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
		за участі секретаря                    Остащенко О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 листопада 2022 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (надалі  ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ»), треті особи: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Запорізькій області, про усунення перешкод власнику в розпорядженні рухомим майном шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У лютому 2020 року  ОСОБА_1  звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-4), в якому просив скасувати обтяження, зареєстроване 12 липня 2006 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстровим номером 3449800 на підставі договору застави транспортного засобу 1101 від 10.07.2006 року, обтяжувачем (відповідно до змін)  ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» щодо автомобіля CHEVROLET модель AVEO, 2006 року випуску, синього кольору, номер кузова НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
		В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 08.10.2019 року він на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №2345/2019/1709146 придбав у громадянина  ОСОБА_3  автомобіль CHEVROLET модель AVEO, 2006 року випуску, синього гру, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_3 , зареєстрований продавцем 26.04.2016 року підрозділом МВС ЦЕНТР 1441. Вказаний договір було зареєстровано Територіальним сервісним центром МВС 2345 І МВС в Запорізькій області.
		Відповідно до п.1.2. Вказаного договору вказано, що Продавець гарантує, що майно, яке предметом продажу за даним Договором належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді. Вказане було перевірено адміністратором сервісного центру МВС №2345 Богомол Ю.Р.
		Маючи намір встановити та зареєструвати газобалонне обладнання на автомобіль, він звернувся до Регіонального сервісного центру МВС у Запорізькій області, де йому повідомили, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна автомобіль CHEVROLET модель AVEO, 2006 року випуску, синього кольору, номер НОМЕР_1 , зареєстроване приватне обтяження, автомобіль є заставним майном та є заборона на його відчуження. Дане обтяження було зареєстровано Кримською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України Автономна республіка Крим на підставі договору застави транспортного засобу 1101 від 10.07.2006 року. Обтяжувачем було Сімферопольське відділення №1 ВАТ "Родовід Банк", яке на теперішній час ліквідоване, а боржником є  ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 . На теперішній час відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 62541531 від 17.10.2019 року, після внесених змін, обтяжувачем є ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», код 38750239,04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, будинок 8.
		Після встановлення вказаного факту, він звернувся до Національної поліції щодо неправомірних дій адміністратора сервісного центру МВС №2345, але відповідно до відповіді, в діях адміністратора відсутні ознаки адміністративного чи кримінального правопорушення, та йому було рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.
		Позивач зазначає, що оскільки на час придбання автомобіля будь-яке обтяження було відсутнє у відповідному реєстрі, то обтяження, яке в подальшому було внесено до Державного реєстру обтяжень на підставі Договору застави № 1101 від 10.07.2006 року, не є чинним для нього.
		Оскільки наявність обтяження порушує право власності позивача, більш того спірний автомобіль вже декілька разів відчужувався, тому він вважає за необхідне звернутись до суду з позовом про визнання обтяження припиненим та скасування державної реєстрації.
		В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Наумову І.Й (т.с. 1 а.с. 11).
		Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2020 року (т.с. 1 а.с. 14) дану справу передано для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва. 
		Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 травня 2020 року (головуючий суддя (суддя-доповідач) Крилова О.В., судді Кухар С.В., Поляков О.З., т.с. 1 а.с. 62-64) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2020 року у цій справі задоволено, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2020 року у цій справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено суддю суду першої інстанції Наумову І.Й (т.с. 1 а.с. 67).
		Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 71) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
		Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 листопада 2022 року (т.с. 2 а.с. 111-115) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій справі відмовлено. 
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, з урахуванням уточнень (т.с. 2 а.с. 120-132, 142-145) просив апеляційну скаргузадовольнити уповному обсязі, рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. 
		В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 2 а.с. 133).
		Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 25 січня 2023 року (т.с. 2 а.с. 146), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 147). 
		Учасники цієї справи не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. 
		Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
		У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 157-165) всі учасники цієї справи не з`явились, окрім позивача ОСОБА_1 та представникаостаннього адвоката МельніковаВ.Є., про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. 
		За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
		Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
		При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутністю позивача ОСОБА_1 та представника останнього  адвоката Мельнікова В.Є. (т.с. 1 а.с. 17-18). 
		Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
		Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1  у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. 
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. 
		Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі, керувався ст. ст. 2, 4, 10-13, 17-19, 76-81, 258-259, 263-268 ЦПК України та виходив із необґрунтованості позовних вимог позивача у цій справі.
		Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції - таким, що ухвалено з додержанням вимог закону, є обґрунтованим та законним.
		Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України  питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. 
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає.
		Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що з інформації, наданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Запорізькій області, на виконання ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 р., вбачається, що 03.07.2006 року автомобіль CHEVROLET AVEO, 2006 р.вип., кузов НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 VIN № НОМЕР_6 був зареєстрований ВРЕВ ДАІ м. Сімферополь за гр.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрована: АДРЕСА_2 ) на підставі акту приймання-здачі МВЧ № 529774 від 28.06.2006 p., та видано д.н.з НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 05.07.2006 в особливих відмітках зазначено: КРЕДИТ «РОДОВИДБАНК» (т.с. 1 а.с. 180-181).
		З кредитного договору№36/АА-045.06.2 від 10.07.2006 р. (Т.2 а.с. 61-63) вбачається, що між  ОСОБА_4  та ВАТ «Родовід-Банк», був укладений цей договір, за яким відповідно до п.1.1 кредитного договору ПАТ «Родовід-Банк» відкрив позичальнику  ОСОБА_4  відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 12 190,00 доларів США терміном по 10.07.2011 року включно, на умовах повернення кредитних коштів у визначений договором строк та сплати процентів, в розмірі 13 % річних, за користування кредитними коштами. За умовами договору, дані кредитні кошти надавалися виключно на купівлі автомобіля. В забезпечення виконання вищевказаних кредитних зобов`язань, між позичальником  ОСОБА_4  та ВАТ «Родовід-Банк», укладено договір заставитранспортного засобувід 10.07.2006року, згідно якого заставодавець передає в заставу заставодержателю належній їй на праві власності майно: автомобіль марки CHEVROLET, модель AVEO SF69Y, випуску 2006 року, шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , об`єм двигуна 14499 куб.см.В, тип ТЗ  легковий сєдан, колір синій, реєстраційний номер НОМЕР_7 , зареєстрований у Сімферопольському міському МРЕВ (т.с. 2 а.с. 66-68). Також з метою забезпечення виконання даного кредитного договору, 10.07.2006 року між ОСОБА_5 та цим банком було укладено договір поруки №36/АА-045.06.2 (т.с. 2 а.с.64-65), за яким поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов`язань  ОСОБА_4 за даним кредитним договором.
		12.07.2016 р.на підставі вищевказаного договору застави від 10.07.2006 р.в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване за №3449800 обтяження у вигляді застави рухомого майна вищевказаного транспортного засобуCHEVROLE AVEO, кузов № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , із забороною його відчужувати. Боржник:  ОСОБА_4 , Стягувач: Родовід Банк Сімферопольське відділення №1 ВАТ. З 12.07.2016 р. і по теперішній час відомості про припинення дії даного обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не припинялося, реєструвалися лише зміни щодо: продовження строку дії в червні 2016 р., відомостей щодо ІПН боржника  ОСОБА_4  в липні 2016 р., заміни обтяжувача з ВАТ «Родовід Банк» Сімферопольське відділення №1 на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» 07.06.2019 р. та продовження строку дії обтяження. Відомості про продовження строку дії даного обтяження своєчасно реєструвалися, відповідно до останніх змін даний строк продовжений до 07.06.2024 р. Дані обставини підтверджуються витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.06.2016 р. (т.с. 2 а.с. 69), від 21.09.2021 р. (т.с. 1 а.с. 227-228), від 17.10.2022 р. (т.с. 1 а.с. 6), від 16.12.2021 р. (т.с. 2 а.с. 42-43).
		29 травня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ «Родовід Банк» укладений договір №16 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов договору та додатку №1 до нього відбулося відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №36/АА-045.06.2 укладеним між  ОСОБА_4 та ПАТ «Родовід Банк», також відбулась заміна заставодержателя за договором застави транспортного засобу (CHEVROLET, модель AVEO SF69Y, випуску 2006 року, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4 ) (т.с.1 а.с.82-86).
