Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 279/315/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2023. Зареєстровано: 16.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2023.
Дата набрання законної сили: 11.09.2023
Результат оскарження 11.09.2023 Вінницький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/283/54/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060490000689

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                          Справа № 279/315/22
		Провадження №1-кп/283/54/2023
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		       15 березня 2023 року                         м. Малин
		Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретарі судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю: прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 , її захисника - адвоката ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2021 за № 12021060490000689 за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Стремигород Коростенського району Житомирської області, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , із середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, особи з інвалідністю 3 групи, не судимої, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		В С Т А Н О В И В:
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		22 жовтня 2021 року у вечірній час, точного часу не встановлено, у ОСОБА_8 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, що виникли раптово, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 .
		В подальшому, в ніч з 22 на ІНФОРМАЦІЯ_5 року, точного часу не встановлено, знаходячись у спальній кімнаті будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де обвинувачена проживала разом із своєю матір`ю - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, утримуючи в руках сокиру та кухонний ніж, з якими прийшла в кімнату, де на ліжку лежала ОСОБА_11 , та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя матері, передбачаючи наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, умисно нанесла потерпілій сокирою та ножем близько 43 ударів зі значною силою прикладення в життєво-важливі частини тіла ОСОБА_11 , а саме по голові та шиї, заподіявши потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: синців в ділянках верхніх і нижніх повік правого і лівого очей; п`ятнадцяти саден на верхніх і нижніх повіках правого і лівого очей, на переніссі, на спинці носа; садна в правій виличній ділянці; трьох саден в ділянці підборіддя; синця на шкірі підборіддя; трьох зяючих наскрізних ран в ділянках лоба - справа, по середній лінії і зліва; в ділянці лоба зліва та в ділянці лоба справа; сім ран на шкірі між краєм верхньої губи і кінчиком носа; двох ран в ділянці підборіддя на межі з каймою нижньої губи; десяти наскрізних і ненаскрізних ран по передній поверхні шиї у всіх третинах; уламкових переломів кісток зовнішнього і внутрішнього носа, стінок орбіт, виличних кісток, стінок гайморової пазухи справа; переломів кісток склепіння черепа; переломів носової і очної частин лобної кістки; переломів основи черепа; обширних крововиливів в м`які покриви волосяної частини голови з внутрішньої поверхні в лобній, скроневих ділянках; крововиливів під твердою мозковою оболонкою і в ділянках лобних, скроневих часток півкуль мозку; врубів в речовину головного мозку лобних і скроневих часток з ушкодженням речовини і анатомічної структури мозку; крововиливів в речовину головного мозку в проекції переломів; перелому під`язичної кістки; чотирьох врубів, розрубів і насічок на щитоподібному хрящі: розрубів кілець трахеї і ран часток щитоподібної залози; переломів тіл 5 і 6 шийних хребців, з чисельними розрубами, врубами на всю глибину губчастої речовини тіл хребців, з утворенням розломів, роз`єднань кісток в сторони, відломами фрагментів; повного наскрізного ушкодження спинного мозку; ушкодження лівої сонної артерії і її гілок в проекції шийки нижньої щелепи зліва.
		Внаслідок проникаючих рубаних, колото-різаних ушкоджень голови, шиї та шийних хребців розвинулась аспіраційна асфіксія, від якої безпосередньо настала смерть потерпілої ОСОБА_11 . 
		 
		ІІ. Позиція учасників судового розгляду.
		Обвинувачена ОСОБА_8  у судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй злочині не визнала повністю, зазначила, що нічого не пам`ятає, а доказів її вини немає; до смерті матері вона не причетна, жодних підстав вчиняти вбивство матері в неї не було, натомість вважає, що злочин вчинив її співмешканець - ОСОБА_12 .
		Обвинувачена надала показання, що 22 жовтня в обідню пору приїздила тітка ОСОБА_13 та допомагала обвинуваченій доглядати за матір`ю, яка через хворобу була лежачою. Також в будинку був співмешканець обвинуваченої - ОСОБА_12 . Того дня приходив син співмешканця - ОСОБА_14 , з яким вона вживала за обідом горілку, приблизно 100 г. Потім вона поїхала до магазину, де придбала сигарети та пиво. Під час вечері за пропозицією співмешканця вживала самогон приблизно 200 г, а ОСОБА_12 випив до 100 г самогону і пив пиво, якого було 2 л. Приблизно о 19 годині вона була біля матері, спати лягла десь між 21 годиною 30 хвилин та 22 годиною, оскільки після випитого відчула себе втомленою. Самогон подіяв на неї, як снодійне, вночі не прокидалась. Коли прокинулась зранку, близько 7 години, то співмешканця в будинку не було, вона вийшла на подвір`я і побачила, що в літній кухні топиться груба. Коли зайшла в кімнату до матері, світла не вмикала, запитала у неї про сніданок, матір лежала, як завжди, на спині, одягнута у кофту фіолетового кольору та штани (гамаші), на той момент була до пояса вкрита ковдрою, друга ковдра, зсунувшись з ліжка, лежала поруч. Коли мати не відповіла, вона нахилилась над нею, щоб почути дихання, потрясла її, взяла матір за руку, вона була холодна, після цього зрозуміла, що мати померла якийсь час тому. Обвинувачена вийшла із кімнати і повідомила співмешканцю, який знаходився у веранді, що матір померла та попросила у нього телефон, щоб повідомити тітці, однак той відповів, що сам зателефонує. При ній він говорити не став, а вийшов на подвір`я. Коли обвинувачена побачила здалеку автомобіль свого брата, то співмешканець їй сказав, що як приїде тітка, то обвинувачена має сказати, що «Це зробила вона». На запитання обвинуваченої: «Зробила що?», відповів - «Вбила». Тоді обвинувачена почала запитувати, що він має на увазі, на що він відповів, якщо вона не скаже, що вбила матір, то щоб пам`ятала, що в неї є ще син, і почав погрожувати своїм сином, який відбував покарання. Про те, що матір вбили, вона зрозуміла, коли разом з братом і дядьком зайшла в кімнату, де знаходилось тіло матері, і побачила на власні очі, що голова порубана. Сокиру і ніж обвинувачена використовує в побуті, тому її сліди залишились на них. Сокирою користувалась після обіду 22 жовтня - розколювала дрова; ножем увечері могла різати хліб; цей ніж завжди був у використанні та зберігався під хлібницею у першій кімнаті, куди його і поклала ввечері. Щодо слідів крові на її одязі, зазначила, що експертизою не доведено кому належить та кров; вона могла бути і її особистою від того, що співмешканець її міг ударити. Драган ОСОБА_15 мав із матір`ю обвинуваченої взаємні неприязні відносини: вона не долюблювала його, а він її. Між матір`ю обвинуваченої та ОСОБА_16 були словесні перепалки, вона його просила не застосовувати до обвинуваченої фізичне насилля. До самої обвинуваченої ОСОБА_12 часто застосовував фізичне насильство. З приводу домашнього насильства одного разу, приблизно у 2020 році, коли вона та ОСОБА_12 проживали у с. Стремигород, вона телефонувала в поліцію, однак, після розмови з ОСОБА_16 , працівники поліції оформили виклик як неправдивий і поїхали, а вона отримала за це ще більше. 
		 
		ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10  надала показання про те, що обвинувачена є дочкою її рідної сестри - ОСОБА_11 . ОСОБА_11 мала інсульт, самостійно не пересувалась, останні 2 тижні лежала, а останні три дні ще й не розмовляла. Обвинувачена доглядала за матір`ю: годувала, перевдягала, прибирала коло неї, а потерпіла їздила щодня до неї додому, де допомагала обвинуваченій.
		Вранці 23 жовтня зателефонував співмешканець обвинуваченої ОСОБА_17 і попросив, щоб вона терміново приїхала до них, сказав, що обвинувачена зарубала матір. Вона зателефонувала своєму синові - ОСОБА_18 та попросила, щоб відвіз на автомобілі. Син забрав із м. Коростеня сестру потерпілої - ОСОБА_19 із чоловіком ОСОБА_20 , потім забрав її, і вони разом поїхали до с. Болярка. Коли приїхали та зайшли до подвір`я, ОСОБА_12 курив на веранді, потім вийшла обвинувачена. В будинок пішли ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , подивились, вийшли і почали викликати поліцію. Через погане самопочуття потерпілій викликали швидку допомогу. 
		       Потерпіла у обвинуваченої нічого не запитувала з приводу події. В будинок вона заходила пізніше, бачила кров на шпалерах і дверях. Поведінка обвинуваченої була загальмованою, у неї потім встановили алкогольне сп`яніння. Обвинувачена зранку була в тому ж одязі, що й напередодні, коли потерпіла була в них; на ній не було ні краплі крові. Про відносини між ОСОБА_17 і ОСОБА_23 потерпіла не знає. Раніше обвинувачена та ОСОБА_17 жили у нього; через хворобу ОСОБА_23 , обвинувачена почала проживати разом з матір`ю; Драган також мав хворобу, перебував у лікарні, а потім також почав проживати у будинку ОСОБА_23 .
		       Свідок ОСОБА_24  повідомила суду, що часто їздить у с. Болярка, буваючи там, перевідувала ОСОБА_25 . Останній раз була у ОСОБА_11 21 жовтня. Там також була обвинувачена та сестра ОСОБА_26 . ОСОБА_11 вже лежала, очі не відкривала. ІНФОРМАЦІЯ_4 свідок також приїхала першою електричкою, проходила повз їхній будинок, там було тихо і темно. А близько 9 години ранку дізналась, що померла ОСОБА_27 . Коли підходила до подвір`я ОСОБА_28 , там була поліція, обвинувачена сиділа на лавці біля двору, ніяких слідів на ній не бачила. Спочатку свідок думала, що ОСОБА_29 померла природно, однак від поліції дізналась про те, що ніби-то обвинувачена вбила матір. Свідок пояснила, що ОСОБА_30 вона знає наглядно. Коли вона напередодні відвідувала ОСОБА_23 , то він був в будинку. Щодо наявності конфліктів між ОСОБА_23 та ОСОБА_17 свідку нічого не відомо. Знає, що він іноді приходив до ОСОБА_23 допомагав по господарству. Знає, що ОСОБА_17 був після операції на той час. ОСОБА_31 іноді вживала алкоголь, а ОСОБА_29 іноді скаржилась свідкові, що обвинувачена приходила і просила гроші на сигарети чи на щось інше.
		       Допитаний свідок ОСОБА_32  надав показання про те, що ОСОБА_29 була його рідною тіткою по матері, а обвинувачена доводиться йому двоюрідною сестрою. Лідія ОСОБА_23 стала лежачою, потребувала сторонньої допомоги. Обвинувачена піклувалась за неї, було все нормально, останнім часом ніяких конфліктів не виникало.
		Того дня він перебував на роботі, йому зателефонувала матір - ОСОБА_33 , і сказала, що їй телефонував співмешканець ОСОБА_31 - ОСОБА_34 , і повідомив, що обвинувачена вбила свою матір. Свідок, забравши тітку та її чоловіка, матір, поїхали до с. Болярка. Коли приїхали та зайшли на подвір`я, то ОСОБА_17 та ОСОБА_31 були на веранді, курили, обвинувачена була зляканою, трохи напідпитку, ніяких інших слідів на ній не було; на запитання до обвинуваченої, що сталось, вона відповіла, що вбила матір. Він з дядьком зайшли до хати, побачили, що у Стащук побита голова, вийшли і викликали поліцію, а потім і «швидку». Свідок перебував на місці події до завершення слідчих дій, бачив сокиру, її знайшли у веранді. ОСОБА_31 , бувало, вживала спиртне, але не постійно, в стані сп`яніння поводила себе нормально. Драган проживав не постійно, іноді приходив, ночував. Свідок знав ОСОБА_30 , той трохи любив випити, але нічого погано про нього свідок не чув. 
		       Допитана свідок ОСОБА_35  повідомила суду, що ОСОБА_28 хворіла, приблизно з місяць вже погано себе почувала, а останні 2 тижні була лежачою, вже й не говорила. В будинку жили ОСОБА_23 , обвинувачена та її співмешканець Драган. 23 жовтня їй зателефонувала сестра ОСОБА_13 та сказала, що їй телефонував співмешканець ОСОБА_36 - ОСОБА_34 , і повідомив, що обвинувачена вбила свою матір. Племінник - ОСОБА_22 забрав її з чоловіком, потім забрали ОСОБА_13 і поїхали в с. Болярка. Коли зайшли до подвір`я, то ОСОБА_37 курив у дворі разом з обвинуваченою. ОСОБА_36 була засмучена, потім сиділа на лавці тримаючись руками за голову, пізніше їй надавали медичну допомогу. Одяг на обвинуваченій був чистий, зі слів сестри ОСОБА_13 , обвинувачена була в тому ж одязі, що й напередодні вдень. Племінник ОСОБА_15 і чоловік свідка пішли до будинку, а коли вийшли, то підтвердили, що ОСОБА_23 вбита. Викликали поліцію. ОСОБА_30 свідок не знала, побачила його, як приїхала. 
		       Допит інших свідків не проводився, оскільки жодна із сторін не наполягала на їх допиті.
		       Свідок ОСОБА_12  не був допитаний у судовому засіданні, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, він помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві.
		       Судом безпосередньо досліджені наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення.
		З витягу з ЄРДР встановлено, що відомості про злочин були внесені до ЄРДР за №12021060490000689 23.10.2021 о 09:58:05 на підставі повідомлення ОСОБА_38 (т.2 а.с.31-35).
		 
