Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/3644/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 14.03.2023. Зареєстровано: 15.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.03.2023.

Номер судового провадження: 2-а/337/4/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		14.03.2023 
		Справа № 337/3644/22 
		Провадження № 2-а/337/4/2023 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 березня 2023 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя 
		 
		в складі: головуючого судді Кучерук І.Г.
		з участю секретаря Нетяга М.І.
		розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому вказав, що 22.10.2022 року він отримав постанову від 20.10.2022 року №92/173 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .
		За змістом постанови, він нібито 27.09.2022 року особисто під розпис отримав повістку про необхідність прибуття 28.09.2022 року о 08:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не прибув.
		Обставини не відповідають дійсності, так, як 27.09.2022 року він спілкувався із людиною одягненою у військову форму, який представився, як працівник «військомату» та усно запропонував з`явитись для проходження медичного огляду стану здоров`я. Він повідомив цю особу, що має хворі коліна та важко пересуватись, на що чоловік зазначив аби зібрав усю необхідну медичну документацію та вже із нею з`явився на медичний огляд. Збір медичних документів та проходження необхідних оглядів зайняв певний час. Але 22.10.2022 року дізнався про те, що нібито порушив закон і має тепер нести відповідальність за це. Вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Жодних повісток під особистий розпис із викликом на 28.09.2022 року він не отримував. Його взагалі не повідомляли про розгляд моєї справи, ані про дату та час, ані про місце, був позбавлений можливості надати свої пояснення та ознайомитись із доказами, які лягли в основу оскаржуваної постанови.
		У зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 20.10.2022 року №92/173 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		Ухвалою суду від 21.11.2022 року, відкрито провадження та справа призначена до розгляду.
		29.12.2022 року, надійшов відзив на позов, в якому, окрім іншого, зазначено, що 27.09.2022 року капітаном ОСОБА_3 та старшим солдатом ОСОБА_4 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою прибути о 8 год. 00 хв. 28.09.2022 за адресою АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_1 27.09.2022, особисто під підпис отримав повістку про необхідність прибуття 28.09.2022 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить проставлений підпис у розписці про отримання повістки № БН від 27.09.2022.
		Позивач у зазначений строк до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився на підставі чого було складено протокол від 20.10.2022 № 92/173 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП у присутності свідків старшого солдата ОСОБА_5 та сержанта ОСОБА_6 , у якому призначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 20.10.2022 о 10 год. 00 хв., також було зроблено запис про відмову особи від підписання протоколу та надання пояснень.
		Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова № 92/173 від 20.10.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Під час розгляду справи було вивчено, ретельно досліджено матеріали адміністративної справи та з`ясовано всі обставини, що мають значення по справі. 
		Копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності було направлено у триденний строк рекомендованим листом, та отримано 22.10.2022.
		Просить суд відмовити у позові в повному обсязі.
		18.01.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він вимоги підтримав в повному обсязі та, окрім іншого, вказав, що в оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, якими підтверджується його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210 КУпАП, зокрема, на протокол від 20.10.2022 року №92/173. При цьому надано протокол від 14.10.2022 року, який не отримував, і протокол складався за його відсутності, вказівка про відмову від підпису є відвертою брехнею. Відсутня інформація про те, що його було повідомлено про час та місце складання протоколу. 
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явилася. 
		Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.
		Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
		Судом встановлено, що 20.10.2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №92/173 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 
		У постанові вказано, що а те, що 27.09.2022 року ОСОБА_1 особисто під підпис отримав повістку про необхідність прибуття 28.09.2022 року о 08-00 годин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у час, зазначений у повістці не прибув, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» під час дії особливого періоду.
		Копія постанови була надіслана ОСОБА_1 рекомендованим листом 20.10.2022 року, та отримана ним 22.10.2022 року.
		Відповідно до ч.2ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
		Відповідно до ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
		Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 , 28.10.2022 року направив поштою до суду адміністративний позов, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущений.
		Також судом встановлено, що 14.10.2022 року, офіцером відділення запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_7 складено протокол №92/173 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 27.09.2022 року о 09-00 годин особисто під підпис отримав повістку про необхідність прибуття 28.09.2022 року о 08-00 годин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак у час, зазначений у повістці не прибув, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Свідками правопорушення у протоколі зазначені старший содлат ОСОБА_8 , та сержант ОСОБА_6 .