		Відповідно до реєстраційних карток даного транспортного засобу (т.с. 2 а.с. 37-41) та інформації, наданоїРегіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Запорізькій області (т.с.1 а.с. 180-181) вбачається, що:
		-13.08.2013року ВРЕВ ДАІ м. Сімферополь вищевказаний транспортнийзасіб булознято зобліку дляреалізації, в особливих відмітках зазначено - ЗА ПОСТАНОВОЮ ЦЕНТРАЛЬНОГО ВДВС, та видано номерні знаки для разових поїздок 01АТ2931;
		-27.08.2013року ВРЕВ ДАІ м. Сімферополь вказаний транспортний засіб було перереєстровано за гр.  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_9 , (зареєстрований ОСОБА_7 ), на підставі довідки-рахунку НОМЕР_10 від 23.08.2013 р. видана ФОП ОСОБА_8 , та видано д.н.з. НОМЕР_7 з реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 27.08.2013 р.;
		- 26.04.2016року ТСЦ МВС № 1441 даний транспорті перереєстровано на гр.  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_12 , (зареєстрована АДРЕСА_3 ), на під купівлі-продажу транспортного засобу № 1995/01/32 від 22.04.20016 р., укладеного в ТСЦ МВС № 2343, видано д.н.з . свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 від 26.04.2016 р.;
		-08.10.2019року ТСЦ МВС № 2345 вказаний автомобіль перереєстровано на гр.  ОСОБА_1 , на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, видано д.н.з. НОМЕР_14 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_15 від 08.10.2019 (Т. 1 а.с. 7);
		- 17.10.2019 року ТСЦ МВС № 2341 на даний автомобіль гр. ОСОБА_1 було видане нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 від 17.10.2019, у зв`язку із переобладнанням транспортного засобу - встановлення ГБО.
		З матеріалів справи щодо реєстрації права власності на вищевказаний транспортний засіб за позивачем, наданих Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Запорізькій області (т.с. 2 а.с. 9-16, т.с.1 а.с. 162-164) вбачається, що 08.10.2019 р. для оформлення процедури купівлі-продажу даного транспортного засобу до Територіального сервісного центру МВС 2345 РСЦ МВС в Запорізькій області звернулись позивач по справі та  ОСОБА_2  в особіпредставника задовіреністю ОСОБА_3 . Для оформлення договору купівлі-продажу цього автомобіля 08.10.2019 р. було проведене криміналістичне експертне дослідження цього транспортного засобу, за результатами якого складений висновок експерта, відповідно до якого«…номер кузова НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_17 , ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_6 наданого на дослідження транспортного засобу CHEVROLET AVEO номерний знак НОМЕР_18 , не змінювалися. Бланк наданого на дослідження документа "Свідоцтво про реєстрацію ТЗ" серія НОМЕР_13 відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу...». Також працівником зазначеного вище регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області Богомол Ю.Р. 08.10.2019 р. були перевірено щодо наявності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей відносно даного автомобіля за параметрами пошуку: «номер державної реєстрації майна  НОМЕР_3 , серійний номер майна -Y6DSF69YE6B013721», «за суб`єктом - фізична особа, ОСОБА_2 ». Відомості за цими параметрами у вищевказаному реєстрі обтяжень були відсутні. Пошук за параметрами «…серійний номер майна - KL1SF69YE6B013721 та номер державної реєстрації майна - АК 5363 АК (первісна) (за якими було зареєстроване обтяження у вигляді застави), 08.10.2020 р. адміністратором ОСОБА_9 не проводився. Також проведена перевірка щодо наявності відомостей в Єдиному реєстрі боржників за параметрами пошуку « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_2 ». На підставі проведеної вищевказаної перевірки та експертного дослідження, в присутності адміністратора зазначеного вище регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області Богомол Ю.Р., між ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_3 , як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу № 2345/2019/1709146 транспортного засобу CHEVROLE AVEO, 2006 р. вип., кузов № НОМЕР_4 , синього кольору, номерний знак- НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 від 26.04.2016 р.
		З листування між позивачем та Регіональним сервісним центром РСЦ МВС у Запорізькій області (т.с.1 а.с. 8-9, 35), матеріалів дисциплінарного провадження (т.с.2 а.с. 17-34) вбачається, що на підставі заяви позивача Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Запорізькій області в листопаді 2019 р. ініційоване дисциплінарне провадження відносно адміністратора ТСЦ №2345 Регіональним сервісним центром РСЦ МВС у Запорізькій області Богомол Ю.Р. та начальника цього ТСЦ ОСОБА_10 щодо можливого неналежного виконання своїх посадових обов`язків під час оформлення договору купівлі-продажу вищевказаного транспортного засобу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . За результатами дисциплінарного провадження, складений висновок, відповідно до якого з`ясовано, «…Ідентифікація предмету обтяження по вищевказаному транспортному засобу можливе лише при введенні у поле «Номер державної реєстрації: НОМЕР_7 та/або у поле «Серійний номер майна - KL1SF69YE6B013721 та/або у полі «Ідентифікаційний номер/КодЄДРПОУ боржника»-2677904206та/абополе «П.І.Б.»-   ОСОБА_4 . Аналіз зібраних матеріалів вказує на те, що ОСОБА_9 під час перереєстрації 08.10.2019 р. автомобіля CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_3 здійснила перевірки за ДРОРМ відповідно до вимог п. 15 Порядку реєстрації. Вказані перевірки були здійсненні за певними атрибутами, а саме за реєстраційними номером та серійним номером, наданим об`єкту під час його випуску на заводі, тобто за VIN-кодом ( НОМЕР_6 ), номером державної реєстрації ( НОМЕР_3 ) та за данимипродавця/власникарухомого майна ( ОСОБА_2 ), ІПН ( НОМЕР_12 ), яка в Реєстрі не є боржником. За результатами перевірки, дане дисциплінарне провадження зарите, в зв`язку з відсутністю в діях вищевказаних державних службовці дисциплінарного проступку.
