Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/1442/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2023. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 21.03.2023
Номер судового провадження: 1-кс/183/1088/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003466

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                Справа № 183/1442/23
		№ 1-кс/183/1088/23
		 
		                                               
		                                               У Х В А Л А                                 
		 
		14 березня 2023 року м. Новомосковськ 
		Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		слідчого судді ОСОБА_1 , 
		з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділу Відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості, про яке 29.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003466 від 29.11.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівка Балаклійського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,
		за участі:
		прокурора                         ОСОБА_5 
		слідчого ОСОБА_3 
		підозрюваного ОСОБА_4 
		 
		в с т а н о в и в :
		13 березня 2023 року слідчий Слідчого відділу Відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості, про яке 29.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003466 від 29.11.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
		На обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_4 , який перебував на території Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської область, на початку серпня 2022 року виник злочинний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії незаконним органами влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації володимир путін, а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади російської федерації, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України.
		24.02.2022 на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, та в подальшому продовжено згідно Указів Президента України № 133/2022 від 14 квітня 2022, № 259-2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022.
		ОСОБА_4 незважаючи на зобов`язання по неухильному додержанню Конституції та законів України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, будучи обізнаним про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України з метою підтримки держави-агресора, її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, став на шлях вчинення злочину проти основ національної безпеки - провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі з окупаційною адміністрацією держави-агресора, за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_4 , переслідуючи мету отримання прибутку та провадження господарської діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора, на початку серпня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, під час окупації Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області, добровільно надав згоду голові тимчасово окупаційної адміністрації - «главе временной гражданской администрации г. Балаклея Изюмскогорайона ОСОБА_6 » на зайняття посади виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 33582325), що розташоване за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Вторчерметівська, 1. Після чого, з метою отримання прибутку, забезпечення економічних програм та завдань окупаційної адміністрації м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, обіймаючи посаду керівника ТОВ «Балаклійське ХПП», у період з початку серпня 2022 року добровільно проваджував господарську діяльність вказаного підприємства, що виражалося в наступному:
		- кожного буднього дня тижня, вранці, на території ТОВ «Балаклійське ХПП», ОСОБА_4 проводив наради з працівниками підприємства, на яких надавав вказівки щодо провадження господарської діяльності підприємства, розподіляв роботу між працівниками, заслуховував звіти про виконану роботу, а також здійснював інші організаційно-розпорядчі функції як керівник з метою організації роботи підприємства;
		- приймав участь в нарадах окупаційної адміністрації м. Балаклія, яка знаходилась за адресою: Харківська обл., Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18, на яких отримував вказівки щодо подальшого провадження господарчої діяльності підприємства;
		- подавав заявки на ім`я начальника тимчасової окупаційної адміністрації м. Балаклія Ізюмського району з метою отримання гуманітарної допомоги в якості заробітноїплати працівникам підприємства за червень-липень 2022 року;
		- 01.08.2022 уклав договір № 1 «Складского хранения зерна», який підписаний «Трудовым колективом «Балаклейское хлебоприемное предприятие» в лице и.о. директора ОСОБА_7 , и поклажедавца ОСОБА_8 », згідно якого, відповідно до встановлених грошових тарифів, прийняв на зберігання до підприємства сільськогосподарську продукцію - зерно; 
		- 03.08.2022 уклав договір № 3 «Складского хранения зерна», який підписаний «Трудовым колективом «Балаклейское хлебоприемное предприятие» в лице и.о. директора ОСОБА_7 и поклажедавца ОСОБА_9 », згідно якого, відповідно до встановлених грошових тарифів, прийняв на зберігання до підприємства сільськогосподарську продукцію - зерно; 
		- 10.08.2022 уклав договір №2 «Складского хранения зерна», який підписаний «Трудовым колективом «Балаклейское хлебоприемное предприятие» в лице и.о. директора ОСОБА_7 и поклажедавца ФОП « ОСОБА_10 », згідно якого, відповідно до встановлених грошових тарифів, прийняв на зберігання до підприємства сільськогосподарську продукцію - зерно;
		У зв`язку з чим, у період з початку серпня 2022 року, точний день та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи на території м. Балаклія Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_4 проваджував господарську діяльність ТОВ «Балаклійське ХПП» у взаємодії з представниками тимчасової окупаційної адміністрації міста Балаклія Ізюмського району Харківської області.
