Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/4893/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2023. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 19.09.2023
Результат оскарження 26.03.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/159/166/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022030550001252

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/4893/22
		Провадження № 1-кп/159/166/23
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		15 березня 2023 року м. Ковель 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської області кримінальне провадження №12022030550001252 по обвинуваченню
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ковель, Волинської області, українця, громадянина України, не працюючого, маючого вищу освіту, не судимого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, адреса проживання: АДРЕСА_1 .
		у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_5 , перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) як військовозобов`язаний, за результати медичного огляду, проведеного 19.10.2022р. військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаний придатним до військової служби. На виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022р., Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №574/2022 від 12.08.2022р., Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_5 24.10.2022р. вручена повістка про необхідність прибуття 26.10.2022р. о 18 год. 00 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації. Однак, він, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за відсутності передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від призову, усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій не прибув на вказаний час та дату відповідно відмовився від відправки у складі команди для проходження військової служби у військовій частині, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що він як зазначено в обвинувальному акті 24.10.2022р. отримав повістку про необхідність прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби під час мобілізації. Оскільки у нього на утриманні дружина, двоє дітей, та хвора матір він вирішив ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, тому не прибув на вказаний час та дату для проходження військової служби. У скоєному розкаюється, просив суворо не карати.
		У зв`язку з тим, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину, в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, визнав повністю, суд розцінює його показання як об`єктивні, які відповідають фактичним обставинам і вважає достатнім розглянути справу без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалення вироку відповідно до ст..349 КПК України.
		Суд вважає, що події кримінального правопорушення мали місце, вина ОСОБА_5 доведена повністю, його умисні дії слід кваліфікувати за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
		Обговорюючи питання про міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер скоєного кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, дані про особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , та дружину яка отримує соціальну допомогу у зв`язку із народженням дитини та її догляду до трьох років, що судом враховується як обставини які пом`якшують покарання.
		Обставини, що обтяжують покарання відсутні.
		ОСОБА_5 має постійне проживання, одружений, офіційно не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває але отримує дохід від виконання праці за цивільно правовою угодою, відомості про незадовільну характеристику відсутні, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, не судимий.
		Вказаним правопорушенням шкода не завдана, тяжких обставин внаслідок вчиненого кримінального правопорушення не встановлено, цивільний позов не заявлено, судові витрати відсутні.
		У висновках досудової доповіді орган пробації вважає, що наявний середній ризик повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, рівень ризику небезпеки для суспільства середній. Отже виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливий.
		Щодо тверджень обвинуваченого про перебування на його утриманні малолітньої ОСОБА_7 , суд зазначає, що у свідоцтві про народження дитини батьком зазначений колишній чоловік дружини, який як з`ясовано із слів обвинуваченого сплачує регулярні аліменти. За таких підстав вказане твердження обвинуваченого є помилковим, оскільки за законом дитина перебуває на утриманні батьків.
		Щодо тверджень обвинуваченого про перебування на утриманні його матері, судом з`ясовано, що вона проживає окремо від сім`ї обвинуваченого, має певні захворювання, зі слів обвинуваченого висновків про обмеження її працездатності та/або піклування відсутні. Вона не є особою пенсійного віку. За таких обставин твердження обвинуваченого про перебування на його утриманні його матері не відповідає закону, тому є помилковим.
		Іншим аргументом, свідомого умисного ухилення від призову на військову службу під час мобілізації обвинувачений виправдовує збігом тяжких обставин, окрім наведеного необхідність утримання дружини, яка не працює та отримує соціальну допомогу у зв`язку із народженням дитини та її догляду до трьох років.
		Так в судовому засіданні, обвинувачений вказав, що обставиною яка його спонукала ухилення від призову на військову службу необхідність забезпечення сім`ї грошовими коштами. Для цього він працює неофіційно продавцем і отримує заробітну плату 15000- 20000 грн. Також він сказав, йому відомо, що мобілізованим виплачують зарплату близько 30000 грн., що є більшою сумою від зарплати продавця, але все одно він не бажає бути мобілізованим оскільки у нього погане передчуття. З наведеного суд дійшов висновку, що метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації обвинуваченим являється не матеріальне забезпечення сім`ї, а страх перед тягарем військової служби. Дія воєнного стану у державі продовжується, обвинувачений є придатним до служби, є особою яка підлягає призову на військову службу, відстрочок від призову не має але свідоме небажання нести тягар військової служби дає підстави суду вважати, що при звільненні від покарання із застосуванням ст.75 КК України психологічне ставлення до вчиненого ним діяння не зміниться, у чому суд переконався під час дебатної промови обвинуваченого, тому не буде досягнуто дієвої мети запобігання новому кримінальному правопорушенню. 
		Вказане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, проте відповідно до ч.1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. І в умовах збройної агресії з боку іншої держави, Захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання, повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, про що зазначено в ч.1 ст.1 та ч.2 ст.50 КК України. Збіг обставин на які посилається обвинувачений у данному випадку не є визначальними, оскільки в умовах воєнного стану при виключних обставинах згідно діючих нормативних актів надається відстрочка від призову. Тому звільнення обвинуваченого від відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України, через бездоганну соціальну поведінку у минулому не досягне вищезазначеної мети.
		За наведених обставин суд приходе до висновку, що призначення обвинуваченому покарання у мінімальному розмирі санкції статті кримінального закону без застосування до нього випробування передбаченого ст.75 КК України, буде достатньою мірою відповідати загальних засад призначення покарання передбачених ст. 65 КК України, оскільки суд вважає, що дана міра покарання є достатньою для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. Клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.
		Керуючись ст. ст. 374, 375 КПК України суд - ,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватим в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 років.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно вручити після його проголошення обвинуваченому, захиснику, прокурору.
		 
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...