Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/11841/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 15.03.2023. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 10.11.2023
Результат оскарження 10.11.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/760/11083/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 2/760/11083/21
		Справа № 754/11841/21
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15.03.2023         м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  /далі - ОСОБА_1 / ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до акціонерного товариства «Українська залізниця» /далі - АТ «Українська залізниця»/ (код ЄДРПОУ: 40075815; адреса: 03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5) про стягнення вартості невикористаних проїзних квитків та моральної шкоди,
		В С Т А Н О В И В:
		Рух справи
		02.08.2021 до Деснянського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, датована 29.07.2021, за підписом позивача, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 139,64 грн (вартість невикористаних квитків) та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». А всього разом 5 139,64 грн.
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.08.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження.
		10.09.2021 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 139,64 грн (вартість невикористаних квитків), відшкодувати поштові витрати в розмірі 55,00 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. А всього разом 5 195,14 грн.
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.09.2021 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
		27.10.2021 вказана справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва з супровідним листом Деснянського районного суду міста Києва від 22.10.2021.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 29.10.2021.
		Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.11.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
		Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. 
		Оскільки, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
		На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).
		 
		Обґрунтування позову
		У позові вказується, що позивач 07.07.2021 через сервіс інтернет придбав 2 (два) квитки на потяг № 888 ЛА від станції Дарниця до станції Ніжин на 10.07.2021 з відправленням о 10 годині 12 хвилин. По приїзді на вокзал ст. Дарниця по гучномовцю було повідомлено про запізнення поїзда № 888 ЛА на 40 хвилин (а поїзд анонсувався як швидкісний регіональний підвищеного комфорту). Коли пройшли 40 хвилин, надалі було повідомлено про запізнення, ще на 40 хвилин. Коли пройшли ще 40 хвилин по гучномовцю ст.Дарниця було повідомлено про запізнення поїзда ще на 3 години.
		Позивач наголошує, що їхати цим поїздом зі ст. Дарниця до ст. Ніжин 1 година 30 хвилин, тобто він провів на пероні ст. Дарниця час, за який міг би доїхати до ст. Ніжин. При цьому, вказує, що інші поїзди їхали в напрямку ст. Ніжин, але працівниками ст. Дарниця не було здійснено ніяких дій щоб посадити пасажирів на проходящі поїзди по тих квитках, які вже продані на поїзд № 888 ЛА.
		Також, в позові вказується, що позивач мав намір їхати з дружиною ОСОБА_2 , проте після такого перебігу обставин та невідомого очікування на пероні в спеку їй стало зле. В таких обставинах мета поїздки втратила суть і сенс, тому позивач вирішив здати квитки в касу ст. вокзал Дарниця, однак йому в грубій формі касиром було відмовлено в поверненні грошових коштів за послугу, яку АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ не надавала в повному обсязі та в належний час. Натомість позивача направили до Центрального вокзалу «Київ», де він мав би добиватися повернення сплачених за ненадану послугу грошових коштів. 
		Позивач вказує, що таким поводженням йому завдано матеріальної та моральної шкоди, оскільки він попередньо оплатив АТ Укрзалізниця послугу по проїзду зі ст. Дарниця до ст. Ніжин, яку не було надано вчасно і в повному об`ємі, він витратив свій час (близько 3 годин) на перебування на пероні вокзалу в спеку, його дружині стало зле від перебування на пероні в спеку, до ст. Ніжин він так і не доїхав, і в позивача пропав вихідний день, натомість йому навіть не повернули сплачені ним кошти. 
		Підсумовує, що цими діями працівниками АТ Укрзалізниця ст. Дарниця йому (позивачу) завдано моральної шкоди та душевних страждань, приниженням честі та гідності, розмір відшкодування моральної шкоди він оцінює в 5 000,00 грн.
		 