		Згідно з рапортом інспектора-чергового Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, повідомлення про злочин надійшло о 08 годині 20 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_5 року від ОСОБА_38 , про те, що в АДРЕСА_1 , близько 07 години ранку ОСОБА_8 зловживала алкогольними напоями та, зі слів заявника, вбила сокирою свою матір, ОСОБА_11 , 1941 року народження (т.2 а.с.39).
		 
		З протоколу огляду місця події від 23.10.2021 з планом-схемою та ілюстративною таблицею встановлено, що 23.10.2021 в період часу з 10 години 00 хвилин і до 13 години 50 хвилин на підставі заяви ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 40) проведено огляд місця події, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 . 
		В приміщенні веранди не виявлено слідів біологічного походження (крові), проте на підлозі за тумбою на відстані 1,2 м від вхідних дверей та впритул до правої бічної стіни лежить сокира, загальною довжиною 47 см (довжина руків`я - 44 см, довжина леза - 12 см, ширина обуха - 3 см). На поверхні руків`я та металевої частини сокири наявне нашарування речовини бурого кольору. Вказану сокиру сфотографовано та поміщено до паперової коробки, упаковано згідно з правилами пакування речових доказів.
		В приміщенні спальні у дверному проході на поверхні дверей, пофарбованих білою фарбою, виявлено значну кількість бризок речовини бурого кольору, розмірами від 1х1 мм до 1х1,2 см. Вказані бризки мають три види направленості: 1) знизу по діагоналі вліво вверх 2) горизонтально розташовані 3) знизу по діагоналі вліво вниз. Бризки розташовані майже по всій поверхні дверного полотна, більші з них за розміром розміщені до торцевої частини дверей, а менші за розміром - ближче до обв`язки дверей. Аналогічні бризки розташовані на поверхні шпалер лівої стіни спальні, тобто в ділянці, яка дотична до торцевої частини дверей. Вищезазначені бризки сфотографовано, а з найбільших їх скупчень на дверях та на шпалерах зроблено два змиви на марлеві тампони, які поміщені у два окремі паперові конверти, упаковані згідно з правилами пакування речових доказів.
		На відстані 0,9 м від входу в кімнату та впритул до лівої стіни розташоване дерев`яне односпальне ліжко, на якому лежить труп ОСОБА_11 , 1941 року народження. Положення трупа: головою на подушці у напрямку відкритих дверей; тіло розміщене горизонтально на спині на ліжку; нижні кінцівки витягнуті вздовж тіла, права рука зігнута під прямим кутом в ліктьовому суглобі та долонею прилягає до живота, а ліва рука розігнута у ліктьовому суглобі, дещо відкинута вбік; голова розташована вліво, щокою упирається в плечовий суглоб. Ліва кінцівка, половина тулуба та ліва рука прикриті ковдрою. З одягу на трупі наявні блакитна кофта, одягнута через лівий рукав, з повністю розстібнутими ґудзиками, просякнута кров`ю у ділянці коміра та лівого плеча. Шкіряні покриви в ділянці живота і попереку дуже теплі на дотик, в інших місцях - просто теплі, а в ділянці ступнів ніг - ледь холодні. Трупне заклякання відсутнє у всіх групах м`язів, трупні плями слабовиражені, розташовані на задній поверхні спини, переважно у ділянці крижів, а також шиї. При натискуванні трупні плями зникають та повністю відновлюються приблизно через 20 секунд.
		При огляді трупа встановлені наступні тілесні ушкодження: рана практично по всій лобній ділянці, горизонтально розташована, розміром 9х4 см з нерівними осадженими краями, з округленими кінцями, дно її - множинні уламки лобної та кісток лицевого черепа, краї рани з додатковими розривами, садно в ділянці правої вилиці; множинні синці на повіках обох очей, по всій поверхні носа, в ділянці підборіддя та губ; кістки лицевого черепа та носа на дотик зламані; не менше десяти ран, що зливаються між собою по передній та лівій передній боковій поверхні, середньої та нижньої частин шиї, веретеноподібної форми, а місцями лінійної, дно ран - зруйновані м`які тканини та щитоподібний хрящ.
		Подушка в ділянці прилягання голови, а також частина простирадла просякнута кров`ю. 
		На відстані 50 см від ліжка та 1,9 м від вхідних дверей (майже в центрі кімнати) стоїть дерев`яна табуретка, на якій знаходиться металева біла миска, ємністю 3 л, яка на 1/3 заповнена рідиною яскраво червоного кольору, в якій лежить частина білої тканини, повністю просякнута рідиною червоного кольору, зовні схожою на кров (т.2 а.с.41-62).
		За результатами огляду місця події виявлено та вилучено сокиру зі слідами речовини бурого кольору; мобільний телефон марки «S-Tell», імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , із зарядним пристроєм; таблицю із слідами рук, які були вилучені на липкі стрічки № І-VI; змиви на марлевий тампон. Вищезазначені предмети визнано речовими доказами постановою слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_39 від 23.10.2021 (т.2 а.с.63-64).
		 
		Протоколом огляду місця події від 23.10.2021 з планом-схемою та ілюстративною таблицею зафіксовано, що 23.10.2021 в період часу з 14 години 10 хвилин по 14 годину 31 хвилину проведено огляд домоволодіння по АДРЕСА_1 .
		При додатковому огляді встановлено, що у приміщенні спальні під ліжком, на якому було виявлено труп ОСОБА_11 , при відсуванні матраца, на підлозі на відстані 1,45 м від вхідних дверей та 2 см до плінтуса лівої бічної стіни, виявлено суцільнометалевий столовий ніж, загальною довжиною 21 см, на поверхні якого (а саме на лезі та руків`ї) виявлено нашарування речовини бурого кольору. Ніж сфотографовано, обгорнуто папером та поміщено в паперовий конверт згідно з правилами пакування речових доказів (т.2 а.с.79-83).
		Вказаний предмет визнано речовим доказом постановою слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_39 від 23.10.2021 (т.2 а.с.84-85).
		 
		Згідно з протоколом огляду місця події від 23.10.2021, 23.10.2021 в період часу з 13 години 45 хвилин і до 14 години 07 хвилин на підставі заяви ОСОБА_12 (т.2 а.с.91) проведено огляд місця події, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено скляну пляшку, ємкістю 1 л (т.2 а.с.92-93). Вказаний предмет визнано речовим доказом постановою слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_39 від 23.10.2021 (т.2 а.с.94-95).
		 
		Відповідно до протоколу огляду трупа від 25.10.2021 з ілюстративною таблицею, 25.10.2021 в період часу з 10 години 23 хвилини по 12 годину 08 хвилин проведено огляд трупа ОСОБА_11 , 1941 року народження, за участю судово-медичного експерта ОСОБА_40 . При огляді встановлено, що на трупі потерпілої виявлено наступні зовнішні тілесні ушкодження: по одному синцю фіолетового кольору в ділянках верхніх і нижніх повік правого і лівого очей, на переніссі, на спинці носу вкриті сухими кірочками темно-червоного кольору, довжиною від 0,5 см до 3 см і розмірами від 1 х 0,3 до 2,5 х 0,3 см; садно невизначеної форми в правій виличній ділянці, розміром 2,5 х 2,2 см; 3 лінійних садна в ділянці підборіддя, довжиною 0,5 та 0,7 та 0,2 см, а на шкірі підборіддя синець без чітких меж, розміром 4,5 х 5 см; в ділянках лоба, справа, зліва, посередині ліній зяюча рана горизонтальної направленості, щільної форми, проникаюча, з нерівними клаптевидними синцевими осадженими краями з гострими кінцями, розмірами 11,5 х 3,5 см, а глибиною більше 1 см; вздовж країв рани відмічається щілинний перелом лобної кістки з продовженням ліній і фрагментів перелому на ділянках кісток основи і склепіння черепа; рана в ділянці лоба зліва, яка частково нашаровується на рану №1, в косо-вертикальному напрямку, нижній кінець рани закінчується у зовнішньому куті між повіками лівого ока, верхній кінець - в скронево-лобній області зліва, рана розміром 5 х 1 см; рана №3, розташована вертикально в ділянці лоба справа, нижній кінець рани розташований дещо нижче правої брови у верхній ділянці лоба зліва на 2 см від умовної серединної лінії, рана довжиною 7 см; на шкірі між верхньою губою, крилами і кінчиком носа 7 ран щілинної форми з рівними синцевими і осадженими краями в різному напрямку з гострими кінцями, розмірами від 0,5 х 0,2 см до 1,2 х 0,2 х 0,5 см; в ділянці підборіддя на межі з каймою нижньої губи 2 рани горизонтальної направленості, розмірами 0,9 х 0,2 х 0,3 см та 1 х 0,2 х 0,1 см; по передній поверхні шиї у всіх третинах 5 зяючих щілинних проникаючих ран в косо-горизонтальному напрямку, деякі з них носять переривчастий характер, паралельні між собою з хвилястими синцевими і осадженими краями, довжиною від 7 до 10 см, без врахування змикання країв, на загальній ділянці розмірами 10,5 х 14 см.
		При огляді встановлено, що на трупі потерпілої виявлено наступні внутрішні тілесні ушкодження: переломи основи склепіння черепа і кісток, кісток лицевого черепа; наскрізні рани шиї, переломи під`язичної кістки щитовидного хряща, ушкодження лівої сонної артерії; рублені ушкодження 5,6 шийного хребців з ушкодженням спинного мозку, забій лобних часток головного мозку.
		За результатами огляду трупа судово-медичним експертом встановлено наступний попередній діагноз: множинні колоті, рубані рани ділянок обличчя, шиї з ушкодженнями кісток лицевого відділу і кісток черепа, органокомплексу шиї, під`язичної кістки, шийних хребців, спинного мозку; травматичний шок (т.2 а.с.98-103).
		 
		Лікарським свідоцтвом про смерть №1741 від 25.10.2021 та довідкою про причину смерті стверджується, що видані судовим експертом ОСОБА_41 , згідно з якими ОСОБА_11 , 1941 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в АДРЕСА_1 . Причиною смерті є травматичний шок та відкриті рани голови і шиї. Приблизний час настання смерті: хвилини, секунди. Що зумовило причину смерті: напад з використанням гострого предмета з метою вбивства чи нанесення ушкоджень (т.2 а.с.104-105).
		 