		10 березня 2023 року слідчим СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, яке погоджено начальником Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_11 та вручено належним чином підозрюваній особі.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального провадження - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України, а саме у провадженні господарської діяльності у взаємодії із незаконним органами влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора (колабораційна діяльність).
		Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами : протоколами допиту свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,вилученими в ході ОМП документами, іншими доказами у їх сукупності.
		       Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 4 ст. 111-1 КК України - тобто провадження господарської діяльності у взаємодії із незаконним органами влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора (колабораційна діяльність).
		Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена в пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182). 
		Метою та підставами застосування запобіжного заходу, згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України - тобто вчинення колабораційної діяльності, а саме, вчинення дій, спрямовані на впровадження господарської діяльності у взаємодії із незаконним органом влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, зазначене кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
		Підозрюваний співпрацював з окупаційною владою, що може свідчити про можливість переховування від слідства та суду не тільки на території України, а й на території рф (п.1, ч.1, ст. 177 КПК України).
		Наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнути відповідальності.
		Крім того, ОСОБА_4 достовірно знає місце проживання свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на них у вказаному кримінальному провадженні, в тому числі шляхом здійснення погроз та умовлянь змінити свідчення, з метою зміни або спотворення їх показань на стадії досудового розслідування, які відповідно до ст. 95 КПК України, сприймаються лише під час судового засідання.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114, 258, 260, 260, 261, 437-442 Кримінальному кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, а саме - запобіжний захід у вигляді триманні під вартою. 
		Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
		Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарі проти Молдови" N 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
		Також слід зазначити, що причетність ОСОБА_4 до інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, зокрема показаннями свідків, останній перебуваючи на волі матиме можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. 
		Отже, зважаючи на викладене орган досудового розслідування вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України об`єктивно наявні. 
		Відповідно до розпорядження ВСУ №11/0/9-22 від 18.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
		У зв`язку з наведеним, у клопотання слідчий, посилаючись на вимоги ст. ст. 36, 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України,просив суд, 
		-застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
		В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилався на підстави звернення до суду, викладені у клопотанні, просив суд обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Прокурор у судовому засіданні також підтримав клопотання, просив суд обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти того, що він вчиняв дії, які йому інкримінуються, в той же час, зазначив, що він намагався зберегти майно підприємства, просив суд застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід. 
		Розглянувши клопотання, заслухавши учасників, дослідивши надані до клопотання матеріали, приходжу до нижченаведеного.
		Встановлено, що в провадження Слідчого відділу СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22022220000003466 від 29.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: у період з 24.02.2022 по 10.09.2022, перебуваючи на окупованій російською федерацією території Ізюмського району, Харківської області, посадові особи СТОВ «Агро Бал» (код 32863637), ТОВ «Агросет» (код 34329080), ПП «Азіз» (код 33071534), ВАТ «Балаклійське ХПП» (код 00956460), СТОВ «АФ «Борщівське» (код 33394714), ВАТ «АФ «Вербівське» (код 00488941), СТОВ «Гусарівське» (код 00708288), СТОВ «Данилевського 1» (код 31269265), ТОВ «АПК «Донець» (код 34329028), ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (код 32934058), ТОВ «Курганський бройлер» (код 30773272), ТОВ «РічлендІнвест» (код 35039466), ДП «Племзавод Курганський» (код 33020778), ПП «Фельдграу» (код 33891534), СТОВ «Протопопівське» (код 00708822), ЗАТ АФ «Росія» (код 00708265), ДП Світанок МОУ (код 08183514), ТОВ «АФ «Україна Нова» (код 00707231), СТОВ «Степове» (код 14063903), ПСП «Схід-Авіа-Агро» (код 30639787), ДП ДГ «Аграрне» (код 05460456), ПП «Явірське» (код 33201387), ПСП «Слобідське» (код 30639792), ТОВ «СКК Агро» (код 34831460), ТОВ «БПП» (код 05405799), ДП «Агрогеофізика» (код 30039257), СТОВ «Добробут плюс» (код 32468910), ФГ «Моноліт» (код 30772983), ПП АФ «Світанок» (код 00850968), ТОВ «Новий шлях» (код 00708331), ТОВ АФ «Шийківське» (код 00708377), СВК «Солоненське» (код 00708437), ТОВ АФ «Ізюмське» (код 00850951), АФ «Злагода» (код 30141865), ФГ «Слобода» (код 30772957), ФГ «Янтар» (код 22660458), ФГ «Кириченко М.» (код 35604785), ФГ «ЮГ» (код 35604811), ТОВ ЦОВТ "Акваторія (код 34136508), АФ «Джерело» (код 3268968), ФГ «Колос» (код 14281058), ПП «Золота Нива» (код 33897138), ТОВ «Агрофірма ЮГ-М» (код 33168649), ТОВ «АПК Хлібопродукт» (код 34136340), ТОВ «Чарівний ЛАН» (код 34793771), ПП «Дружба» (код 00707900) та ТОВ «СК Восток» (код 30501395), ФГ "НИВА-2006" (код 34279014), ФОП " ОСОБА_24 "( код НОМЕР_1 ) здійснили умисні дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів державі-агресору, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, у тому числі власної техніки, з метою забудови та укріплення фортифікаційних споруд. 
