Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/10436/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2023. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 14.09.2023
Номер судового провадження: 2/359/272/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/10436/21
		Провадження № 2/359/272/2023
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		01 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
		головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
		при секретарі Русан А.М., 
		розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справуза позовом ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства «ДТЕККиївській РегіональніЕлектромережі» прозахист правспоживача шляхомзобов`язання виконатиумови договорута відшкодуванняшкоди, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив зобов`язати ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» провести перерахунок оплат спожитої електроенергії за період з 01 грудня 2014 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , стягнути з відповідача на власну користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн. 00 коп. та судові витрати.
		 
		Вимоги обгрунтовано тим, що позивач на підставі на підставі заяви та розробленого робочого проекту у 2012 році приєднав власну земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 , на якій проводиться зведення житлового будинку, до електропостачання, яке проведено працівниками Бориспільського районного підрозділу Київобленерго. В серпні 2018 році між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір на користування електричною енергією № 200909233. Відповідач нарахував позивачу за користування електричною енергією борг, з яким ОСОБА_1 не погоджується, оскільки здійснював своєчасно оплату за фактично використану електроенергію та у більшому розмірі. Незважаючи на це, та неодноразові звернення, відповідач не надає позивачу даних, на підставі яких розраховано і нараховано ОСОБА_1 заборгованість, не пояснює причин її утворення та відмовляє у здійсненні її перерахунку на підставі поданих позивачем квитанцій та документів. Наведене змусило ОСОБА_1 звернутись до суду за захистом порушених і невизнаних прав та просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок здійснених оплат спожитої електроенергії починаючи з грудня 2014 року.
		 
		Крім того, через тривалу тяганину, безліч звернень до відповідача, які не дали позитивного результату чи вмотивованої відповіді на поставлені ОСОБА_1 запитання, душевні переживання, позивач також просив суд стягнути завдану моральну шкоду, яку оцінив в розмірі 50000 грн. 00 коп.
		 
		Ухвалою суду від 19 листопада 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для їх реалізації.
		 
		04 січня 2022 року до суду надійшов відзив ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», якими первісний відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що його пред`явлено до неналежного відповідача.
		 
		Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року первісного відповідача ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» замінено на належного Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київській Регіональні Електромережі» (далі по тексту  ПАТ «ДТЕК Київській Регіональні Електромережі»).
		 
		Залучений до участі у справі відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позов не скористався. Заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
		Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Ухвалою суду від 30 січня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено її до розгляду по суті з викликом і повідомлення сторін.
		 
		Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання сторони до суду не з`явились. Натомість позивач подав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, а представник відповідача подав заяву, якою просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у письмових поясненнях.
		 
