Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/105/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, з них:; про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 02.03.2023
Номер судового провадження: 11-479заі21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 березня 2023 року
		м. Київ
		Справа № 9901/105/21
		Провадження № 11-479заі21
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого Уркевича В. Ю.,
		судді-доповідача Гриціва М. І., 
		суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С, Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ткача І. В., Чумаченко Т. А.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Ізвєкова К. В.,
		розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року (судді Яковенко М. М., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Олендер І. Я., Шишов О. О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій, бездіяльності протиправними та скасування ухвали від 11 березня 2021 року № 597/0/15-21 та
		ВСТАНОВИЛА:
		1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з позовом до ВРП про визнання дій (бездіяльності) протиправними та скасування ухвалиРади від 11 березня 2021 року № 597/0/15-21 «Про залишення без розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду» (далі - спірна ухвала).
		На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він брав участь у двох оголошених Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - ВККС, Комісія) конкурсах: від 02 липня 2019 року - на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів та від 09 серпня 2019 року - на зайняття вакантних посад суддів у місцевих адміністративних та господарських судах. За результатами проведених конкурсів та визначених рейтингів переможців рішеннями ВККС від 07 серпня 2019 року та від 01 жовтня 2019 року позивач був рекомендований на зайняття посади судді до Старовижівського районного суду Волинської області та Волинського окружного адміністративного суду відповідно.
		Рішенням від 04 червня 2020 року № 1719/0/15-20 Вища рада правосуддя (далі - ВРП, Рада) внесла Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області, що в подальшу було реалізовано шляхом винесення Указу Президента України від 14 серпня 2020 року № 321/2020 «Про призначення суддів».
		Під час засідання ВРП 04 червня 2020 року при розгляді рекомендації про призначення позивача на посаду судді Старовиживського районного суду та під час засідання ВРП 11 березня 2021 року при розгляді рекомендації Комісії про призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду позивач не подавав заяви чи клопотання про залишення без розгляду рекомендації ВККС, викладеної в рішенні від 01 жовтня 2019 року № 696/дс-19 про призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, яке надійшло до ВРП 03 жовтня 2019 року.
		Водночас ні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), ні пункту 9.1 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП), не передбачають залишення рекомендації без розгляду за відсутності такого клопотання. Вказує, що пункт 9.1 Регламенту ВРП встановлює лише процесуальну форму, в якій можуть оформлюватися рішення ВРП, але не встановлює відповідні підстави для залишення рекомендації без розгляду.
		Зазначає, що спірна ухвала є необґрунтованою, непропорційною та ухвалена з порушенням дотримання розумного строку розгляду рекомендації Комісії. Крім того, у ній не наведені обґрунтовані мотиви щодо відхилення клопотання про відкладення розгляду рекомендації ВККС до закінчення судових процедур.
		Позивач як переможець двох конкурсів мав законні сподівання та легітимну мету бути рекомендованим на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду.
		Вважає наведені в спірній ухвалі підстави залишення рекомендації ВККС без розгляду з мотивів, що позивач уже призначений на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області, безпідставними. Покликаючись на висновок Верховного Суду у справі № 9901/342/20, позивач наголошує на тому, що законодавство не встановлювало зобов`язання чи право ВРП на залишення без розгляду рекомендації ВККС щодо переможця конкурсу з огляду на його участь або перемогу чи отримання рекомендації в іншому конкурсі щодо призначення на посаду судді іншого місцевого (адміністративного) суду.
		2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 21 жовтня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що, приймаючи спірну ухвалу, ВРП не мала підстав для розгляду та задоволення рекомендації ВККС від 01 жовтня 2019 року № 696/дс-19 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, оскільки процедура добору на посаду судді щодо ОСОБА_1 завершена, а останній набув статусу судді та здійснює правосуддя у Старовижівському районному суді Волинської області.
		3. ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення й ухвалити нове - про задоволення позовних вимог в повному обсязі. 