		Протоколом затримання від 23.10.2021 зафіксовано, що о 09 годині 30 хвилин 23.10.2021 слідчий СВ Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області старший лейтенант поліції ОСОБА_42 у приміщенні службового кабінету №47 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області по вул. Грушевського, 5 у м. Коростені здійснила затримання ОСОБА_8 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки саме цю особу застали під час вчинення злочину та за сукупністю очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які свідчать про те, що саме ця особа вчинила злочин. У протоколі зазначено, що ознайомившись з підставами затримання, ОСОБА_8 пояснила, що зауважень та доповнень не має, злочин вона вчинила у стані алкогольного сп`яніння, вдома, окрім співмешканця ОСОБА_12 і матері ОСОБА_11 , нікого не було. В протоколі зазначено, що у ОСОБА_8 , було вилучено кофту червоного кольору, яку поміщено до паперового конверту згідно з правилами пакування речових доказів та в подальшому на підставі постанови слідчого від 23.10.2021 зазначену кофту визнано речовим доказом (т.2 а.с.130-131). Протокол затримання підписано ОСОБА_8 у відповідній графі (т.2 а.с.124-128).
		Крім того, судом досліджено відеозапис, як невід`ємний додаток до протоколу затримання, на якому безперервно зафіксовано процедуру складання зазначеного протоколу; з відеозапису встановлено, що ОСОБА_8 підтвердила слідчому, що в ході затримання на неї ніякого тиску не вчинялось, самостійно повідомила слідчому пояснення, які вона бажає внести до протоколу затримання, підтвердила, що одяг, в якому вона була на момент події, знаходиться на ній; також на відеозаписі (22:21 - 22:24) зафіксовано, як обвинувачена, без будь яких запитань від учасників процесуальної дії, з власної ініціативи повідомляє на адресу понятих, що «цього ніхто не бачив, я йому потім сказала» та на запитання понятої додатково зазначає «вранці сьогодні» (т. 2 ст. 129).
		 
		На підставі постанови слідчого про призначення судово-медичної експертизи від 23.10.2021 (т.2 а.с.72), протягом 25 жовтня - 21 грудня 2021 року судово-медичним експертом Коростенського відділення Житомирського обласного бюро судово-медичних експертиз ОСОБА_41 проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_11 , та надано висновок експерта №291, яким встановлено, що смерть ОСОБА_11 настала безпосередньо від аспіраційної асфіксії, що розвинулася внаслідок проникаючих рубаних, колото-різаних ушкоджень голови, шиї і шийних хребців (наскрізні рубані, колото-різані, різані рани лобних, скроневої ділянок обличчя, органів і судин шиї; рубані, уламкові і лінійні переломи кісток зовнішнього і внутрішнього носа; стінок орбіт, виличних кісток, стінок гайморової пазухи, лобної кістки, носової і очної частин лобної кістки, решітчастої кістки, тіла малих і великих крил клиноподібної кістки, тіл 5 і 6 шийних хребців з наскрізним ушкодженням спинного мозку, під`язичної кістки в місці з`єднання правої частки хряща з верхнім ріжком, лівої частки хряща з нижнім ріжком; розруби кілець трахеї і рани часток щитоподібної залози; крововиливи в м`які покриви волосистої частини голови з внутрішньої поверхні в лобній, скроневих ділянках, під твердою мозковою оболонкою, в ділянках скроневих часток півкуль мозку, вруби в речовину головного мозку лобних і скроневих часток з ушкодженням речовини).
		Експертизою трупа виявлено наступні тілесні ушкодження: синці в ділянках верхніх і нижніх повік правого і лівого очей, які з`єднуються на переніссі, спинці і стінках носа; 15 саден лінійної та смугастої форми в косовертикальному і горизонтальному напрямках на верхніх і нижніх повіках правого і лівого очей, на переніссі, спинці носа; садно, подібне вищеописаним, в правій виличній ділянці; 3 подібні лінійні садна в ділянці підборіддя; синець на шкірі підборіддя. Рана №1 - зяюча наскрізна рана кутоподібної форми з додатковими відрізками, розташована в ділянках лоба справа, по серединній лінії і зліва; горизонтальної направленості, з нерівними хвилеподібними гладкими краями (при зведенні їх), дещо синцевими і осадженими, стінки ушкодження дрібно і крупногорбисті, прямовисні з кінцями наближеними до гостро кутових, розміром на ділянці 11,5 х 3,5 см, глибиною більше 1 см; по верхньому і нижньому краях рани наявні надриви шкіри довжиною до 2 і 7 мм; вздовж країв рани відмічається щілинний перелом лобної кістки з продовженням ліній і фрагментів перелому на ділянки кісток основи і склепіння черепа; рана №2 - в ділянці лоба зліва подібна рана, частково нашаровується на рану №1, в косо-вертикальному напрямку, подібна вищеописаній, нижній кінець рани закінчується у зовнішньому куті між повіками лівого ока, верхній кінець - в скронево-лобній області зліва; загальною довжиною до 5 см; рана №3 - рана подібна вищеописаним, розташована вертикально в ділянці лоба справа, нижній кінець рани розташований дещо нижче кута правої брови, верхній в ділянці лоба зліва на 2 см від умовної серединної лінії, рана довжиною 7 см; 7 ран на шкірі між краєм верхньої губи і кінчика носа; дві подібні рани в ділянці підборіддя на межі з каймою нижньої губи. Наскрізні і не наскрізні рани по передній поверхні шиї у всіх третинах (на ділянці шкіри шиї, розмірами 10,5 х 14 см). Рана №1 - не наскрізна рана веретеноподібної форми, в поперечному напрямку, довжиною до 6,5 см з рівними, гладенькими і дещо скошеними краями з лівим заокругленим і правим гостро кутовим кінцями, від яких відходять додаткові надриви шкіри до 0,1-0,2 см. Рана №2 - наскрізна рана, паралельна рані №1, веретеноподібної форми в поперечному напрямку (відносно вертикальної осі тулуба умовно), довжиною 7,2 см; з нерівними краями, з гладенькими скошеними і горбистими стінками, з правим «П» подібним і лівим гостро кутовим краями з додатковими надривами, надривами по верхньому краю і правому куту. Рана №3 - наскрізна рана, подібна вищеописаним (№1 та №2), паралельна №2, довжиною 5 см; рана №4 -наскрізна рана, в косо-поперечному напрямку, веретеноподібної форми, довжиною до 1,5 см; подібна вищеописаним; від правого кінця рани відходить додатковий надріз шкіри, який перетинає і закінчується в рані №3. Рана №5 - наскрізна рана в косо поперечному напрямку, веретеноподібної форми, довжиною 1,2 см, починається від рани №3 до низу; стінки і кути рани за морфологічними ознаками подібні вище описаним ранам. Рана №6 - подібна вище описаним ранам, веретеноподібної форми, довжиною до 6,5 см, відходить від лівого кінця рани №5. Рана №7 - наскрізна рана в косо поперечному напрямку, веретеноподібної форми, відходить від правого кінця ушкодження №6 до низу, довжиною до 1,5 см, подібна вище описаним. Рана №8 - наскрізна рана веретеноподібної форми, відходить до низу і на відстані 0,4 см від ушкодження №7, в поперечному напрямку, подібна вище описаним, довжиною 1,6 см; рана №9 - подібна вище описаним рана, в косо-поперечному напрямку, довжиною 2,2 см. Рана №10 - в косо- поперечному напрямку, подібна вище описаним рана, довжиною до 2,0 см; від лівого кінця відходить додатковий надріз шкіри, довжиною 1,5 см, який переходить в ушкодження №9. Довкола всіх вище описаних ушкоджень шкіри є осадження шкіри і крововиливи вздовж країв і шкіри навколо. Крововиливи в м`які тканини обличчя в лобній, виличних, скроневих і щічних областях; уламкові переломи кісток зовнішнього і внутрішнього носа, стінок орбіт, виличних кісток, стінок гайморової пазухи справа. Переломи кісток склепіння черепа: клиновидно- дірчастий перелом, лобної кістки (з утворенням чисельних дрібних відламків, дрібних розколів, додаткових тріщин вздовж країв перелому). Переломи носової і очної частин лобної кістки. На уламках кісток є насічки, сліди врубів, дугоподібні тріщини. Переломи основи черепа: решітчастої кістки, тіла, малих і великих крил клиноподібної кістки з утворенням дрібних уламків. Обширні крововиливи в м`які покриви волосистої частини голови з внутрішньої поверхні в лобній, скроневих ділянках. Крововиливи під твердою мозковою оболонкою і в ділянках лобних, скроневих часток півкуль мозку. Вруби в речовину головного мозку лобних і скроневих часток з ушкодженням речовини і анатомічної структури мозку. Крововиливи в речовину головного мозку в проекції переломів. Перелом під`язичної кістки в місці з`єднання правого великого ріжка з тілом кістки. Вруби, розруби і насічки на щитоподібному хрящі: на правій і лівій частках хряща в місці з`єднання правої частки хряща з верхнім ріжком, лівої частки хряща з нижнім ріжком; в загальній кількості - 4; супроводжуються крововиливами. Розруби кілець трахеї і рани часток щитоподібної залози. Переломи тіл 5 і 6 шийних хребців, з чисельними розрубами, врубами на всю глибину губчастої речовини тіл хребців, з утворенням розломів, роз`єднань кісток в сторони, відломами фрагментів; повним наскрізним ушкодженням спинного мозку. Супроводжується вогнищевими крововиливами в навколишні м`які тканини і підшкірну клітковину шиї. Ушкодження лівої сонної артерії і її гілок в проекції шийки нижньої щелепи зліва.
		Тілесні ушкодження, що виявлені на трупі, мають прижиттєвий характер утворення.
		Будь-яких інших тілесних ушкоджень експертизою не встановлено.
		Тілесні ушкодження, що виявлені на трупі, являються рубаними, колото-різаними; спричинені неодноразовою проникаючою дією гострого предмету (-ів-) з рубаючими властивостями і з ріжучим краєм, що мав значну масу і з великою силою прикладання; яка діяла безпосередньо справа наліво (відносно тіла) і на відстані на ділянки: волосистої частини голови, обличчя, шиї справа і зліва; незадовго до настання смерті; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень; знаходяться в причинному зв`язку з настанням смерті.
		Вищезазначені тілесні ушкодження слід оцінювати в сукупності, в комплексі; утворилися від неоднократної проникаючої та ковзної дії гострого предмета, що володів рубаючими і ріжучими (лезо) властивостями: в ділянки голови справа і зліва, в ділянки обличчя (області чола, перенісся, скроневі, виличні, щічні і шийні ділянки).
		Достовірно розмежовувати тілесні ушкодження за кількістю нанесених ударів безпосередньо в ділянки голови, обличчя, шиї не представляється можливим, так як удари наносились неодноразово в одні і ті ж ділянки або близькі і межуючи між собою анатомічно.
		Тілесні ушкодження за морфологічними ознаками, за механізмом утворення та ступенем тяжкості безпосередньо обумовлені чисельною кількістю нанесення ударів із значною силою прикладання.
		Тілесні ушкодження виникли в один обмежений проміжок часу, який можливо рахувати секундами, хвилинами, тощо, в деякій послідовності одне за другим та при житті потерпілої.
		В крові трупа етилового спирту не виявлено.
		Вірогідно, що потерпіла після отриманих тілесних ушкоджень не могла виконувати які-небудь активні цілеспрямовані рухи, адже при наявності комплексу таких ушкоджень це розцінюється малоймовірним. В даному конкретному випадку смерть настала в межах часу, що обчислюється хвилинами, секундами, тощо.
		Механізм утворення тілесних ушкоджень підтверджується даними судово-гістологічного та медико-криміналістичного досліджень.
		Послідовність нанесення ударів могла бути якою завгодно.
		В момент нанесення ударів ОСОБА_11 могла знаходитися в положенні тіла, близькому до горизонтального по відношенню до іншої особи.
		Експертизою трупа не встановлені інші суттєві стани чи захворювання, які сприяли смерті, чи пов`язані безпосередньо з причиною смерті.
		Експерт вважає, що у даному конкретному випадку встановлені тілесні ушкодження були смертельними, не сумісними з життям людини.
		На тілі трупа тілесних ушкоджень, які б свідчили про можливу оборону ОСОБА_11 , не встановлено.
		Групу крові потерпілої не встановлено через не виявлення групових антигенів.
		Утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_11 при умові падіння з вертикального положення тіла на горизонтальну поверхню малоймовірно.
		Не виключено, що ОСОБА_11 під час заподіяння їй тілесних ушкоджень могла відчувати фізичний біль до моменту втрати свідомості або настання смерті.
		Враховуючи ступінь розвитку трупних змін, смерть настала в проміжок часу більш ніж 48 годин до моменту експертизи трупа (експертиза розпочата о 10 годині 25.10.2021)
		Під час проведення внутрішніх досліджень під час судово-медичної експертизи було проведено забір крові та сечі трупа для токсикологічного дослідження; відібрані зразки серця, печінки, нирок, легенів, головного мозку, мозочку, надниркової залози, м`яких тканин голови та шиї, які направлені на судово-гістологічну експертизу; для визначення групової приналежності взяті зразки крові; для медико-криміналістичного дослідження взято №1 - рана лоба, №2 - рана шиї, №3 - органокомплекс шиї (т.2 а.с.73-77).
		 