		Зважаючи на неявку сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.
		Суд, повно та всебічно дослідивши подані сторонами заяви та матеріали справи із наявними в ній доказами, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодав-ства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши її у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2передбачено, що відповідно ст.55,124 Конституції Українита ч.1ст.4,ч.1ст.5 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. 
		Згідно ст.12,81,89ЦПК України,кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимогист. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Статтею 16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
		Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, так і від характеру його порушення.
		У частині 2ст. 16 ЦК Українинаведено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідно-шення; 8) відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
		Порушені право чи інтереси підлягають судовому захисту і у спосіб, що не передбачений законом, зокремаст. 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
		Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлен-ня/захисту у вибраний позивачем спосіб.
		Суд, відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданої відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Згідност. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		У випадках, коли закон або договір не використовує ефективний спосіб захисту порушеного, невизнаного або оскарженого права, свободи чи інтересів особи, яка звернулася до суду, суд відповідно викладеної в позові вимоги такої особи може застосу-вати у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не підтвердить закону.
		У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи застосувати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права та припинення дій, які порушують це право.
		Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтереси підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124Конституції Українита ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, відповідно яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Судом встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 на підставі поданої у 2012 році заяви приєднав земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 , до електропостачання, яке проведено працівниками Бориспільського районного підрозділу Київобленерго. 
		Відповідно ч. 2ст.638ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Частиною 2ст. 642 ЦК Українивстановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Наявність відносин між сторонами, отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: стягувач надає електричну енергію надсилає боржнику платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
		Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту ПРРЕЕ).
		Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, відповідно вимог ПРРЕЕ, здійснюється шляхом приєднання спожива-чів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання розробленої форми заяви - приєднання.
		Підпунктами 1, 2, 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
		Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електроенергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
		Згідно підпунктом 1.2.7. пункту 1.2 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії спожива-чу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
		03 серпня 2018 року між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір за № 200909233 про користування електричною енергією з метою постачання електричної енергії до індивідуального житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 у необхідних обсягах відповідно дозволеної потужності 5 кВт. 
		Згідно п. 56 ч. 1ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколиш-нього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
		На виконання вимогЗакону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року за № 2019, який набув чинності 11 червня 2017 року, Загальними зборами акціонерів ПАТ «Київобленерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київобленерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». 
		Відповідно ч. 13 розділу XVIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», є правонаступником в частині прав та обов`язків пов`язаних із : провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією; за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж; за договорами, укладеними з державним підприєм-ством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства; за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею- продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу; за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.
		Відтак, належним оператором з постачання електроенергії до індивідуального будинку позивача є саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
		Підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерцій-ного обліку.
		Згідно підпункту 3.1.9 пункту 3 ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
		У частинах 1-3 ст. 714 ЦК України закріплено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачаль-ник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір постав-ки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
		Судом встановлено і не заперечується сторонами, що відповідач надавав послуги з постачання електроенергії в період з 2012 року на підставі заяви ОСОБА_1 про приєднання та з 2018 року на підставі укладеного між ними договору, а позивач отримував та сплачував їх у порядку і спосіб, які вважав вірними (в більшому або меншому розмірах за обліковий місяць ніж нараховано та зазначено в платіжних квитанціях). 
		Наведене визнається і не заперечується сторонами, а також підтверджується платіжними квитанціями, наявними у справі. Відтак, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
		Відповідно пунктів 19, 21Правил користування електричної енергією для населення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України за № 1357 від 26 липня 1999 року(далі по тексту - ПКЕЕН), розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопос-тачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.
		Згідно п. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватись споживачем, а також оператором системи або ППКО відповідно цього Кодексу та умов договору.
		Відповідно п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасниками роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
		За змістом п. 4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі : 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно даних комерційного обліку. 
		Відповідно вимог п. 8.6.2-8.6.6 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, індивідуальні побутові споживачі зобов`язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об`єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанцій-ного зчитування даних, та надавати їх відповідному оператору системи розподілу або ППКО в один із таких способів : через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО; за телефоном чи іншими електронними засобами; шляхом зазначен-ня цих показів у сплаченому рахунку; через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором. 
		Зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника (ів) протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календар-ного місяця), вважаються показами на початок першої доби календарного місяця.
		Покази лічильника, зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку електропостачальника, вважаються показа-ми на початок доби оплати цього рахунка.
		Зчитані та передані індивідуальним побутовим споживачем покази лічильника (ів) протягом періоду, що починається з четвертого календарного дня та закінчується за два календарні дні до кінця розрахункового місяця, за відсутності переданих (зчитаних) показів шляхом дистанційного зчитування лічильника, є (до дати отримання наступних фактичних показів лічильника) вихідними даними для визначення оціночних показів лічильника (зокрема на початок першої доби наступних календарних місяців) та вважаються показами лічильника на початок доби їх передачі.
		У разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника (ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця.
		Якщо за підсумками наступного місяця споживач надасть покази лічильника, визначення фактичного обсягу розподілу та споживання електричної енергії за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показів, показів, зчитаних оператором системи або ППКО та показів, на які споживачу здійснено розрахунки.
		Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повідомлення споживачем енергопостачальника про фактичні показники лічильника у будь  який спосіб, визначений Кдексом, а з відображених показників наведених безпосередньо на платіжках ОСОБА_1 , неможливо встановити у яку календарну дату / розрахунковий період їх відображено.
		У зв`язку з наведеним та через неодноразові звернення ОСОБА_1 з заявами до енергопостачальника про непогодження з нарахованим боргом та вимогою здійснити її перерахунок за період з 2017 по 2019 рік, працівниками Бориспільського РП здійснюва-лась контрольна перевірка показань лічильника, належного позивачу, а саме : у травні та жовтні 2013 року, у січні, березні, серпні, жовтні та грудні 2014 року, січні, квітні, травні та грудні 2015 року, в грудні 2016 року, у березні, травні, червні, вересні та грудні 2017 року, у березні, червні, серпні, вересні та грудні 2018 року, у січні 2019 року, на підставі яких відповідачем встановлювались дані щодо фактичних показників лічильника.
		Згідно п. 8.6.15 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
		На підставі наданих позивачем квитанцій та наданого представником відповідача витягу з особової картки споживача № НОМЕР_2 про обсяги розподіленої електричної енергії за період з липня 2013 року по січень 2023 року, судом встановлено наступне:
		за період липень  грудень 2012 року нараховано (з ПДВ) до сплати 03 грн. 07 коп., які позивачем у звітному періоді не сплачено, 
		за період з січня по грудень 2013 року нараховано (з ПДВ) до сплати 204 грн. 73 коп., проте позивачем фактично сплачено 233 грн. 28 коп., через що утворилась переплата в розмірі 28 грн. 55 коп., 
		за період з січня по грудень 2014 року нараховано (з ПДВ) до сплати 764 грн. 92 коп., позивачем сплачено 616 грн. 71 коп., у зв`язку з чим утворилась за даний період заборгованість в розмірі 148 грн. 21 коп.,
		за період з січня по грудень 2015 року нараховано (з ПДВ) до сплати 1879 грн. 70 коп., позивачем сплачено 1544 грн. 78 коп., у зв`язку з чим утворилась за даний період заборгованість в розмірі 334 грн. 92 коп.,
		за період з січня по грудень 2016 року нараховано (з ПДВ) до сплати 2848 грн. 39 коп., позивачем сплачено 2214 грн. 21 коп., у зв`язку з чим утворилась за даний період заборгованість в розмірі 634 грн. 18 коп.,
		Відтак, за період з 2012 по 2016 рік включно, за мінусом наявної переплати у розмірі 28 грн. 55 коп., через що утворилась заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем на суму 1091 грн. 83 коп.
		За період з січня по грудень 2017 року нараховано (з ПДВ) до сплати 3187 грн. 79 коп., проте позивачем фактично сплачено 4643 грн. 49 коп., у зв`язку з чим утворилась за даний період переплата в розмірі 1455 грн. 70 коп..
		За період з січня по грудень 2018 року нараховано (з ПДВ) до сплати 4342 грн. 56 коп., проте позивачем сплачено 2424 грн. 00 коп., у зв`язку з чим, з урахуванням залишку попередньої переплати, якою частково покрито заборгованість попердніх звітних періодів, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед відповідачем на суму 1554 грн. 69 коп.
		За період з січня по грудень 2019 року позивачу не нараховувались суми до сплати, проте позивачем у січні 2019 року сплачено 426 грн. 00 коп., у зв`язку з чим, за період з 2018 по 2019 роки утворилась заборгованість ОСОБА_1 перед відповідачем на суму 1128 грн. 69 коп.
		В період з 2020 по січень 2023 років позивачу не нараховувались суми до сплати та ОСОБА_1 не вносились жодні оплати, а тому за позивачем і наразі обліковується заборгованість за минулі періоди в розмірі 1128 грн. 69 коп.
		З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідачем правомірно нараховано позивачу заборгованість і підстав для її перерахунку суд не вбачає. Відтак, у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання ДТЕК здійснити перерахунок оплат спожитої електроенергії за період з 01 грудня 2014 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 слід відмовити.
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення відповідача на його користь завданої моральної шкоди в розмірі 50000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
		Відповідно ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Як роз`яснено у пунктах 4, 5постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайно-вої) шкоди»обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і проти-правним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. А у випадку відшкодування моральної шкоди на підставіст. 1173 ЦК України, незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдана шкоди повинна бути доведена.
		Разом з тим, дана вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок, у задоволенні якої судом відмовлено. Відтак і у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди також слід відмовити.
		При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 був звільненим від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 10-13, 76-82, 259-263, 353-354 ЦПК України, суд -
		В И Р І Ш И В:
		У задоволеніпозову  ОСОБА_1 до Приватногоакціонерного товариства«ДТЕК КиївськійРегіональні Електромережі» прозахист правспоживача шляхомзобов`язання виконатиумови договорута відшкодуванняшкоди- відмовити.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Повний текст судового рішення виготовлено 10 березня 2023 року.
		Суддя Л.В. Яковлєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...