		Доводи апеляційної скарги в основному дублюють мотиви та аргументи позовної заяви та зводяться до такого.
		Позивач наполягає, що суд першої інстанції не врахував докази, що містяться в матеріалах справи, які переконливо свідчать: 1) що предметом розгляду ВРП 04 червня 2020 року була рекомендація ВККС про призначення позивача на посаду судді в місцеві загальні суди. Рекомендація про призначення його на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду на цьому засіданні не розглядалася, а, як відомо, її розгляд відбувся лише 11 березня 2021 року (пункт 50 рішення суду першої інстанції); 2) про відсутність у матеріалах справи заяви позивача щодо залишення рекомендації ВККС про призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, оскільки він такої не заявляв.
		Вважає, що хоч Закон № 1402-VІІІ і не визначає строку, протягом якого ВРП має розглянути рекомендацію ВККС про призначення на посаду судді, однак дискреційні повноваження відповідача обмежуються розумними строками та пропорційністю, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) відповідно до пунктів 3, 8, 10 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). А тому, з його погляду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність дій Ради з розгляду рекомендації ВККС через 1 рік 5 місяців 7 днів після її надходження до ВРП.
		Висновки суду першої інстанції про відсутність законодавчих норм, які б зобов`язували ВРП надавати повторну рекомендацію про призначення на посаду судді за результатами іншого конкурсу, про завершеність відносно позивача процедури добору на посаду судді через призначення його суддею місцевого загального суду, про постановлення спірної ухвали як способу усунення правової невизначеності та відсутність впливу на правовий статус судді вважає помилковими та суперечливими з огляду на те, що спірна ухвала не набрала законної сили; конкурс до спеціалізованих судів стосовно позивача на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду не завершений; суд першої інстанції в цій справі визнав, що існувало два окремих конкурси: на зайняття вакантних посад суддів у місцевих загальних судах та на зайняття вакантних посад суддів у місцевих адміністративних і господарських судах; перемога позивача в одному конкурсі на посаду судді загального місцевого суду не позбавляє його права бути переможцем у другому конкурсі та бути суддею Волинського окружного адміністративного суду; спірна ухвала хоча і не змінила правового статусу позивача як судді, але позбавила його права бути суддею Волинського окружного адміністративного суду; суд першої інстанції застосовує подвійні стандарти, відмовляючи в задовленні позову в частині порушення відповідачем строків розгляду рекомендації ВККС, оскільки такі нормативно не встановлені, та в частині висновку про відсутність обов`язку ВРП задовольнити рекомендацію Комісії про призначення кандидата на посаду судді, якщо стосовно цього ж кандидата вже завершена процедура добору на посаду судді.
		Зазначає, що оскільки за висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Великої Палати у справі № 9901/342/20 особа, яка бере участь у конкурсі, може подати одну заяву в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду та одну заяву в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у місцевих адміністративних і господарських судах, то це не виключає можливості внесення Радою подання Президентові України про призначення позивача, зокрема, на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду.
		4. Від представника ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без розгляду, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року - без змін. 
		5. Ухвалою від 24 листопада 2021 року Велика Палата відкрила апеляційне провадження в цій справі, а ухвалою від 20 грудня 2021 року призначила розгляд справи в судовому засіданні на 10 лютого 2022 року. У зв`язку з перебуванням судді-доповідача у справі Анцупової Т. О. у відрядженні розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання було призначено на 07 квітня 2022 року.
		У зв`язку з відрахуванням ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду на підставі рішення ВРП від 09 лютого 2023 року № 32/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за власним бажанням» призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді. Справу № 9901/105/21 (провадження № 11-479заі21) призначено судді-доповідачеві Гриціву М. І.
		6. У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Наголосив, що предметом розгляду ВРП 04 червня 2020 року була одна рекомендація ВККС про призначення позивача на посаду судді в місцеві загальні суди, рекомендація про призначення його на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду на цьому засіданні не розглядалася. Хоча, з його погляду, ВРП мала б обидві рекомендації Комісії щодо позивача розглядати одночасно. 