		На підставі постанови про призначення судової дактилоскопічної експертизи від 25.10.2021 (т.2 а.с.180-182) Житомирським НДЕКЦ проведено судову дактилоскопічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/11153-Д, яким встановлено, що сліди папілярних узорів рук розмірами 10 х 18 мм (стрічка №1 - сліди з пляшки із написом «Sprite»), 16 х 17 мм (стрічка №2 - сліди з пляшки із написом «Sprite»), 12 х 23 мм (стрічка №4 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), 13 х 33 мм (стрічка №5 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), які вилучені під час огляду місця події від 23.10.2021 за адресою: вул. Центральна, 6, с. Болярка, придатні для ідентифікації за ними особи.
		Сліди папілярних узорів рук розмірами 6 х 11 мм, 5 х 8 мм (стрічка №1 - сліди з пляшки із написом «Sprite» ), 6 х 7 мм, 4 х 9 мм, 8 х 13 мм (стрічка №2 - сліди з пляшки із написом «Sprite»), 12 х 14 мм, 6 х 12 мм (стрічка №3 - сліди з пляшки із написом «Кришталеве джерело»), 11 х 13 мм, 6 х 10 мм, 9 х 12 мм (стрічка №4 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), 6 х 11 мм (стрічка №5 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), 12 х 20 мм, 17 х 25 мм (стрічка №6 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), які вилучені під час огляду місця події від 23.10.2021 за адресою: вул. Центральна,6, с. Болярка, не придатні для ідентифікації за ними особи.
		Сліди папілярних узорів рук з найбільшими розмірами 10 х 18 мм (стрічка №1- сліди з пляшки із написом «Sprite»), 16 х 17 мм (стрічка №2- сліди з пляшки із написом «Sprite»), 12 х 23 мм (стрічка №4 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), 13 х 33 мм (стрічка №5 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар») залишені не долонними поверхнями рук особи, відбитки пальців рук якої надані на дослідження та згідно постанови відібрані у ОСОБА_11 , а іншою особою.
		Встановити чи залишені сліди папілярних узорів рук розмірами 6 х 11 мм, 5 х 8 мм (стрічка №1 - сліди з пляшки із написом «Sprite»), 6 х 7 мм, 4 х 9 мм, 8 х 13 мм (стрічка №2 - сліди з пляшки із написом «Sprite»), 12 х 14 мм, 6 х 12 мм (стрічка №3 - сліди з пляшки із написом «Кришталеве джерело»), 11 х 13 мм, 6 х 10 мм, 9 х 12 мм (стрічка №4 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), 6 х 11 мм (стрічка №5 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), 12 х 20 мм, 17 х 25 мм (стрічка №6 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар») долонними поверхнями рук, відбитки пальців рук якої надані на дослідження та згідно постанови відібрані у ОСОБА_11 , неможливо у зв`язку з визнанням слідів непридатними для ідентифікації за ними особи (т.2 а.с.184-195);
		На підставі постанови про призначення додаткової судової дактилоскопічної експертизи від 16.12.2021 (т.2 а.с.198-200) Житомирським НДЕКЦ проведено судову дактилоскопічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/13217-Д, яким встановлено, що слід папілярних узорів рук розмірам 10 х 18 мм (стрічка №1 - сліди з пляшки із написом «Sprite») залишений вказівним пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ОСОБА_8 ; 16 х 17 мм (стрічка №2 - сліди з пляшки із написом «Sprite») залишений середнім пальцем лівої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ОСОБА_8 ; 12 х 23 мм (стрічка №4 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), залишений мізинним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ОСОБА_8 ; 13 х 33 мм (стрічка №5 - сліди з пляшки із написом «Хлібний дар»), залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ОСОБА_8 (т.2 а.с.206-223).
		 
		На підставі постанови про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 26.10.2021 (т.2 а.с.226-228) Житомирським НДЕКЦ проведено судову молекулярно-генетичну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19-21/35821-БД, яким встановлено, що на руків`ї наданого на дослідження ножа (об`єкти №1.1, 1.2) виявлено кров людини та клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведено в таблиці результатів дослідження 1.1, додаток 1.
		На клинку ножа (об`єкт №1.3) виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведено у таблиці результатів дослідження 1.1, додаток 1.
		Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї ножа (об`єкт №1.1) та слідів крові, виявлених на клинку ножа (об`єкт №1.3) збігаються між собою та збігаються з генетичними зразками крові ОСОБА_11 , 1941 року народження.
		Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка крові ОСОБА_11 та генетичних ознак, встановлених в об`єктах №1.1, 1.3 складає 1,63 х 10-33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 6,14 х 1032 осіб.
		Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї ножа (об`єкт №1.2) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме ОСОБА_11 , 1941 року народження, та невстановленої особи жіночої генетичної статі (т.2 а.с.231-240).
		 
		На підставі постанови про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 26.10.2021 (т.2 а.с.242-244) Житомирським НДЕКЦ проведено судову молекулярно-генетичну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19-21/35813-БД, яким встановлено, що виявлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_11 (об`єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1).
		На руків`ї наданої на дослідження сокири (об`єкти№2.1, 2.2) виявлено кров людини і клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1).
		На робочій частині наданої на дослідження сокири (об`єкт №2.3), виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки, які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1).
		Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї сокири (об`єкт№2.1) та слідів крові, виявленої на робочій частині сокири (об`єкт №2.3) збігаються між собою і збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_11 (об`єкт №1).
		Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак зразка крові ОСОБА_11 та генетичних ознак, встановлених в об`єктах №2.1, 2.3 складає 1,62 х 10-33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 6,14 х 1032 осіб.
		Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї сокири (об`єкт №2.2) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме ОСОБА_11 , 1941 року народження та невстановленої особи жіночої генетичної статі (т.3 а.с.3-15).
		 
		На підставі постанови про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 16.12.2021 (т.3 а.с.18-20) Житомирським НДЕКЦ проведено судову молекулярно-генетичну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19-22/686-БД, яким встановлено, що генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт №1), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додаток 1). Генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт №1) містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї сокири (об`єкт №2.2 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС від 29.11.2021 №СЕ-19-21/35813-БД). Генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_8 (об`єкт №1) містяться серед змішаних генетичних ознак слідів крові та клітин, виявлених на руків`ї ножа (об`єкт №1.2 у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС від 29.11.2021 №СЕ-19-21/35821-БД) (т.3 а.с.23-31).
		 
		На підставі постанови про призначення судової імунологічної експертизи від 25.10.2021 (т.3 а.с.32-34) Житомирським НДЕКЦ проведено судову імунологічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/11327-БД, яким встановлено, що кров трупа ОСОБА_11 відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерелогічної системи АВ0. На представленому на експертизу об`єкті, а саме: змиві на марлевому тампоні з плям речовини бурого кольору із поверхні дверей між кухнею та кімнатою, де виявлено труп (об`єкт №2.1) виявлено кров людини. При серологічному дослідженні об`єкта №2.1 встановлено наявність антигенів В та Н ізосерологічної системи АВ0. Кров у виявлених слідах може походити від особи (осіб) з групою крові ІІІ (В) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи, в тому числі, і від трупа ОСОБА_11 . У разі походження виявлених слідів за рахунок змішування від кількох осіб, вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як з супутнім антигеном Н так і без нього, в даному випадку також не виключаються домішки крові від трупа ОСОБА_11 (т.3 а.с.36-44).
		 
		На підставі постанови про призначення судової імунологічної експертизи від 25.10.2021 (т.3 а.с.46-48) Житомирським НДЕКЦ проведено судову імунологічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/11324-БД, яким встановлено, що на представленому на експертизі об`єкті, а саме: змиві на марлевому тампоні із поверхні стіни біля ліжка з плям речовини бурого кольору в приміщенні кімнати, де виявлено труп (об`єкт №1.1) виявлено кров людини. При серологічному дослідженні об`єкта №1.1 встановлено наявність антигенів В та Н ізосерологічної системи АВ0. Кров у виявлених слідах може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі і від трупа ОСОБА_11 . У разі походження виявлених слідів за рахунок змішування від кількох осіб, вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як з супутнім антигеном Н так і без нього, в даному випадку також не виключаються домішки крові ОСОБА_11 (т.3 а.с.50-55).
		 
		На підставі постанови про призначення судової імунологічної експертизи від 25.10.2021 (т.3 а.с.57-59) Житомирським НДЕКЦ проведено судову імунологічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/11325-БД, яким встановлено, що на наданій на дослідження кофті червоного кольору, яку було вилучено у ОСОБА_8 по всій передній лицевій поверхні кофти та переважно на задній лицевій поверхні, виявлено нашарування речовини бурого кольору та коричневого кольору, розміром від крапок до 5?10 мм (№ 1.1-1.3); в об`єктах №1.1-1.3 виявлено кров. Виявлена кров в об`єктах №1.1-1.3 належить людині. При серологічному дослідженні об`єктів виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0, які притаманні особі (особам) з групою крові В (ІІІ) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. У разі походження крові в одних і тих же слідах за рахунок змішування від кількох осіб вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І), В (ІІІ) (як з супутнім антигеном Н так і без нього) системи АВ0. Виявлена кров на кофті може походити від трупа ОСОБА_11 (т.3 а.с.61-66).
		 
		На підставі постанови про призначення судової імунологічної експертизи від 25.10.2021 (т.3 а.с.68-70) Житомирським НДЕКЦ проведено судову імунологічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/11326-БД, яким встановлено, що на наданій на дослідження кофті, яку було вилучено 25.10.2021 під час огляду трупа ОСОБА_11 (в об`єктах №1.1-1.6) виявлено кров людини. При серологічному дослідженні об`єктів виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0, які притаманні особі (особам) з групою крові В (ІІІ) з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. У разі походження крові в одних і тих же слідах за рахунок змішування від кількох осіб вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І), В (ІІІ) (як з сукупним антигеном Н так і без нього) системи АВ0. Виявлена кров на кофті може походити від трупа ОСОБА_11 (т.3 а.с.72-77).
		 