		Щодо правової позиції відповідача
		На момент винесення рішення у справі відзив на позовну заяву не надійшов.
		При цьому, матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається отримання 09.02.2023 відповідачем (АТ «Українська залізниця») копії ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялась разом з копією позову та додатків до нього. 
		Зазначеним підтверджується, що станом на день винесення рішення відповідачу відомо про існування даного судового провадження. 
		Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу). При цьому будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
		Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
		В матеріалах справи наявні копії посадочних документів 000В42ВА-5FFD-3183-0002 та 000В42ВА-5FFD-3183-0001 для проїзду ОСОБА_2 (а.с. 15) та ОСОБА_3 (а.с. 16), за змістом яких дата/ час відправлення: 10.07.2021 10:12, дата/час прибуття: 10.07.2021 11:42, відправлення: Дарниця , призначення: Ніжин, поїзд: 888 ЛА Р.
		При цьому, вбачається, що вартість кожного квитка визначена в розмірі 69,82 грн.
		Також, до матеріалів справи долучено копію претензії від 13.07.2021, адресованої АТ «Укрзалізниця», в якій вказано наступне (а.с. 18):
		«07.07.2021 р. Я ОСОБА_1 через інтернет придбав 2 (два) квитки на потяг № 888 ЛА від станції Дарниця до станції Ніжин на 10.07.2021 р. з відправленням на 10 год. 12 хв.
		По приїзді на вокзал ст. Дарниця по гучномовцю було повідомлено про запізнення поїзда №888 ЛА на 40 хвилин. Коли пройшли 40 хвилин, надалі було повідомлено про запізнення ще на 40 хвилин. Коли пройшли ще 40 хвилин було повідомлено про запізнення на 3 години.
		В таких обставинах мета моєї поїздки втратила всяку суть і смисл. Тому я вирішив здати квитки в касу ст. вокзал Дарниця. Мені було відмовлено в поверненні грошових коштів за послугу, яку АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ мені НЕ надала в повному обсязі, та в належний час. Чим було порушено мої права, як споживача відповідно до ст.ст.4,5,6, ЗУ «Про захист прав споживачів».
		Враховуючи вищевикладене, прошу повернути мені невідкладно МОЇ грошові кошти на МОЮ картку № НОМЕР_2 сумі 139, 64 грн. за невикористані квитки, та ненадані послуги.
		В іншому випадку буду вимушений звернутися до суду за відшкодуванням завданої мені матеріальної та моральної шкоди з відшкодуванням всіх судових витрат.»
		Також, позивачем до матеріалів справи долучено роздруківку з сайту «Укрпошти» за відповідним номером трекінгу відправки, з якої вбачається, що така претензія була отримана відповідачем 19.07.2021 (а.с. 20).
		При цьому, в матеріалах справи міститься відповідь на зазначену претензію, датована 28.07.2021, за підписами заступника директора філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» Шевченко О.М. та начальника виробничого підрозділу Українського центру по обслуговуванню пасажирів на залізничному транспорті Ніколова Н.В. (а.с.29), в якій вказано таке:
		«Ваше звернення щодо повернення коштів за невикористані посадочні документи №000В42ВА-5ББВ-3183-0001, №ОООВ42ВА-5ББО-3183-0002, які були оформлені 07.07.2021 засобами мережі Інтернет для проїзду 10.07.2021 за маршрутом «Дарниця-Ніжин», за дорученням, уважно розглянуто.
		Дійсно, вищевказані посадочні документи не були використані Вами у зв`язку із запізненням за технічними причинами поїзда № 888 сполученням «Київ-Ворожба» на ст. Дарниця більше ніж на одну годину.
		Відповідно до п. 19.2 «Правил перевезення пасажирів...», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196 та зареєстрованих Міністерством юстиції України від 04.04.2007 № 310/13577, зі змінами, операція повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред`явлення їх оригіналів не здійснюється.
		Розгляд питання щодо повернення платежів у претензійному порядку проводиться на підставі заяви пасажира та оригіналів проїзних документів.
		Для проведення операції повернення коштів у претензійному порядку Вам необхідно направити вищевказані документи до претензійного відділу на вокзалі станції Одеса-Головна, на поштову адресу: площа Привокзальна, буд. 2, м. Одеса, 65012.
		Приносимо Вам свої щирі вибачення за незручності. які виникли у Вас при користуванні залізничним транспортом.»
		Звертаючись з позовом у даній справі позивач просить стягнути з відповідача 139,64 грн вартості невикористаних квитків (оскільки послуга перевезення не була надана), 5 000,00 моральної шкоди, завданої ненаданням послуги та неповерненням коштів, сплачених за неї, та 55,50 грн поштових витрат (за направлення до суду позову у давній справі та клопотання про доручення документів до матеріалів справи).
		Відповідач факт неповернення коштів за невикористані позивачем квитки не спростовує. 
		 
		Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
		За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
		 
		Щодо вимоги про стягнення майнової шкоди 
		Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів  і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		Згідно з ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		Пасажир має право відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами) (пункт 6 частини першої статті 911 ЦК України).
		Статтею 920 ЦК України встановлено, що, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
		Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 906 ЦК України).
		Загальні умови повернення платежів визначені у розділі 19 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006  № 1196 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.04.2007 № 310/13577) /далі - Правила/.
		Так, відповідно до п.п. 19.1, 19.3, 19.6, 19.7, 19.9, 19.14, 19.16 Правил повернення платежів за невикористані проїзні документи проводиться у будь-якому пункті продажу проїзних документів перевізника за умови надання до каси повернення платежів проїзного документа та документа, що посвідчує особу, визначеного у пункті 7.2 розділу 7 цих Правил. Повернення проїзних документів до відправлення поїзда може здійснюватись як особисто, так й іншими особами. Повернення проїзного документа однієї особи після відправлення поїзда здійснюється на підставі документа, що посвідчує особу, прізвище та ім`я якої зазначено в проїзному документі. Прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання особи, що повертає проїзний документ, вносяться до відомості в разі ручного повернення або записуються на зворотному боці допоміжного бланка "Експрес" при поверненні з використанням автоматизованих систем. Як при ручному, так і при електронному засобі повернення особою, що здійснює приймання проїзних документів до повернення, указуються назва, серія та номер документа, що посвідчує особу, коли та ким виданий цей документ, місце проживання. У разі пред`явлення при поверненні іншого документа, крім паспорта, місце проживання особи, яка повертає проїзні документи, записується зі слів пред`явника.
		У касах залізниць України повертаються платежі за невикористані проїзні документи, оформлені в Україні.
		Повернення платежів за проїзні документи, оплачені у безготівковому порядку юридичними особами, проводиться перевізником в претензійному порядку за умови попереднього погашення проїзних документів у касі повернення платежів з відміткою про повернення місць для продажу.
		Повернення платежів за невикористані проїзні/перевізні документи, оформлені через електронні канали зв`язку, здійснюється:
		-пасажиром самостійно через електронні канали зв`язку до відправлення поїзда, зазначеного у проїзному/перевізному документі;
		-після відправлення поїзда, але не пізніше однієї години з моменту його відправлення через квиткові каси пунктів відправлення.
		В інших випадках розгляд питання про повернення платежів за невикористані проїзні/перевізні документи, оформлені через електронні канали зв`язку, здійснюється перевізником у претензійному порядку.
		Кошти за невикористані проїзні/перевізні документи повертаються на рахунок власника платіжної картки.
		Повернення платежів за електронні проїзні/перевізні документи, збережені на електронних носіях, у квиткових касах здійснюється після їх роздруківки пасажиром на паперовому носії.
		Вартість проїзного документа повертається повністю або частково, якщо:
		а) проїзний документ не використаний повністю або частково;
		б) проїзний документ з вини перевізника використаний у вагоні чи поїзді нижчої категорії, ніж зазначено в проїзному документі;
		в) за груповим проїзним документом прямувала неповна кількість її учасників;
		г) проїзний документ має позначку про припинення поїздки чи зупинку на шляху прямування і пред`явлений до повернення на станції, де здійснена відмітка про зупинку чи припинення поїздки на шляху прямування, не пізніше однієї години після відправлення поїзда з цієї станції.
		Касир має право повернути одному пасажиру платежі за 9 невикористаних проїзних документів, незалежно від напрямків та проїзні документи на зворотний проїзд чи на проїзд з пункту пересадки до них.
		У разі пред`явлення проїзних документів до повернення після відправлення поїзда для кількості осіб більше однієї повернення платежів здійснюється за умови, що один із проїзних документів оформлено на особу, яка пред`являє проїзні документи до повернення.
		У разі повернення проїзних документів з вини перевізника пасажиру повертаються в повному обсязі кошти, сплачені ним під час придбання проїзного документа, у тому числі за послуги, пов`язані з резервуванням місць.
		У разі відміни поїзда, зазначеного в проїзному документі, або його запізнення до відправлення з пункту відправлення пасажирів більше ніж на одну годину, ненадання пасажиру місць, зазначених у проїзному документі, запізнення пасажира на поїзд з пункту пересадки з вини перевізника і відмови пасажира при цьому скористатися іншими місцями чи поїздом для повернення платежів пасажир повинен пред`явити проїзні документи для відмітки "Проїзний документ не використаний повністю з вини перевізника".
		На підставі цієї відмітки пасажиру виплачується повна вартість проїзного документа, у тому числі з платою за послуги з продажу (комісійний збір) та резервування місць. Плата за послуги з повернення проїзного документа (комісійний збір) не здійснюється.
		Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що відповідно до п. 19.2 Правил операція повернення вартості невикористаних проїзних документів без пред`явлення їх оргиіналів не здійснюється, оскільки в даному разі оплата здійснювалась в безготівковий спосіб.
		При цьому, з правового аналізу наведених положень Правил вбачається, що оскільки позивачем та його дружиною проїзні документи не використано повністю у зв`язку з запізненням потягу до відправлення з пункту відправлення пасажирів більше ніж на одну годину (що відповідачем визнається), то вартість відповідних проїзних документів (69,82*2=139,64 грн) має бути повернута повністю.
		 