		Представник ВРП, наголошуючи на правомірності та законності дій Ради при постановленні спірної ухвали, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без розгляду, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року - без змін. 
		7. Велика Палата дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухала аргументи сторін, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і дійшла висновку про таке.
		У цій справі суд встановив такі обставини.
		Комісія рішенням від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду.
		ОСОБА_1 05 травня 2017 року звернувся до ВККС із заявою про допуск його до участі в доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.
		Комісія рішенням від 19 квітня 2019 року № 54/зп-19 визначила, зокрема, рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та зарахувала їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного Комісією 03 квітня 2017 року.
		Цим рішенням Комісії до резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів зараховано ОСОБА_1 , який за результатами кваліфікаційного іспиту набрав 196 балів та займав 34 позицію в рейтингу кандидатів на посаду судді місцевого загального суду.
		ВРП 18 липня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 73 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIIІ) звернулася до Комісії та зазначила про необхідність забезпечення під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів рівних можливостей для кандидатів на посаду судді, включених до резерву, та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, за результатами іспитів з дотриманням у межах поточного конкурсу частини восьмої статті 79 Закону № 1402-VIII.
		На виконання вимог Закону № 1402-VIII ВККС України оголосила два конкурси: на зайняття вакантних посад суддів у місцевих загальних судах рішенням від 02 липня 2019 року і, після затвердження рейтингу 07 серпня 2019 року учасників цього конкурсу, наступний - на зайняття вакантних посад суддів у місцевих адміністративних і господарських судах рішенням від 09 серпня 2019 року.
		Крім цього, Комісія затвердила своїми рішеннями від 10 липня 2013 року Положення про порядок складення кандидатами на посаду судді кваліфікаційного іспиту та методику його оцінювання та від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
		Відповідно до рішень, якими оголошено зазначені конкурси, кожен з них проводився для кандидатів, зарахованих до резервів: резерву на заміщення вакантних посад суддів місцевих загальних судів та резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих адміністративних судів і місцевих господарських судів.
		Для кожного із зазначених конкурсів було затверджено відповідні умови їх проведення з визначенням переліку потрібних для участі документів, строку їх подання, а також кількості судів, з проханнями про рекомендування до яких може звернутися кандидат.
		Комісія рішенням від 19 липня 2019 року № 101/дс-19 допустила ОСОБА_1 до участі в оголошеному Комісією 02 липня 2019 року конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
		Комісія рішенням від 07 серпня 2019 року № 150/зп-19 затвердила рейтинг учасників конкурсу на заняття 505 вакантних посад суддів у місцевих загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 02 липня 2019 року № 108/зп-19, зокрема, затвердила рейтинг кандидатів на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області. ОСОБА_1 займав першу позицію в рейтингу на зайняття однієї посади судді зазначеного суду.
		Водночас рішення Комісії від 02 липня 2019 року № 108/зп-19 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів у липні 2019 року було оскаржено в судовому порядку.
		Велика Палата за наслідками апеляційного перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року, постановою від 29 січня 2020 року у справі № 9901/378/19 визнала, що рішення Комісії від 02 липня 2019 року № 108/зп-19 про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів не може вважатися свавільним, оскільки переслідувало легітимну мету - першочергове заповнення вакансій у судах із значним кадровим дефіцитом, а тому відсутнє порушення порядку проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, встановленого статтями 79 та 82 Закону № 1402-VIII.
		Комісія рішенням від 01 жовтня 2019 року № 180/зп-19 затвердила й оприлюднила рейтинг учасників конкурсу на зайняття 54 вакантних посад суддів у місцевих адміністративних судах та 22 вакантних посад суддів у місцевих господарських судах, оголошеного рішенням ВККС від 09 серпня 2019 року, зокрема, затвердила рейтинг кандидатів на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду. ОСОБА_1 займав другу позицію в рейтингу на зайняття однієї посади судді зазначеного суду.