		На підставі постанови про призначення судової імунологічної експертизи від 16.12.2021 (т.3 а.с.80-82) Житомирським НДЕКЦ проведено судову імунологічну експертизу та надано висновок експерта №СЕ-19/106-21/13053-БД, яким встановлено, що кров підозрюваної ОСОБА_8 відноситься до групи 0 (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0.
		Походження виявленої крові у змиві на марлевий тампон з плям речовини бурого кольору із поверхні дверей між кухнею та кімнатою, де виявлено труп (об`єкт №2.1 у висновку експерта №СЕ-19/106-21/11327-БД від 25.11.2021) від ОСОБА_8 , виключається. У разі походження виявлених слідів крові за рахунок змішування від кількох осіб, вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як з супутнім антигеном Н так і без нього, в даному випадку не виключаються домішки крові від підозрюваної ОСОБА_8 .
		Походження виявленої крові у змиві на марлевий тампон із поверхні стіни біля ліжка з плям речовини бурого кольору в приміщенні кімнати, де виявлено труп (об`єкт №1.1 у висновку експерта №СЕ-19/106-21/11324-БД від 29.11.2021) від ОСОБА_8 , виключається. У разі походження виявлених слідів крові за рахунок змішування від кількох осіб, вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як з супутнім антигеном Н так і без нього, в даному випадку не виключаються домішки крові від підозрюваної ОСОБА_8 .
		Походження виявленої крові на кофті червоного кольору, яку вилучено у ОСОБА_8 (об`єктах №1.1-1.3 у висновку експерта №СЕ-19/106-21/11325-БД від 26.11.2021) від ОСОБА_8 , виключається. У разі походження виявлених слідів крові за рахунок змішування від кількох осіб, вони можуть походити від осіб з групами крові 0 (І) та В (ІІІ) як з супутнім антигеном Н так і без нього, в даному випадку не виключаються домішки крові від підозрюваної ОСОБА_8 (т.3 а.с.84-89).
		 
		На підставі постанови про призначення медико-криміналістичної експертизи від 02.12.2021 (т.3 а.с.102-104) Житомирським обласним бюро судово-медичної експертизи проведено експертизу та надано висновок експерта №230-МК, згідно з яким при медико-криміналістичному дослідженні сокири, ножа та даних Висновку експерта №291 від 25.10.2021 судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_11 та у відповідь на поставлені питання зроблено наступний висновок: не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 від неодноразової дії досліджуваної сокири, яка має масивну металеву частину та сокирище та дії ножа, які були надані на дослідження, а також виключити дію будь-якого іншого предмету (-ів-) зі схожими конструктивними властивостями неможливо (т.3 а.с.105-109).
		 
		На підставі постанови про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 22.12.2021 (т.3 а.с.110-111) Бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради проведено експертизу та надано висновок експерта №150, яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: переломів кісток лицевого та мозкового черепа, під`язикової кістки, тіл 5-го та 6-го шийного хребців з ушкодженням спинного мозку, множинних синців обличчя (2); множинних саден на обличчі (19); множинних ран на обличчі (12), по передній поверхні шиї (10) на всій протяжності; крововиливів на внутрішній поверхні м`яких тканин голови; пошкодження речовини головного мозку з крововиливами в саму речовину головного мозку; ушкоджень у вигляді розрубів і насічок щитовидного хряща, трахеї; ушкодження лівої сонної артерії, щитоподібної залози у вигляді ран. Враховуючи характер та локалізацію вищезазначених ушкоджень, комісія експертів вважає, що ОСОБА_11 було нанесено біля 43 контактів з травмуючими предметами. Враховуючи характер та локалізацію отриманих тілесних ушкоджень, їх множинність, відсутність стану алкогольного сп`яніння, постраждала відчувала фізичний біль, який для неї міг носити характер особливої фізичної болі до втрати свідомості (т.3 а.с.113-117).
		 
		Згідно з актом спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування Д-124 від 02.11.2021, у ОСОБА_8 встановлені психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю; синдром залежності; рекомендовано пройти курс від зловживання алкоголем (т. 3 а.с. 94).
		 
		На підставі постанови про призначення амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 26.10.2021 (т.3 а.с.95-97) КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» ЖОР проведено експертизу та надано висновок експерта №324-2021, яким встановлено, що ОСОБА_8 в момент вчинення злочину виявляла клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан компенсації. Даний діагноз відповідає шрифту F10.71МКХ-10. ОСОБА_8 у момент вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованого їй діяння тимчасовим розладом психічної діяльності (алкогольним психозом, реактивним станом - патологічним афектом), недоумством, або в іншому хворобливому стані психіки, який би позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними - не перебувала. Виявляла вищевказаний розлад особистості, який не досягав ступеня тяжкого психічного розладу, знаходився в межах патології особистості та не позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 в даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан компенсації. Даний діагноз відповідає шрифту F10.71МКХ-10. ОСОБА_8 на даний час здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 по своєму психічному стану не потребує застосування щодо неї примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_8 за своїм психічним станом може приймати участь у проведенні слідчих дій та у судових засіданнях. Психічні властивості ОСОБА_8 не носять виражений характер, суттєво не впливають на її поведінку. В досліджуваній ситуації знаходить своє відображення алкогольно-залежна поведінка, емоційно-вольова нестійкість. Загальна психологічна характеристика ОСОБА_8 : виявляє емоційно-вольову нестійкість, характерологічні зміни внаслідок вживання алкогольних напоїв. Намагається применшити власну алкоголізацію, морально-етичні принципи викривлені, має алкогольно-залежну мотиваційну діяльність. Пізнавальна діяльність психіки без виражених порушень. Інтелект відповідає віку та образу життя. Під час вчинення інкримінованого їй діяння ОСОБА_8 перебувала в стані простого алкогольного сп`яніння.
		При цьому з дослідницької частини встановлено, що за своїм психічним станом ОСОБА_8 чітко орієнтується у судово-слідчій ситуації, висуває власну версію подій, про скоєне жалкує, починає плакати, намагається викликати до себе співчуття та розуміння; психологічне дослідження показало, що ОСОБА_8 властиві: схильність до запальності, дратівливості, фізична агресивність в стані алкогольного сп`яніння висока, схильна підвищувати голос (т.3 а.с.98-100). 
		Відповідно до результатів токсикологічного дослідження крові ОСОБА_8 на вміст алкоголю о 13 годині 10 хвилин 23.10.2021, виявлена концентрація алкоголю становила 1,35 проміле ( т. 2 а.с. 112).
		       Речові докази, зокрема, одяг, сокира, ніж, у судовому засіданні не оглядались, оскільки ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не ставили це питання перед судом; суд вважав за можливе обмежитись дослідженням лише письмових доказів, зокрема, висновків експертиз, об`єктами дослідження яких з використанням спеціальних знань були вказані речові докази.
		 
		ІV. Додаткові докази, досліджені судом за клопотанням сторін.
		Судом за клопотанням прокурора досліджений протокол допиту свідка ОСОБА_12 під час досудового розслідування.
		       Так, допит ОСОБА_12 був проведений 25.10.2021 в м. Коростень слідчим ОСОБА_43 . Зі змісту протоколу допиту судом встановлено, що ОСОБА_12 проживав у АДРЕСА_1 тривалий час разом зі обвинуваченою, як співмешканкою, та її матір`ю - ОСОБА_11 . ОСОБА_11 хворіла, була лежачою. Співмешканка ОСОБА_8 щодня вживає алкогольні напої, часто лікувалась від алкогольної залежності. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_8 проявляла агресію в сторону свідка та своєї матері, а також говорила, що покінчить життя самогубством. Свідок не заходив у кімнату будинку, де знаходилась ОСОБА_11 з етичних міркувань, однак 22.10.2021 в обідній час через поріг кімнати він бачив ОСОБА_11 у здоровому глузді. Близько 13 год. 40 хв. того ж дня до будинку прийшов його син - ОСОБА_14 , який спільно з обвинуваченою вживав спиртні напої. Приблизно о 15 годині ОСОБА_44 пішов, а обвинувачена самостійно випила ще приблизно 150 г горілки та повідомила, що поїде до магазину по сигарети. Свідок заглянувши до кімнати ОСОБА_11 , побачив її у нормальному стані. Повернувшись близько 16 год. із магазину, обвинувачена привезла із собою ще пляшку горілки та протягом вечора сама її випила. Близько 17 год. обвинувачена годувала матір, а потім поралась по господарству. Свідок пішов відпочивати до своєї кімнати, тим часом обвинувачена постійно ходила по будинку, виходила на подвір`я, при цьому нічого йому не говорила. Приблизно о 01 год. 23.10.2021 свідок «гаркнув» на обвинувачену, щоб вона лягала спати, на що вона повідомила, що зачинить курей і лягатиме, однак продовжувала бігати всю ніч з кімнати в кімнату та на вулицю. Близько 07 год. 23.10.2021 свідка розбудила обвинувачена та попросила його піти подивитись на те, що вона наробила. Вони разом пішли до кімнати, де була ОСОБА_11 вся в крові. На його запитання до обвинуваченої навіщо вона таке зробила, вона почала плакати та благати допомогти їй сховати сокиру, однак він нічого не чіпав та відразу зателефонував тітці обвинуваченої - ОСОБА_45 та попросив приїхати. В цей момент обвинувачена вихопила слухавку та повідомила, що вбила матір. Потім свідок залишився поруч з обвинуваченою та чекав на її родичів. Оскільки поведінка обвинуваченої була неадекватною, то він сховав від неї всі ножі. Коли приїхали родичі обвинуваченої, вони викликали поліцію. Очевидцем вбивства свідок не був, ніяких криків не чув. Достовірно знає, що в будинку крім нього, перебували обвинувачена та ОСОБА_11 . Коли він лягав спати сокири в домі не було, а коли його розбудила обвинувачена, то він побачив сокиру у кімнаті матері обвинуваченої, саме ту сокиру обвинувачена просила його сховати, однак він не погодився ( т. 3 а.с. 242-243).
		 
		За клопотанням захисника обвинуваченої судом також досліджено протокол допиту свідка ОСОБА_46 , допит якого проведений в с. Болярка 23.10.2021 з 10 години до 10 години 30 хвилин ст. оперуповноваженим ОСОБА_47 , при цьому протокол підписано особою, яка себе ідентифікувала як « ОСОБА_48 ». Прокурор у судовому засіданні зауважив, що це протокол допиту свідка ОСОБА_12 , однак через невідомі йому обставини прізвище свідка у протоколі було вказане « ОСОБА_49 ». Зі змісту дослідженого протоколу судом встановлено, що свідок « ОСОБА_50 » проживає за адресою АДРЕСА_2 . Протягом одного тижня свідок проживав в АДРЕСА_1 спільно із ОСОБА_8 , яка доглядала свою тяжкохвору матір, яка не вставала з ліжка - Стащук Лідію. Співмешканка ОСОБА_8 не працює, перебуває на пенсії по інвалідності, протягом останнього часу зловживає спиртними напоями, від чого в неї алкогольний дилірій. 22.10.2021 ОСОБА_51 перебувала у стані алкогольного сп`яніння та до 03 години ночі не давала спокою. О 05 годині ранку ОСОБА_51 вже прокинулась та шукала похмелитись, після чого знову сп`яніла. Свідок в цей час перебував у ліжку, матір ОСОБА_52 також лежала в ліжку та перебувала у свідомості. Біля 07 години ранку свідка розбудила ОСОБА_51 та, плачучи, сказала подивитись, що вона зробила. Свідок підвівся та побачив, що матір ОСОБА_52 лежала на спині, на голові у жінки в районі чола було видно рубана рана, голова в крові, сокира лежала на грудях убитої. На запитання свідка до ОСОБА_53 , що вона наробила, остання повідомила, що вона винувата. Вийшовши із будинку, свідок зателефонував до тітки ОСОБА_53 - ОСОБА_13 і сказав, щоб вона приїхала та подивилася вона наробила. По приїзду тітки із сином, вони викликали поліцію. Потім приїхала швидка медична допомога, яка констатувала смерть ОСОБА_11 (т. 4 а.с. 22-23).
		 