		Протокол про адміністративне правопорушення №92/173 від 14.10.2022 року, ОСОБА_1 не підписаний.
		Протокол містить підпис посадової особи, яка склала протокол, під інформацією про відмову особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення від проставляння підпису про обізнаність із положеннями Конституції України, КУпАП та дати і часу розгляду справи, а також підписи посадової особи, яка склала протокол, та двох свідків під інформацією про відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від подання пояснення і зауважень щодо змісту цього протоколу, відмову від підписання протоколу та надання пояснень.
		У протоколі №92/173 від 14.10.2022 року зазначено, що до нього додається копія паспорту, копія РНОКПП, розписка про отримання повістки.
		Відповідно до копії розписки про отримання повістки, повістку на ім`я ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08-00 годин 28.09.2022 року було одержано 27.09.2022 року під особистий підпис громадянина.
		Суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормамиКУпАП.
		Так,стаття 7 КУпАПпередбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
		Відповідно до положеньстатті 235 КУпАПтериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документівчи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування тасоціальної підтримки.
		Згідно зістаттею 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розглядгромадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповіднодостатті 252 КУпАПорган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Згідно зістаттею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно достатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Приписамистатті 72 КАС Українивстановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до частини першої та другої статі77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, а повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
		Згідно зістаттею 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		На обов`язковості застосування судами вказаної правової позиції неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, адміністративне провадження № К/9901/2047/18, колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелікрегламентованийстаттею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача відповідно до частини другої статті 71 КАС України (в редакції до 15.12.2017 року), покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень. Помилковим євисновок про зобов`язання, виключно, скаржника надати докази відсутності порушення ним відповідних норм чи правил, переклавши, тим самим, обов`язок доказування, регламентований статтею 71 КАС України, з відповідача на позивача.
		Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами фактів порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про що зазначено в оскаржуваній постанові.
		При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
		Відповідно до ч.2 ст.210 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, щотягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		При цьому, відповідно до ч.1 ст.210 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
		В даному випадку суд враховує, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення, який складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.
		Відповідно до статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		За приписами ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належитьдо його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхіднідодаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Згіднозіст.279КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз`яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов`язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
		Суд враховує, що особа, стосовно якої проводиться розгляд адміністративної справи, має право на належний розгляд своєї справи відповідно до вимог чинного законодавства й пов`язані із цим розглядом процесуальні права, зокрема право знати про дату, час і місце розгляду справи, знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись юридичною допомогою адвоката, тощо. Чого не було враховано під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 , оскільки належних і допустимих доказів на підтвердження його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, про його обізнаність із правами під час розгляду адміністративної справи, за складеним відносно нього матеріалами справи про адміністративне правопорушеннявідповідач не надав.
		Крім того, всупереч вимогстатті 77 КАС Українивідповідач не спростував доводів позивача про незаконність постанови, винесеної за його відсутності, у зв`язку із неповідомленням про дату, час та місце розгляду справи, без роз`яснення йому прав, передбаченихстаттею 268 КУпАПтастаттею 63 Конституції України, та надання можливості надати пояснення по суті справи.
		Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
		Проаналізувавши матеріали справи, суд констатує, що відповідач не довів будь-якими доказами дотримання з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, гарантування обумовленихстаттею 268 КУпАПправ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, і так само жодним чином не спростував тверджень позивача про розгляд справи без його участі та без належного повідомлення про розгляд справи.
		З урахуванням наведеного суд констатує, що оспорювана постанова прийнята з порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та, відповідно, є протиправною.
		При цьому, суд враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
		Водночас такі порушення можуть бути усунуті під час нового розгляду справи компетентним органом (посадовою особою).
		За змістом частини другоїстатті 9 КАС Українисуд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
		Зважаючи на викладене, суд не надає детальної оцінки аргументам позивача по суті адміністративного правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності згідно з оспорюваною постановою.
		Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити частково, скасувати оскаржувану постанову і надіслати справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Керуючись ст. 7, 9, 19, 90, 139, 205, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково. 
		Вийти за межі заявлених позовних вимог.
		Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_9 від 20.10.2022 року №92/173, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
		У задоволенні іншої частини позову відмовити.
		Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП, надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_1 , на новий розгляд.
		Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...