		Рішення Комісії від 01 жовтня 2019 року № 180/зп-19 про затвердження рейтингу учасників конкурсу в жовтні 2020 року було оскаржено в судовому порядку.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 09 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою від 21 квітня 2021 року Великої Палати у справі № 9901/342/20 (провадження у Великій Палаті № 11?445заі20), в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовив, а рішення ВККС від 01 жовтня 2019 року № 180/зп-19 визнав таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведені обставини є загальновідомим фактом та не потребують додаткового доказування, судові рішення є загальнодоступними та перебувають в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		Отже, відповідно до матеріалів адміністративної справи ВККС надала по кандидату на посаду судді ОСОБА_1 дві рекомендації щодо призначення як на посаду судді місцевого загального суду, так і на посаду судді місцевого адміністративного суду. Ці обставини учасниками справи не оспорюються і підтверджуються даними з офіційного вебсайту ВККС (https://drive.google.com/file/d/1Z-w_IiONBPqvgR4TrssCWJQpp0KSYBek/view, https://vkksu.gov.ua/userfiles/doc/recomend011019.pdf).
		Питання про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області вирішувалося Радою за участю кандидата в засіданні ВРП в режимі відеоконференції 04 червня 2020 року.
		Як убачається з відеозапису засідання (https://youtu.be/4iDkNh-69dc, час: 04.06.2020 - 7 год 36 хв 22 с) та витягу з протоколу № 44 засідання ВРП від 04 червня 2020 року, член ВРП ОСОБА_4 доповіла матеріали стосовно кандидата на посаду судді ОСОБА_1 та додала, що його кандидатура відповідає вимогам чинного законодавства, обставин, які б перешкоджали прийняттю рішення про внесення подання Президентові України про призначення його на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області, не встановлено.
		Водночас, як наголошує відповідач та підтверджується згаданим записом відеозасідання та витягом з протоколу № 44, для зясування справжнього волевиявлення кандидата на посаду судді член ВРП ОСОБА_4 поставила позивачу питання: на посаді судді якого суду він бажає працювати, зважаючи на те, що на розгляді у ВРП перебувають дві рекомендації ВККС стосовно нього.
		Надаючи відповідь на поставлене питання, кандидат на посаду судді ОСОБА_1 підтвердив своє бажання бути призначеним на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області згідно з порядком.
		Відтак член ВРП ОСОБА_4 підтримала свій висновок про можливість призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області. Голосування відбулось відповідно до пункту 9.4 Регламенту ВРП. За його результатом ВРП вирішила внести Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області, про що ухвалила рішення № 1719/0/15-20.
		Згодом Президент України Указом від 14 серпня 2020 року № 321/2020 призначив ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області.
		Воднораз, як убачається з матеріалів справи, згідно з рішенням від 01 жовтня 2019 року № 696/дс-19 ВККС також рекомендувала ОСОБА_1 для призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, що надійшло до ВРП 03 жовтня 2019 року.
		Питання щодо внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду було включено до порядку денного засідання ВРП на 11 березня 2021 року та вирішувалося за участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції.
		11 березня 2021 року на засіданні ВРП суддя ОСОБА_1., посилаючись на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 9901/342/20, заявив клопотання про відкладення або зупинення розгляду питання про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду.
		Голосування відбулось відповідно до пункту 9.4 Регламенту ВРП. За його результатом Рада відмовила в задоволенні цього клопотання та вирішила продовжити розгляд зазначеного питання порядку денного.
		Після цього член ВРП ОСОБА_5 доповів матеріали стосовно кандидата на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 та запропонував залишити без розгляду рекомендацію ВККС від 01 жовтня 2019 року № 696/дс4І9 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, оскільки ВРП 04 червня 2020 року вже ухвалила рішення № 1719/0/15-20 «Про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області», а Указом Президента України від 14 серпня 2020 року № 321/2020 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області.