		V. Допустимість досліджених доказів.
		Перед наданням аналізу дослідженим доказам, суд вирішує клопотання захисника обвинуваченої про визнання недопустимими доказів, поданих стороною обвинувачення, а також досліджених судом протоколів допитів свідка ОСОБА_12 та ОСОБА_54 (т. 3 а.с. 140-147). 
		Згідно з ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1 ст. 87 КПК України визначено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).
		У контексті такого елементу допустимості доказів як належний процесуальний порядок отримання доказів, метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.
		У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.
		Із врахуванням зазначеного саме різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 КПК) - у випадках, коли: 1) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і 2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 КПК) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: 1) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; 2) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (постанова ККС ВС від 19.02.2021 № 487/5684/19).
		Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що ухвалою суду від 14.12.2022 у задоволенні клопотання захисника щодо визнання письмових доказів, поданих стороною обвинувачення, очевидно недопустимими, було відмовлено, оскільки захисником не наведено, а судом не встановлено жодного факту, який би свідчив, що вказані докази були здобуті шляхом порушення фундаментальних конвенційних та/або конституційних прав і свобод ОСОБА_8 чи інших осіб, а також, що їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду.
		Таким чином, при вирішенні клопотання про допустимість вказаних доказів суду необхідно перевірити чи були допущені процесуальні порушення при отриманні таких доказів, на які вказує захисник, та, у разі встановлення порушень, з`ясувати: (1) чи призвело це до порушення інших (не фундаментальних конвенційних та/або конституційних) прав і свобод ОСОБА_8 чи інших осіб; (2) чи зумовлює це сумніви у достовірності здобутих відомостей; (3) чи можливе усунення встановленого сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. 
		При цьому суд враховує, що критеріями дотримання законного порядку здобуття доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).
		Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 93 КПК України). 
		1.Захисник просить визнати недопустимим доказом протокол огляду місця події від 23.10.2021, який було проведено додатково, локально - під ліжком, де був виявлений труп потерпілої після того, як труп було спрямовано на СМЕ. Свої доводи мотивує тим, що огляд місця події 23.10.2021 (додатково) проведений у спосіб, що не передбачений КПК України, оскільки КПК не містить поняття «додатковий» огляд місця події. 
		Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження.
		Суд зауважує, що огляд місця події, який зафіксований у протоколі від 23.10.2021 (час проведення 14:10 -14:31), проведений на місці вчинення злочину у межах досудового розслідування даного кримінального провадження після внесення відомостей до ЄРДР слідчим, який входив до групи слідчих, за участю понятих, оформлений належним процесуальним документом - протоколом; крім того, законність його проведення підтверджено ухвалою слідчого судді від 27.10.2021. 
		Відсутність у КПК України поняття «додатковий огляд», на думку суду, не свідчить про те, що така слідча дія може бути проведена виключно один раз у конкретно визначеному місці; хід слідчої дії визначає слідчий на підставі законодавчо визначеного порядку її проведення, з врахуванням потреб досудового розслідування та відповідно до умов, які склались. 
		Таким чином, доводи захисника про недопустимість протоколу огляду місця події від 23.10.2021, є безпідставними.
		 
		2.Підставою недопустимості як доказу - лікарського свідоцтва про смерть № 1741 від 25.10.2021, захисник вказує на те, що в матеріалах провадження відсутня ухвала про надання доступу до вказаного документа, що свідчить про порушення вимог КПК України при отриманні вказаного доказу.
		Суд звертає увагу сторони захисту, що порядок збирання доказів стороною обвинувачення визначений у ч. 2 ст. 93 КПК України, де, серед іншого, передбаченого витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів. Таким чином, отримання без застосування заходів забезпечення кримінального провадження лікарського свідоцтва про смерть потерпілого від злочину, яке складене судовим експертом, не свідчить про незаконність здобуття такого документа.
		 
		3.Висновок експерта № СЕ-19/106-21/11153-Д від 02.11.2021 базується на дослідженні даних, які, на думку захисника, на дослідження експертові не передавались, зокрема, відбитки пальців ОСОБА_11 , оскільки таблиця до протоколу ОМП від 23.10.2021 не містить жодних конвертів з вилученими відбитками.
		Суд звертає увагу сторони захисту на те, що в протоколі ОМП від 23.10.2021 (т. 2 а.с. 43) зафіксовано вилучення слідів папілярних узорів, які зафіксовані на липкі стрічки № I-VI, які в свою чергу поміщені на аркуш білого паперу формату А4 та упаковані до паперового конверту; протоколом огляду трупа від 25.10.2021 зафіксовано (т. 2 а.с. 101), що під час огляду було вилучено відбитки пальців рук трупа ОСОБА_11 , а у висновку експерт зазначає, що на дослідження було надано таблицю до протоколу ОМП від 23.10.2021 та відбитки пальців рук ОСОБА_11 , зокрема, «при розкритті паперового конверта 228*323 мм виявлено таблицю до протоколу ОМП від 23.10.2021, яка виконана на аркуші нелінованого паперу з розмірами сторін 210*297 мм; на таблицю наклеєно шість відрізків прозорої липкої стрічки», а при «відкритті паперового конверта розміром 110*210 мм виявлено десять відрізків аркуша паперу з відбутками пальців, які згідно постанови та написів на конверті відібрані у ОСОБА_11 ». Зазначені обставини спростовують доводи захисника про недопустимість висновку експерта.
		 
		4.З аналогічних підстав суд визнає безпідставним клопотання захисника про визнання недопустимими висновків експертів № СЕ-19-21/106-21/11327-БД від 25.11.2021 та СЕ-19-21/106-21/11324-БД від 29.11.2021, адже його доводи про те, що протоколом огляду місця події від 23.10.2021 не зафіксовано вилучення об`єктів дослідження, спростовуються тим же протоколом, в якому зафіксовано (т. 2 а.с. 46), що під час ОМП було зроблено змиви на марлеві тампони із плям речовини бурого кольору, що виявлені на дверях та шпалерах, які упаковані в два паперові конверти. 
		 
		5.Підставою для визнання недопустимим висновку експерта № СЕ-19/106-21/35821-БД від 29.11.2021, на переконання захисника, є те, що досліджений в ході проведення експертизи ніж (як визначено у висновку експерта) було отримано в результаті проведення додаткового огляду за адресою: Житомирська область, Коростенський район, с. Болярка, вул. Центральна 6, який було проведено в спосіб, що не передбачений КПК України, що призвело до недопустимості як доказу протоколу додаткового огляду місця події від 23.10.2021, в ході якого було вилучено вказаний ніж, так і висновку експерта. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, які б могли підтвердити, що вказаний предмет визначений у висновку експерта, як ніж, дійсно є ножем, відсутній в матеріалах кримінального провадження також і протокол огляду вказаного предмета. Не зрозумілою є також та обставина, яким чином експертом було зроблено висновок щодо наявності на ножі генетичних ознак крові ОСОБА_11 , так як виходячи зі змісту висновку експерта, зразки крові ОСОБА_11 на експертизу не передавались та під час експертного дослідження не досліджувались.
		Суд надав оцінку допустимості як доказу протоколу ОМП від 23.10.2021, під час проведення якого було виявлено та вилучено ніж, а тому в цій частині не приймає до уваги доводи захисника.
		Щодо інших доводів захисника, суд зазначає даним висновком зафіксовані результати судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої ставились питання щодо наявності на вилученому з місця злочину предметі крові та клітин людини, придатних для ідентифікації. Експерт зазначає назву предмета виходячи із загальноприйнятих назв подібних предметів та виходячи із того, як в постанові про призначення експертизи об`єкт дослідження визначив слідчий. Інформацію про генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_11 експертом взято на підставі дозволу слідчого, зазначеного у постанові, з висновку експерта від 29.11.2021 № СЕ-19-21/35813-БД (т. 2 а.с. 233 зворот). Як встановлено з висновку експерта від 29.11.2021 № СЕ-19-21/35813-БД, для дослідження експертові передавалась кров ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 3 зворот).
		 
		6.Підставою для визнання недопустимим висновку експерта № СЕ-19/106-21/11326-БД від 25.11.2021 захисником зазначено те, що на дослідження було надано: кофту, вилучену під час огляду трупа, упаковану в паперовий конверт, зразок крові трупа ОСОБА_11 . Вказану кофту стороні захисту в порядку визначеному ст. 290 КПК України відкрито не було, що обумовлює недопустимість вказаного доказу, який було досліджено в ході проведення експертизи.
		Суд звертає увагу сторони захисту, що принцип диспозитивності (ст. 26 КПК), який відноситься до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесено на його розгляд сторонами та віднесено до його повноважень цим Кодексом.
		У зв`язку з цим розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту. Отже, якщо сторона захисту, ознайомившись із відкритими їй матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявні речові докази, які стали підставою проведення певних дій, і вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими речовими доказами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття речових доказів. Тому баланс інтересів сторін не на користь сторони захисту буде порушено не стільки у випадку, якщо відповідний речовий доказ не буде відкрито на стадії закінчення досудового розслідування, скільки в ситуації, якщо всупереч клопотанню, своєчасно заявленому в суді стороною захисту, цей речовий доказ так і не буде відкритий або буде відкритий із невиправданою затримкою, коли сторона захисту вже не матиме можливості належним чином підготуватися до захисту і скорегувати лінію захисту.
		Так, з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 13.01.2022 судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 з протоколом, матеріалами кримінального провадження в двох томах, речовими доказами та відеозаписами ознайомлена в повному обсязі, клопотань та зауважень не має; захисник же в протоколі зазначив, що для ознайомлення йому не були надані предмети, схожі на ніж та сокиру. У судовому засіданні жодна із сторін не ставила перед судом питання щодо необхідності дослідити у судовому засідання такий речовий доказ.
		Таким чином, формальне посилання захисника на ту, обставину, що речовий доказ, який було досліджено експертом, не був відкритий стороні захисту відповідно до ст. 290 КПК України, без належного підтвердження того, що сторона захисту подавала про це клопотання, а вона було проігнороване стороною обвинувачення, не є підставою для визнання недопустимим висновку експерта.
		 
		7.Суд зауважує, що з огляду на викладене вище, є безпідставним і клопотання захисника про визнання недопустимим висновку експерта № 291 від 21.12.2021, з тих підстав, що він складений на основі висновку експерта №2405 судово-токсикологічного дослідження від 03.11.2021, висновку експерта № 823 судово-медичного дослідження крові від 27.10.2021, висновку експерта № 2579 судово-гістологічного дослідження від 22.11.2021; вказані висновки експертів не містяться в матеріалах кримінального провадження та стороні захисту в порядку визначеному ст. 290 КПК України відкриті не були.
		 
		8.Захисник просить визнати недопустимим доказом висновок експерта № 150 від 11.01.2022, при цьому як підставу недопустимості вказаного висновку захисник вказує на те, що під час експертного дослідження труп ОСОБА_11 не досліджувався, а в основу висновку покладені дослідження, які проводились для складання висновку експерта № 291 від 21.12.2021, як недопустимий. Враховуючи те, що суд не знайшов підстав для визнання недопустимим доказом висновку експерта № 291 від 21.12.2021, про що вказано вище, відтак, підстав для задоволення клопотання і щодо висновку експерта № 150 суд не встановив.
		 