		Щодо вимог про стягнення моральної шкоди
		Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21):
		«Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).
		По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).
		Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).
		Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61?1132св22).
		Абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21)».
		Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17, зокрема, дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).
		Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
		Крім того, що стосується її розміру, то відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		В даному конкретному випадку суд вважає, що позивачами доведено, що пережиті ними негативні емоції досягли певного рівня «страждань».
		В ситуації, що склалась, суд враховує тривалість переживань позивача, зокрема від дня неотримання оплаченої послуги та неповернення коштів, сплачених за неї, до дня винесення рішення у даній справі, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, а також вимоги розумності, співмірності та справедливості.
		На підставі викладеного та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню визначена позивачами грошова сума, а саме в розмірі 5 000,00 грн.
		При цьому, суд вважає, що відповідач, знаючи про існування претензії, а згодом - судового позову, мав достатньо часу для вирішення даної ситуації в позасудовому порядку, зважаючи на те, що з огляду на значну завантаженість суду, обмеженість коштів на здійснення відправки судової кореспонденції, військовий стан та пов`язані з цим наслідки (в т.ч. відключення електроенергії в суді) розгляд справи в суді тривав значний період часу, натомість відповідачем протягом всього цього часу жодних дій щодо вирішення питання з повернення споживачу коштів за ненадану послугу не вчинив, обмежившись формальною «відпискою». 
		З урахуванням обставин даної конкретної справи, суд вважає, що розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди вказаний позивачем є співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачам, а також таким, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
		При цьому, суд враховує, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
		 
		Щодо судових витрат 
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		За змістом ч.ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до приписів Закону України «Про захист прав споживачів», то в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір, що підлягав сплаті за даним позов, а саме: 908,00 грн. 
		Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пов`язані з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи (поштові витрати) у розмірі 55,50 грн (направлення претензії - 17,00 грн, направлення позову - 21,50 грн + направлення клопотання про долучення документів до матеріалів справи - 17,00 грн; а.с. 32-34).
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов  ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості невикористаних проїзних квитків та моральної шкоди, - задовольнити.
		 
		Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40075815; адреса: 03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5) на користь  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ):
		- 139,64 грн (сто тридцять дев`ять гривень шістдесят чотири копійки) вартості невикористаних квитків,
		- 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень) моральної шкоди,
		- 55,50 грн (п`ятдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок) судових витрат.
		 
		Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ: 40075815; адреса: 03150, м. Київ, вул. Є.Гедройця, 5) на користь держави 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) судового збору.
		 
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
		 
		 
		 
		Суддя                       Л. Л. Зуєвич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...