		Поряд із цим, як убачається з відеозапису засідання (https://youtu.be/qqwSXFtgAAo, час: 11.03.21 - на 20 хв 30 с) та витягу з протоколу № 18 від 11 березня 2021 року, головуючий Овсієнко А. А., член ВРП Маловацький О. В. поставили запитання судді ОСОБА_1.: чи на час розгляду ВРП рекомендації ВККС про призначення його на посаду судді місцевого загального суду визначився, посаду судді якого суду бажає обіймати; чи була його згода щодо призначення на посаду судді місцевого загального суду безумовною; чи завершена, на його думку, процедура добору на посаду судді; на якій підставі займає посаду судді.
		ОСОБА_1 повідомив, що ВККС ухвалила законні рішення щодо проведення конкурсів та визначення переможців, підтвердив бажання бути обраним на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області, він не просив залишити без розгляду його питання з приводу призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду і від цього він не відмовлявся, оскільки це не було предметом розгляду цієї рекомендації. Вважав, що процедура добору судді відносно нього до набуття чинності рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не закінчена.
		Після отриманих відповідей судді ОСОБА_1. ВРП перейшла до голосування за пропозицію члена ВРП ОСОБА_5 .
		Голосування відбулось відповідно до пункту 9.4 Регламенту ВРП. За його результатами, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 36 Закону № 1798-VII, пунктом 9.1 Регламенту ВРП Рада одноголосно вирішила залишити без розгляду рекомендацію ВККС щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, про що було постановлено спірну ухвалу.
		8. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи відмову в задоволенні позовних вимог, керувався такими нормативними положеннями.
		За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 128 Конституції України передбачено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП в порядку, встановленому законом.
		Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, вносить подання про призначення судді на посаду, а також здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.
		Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 1798-VIII (у редакції чинній на час спірних правовідносин) ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1798-VIII статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом № 1402-VIII.
		До повноважень ВРП, окрім іншого, відноситься також внесення подання про призначення судді на посаду (стаття 3 Закону № 1798-VIII)
		Частиною першою статті 26 та статтею 30 Закону № 1798-VIII встановлено, що ВРП діє у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом.
		Засідання ВРП у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання ВРП у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів ВРП.
		Згідно зі частинами першою та четвертою статті 34 Закону № 1798-VIII рішення ВРП ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП, якщо інше не визначено цим Законом.
		Рішення ВРП, її органів ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не визначено цим Законом.
		Статтею 36 Закону № 1798-VIII встановлено, що призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП.
		ВРП ухвалює рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації ВККС, до якої обов`язково додається особова справа (досьє) кандидата на посаду судді.
		За результатами попереднього розгляду доповідач складає висновок щодо можливості призначення судді на посаду та виносить такий висновок на розгляд ВРП.
		На засіданні ВРП кандидатура на посаду судді розглядається після доповіді члена ВРП, який визначений доповідачем у цій справі.
		Кандидат на посаду судді, стосовно якого розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, запрошується на засідання ВРП у порядку, визначеному цим Законом. Неявка кандидата на посаду судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
		Відповідно до частини першої статті 37 вказаного Закону рішення щодо кандидата на посаду судді ухвалюється на засіданні ВРП.
		Частиною вісімнадцятою статті 79 Закону № 1402-VIII визначено, що відповідно до внесеної ВККС рекомендації ВРП на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі ухвалення позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення судді на посаду.
		Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі та в межах подання ВРП, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів (частина 1 статті 80 Закону № 1402-VIII).
		Згідно з пунктом 5.1 глави 5 Регламенту ВРП формою роботи Ради є засідання у пленарному складі.
		Згідно з пунктом 9.1 глави 9 Регламенту ВРП результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їхньої компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах: а) рішення; б) ухвала; в) протокольна ухвала. Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.
		Питання, пов`язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.
		Рішення Ради чи Дисциплінарної палати з процедурних питань заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).