		9.Підставою для визнання недопустимим висновку експерта № СЕ-19/106-21/11325-БД від 26.11.2021 захисником зазначено те, що на дослідження було надано: кофту, вилучену під час затримання у ОСОБА_8 , упаковану в паперовий конверт, зразок крові трупа ОСОБА_11 . В порушення абз. 2 п. 4 р. 6 Наказу МВС №591 від 17.07.2017, в ілюстративному матеріалі до вказаного висновку не відображено пакування та самого зразка крові трупа ОСОБА_11 , що на думку захисника, ставить під сумнів, що отримані для дослідження зразки належали ОСОБА_11 .
		Суд зауважує, що зі змісту висновку експерта № СЕ-19/106-21/11325-БД від 26.11.2021 (т. 3 а.с. 61 зворот) встановлено, що зразок крові трупа ОСОБА_11 наданий на дослідження із супровідним листом про призначення експертизи № 16584/208-2021 від 25.10.2021, при тому що даний висновок складений на основі постанови слідчого, яка надійшла із супровідним листом № 16582/208-2021 від 25.10.2021. Крім того, експерт у дослідженні зазначає, що в секторі біологічних досліджень та обліку Житомирського НДЕКЦ МВС було проведено судово-імунологічну експертизу № СЕ-19/106-21/11327-БД від 25.11.2021, під час якої встановлено групову приналежність крові. Зі змісту висновку експерта № СЕ-19/106-21/11327-БД від 25.11.2021 встановлено, що постанова про призначення експертизи направлена із супровідним листом про призначення експертизи № 16584/208-2021 від 25.10.2021, а в розпорядження експерта надано зразок крові ОСОБА_11 . Таким чином, доводи захисника про сумніви в об`єкті дослідження спростовуються дослідженими у взаємозв`язку доказами.
		10.Захисник просить визнати недопустимим доказом висновок експерта № СЕ-19-21/35813-БД від 29.11.2021, при цьому, як підставу недопустимості вказаного висновку, захисник вказує на те, що під час експертизи здійснено дослідження сокири, яку стороні захисту в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, відкрито не було, про що захисником зроблено відповідне зауваження у протоколі про надання доступу до матеріалів.
		Як зазначав суд вище, з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 13.01.2022 встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 з протоколом, матеріалами кримінального провадження в двох томах, речовими доказами та відеозаписами ознайомлена в повному обсязі, клопотань та зауважень не має; захисник же в протоколі зазначив, що для ознайомлення йому не були надані предмети, схожі на ніж та сокиру. Крім того, з протоколу про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.07.2022 встановлено, що прокурором ОСОБА_6 на виконання ст. 290 КПК України захиснику ОСОБА_9 надано доступ до: висновку експерта № 230-МК від 21.01.2022, опечатаних спецпакетів з речовими доказами - ніж, сокира, зразок букального епітелію, висновку експерта № СЕ-19-21/686-БД від 12.01.2022. 
		Вирішуючи клопотання захисника в цій частині, суд враховує, що порядок відкриття матеріалів іншій стороні визначений у ст. 290 КПК України, якою визначено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування; прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді; сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		Суд також бере до уваги, що речові докази - ніж та сокира, на момент завершення досудового розслідування, надання стороні захисту доступу до матеріалів провадження, перебували у розпорядженні експертів на підставі постанови слідчого про призначення медико-криміналістичної експертизи від 02.12.2021, висновок якої датований 21.01.2022. Враховуючи зауваження захисника у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 13.01.2022, прокурором було надано доступ захиснику до вказаних речових доказів вже під час судового розгляду. 
		Суд зауважує, що за змістом ч. 2 ст. 290 КПК України презюмується, що відкриття має бути здійснено до початку судового розгляду, оскільки сторони мають право на час судового розгляду бути готовими до проведення змагального процесу - мати заперечення на доводи сторони обвинувачення та навпаки. Крім того, положення ч. 12 статті 290 КПК України про наслідки недопущення судом відомостей, що містяться в них як докази, може мати місце лише у випадку саме не відкриття матеріалів провадження. Тому не виключається, що таке відкриття може бути здійснено й тоді, коли судовий розгляд розпочався. 
		Суд констатує, що захиснику на його клопотання було надано доступ до речового доказу після закінчення досудового розслідування, під час судового розгляду, однак така затримка була викликана об`єктивними обставинами та не вплинула на можливість захисника підготуватись до захисту обвинуваченої. Отже, порушень вимог ст. 290 КПК України суд не вбачає, а відтак відсутні підстави для визнання висновку експерта недопустимим доказом.
		 
		11.Захисник на підставу недопустимості як доказу висновку експерта № СЕ-19-22/686-БД від 12.01.2022 вказує на те, що висновок відкрито стороні захисту з порушенням порядку ст. 290 КПК України, про що захисником було зроблено відповідне зауваження в протоколі про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування. Крім того, при проведенні експертизи було використано висновки експертів № СЕ-19/106-21/35821-БД від 29.11.2021 року, № СЕ-19/106-21/35813-БД від 29.11.2021 року, які є очевидно недопустимими доказами у справі. 
		Як встановлено судом вище, зазначений висновок експерта відкрито захиснику 25.07.2022 - на етапі судового розгляду, що підтверджено протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.07.2022, а обвинуваченій 09.12.2022 (т. 3, а.с. 181). Однак не надання доступу до вказаного висновку 13.01.2022, коли стороні захисту було відкрито матеріали досудового розслідування, на думку суду, пов`язано з об`єктивними обставинами, а саме з тим, що станом на 13.01.2022 у розпорядження сторони обвинувачення зазначений висновок ще не надійшов. Як вказав суд вище, затримка у наданні доступу до вказаного доказу жодним чином не вплинула на можливість сторони захисту підготувати лінію захисту від обвинувачення, а тому зазначена обставина не може бути формальною й безумовною підставою для визнання доказу недопустимим.
		 
		12.Крім того, як на підставу недопустимості висновків експертів № СЕ-19-22/686-БД від 12.01.2022, № СЕ-19/106-21/13217-Д від 30.12.2021, № СЕ-19/106-21/13053-БД від 29.12.2021 захисник вказує на той факт, що під час проведення експертиз досліджувались зразки крові, дактилоскопічна карта обвинуваченої ОСОБА_8 , які було відібрано в неї в примусовому порядку. Захисник зазначає, що право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001); визначений ст. 18 КПК України, ст. 63 Конституції України принцип свободи від самовикриття не слід тлумачити буквально, у контексті заборони примусу виключно щодо дачі пояснень, показань відносно себе та близьких родичів. Ця гарантія поширюється і на право ненадання відомостей у будь-який інший спосіб, що може прямо чи побічно, безпосередньо чи опосередковано бути використано проти інтересів особи.
		Суд враховує, що висновки експертів, в яких використані для дослідження біологічні зразки обвинуваченої, є похідними від протоколів отримання зразків для експертизи від 15.12.2021. 
		За загальним правилом, при вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 статті 87 КПК. 
		При цьому захисник не ставить під сумнів допустимість протоколів отримання зразків для експертизи від 15.12.2021, якими зафіксовано процедуру відібрання у обвинуваченої відбитків рук, зразків букального епітелію та крові. Також на підготовчому судовому засіданні захисник не подавав скаргу на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.11.2021, якою задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків у обвинуваченої.
		Прецедентна практика ЄСПЛ свідчить, що не в кожному разі відібрання біологічних зразків в примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції та практиці ЄСПЛ.
		ЄСПЛ виокремив такі фактори визначення того, чи було порушено право особи не свідчити проти себе:
		1) чи мало місце нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження;
		2) чи може бути публічний інтерес до засудження особи виправдано порушенням його фізичної та психічної недоторканності;
		3) чи мають докази, здобуті шляхом вчинення цієї процесуальної дії, вирішального значення для обвинувачення особи.
		В ході дослідження протоколів отримання зразків для експертизи від 15.12.2021 судом не встановлено, що дана слідча дія була проведена на підставі ухвали слідчого судді, із залученням понятих, у присутності захисника. Жодних даних про те, що під час відібрання біологічних зразків до обвинуваченої застосовувались такі методи та процедури, які б свідчили про нелюдське та/або таке, що принижує її гідність, поводження, суду надано не було, а судом не встановлено; фактично обвинувачена надала такі зразки самостійно, без реального застосування примусу до неї.
		Щодо наявності публічного інтересу, який переважає над правом особи на фізичну та психічну недоторканість, суд враховує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проводилось з метою встановлення обставин насильницької смерті особи похилого віку та винуватця, а тому враховуючи, що життя людини визнається найвищою соціальною цінністю, а протиправне заподіяння смерті іншій особі, є особливо тяжким злочином, на думку суду, публічний інтерес виправдовує певні обмеження прав обвинуваченої.
		Щодо вирішального значення доказів, здобутих на підставі зразків, відібраних у обвинуваченої, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили, а має оцінюватись у сукупності та взаємозв`язку. Стороною обвинувачення на доведення винуватості ОСОБА_8 подано цілий ряд письмових доказів, проведено допит свідків, а, відтак, стверджувати, що зазначені висновки експертів, які просить визнати недопустимими доказами захисник, є визначальними, у суду нема підстав.
		 
		13.Захисник просив визнати недопустимим висновок експерта № 230-МК від 21.01.2022 з тих підстав, що відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Досудове розслідування було завершено у даному провадженні 13.01.2022, а 14.01.2022 обвинувальний акт був скерований до суду. 
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом .
		       Експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання (ч. 1 ст. 242 КПК України).
		       Частиною 8 ст. 223 КПК України визначено, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
		       Судом з висновку експерта № 230-МК від 21.01.2022 встановлено, що зазначена експертиза була призначена постановою слідчої ОСОБА_39 , яка входила до складу групи слідчих, 02.12.2021 в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження, яке згідно з дослідженими доказами було закінчено 14.01.2022 шляхом скерування обвинувального акту до суду. Таким чином, немає підстав стверджувати про те, що стороною обвинувачення було порушено ч. 8 ст. 223 КПК Україні при призначенні експертизи.
		       В той же час висновок експерта датований 21.01.2022, що свідчить про те, що він був складений по закінченню досудового розслідування, а сторона обвинувачення отримала його на стадії судового розгляду. 
		       Проаналізувавши вказані норми права, суд вважає, що закон покладає заборону на проведення слідчих дій саме на сторону обвинувачення; експертна установа чи експерт не належить до сторони кримінального провадження з боку обвинувачення, а відтак імперативна заборона щодо надання висновку поза межами строку досудового розслідування на експерта не поширюється. КПК України не визначено порядку, за яким орган досудового розслідування чи прокурор могли б припиняти/зупиняти виконання постанови про призначення експертизи з підстав закінчення строків досудового розслідування. Натомість ч. 11 ст. 290 КПК України визначає, що сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
		       Таким чином, на думку суду, призначення експертизи уповноваженим суб`єктом в межах строків досудового розслідування кримінального провадження та отримання висновку такої експертизи вже на стадії судового розгляду не може підставою для визнання висновку експерта недопустимим доказом, при умові, що сторона обвинувачення вчинила дії щодо відкриття такого висновку стороні захисту.
		       Як встановлено судом вище, зазначений висновок експерта відкрито захиснику 25.07.2022 - на етапі судового розгляду, що підтверджено протоколом про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.07.2022, а обвинуваченій 09.12.2022 (т. 3, а.с. 181). Як вказав суд вище, затримка у наданні доступу до вказаного доказу жодним чином не вплинула на можливість сторони захисту підготувати лінію захисту від обвинувачення, а тому вказані захисником обставини не можуть бути підставою для визнання доказу недопустимим.
		 
		14.Крім того, як на підставу недопустимості висновків експертів, захисник посилається на те, що ні його, як захисника, ні його підзахисну, не було повідомлено про дату, час та місце проведення експертиз, що позбавило сторону захисту можливості бути присутньою під час їх проведення та могло вплинути на правильність висновків експертів.
		Також захисник вказує у клопотанні на те, що в порушення вимог п. 9 наказу Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України N 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції)» конверти, в яких містились об`єкти, що передавались на дослідження, в графі «Поняті» містили лише підписи певних осіб та не містили написів (прізвище, ініціали), які надавали б змогу ідентифікувати, що вказані підписи було зроблено саме понятими.
		Суд звертає увагу сторони захисту, що невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність.
		 