		Встановлено, що у зазначеному вище кримінальному провадженні 10.03.2023 року ОСОБА_4  повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенняч, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України (провадження господарської діяльності у взаємодії із незаконним органами влади, створеним на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора (колабораційна діяльність).
		У відповідності до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Пунктом 9 частини 2 статті 131 КПК України визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.
		На підставі ст. 176 КПК України,
		1. Запобіжними заходами є:
		1) особисте зобов`язання;
		2) особиста порука;
		3) застава;
		4) домашній арешт;
		5) тримання під вартою.
		2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
		3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
		У відповідності до ч.6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою). 
		Згідно вимог ст. 177 КПК України, 
		1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 178 КПК України визначено, що 
		1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
		1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
		3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
		4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
		5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
		6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
		7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
		8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
		9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
		10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
		11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
		12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		На підставі ст. 183 КПК України, 
		1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
		2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
		1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
		2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
		3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
		4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;
		5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
		6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
		7) до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX-2 цього Кодексу.
		3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		4. Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
		В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Приходжу до висновку, що слідчим надано вагомість наявних доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що підтверджується матеріалами, долученими до клопотання.
		Слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
		Так, про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний співпрацював з окупаційною владою на тимчасово окупованій території України, та з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, останній може переховуватися від слідства та суду як на території України, так і території російської федерації 
		Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваному достовірно відомо про місце проживання свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі, останній може незаконно впливати на них у вказаному кримінальному провадженні,
		При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд враховує:
		-вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення - підтверджується матеріалами, долученими до клопотання; 
		-тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, 
		-вік та стан здоров`я підозрюваного - не має хронічних захворювань; 
		-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини - підозрюваний одружений, має родину, постійне місце проживання; 
		-наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання - підозрюваний не навчається та не має постійного місця проживання.
		-репутацію підозрюваного - за місцем проживання характеризується посередньо; 
		-майновий стан підозрюваного - не надано доказів майнового стану; 
		-наявність судимостей у підозрюваного - раніше не судимий; 
		-дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше - запобіжні заходи відносно підозрюваного раніше не застосовувалися;
		-наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення - відсутні підозри у вчиненні інших кримінальних правопорушень;
		-розмір майнової шкоди - майнова шкода не завдана;
		-ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї - не встановлено.
		Суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім того, як зазначалося вище, у відповідності до ч.6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою). 
		Враховуючи наведене, відносно підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави (ч.4 ст. 183 КПК України)..
		Відповідно до ч.4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
		Згідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -
		п о с т а н о в и в :
		 
		Клопотання слідчого Слідчого відділу Відділу поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості, про яке 29.11.2022 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003466 від 29.11.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
		Застосувати відносно  ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
		Строк дії ухвали - до 12 травня 2023 року.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали проголошено об 11:50 годині 14 березня 2023 року.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...