		Відповідно до пункту 9.2 глави 9 цього Регламенту рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.
		9. Велика Палата перевірила рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги й не виявила підстав не погодитися з наведеними в оскаржуваному рішенні висновками цього суду.
		Апелянт у скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність дій Ради з розгляду рекомендації ВККС через 1 рік 5 місяців 7 днів після її надходження до ВРП, тобто поза розумним строком.
		Суд першої інстанції, вважаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій (бездіяльності) ВРП протиправними, безпідставними та необґрунтованими, проаналізувавши обставини справи, які спричинили тривалий розгляд питання про розгляд рекомендації ВККС, зазначив, що з огляду на аналіз положень Конституції України, законів № 1798?VІІІ, № 1402-VІІІ, Регламенту ВРП конкретних строків починаючи від часу отримання особової справи (досьє) до ухвалення рішення Радою з питання щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації ВККС не встановлено.
		З огляду на вимоги наведеного законодавства, що регулює питання розгляду ВРП рекомендації ВККС, ураховуючи стадії вирішення цього питання від направлення рекомендації ВККС до отримання їх ВРП, розподіл та визначення між членами Ради доповідача у справі, вивчення особової справи (досьє) кандидата на посаду судді, складання висновків щодо можливості призначення судді на посаду та винесення такого висновку на розгляд ВРП, з необхідністю завчасного повідомлення учасників розгляду рекомендацій, з урахуванням відповідного навантаження на ВРП з розгляду справ та вирішення інших значимих питань, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав вважати, що ВРП допустила вирішення питання відносно ОСОБА_1 поза розумним строком.
		Цей суд, з-поміж іншого, слушно критично поставився до зауваження позивача щодо тривалого строку розгляду ВРП його питання від часу отримання рекомендацій від ВККС до часу ухвалення відносно нього спірного рішення, оскільки сам позивач вимагав на засіданні ВРП 11 березня 2021 року відкласти розгляд його питання на пізніший строк до закінчення розгляду Великою Палатою справи № 9901/342/20 як такої, що мала, на думку позивача, позитивний вплив на вирішення відповідачем його питання.
		10. В апеляційній скарзі позивач серед іншого наполягає на вирішальному значенні для справи, що розглядається, правових висновків, викладених у постанові Великої Палати від 21 квітня 2021 року у справі № 9901/342/20 (провадження № 11-445заі20).
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду з цього приводу зазначав, що предметом правової оцінки Великої Палати було рішення ВККС від 01 жовтня 2019 року № 180/зп-19, яким затверджено й оприлюднено рейтинг учасників конкурсу на зайняття 54 вакантних посад суддів у місцевих адміністративних судах та 22 вакантних посад суддів у місцевих господарських судах, оголошеного рішенням ВККС від 09 серпня 2019 року.
		Велика Палата з огляду на здійснений аналіз законодавства вказала на можливість включення ВККС до рейтингу оголошеного конкурсу від 09 серпня 2019 року учасників на зайняття вакантних посад суддів у місцевих адміністративних, і господарських судах тих осіб, які зайняли переможні позиції на посади суддів у місцевих судах по оголошеному конкурсу від 02 липня 2019 року і які в подальшому отримали рекомендації для призначення на посади суддів і в місцевих загальних судах, і в місцевих адміністративних і господарських судах. Закон № 1402-VІІІ не містить прямої заборони надання Комісією кількох рекомендацій за наслідками декількох конкурсів, як і участі в декількох конкурсах одного кандидата, а відповідні підзаконні нормативно-правові акти, ухвалені ВККС щодо порядку організації та проведення конкурсів на заміщення вакантних посад суддів, лише конкретизують його положення.