		Відповідно до ч. 4 ст. статті 263 ЦПК Українипри виборіі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		В постановах Верховного Суду від 21.09.2022 р. по справі №761/2631/21, від 24.07.2020 р. містяться наступні висновки щодо застосування відповідних норм до правовідносин, аналогічних, що виникли цій цивільній справі.
		Згідно зіст. 1 Закону України «Про заставу»таст. 572 ЦК Українизастава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Ч.4ст. 577 ЦК Українипередбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
		Відповідно доч.2ст. 586 ЦК Українизаставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно зіст. 27 Закону України «Про заставу»застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
		Зазначені норми застосовуються з урахуванням положеньЗакону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
		Відповідно до ч. 3 ст. статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.
		Ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зіст. 388 ЦК Україниза умовивідсутності вДержавному реєстріобтяжень рухомогомайна відомостейпро обтяженняцього рухомогомайна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
		Згідно зіст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.
		За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.
		Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19), від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).
		Згідно зіст. 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
		Ч. 4 ст. статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зіст. 24 цього Законуреєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.
		Відповідно доч.ч.1,2ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.
		Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігаєсвою силудля новоговласника майназа умовинаявності уДержавному реєстріобтяжень рухомогомайна відповіднихвідомостей прообтяження,які внесенідо такогореєстру передвідчуженням предметазастави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
		Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19), від 09 червня 2021 року у справі № 643/1735/19 (провадження № 61-1526св20), від 24 червня 2021 року у справі № 757/4536/18 (провадження № 61-3913св21), від 27 липня 2022 року справі № 601/1772/20 (провадження № 61-18832св21).
		З досліджених вищевказаних судом першої інстанції доказів, встановлено, що начас відчуження ОСОБА_2 08.10.2019 р. ОСОБА_1 вищевказаного автомобіля, обтяження у вигляді застави даного спірного транспортного засобу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, дія даного обтяження не припинялась з часу його реєстрації, тобто з 12.07.2006 р. і по теперішній час (витяг, копія т.с. 1 а.с. 6). Згоду на відчудження заставного майна  вищевказаного транспортного засобу 08.10.2019 р. обтяжувач  відповідач по справі не надавав. Відомості, що кредитні зобов`язання, які забезпечувались заставою цього транспортного засобу, станом на день відчудження спірного автомобіля, були виконані, в матеріалах справи відсутні.
		З огляду на вищевказане, суд першої інстанції правильно встановив, що спірна застава зберігаєсвою силудля новоговласника майна позивачапо справі ОСОБА_1 . Підстав, передбачених вищевказаними правовими нормами, для того, щоб вважати позивача добросовісним набувачем, немає.
		Суд першої інстанції також правильно вважав посилання представника позивача, що 13.08.2013 р. вищевказаний транспортний засіб був знятий державним виконавцем для реалізації з метою забезпечення виконання кредитного зобов`язання, в межах якого виникло обтяження, є припущенням, і належними доказами не підтверджено.
		Крім того, суд першої інстанції правильно встановив, що посилання позивача та його представника, що на момент придбання позивачем спірного майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була відсутня реєстрація обтяження цього майна, у вигляді застави, спростовуються вищезазначеними дослідженими матеріалами цієї справи.
		Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.
		Доводи апеляційної скарги позивача  ОСОБА_1  є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою, є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.
		Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
		За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
		Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
		Підстави для звільнення від доказування позивача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
		Позивач ОСОБА_1 та його представник не надали суду першої інстанції будь-яких належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі.
		Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України також сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .
		Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
		В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Проте, докази передбачені ст. ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні, та зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані.
		Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення.
		В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
		Проте, апеляційним судом встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
		При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
		Встановлено, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України. 
		За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.
		Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
		Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 листопада 2022 року у цій справі залишити без змін.
		Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
		Повний текст постанови апеляційним судом складений 13.03.2023 року, оскільки у період з 06.03.2023 року по 10.03.2023 року включно суддя-доповідач перебувала у відпустці, а з 04.03.2023 року по 05.03.2023 року та з 11.03.2023 року по 12.03.2023 року включно мали місце вихідні дні.
		 
		Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...