Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 173/1789/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2023.
Дата набрання законної сили: 13.03.2023
Номер судового провадження: 61-15535ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 березня 2023 року                  
		м. Київ
		 
		справа № 173/1789/20
		провадження № 61-15535св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 , Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області, 
		третя особа - Державний нотаріус Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Новікова Лариса Володимирівна,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 рокуу складі колегії суддів: 
		Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до 
		ОСОБА_2 , Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
		Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_4 . Позивач та її брат ОСОБА_2 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 . Після смерті матері вони домовились поділити спадкове майно порівну. 
		ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері, однак протягом всього часу між ним та позивачкою виникають спори з приводу розподілу земельної ділянки, розташованої на території Пушкарівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка в тому числі входила до складу спадщини.
		В 2020 році ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса за консультацією про можливість прийняття спадщини, проте нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин пропуску нею строку на прийняття спадщини.
		Просила суд визначити їй додатковий строк, достатній для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 .
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_4 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду. Вирішено питання судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки з 21 грудня 2014 року вона перебувала в пологовому будинку, де 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину. Дитина народилась з пороком розвитку - гідронефроз правої нирки. З 01 лютого 2015 року по 10 лютого 2015 року вона з дитиною перебувала в стаціонарному відділенні в Обласній дитячій лікарні 
		м. Дніпро. З 16 березня по 27 березня 2015 року її дитині проведено операцію на нирці. 19 травня 2015 року після звернення до лікаря-уролога Обласної дитячої лікарні м. Дніпро дитині призначено лікування. З 09 червня 2015 по 15 червня 2015 року вона з дитиною перебувала на стаціонарному лікуванні в Обласній дитячій лікарні м. Дніпро. Зазначені обставини підтверджуються обмінною карткою пологового будинку, виписками з медичних карток стаціонарного хворого.
		При оцінці наданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позивач пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки на час смерті матері позивачка народила дитину. Сам факт народження дитини і необхідність догляду за новонародженою дитиною вимагав постійного присутності матері з дитиною. На час закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини дитина позивачки досягла лише 6-ти місяців, тобто була у такому віці, коли позивачка ще не могла залишити дитину одну. Доводи представника відповідача про те, що дитина могла бути залишена з чоловіком чи батьком позивачки, суд вважає безпідставними, оскільки за доводами позивачки її чоловік працював і з цих причин не міг залишитись з дитиною. Дані доводи позивача не спростовуються будь-якими доказами, тому суд вважає ці обставини встановленим. Батько заявниці, свідок ОСОБА_5 пояснив, що дитина була малою і він не міг здійснювати догляд за нею.
		Таким чином, народження дитини, необхідність догляду за новонародженою дитиною, наявність хвороби та перебування на лікуванні відносяться і завжди відносились до поважних причин. Відповідно суд приходить до висновку, що у позивача існували поважні причини протягом шестимісячного строку, встановленого для звернення до нотаріуса для прийняття спадщини. Крім того, дитина сторін народилась з пороками розвитку та мала тяжке захворювання, яке вимагало лікування та проведення операції, що також відноситься до поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. З наданих медичних виписок судом встановлено, що позивач з дитиною перебувала на стаціонарному лікуванні також і в період з 09 червня 2015 року по 15 червня 2015 року, тобто майже до закінчення строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Дана обставина в поєднанні з тим, що дитина на час закінчення строку про прийняття спадщини ще була у такому віці, коли не могла бути залишена матір`ю одна чи на когось із членів сім`ї також відносяться до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.
		Доводи представника відповідача, що позивач проживає неподалік від нотаріальної конторі не можуть бути враховані судом, як такі, що спростовують поважність причин неподання заяви про прийняття спадщини. Вчинення цих дій пов`язувалось з рядом інших обставин, а саме: відсутності у Верхньодніпровського районі власного державного нотаріуса і нотаріус, який здійснював на той час обслуговування району, вчиняє відповідні дії 
		в м. Верхньодніпровськ лише один день на тиждень. Дана обставина є загальновідомою для даного регіону, пов`язуються із наявністю черг до державного нотаріуса, відповідно наявність у позивача новонародженої дитини створювала об`єктивні перешкоди для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
		З дослідженої в судовому засіданні спадкової справи № 363/2015, відкритої після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , встановлено, що із заявою про прийняття спадщини 01 вересня 2015 року звернувся відповідач 
		ОСОБА_2 , який повідомив, що крім нього інших спадкоємців за законом немає. Тобто фактично приховав факт, що в нього є сестра, яка також є спадкоємцем першої черги. Оскільки при повідомленні указаної обставини у нотаріуса була б інформація про наявність іншого спадкоємця, у якого було б з`ясовано про його волю щодо прийняття спадщини чи відмови від неї при оформленні спадкових прав відповідача.
		Посилання відповідача і його представника на те, що спадкове майно в дійсності було розподілене порівно між сторонами, оскільки позивач отримала квартиру та земельну ділянку під забудову є безпідставними, оскільки це майно не входило до спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами спадкової справи. 
		Таким чином, судом встановлено, що у позивача існували поважні причини, які були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подання заяви про прийняття спадщини.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа - Державний нотаріус Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Новікова Л. В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з урахуванням частини другої статті 1220 ЦК України, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився 25 червня 2015 року. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У постанові Верховного Суду по справі № 565/1145/17 від 26 червня 2019 року визначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. 
		Позовні вимоги підтверджуються обмінною карткою пологового будинку та виписками з медичних карток стаціонарного хворого. Однак указана обставина не свідчить про категоричну неможливість позивача звернутися до нотаріуса, оскільки вона не безвідривно знаходилася з дитиною на стаціонарному лікуванні і, окрім цього, не була позбавлена можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини скориставшись послугами поштового зв`язку. Водночас позивач звернулася до державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Новікової Л. В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину лише 05 жовтня 2020 року, тобто через 5 років після смерті матері ОСОБА_4 .
		Достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач не надала та не довела наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
		Аргументи учасників справи
		У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі і вирішити питання судових витрат.
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що тривала хвороба спадкоємців, а саме народження хворої дитини у позивачки незадовго до смерті спадкодавця, її постійне лікування, в тому числі в умовах стаціонару та реабілітаційний час в період строку для подання заяви на прийняті спадщини слід вважати поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення строку, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Відповідно із наведеними позивачем поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, судом першої інстанції було також враховано і емоційний стан позивача, яка сама по собі має наслідком необхідності у значно більшому реабілітаційному періоді, викликаного смертю рідної людини та хвороби дитини. Такої думки дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 
		13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17.
		Суд другої інстанції відхилив доводи позивача стосовно того, що відповідачем при поданні заяви про прийняття спадщини 01 вересня 2015 року було повідомлено нотаріусу, що крім нього інших спадкоємців за законом немає. ОСОБА_1 відмови про прийняття спадщини не надавала. Таким чином, відповідач навмисно приховав інформацію про ще одного спадкоємця при зверненні до нотаріуса, знаючи про важкий психологічний стан своєї рідної сестри та важкий стан здоров`я її дочки.
		При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Таким чином, розуміючи можливу відмову при поданні заяви про відкриття спадщини, надсилаючи документи поштою, позивач не витрачала часу на зазначені дії.
		Посилання відповідача на те, що спадкове майно в дійсності було розподілене порівно між сторонами, є безпідставними та не доведеними. Відповідач посилається на те, що він реалізував автомобіль та виручені гроші передав позивачці, однак у матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання позивачем коштів та ніяких доказів на підтвердження вказаної інформації надано до суду не було.
		Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		В ухвалі Верховного Суду від 02 квітня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17, від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19).  
		Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
		Фактичні обставини справи
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_4 .
		Згідно спадкової справи № 363/2015, відкритої після померлої ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини 01 вересня 2015 року звернувся ОСОБА_2 , який повідомив, що крім нього інших спадкоємців за законом немає.
		05 жовтня 2020 року позивач звернулася до державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Новікової Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
		Постановою державного нотаріуса Першої Кам`янської державної нотаріальної контори Новікової Л. В. від 05 жовтня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини. 
		ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки з 21 грудня 2014 року перебувала в пологовому будинку, де ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину. Дитина народилась з пороком розвитку - гідронефроз правої нирки. 
		З 01 лютого 2015 року по 10 лютого 2015 року вона з дитиною перебувала в стаціонарному відділенні в Обласній дитячій лікарні м. Дніпро. З 16 березня по 27 березня 2015 року її дитині проведено операцію на нирці. 19 травня 2015 року після звернення до лікаря-уролога Обласної дитячої лікарні м. Дніпро дитині призначено лікування. З 09 червня 2015 по 15 червня 2015 року вона з дитиною перебувала на стаціонарному лікуванні в Обласній дитячій лікарні м. Дніпро. Зазначені обставини підтверджуються обмінною карткою пологового будинку, виписками з медичних карток стаціонарного хворого.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
		За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України). 
		Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що:
		«поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 
		2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
		Судами встановлено, що шестимісячний строк для прийняття спадщини після померлого НОМЕР_1 сплинув 25 лютого 2017 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 30 березня 2017 року. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнавши народження ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини незадовго до смерті спадкодавця ОСОБА_5 , її лікування в умовах стаціонару в період строку для подання заяви про прийняття спадщини, поважними причинами, та такими, що створюють істотні труднощі для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
		Колегія суддів, враховуючи перенесені позивачем пологи 28 квітня 
		2016 року, погіршення стану її здоров`я в післяпологовий період, перебування на стаціонарному лікуванні в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова з 30 січня до 14 лютого 2017 року та незначний період пропуску строку для подання нотаріусу заяви на прийняття спадщини, вважає зазначені причини поважними, та такими, що пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що:
		«правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі 
		№ 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).
		Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. 
		… апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що приватний нотаріус Панчишина С. С. мала змогу за допомогою Єдиного демографічного реєстру встановити місце проживання спадкоємця за заповітом (позивачки), але не зробила цього, то опублікування нею знеособленого повідомлення про відкриття спадщини після смерті  НОМЕР_2  не є належним виконанням вимог статті 63 Закону України «Про нотаріат», яке не гарантувало повідомлення відомого нотаріусу спадкоємця про відкриття спадщини та не сприяло у здійсненні особистого розпорядження спадкодавця. З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач довела наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом».
		У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		У справі, що переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги матері ОСОБА_4 , була обізнана про відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріуса із заявою про її прийняття не зверталась, а звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину через 5 років після смерті матері.
		За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що наведені ОСОБА_1 підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали їй подати заяву про прийняття спадщини.
		У зв`язку з цим апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог в оскарженій частині.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову апеляційного суду в оскарженій частині - без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                     Є. В. Краснощоков 
		 
		І. О. Дундар
		 
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...