		Крім того, у постанові Великої Палати вказано про те, що саме собою внесення ВККС рекомендації до ВРП щодо призначення кандидата на посаду судді не є завершальною стадією добору та призначення особи на посаду судді. За правилами пунктів 14 та 15 частини першої статті 70 Закону № 1402?VІІІ після внесення ВККС відповідної рекомендації ВРП здійснює її розгляд та ухвалює рішення щодо кандидата на посаду судді в порядку, визначеному главою 2 «Участь у формуванні суддівського корпусу» розділу ІІ «Особлива частина» Закону № 1798?VІІІ, після чого у разі внесення ВРП подання про призначення судді на посаду Президент України видає відповідний указ.
		Суд першої інстанції наголошує на тому, що в межах спірних правовідносин, що виникли між сторонами у цій справі, викладеної правової позиції Великої Палати щодо можливості брати участь осіб у двох конкурсах на посаду судді має місце різний за своїм об`ємом правовий підхід до вирішення питання (правового регулювання) щодо можливості зарахованих кандидатів до резерву на заміщення вакантних посад суддів брати участь та отримання рекомендацій ВККС за наслідками декількох конкурсів на зайняття вакантних посад судді, та можливості бути обраним (призначеним) одночасно на посаду судді в межах цих конкурсів.
		Питання добору кандидатів на посаду судді, який полягає у проходженні особами, допущеними до добору, відбіркового іспиту; організації проведення ВККС спеціальної перевірки; проходженні спеціальної підготовки та складенні кваліфікаційного іспиту; призначенні на посаду судді за своєю правовою природою має самостійний предмет правового регулювання.
		Для позивача стадія добору на заміщення вакантної посади судді фактично була завершена після обрання його на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області. При цьому ОСОБА_1 не заявляв клопотань про необхідність відкладення розгляду засідання ВРП 04 червня 2020 року та вирішення першочергово чи одночасно з розглядом рекомендації ВККС від 01 жовтня 2019 року для призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду.
		Отже, для ОСОБА_1 як зарахованого до резерву кандидата на заміщення вакантних посад існувала можливість бути обраним суддею лише до одного з судів, за конкурсом яких він був рекомендований як переможець. Такий вибір позивач зробив під час засідання ВРП 04 червня 2020 року, який був у подальшому реалізований шляхом прийняття ВРП рішення № 1719/0/15-20 про внесення Президентові України подання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області та видання відповідного Указу Президента України від 14 серпня 2020 року № 321/2020 про таке призначення.
		Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не заявляв клопотання про відмову від рекомендації ВККС щодо призначення на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду та що предметом розгляду ВРП 04 червня 2020 року була лише одна рекомендація ВККС про призначення позивача на посаду судді в місцеві загальні суди, не спростовують правильності наведених висновків суду першої інстанції, оскільки він як кандидат на заміщення посади судді не міг не розуміти, що хоч і брав участь у двох конкурсах та щодо нього подано дві рекомендації ВККС про призначення на посаду судді в місцеві загальні суди та місцеві адміністративні суди, однак міг бути обраним суддею лише до одного з цих судів.
		11. Не погоджуючись із висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про наявність правових передумов для залишення Радою без розгляду рекомендації ВККС з огляду на виключний перелік рішень, які може прийняти ВРП за результатами розгляду рекомендацій ВККС щодо призначення кандидатана посаду судді, визначений положеннями законів № 1798-VIII, та № 1402-VIII та Регламенту ВРП, апелянт наполягає на протиправності дій відповідача щодо прийняття спірної ухвали.
		Із цього приводу суд першої інстанції зазначив про таке.
		Частиною першою статті 26 Закону № 1798-VIII встановлено, що ВРП діє у пленарному складі, а питання щодо здійснення повноважень Радою, проведення засідань, ухвалення рішень, їх оскарження, внесення подання про призначення судді на посаду розглядається на засіданні ВРП (статті 30-36 Закону № 1798-VIII). Питання, пов`язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал (пункт 9.1 глави 9 Регламенту ВРП).
