Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/5947/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 15.03.2023. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 15.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/944/309/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019140410000171

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/5947/19 
		Провадження №1-кп/944/309/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		15.03.2023м.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2019 за №42019140410000171, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Залужжя Яворівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із повною середньою освітою, розлученого, українця, громадянина України, не судимого, гранатометника, солдата, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України, 
		в с т а н о в и в:
		солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за контрактом військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд, не одержавши дозволу відповідного командира, без поважних причин, в умовах особливого періоду, 18.05.2019 не з`явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду в розташування військової частини НОМЕР_1 та ухилявся від несення обов`язків військової служби до 01.11.2019. В період з 18.05.2019 по 01.11.2019 солдат ОСОБА_4 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував, чим вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
		Обвинувачений  ОСОБА_4  в ході судового розгляду справи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в обвинувальному акті. В судовому засіданні також пояснив, що відсутність на військовій службі у вказаний період пов`язана із сімейними обставинами. У вчиненому щиро розкаявся. 
		Обвинувачений та прокурор в судовому засіданні не заперечували фактичних обставин кримінального провадження і не заперечили проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		При цьому, судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позиції. 
		У зв`язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. 
		Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу. 
		Крім того, учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. 
		Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 407 КК України, як не з`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби.) 
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Як обставину, яка пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого. 
		Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено. 
		Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення  ОСОБА_4  нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України. 
		Водночас, беручи до уваги наведене вище, а саме ступінь тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати до  ОСОБА_4 положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. 
		Слід зазначити, що станом на час розгляду справи набрав чинності Закон України від 13 грудня 2022 року № 2839-ІХ, який набув чинності з 27 січня 2023 року та відповідно до якого внесені зміни до статті 75 КК України, що значно погіршують становище особи. Таким чином, суд вважає за необхідне при призначенні покарання, із урахуванням статті 5 КК України, застосувати положення статті 75 КК України, які діяли на час скоєння інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, оскільки такі поліпшують становище обвинуваченого.
		Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні. 
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366 - 371, 373, 374, 381, 382 КПК України, 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки. 
		На підставі статті 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. 
		Згідно з ч.1 ст.76 КК України зобов`язати  ОСОБА_4  протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 349 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		                       Суддя                                                                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...