		Згідно із частиною першою статті 5 Закону № 1798-VIII ВРП складається з двадцяти одного члена. Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, зокрема витягом з протоколу № 18 засідання ВРП від 11 березня 2021 року, у засіданні ВРП брали участь 17 її членів, тобто більшість від її складу; за залишення без розгляду рекомендацію ВККС від 01 жовтня 2019 року № 696/дс-19 щодо призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду одноголосно проголосувало 17 членів ВРП. Таким чином, спірну ухвалу було прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у її ухваленні.
		У межах здійснення розгляду ВРП рекомендацій та вирішення питання щодо призначення судді до того чи іншого суду, відносно яких таку особу рекомендовано, ВРП, враховуючи думку позивача, вирішила зазначене питання, яке в подальшому було реалізовано шляхом видання відповідного Указу Президента України від 14 серпня 2020 року № 321/2020 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області, що стало завершальним етапом процедури для позивача як кандидата бути призначеним на посаду судді.
		ВРП виконала свій обов`язок щодо розгляду питання про призначення ОСОБА_1 на посаду судді та ухвалення відповідного рішення за результатами розгляду рекомендації ВККС. При цьому, як було вказано вище, сам ОСОБА_1 підтвердив своє бажання бути призначеним на посаду судді Старовижівського районного суду Волинської області.
		Водночас законодавство України не передбачає, що ВРП була зобов`язана згодом задовольнити рекомендацію ВККС про призначення кандидата на посаду судді, якщо стосовно цього ж кандидата вже завершена процедура добору на посаду судді.
		Доводи апеляційної скарги про те, що конкурс до спеціалізованих судів стосовно позивача на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду не завершений, при тому, що суд першої інстанції в цій справі визнав, що існувало два окремих конкурси: на зайняття вакантних посад суддів у місцевих загальних судах та на зайняття вакантних посад суддів у місцевих адміністративних і господарських судах, та що перемога позивача в одному конкурсі на посаду судді загального місцевого суду не позбавляє його права бути переможцем у другому конкурсі та бути суддею Волинського окружного адміністративного суду, не грунтуються на законодавчих положеннях, які визначають процедуру проходження добору кандидатів на посаду судді, її стадії, роль і повноваження ВРП як органу, який приймає рішення на завершальному її етапі.
		12. Велика Палата погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ураховуючи встановлені відповідачем на час розгляду рішення ВККС від 01 жовтня 2019 року № 696/дс-19 обставини, у ВРП не було підстав та повноважень приймати рішення про призначення або відмову у призначенні судді в порядку, передбаченому положеннями Закону № 1798-VIII. Спірна ухвала була способом усунення правової невизначеності, яка виникла у зв`язку зі зміною обставин, що склалися за вказаних умов, які впливали на правильне вирішення питання щодо призначення позивача на посаду суді. При цьому спірна ухвала не спричинила зміни правового статусу ОСОБА_1 як судді.
		За таких обставин у ВРП не було правових підстав для розгляду та задоволення рекомендації ВККС від 01 жовтня 2019 року № 696/дс-19 про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Волинського окружного адміністративного суду, оскільки процедура добору на посаду судді щодо ОСОБА_1 є завершеною, а останній набув статусу судді та здійснює правосуддя у Старовижівському районному суді Волинської області.
		Приймаючи спірну ухвалу відповідач діяв відповідно до та в межах наданих законодавством повноважень, обґрунтовано, а саме з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, розсудливо та послідовно, з урахуванням принципів верховенства права.
		13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Згідно з положеннями статті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог норм матеріального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 266, 308, 315, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточноюй оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                               В. Ю. Уркевич 
		Суддя-доповідач                                                                                     М. І. Гриців
		Судді:                                    В. В. Британчук                                          Л. Й. Катеринчук
		Ю. Л. Власов                                              Л. М. Лобойко
		І. В. Григор`єва                                          К. М. Пільков
		Ж. М. Єленіна                                            О. Б. Прокопенко
		І. В. Желєзний                                            І. В. Ткач
		О. С. Золотніков                                        Т. А. Чумаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...