		15.У судових дебатах захисник також просив визнати недопустимими як докази на підставі п. 16 ч. 1 ст. 7, ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України пояснення обвинуваченої, надані під час її затримання.
		Суд звертає увагу сторони захисту, що затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення не є слідчою (розшуковою) дією, а відповідно до ч. 2 ст. 176 КПК України є тимчасовим запобіжним заходом, який здійснюється з метою припинення кримінального правопорушення, попередження ухилення від слідства чи суду та запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Відтак, протокол затримання не є доказом у кримінальному провадженні, а лише процесуальним документом, який підтверджує момент затримання ОСОБА_8 уповноваженим органом. 
		Разом із тим ч. 2 ст. 84 КПК України передбачено, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Згідно з частинами 1, 2 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення, тощо, відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати і протоколи процесуальних дій.
		З огляду на вказані норми, на думку суду, протокол затримання ОСОБА_8 від 23.10.2021 з відеозаписом, як невід`ємним додатком, слід оцінювати як окреме джерело доказів - документ, а не як показання ОСОБА_8 . 
		Зазначений протокол та відеозапис подані стороною обвинувачення у оригіналі та досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні.
		 
		16.Вирішуючи клопотання захисника про визнання недопустимими доказами протоколу допиту свідка ОСОБА_12  від 25.10.2021 та протоколу допиту свідка ОСОБА_54  від 23.10.2021 як позасудових показань свідка, що суперечить принципу безпосередності дослідження доказів, суд враховує наступне.
		Однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань (пункт 16 частина 1 статті 7 КПК). Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених КПК. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (стаття 23 КПК).
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що засаді безпосередності дослідження доказів, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. В залежності від обставин ця засада реалізується в різних формах, оскільки суд має узгоджувати її з іншими засадами кримінального процесу та/або легітимними інтересами суспільства чи окремих осіб (постанови ККС ВС від 19.11.2019 у справі № 750/5745/15-к, від 04.03.2020 у справі № 332/2216/17, від 10.09.2020 у справі № 766/19891/17).
		Принцип безпосередності дослідження показань є розвитком принципу змагальності та такий підхід спрямований на підвищення захисту прав особи на стадії досудового розслідування та на нівелювання тиску на особу під час отримання показань слідчим чи прокурором (пояснювальна записка до проекту Закону України № 9700 від 13.01.2012 "КПК"). Разом з тим сторона захисту не навела і суд не встановив будь-яких обставин, що можуть свідчити про незаконний вплив правоохоронних органів на ОСОБА_12 під час досудового розслідування.
		Принцип безпосередності дослідження доказів спрямований передусім на найкраще забезпечення права сторін на перехресний допит особи.
		       Відповідно до практики ЄСПЛ використання в якості доказів показань, відібраних на стадіях розслідування правоохоронними органами та судового слідства, саме по собі не є несумісним зі згаданими положеннями за умови, що дотримано право на захист.
		       Виходячи з практики ЄСПЛ, для оцінки допустимості показань відсутнього свідка потрібно виконати трискладовий тест ("тест Аль-Хаваджа і Тахері"), з`ясувавши такі обставини:
		       1) чи існували поважні причини для неявки свідка до суду та відповідно для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів; однією з поважних причин неявки особи ЄСПЛ визнає її смерть (наприклад, рішення у справі "Тіхак проти України", заява № 59937/08, від 18.12.2018, § 45);
		2) чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого. Правило "єдиного або вирішального доказу" означає, що визнання вини обвинуваченого виключно або переважно ґрунтується на показаннях свідків, яких обвинувачений не може допитати на будь-якій стадії провадження. У цьому контексті слово "вирішальний" слід розуміти вузько як таке, що вказує на доказ такої значущості або важливості, який, вірогідно, може стати вирішальним для результату розгляду справи. Якщо неперевірені показання свідка підтверджуються іншими доказами, вирішення питання, чи є вони вирішальними буде залежати від сили підтверджуючих доказів: чим більш вагомими будуть інші обвинувальні докази, тим менша вірогідність визнання показань відсутнього свідка вирішальними;
		3) чи існували достатні врівноважуючі фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу, та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим. Зокрема, суд має вжити заходи, які здатні забезпечити справедливу та належну оцінку надійності такого доказу. Такими врівноважуючими факторами ЄСПЛ серед іншого визнає: (1) наявність у суду доказів, що підтверджують позасудові показання відсутнього свідка; (2) надання захисту можливості допитати свідка на стадії досудового розслідування (очна ставка між відсутнім свідком та обвинуваченим); (3) надання можливості обвинуваченому викласти власну версію подій та оспорити надійність відсутнього свідка.
		Оцінюючи допустимість як доказу протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 25.10.2021, з огляду на відповідність трискладовому тесту, суд зазначає, що об`єктивна неможливість допиту вказаного свідка пов`язана з його смертю; показання вказаного свідка для суду не є єдиним та/або вирішальним доказом, оскільки стороною обвинувачення подано цілий ряд доказів, які не становлять для суду наперед визначеної переваги.
		В той же час, на думку суду, не достатньо врівноважуючих фактори, оскільки відсутні інші докази, які б давали можливість суду в повній мірі перевірити позасудові показання свідка ОСОБА_12 ; у сторони захисту не було можливості перевірити зазначені показання також під час досудового розслідування шляхом проведення його перехресного допиту чи очної ставки. Можливість сторони захисту викласти власну версію подій та оспорити надійність свідка ОСОБА_12 , що було зроблено обвинуваченою під час судового розгляду, суд вважає не достатнім врівноважуючим фактором.
		Таким чином, суд вважає, що протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 25.10.2021 ( т. 3 а.с. 239-243) слід визнати недопустимим доказом.
		 
		Також суд погоджується з доводами захисника щодо визнання недопустимим як доказу протоколу допиту свідка ОСОБА_46  від 23.10.2021 (т. 4 а.с. 22-23) з тих підстав, що не можливо достовірно встановити особу, яка надала показання, що зафіксовані у протоколі, оскільки особа, допит якої здійснювався, в протоколі суб`єктом складання протоколу ідентифікована під прізвищем « ОСОБА_49 », а протокол підписаний особою, яка себе ідентифікувала як « ОСОБА_48 »; крім того, суд бере до уваги, що суб`єктом складання протоколу є ст. оперуповноважений ВКП Коростенського РУП ОСОБА_47 , який, за відсутності доручення слідчого на проведення даної слідчої дії, є неуповноваженою особою у даному кримінальному провадженні. Зазначені порушення зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей, можливості усунення вказаних сумнівів на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів у суду не має.
		 
		VІ. Мотиви ухвалення вироку.
		Враховуючи те, що обвинувачена не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, а захисник ставить під сумнів докази, надані стороною обвинувачення на доведення вини ОСОБА_8 , суд вважає за необхідне провести детальний аналіз показань обвинуваченої у взаємозв`язку з іншими дослідженими судом доказами в контексті елементів складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями протиправно позбавила життя свою матір - ОСОБА_11 .
		Суд, проаналізувавши докази у взаємозв`язку, вважає показання обвинуваченої ОСОБА_8  недостовірними та суперечливими, які є лінією захисту від пред`явленого обвинувачення з метою заперечення своєї причетності до злочину та уникнення відповідальності.
		Суд враховує, що за психологічною характеристикою, наданою експертами, ОСОБА_8 виявляє емоційно-вольову нестійкість, характерологічні зміни внаслідок вживання алкогольних напоїв, намагається применшити власну алкоголізацію, морально-етичні принципи викривлені, має алкогольно-залежну мотиваційну діяльність, схильність до запальності, дратівливості, фізична агресивність в стані алкогольного сп`яніння висока, має синдром залежності від алкоголю.
		В той же час обвинувачена заперечила свою залежність від алкоголю, зауважуючи, що має спокійний характер, перебуваючи у будь якому стані.
		Суд також критично сприймає показання потерпілої та свідків, які є близькими родичами обвинуваченої, в тій частині, де вони вказують, що ОСОБА_8 іноді вживала алкоголь, але на її поведінку це не впливало.
		Так, обвинувачена зазначила, що протягом дня 22.10.2021 випила приблизно 300 г горілки, при цьому лягла спати до 22 години і спала всю ніч, більше алкоголю не вживала. На переконання суду, як кількість, так і час вживання спиртного не відповідає тому, що зазначила обвинувачена, адже за показаннями свідка ОСОБА_55 , на момент його приїзду до с. Болярка зранку 23.10.2021 ОСОБА_8 була нетвереза; крім того, даними токсикологічного дослідження встановлено, що станом 13 годину 10 хвилин 23.10.2021 концентрація алкоголю в крові обвинуваченої становила 1,35 проміле.
		Суд також вважає суперечливими покази обвинуваченої в тій частині, що вона зранку 23.10.2021, зайшовши в кімнату матері, нахиляючись над нею, щоб послухати дихання, чітко бачила, як вона лежала, як була вкрита ковдрами, що детально описала у судовому засіданні, при цьому категорично зазначила, що не бачила на тілі матері тілесних ушкоджень, враховуючи їх кількість та локалізацію.
		Доводи обвинуваченої про те, що вона не причетна до вчинення злочину, оскільки у протилежному разі була б вся в крові, а також показання потерпілої та свідків в тій частині, що на ОСОБА_8 вони не бачили слідів крові, а також позиція обвинуваченої про те, що виявлена на її кофті кров могла належати і їй особисто, спростовується висновками експертів, якими встановлено, що на вилученій під час затримання у обвинуваченої кофті червоного кольору по всій передній лицевій поверхні кофти та переважно на задній лицевій поверхні, виявлено нашарування речовини бурого кольору та коричневого кольору, розміром від крапок до 5?10 мм, які є кров`ю людини та можуть походити від ОСОБА_11 ; належність даної крові виключно від обвинуваченої виключається. Крім того, потерпіла та свідки у судовому засіданні також підтвердили ту обставину, що на обвинуваченій не було видимих тілесних ушкоджень, що виключає можливість домішку крові обвинуваченої у виявлених слідах.
		Крім того, виявлені на кофті обвинуваченої сліди крові за своєю формою та розмірами подібні тим, які були виявлені на дверях та шпалерах біля ліжка, де знаходився труп потерпілої - експерт визначає сліди на кофті «розміром від крапок до 5?10 мм», а слідчий у протоколі ОМП від 23.10.2021 визначає сліди на дверях та шпалерах їх як «бризки розмірами від 1?1 мм до 1?1,2 см». 
		Розмір слідів крові та їх локалізація (по всій передній лицевій поверхні кофти та переважно на задній лицевій поверхні) в свою чергу спростовує доводи сторони захисту про те, що такі сліди могли виникнути від контакту одягу обвинуваченої і тіла потерпілої під час того, як обвинувачена, притулившись, перевіряла дихання у ОСОБА_11 вранці 23.10.2021. 
		Хаотичне розташування таких слідів крові на поверхні кофти, як на передній її частині так і на задній, на дверях і шпалерах біля ліжка, де було виявлено труп, свідчить про те, що такі сліди виникли під час нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, від розльоту крові під дією знарядь злочину. 
		Доводи обвинуваченої та захисника про те, що сокира та ніж, які сторона обвинувачення визначає як знаряддя вчинення злочину, постійно використовувались обвинуваченою по господарству, а тому виявлені на них сліди ОСОБА_8 не свідчать про те, що вона причетна до вчинення злочину, спростовуються протоколами ОМП від 23.10.2022, де в ході огляду було виявлено та вилучено ніж та сокиру, висновками експертів, показаннями свідка ОСОБА_56 . Із сукупності досліджених доказів встановлено, що тілесні ушкодження потерпілій було завдано гострим предметом (-ами) з рублячими властивостями і з ріжучим краєм; ніж був виявлений безпосередньо під ліжком, де знаходився труп, а сокира - у веранді будинку; на вказаних знаряддях збереглися як сліди крові, що належить потерпілій, так і біологічні сліди, що належать обвинуваченій; слідів, які б належали іншим, неідентифікованим особам, на вказаних знаряддях виявлено не було; при цьому виявлені сліди збережені в повній мірі, даних про те, що сокира та ніж були піддані миттю або іншій дії з метою вибіркового або суцільного прибирання слідів, не встановлено. Таким чином, суд вважає встановленим, що тілесні ушкодження потерпілій, які призвели до її смерті, були спричинені обвинуваченою саме вказаними предметами.
		Доводи обвинуваченої та захисника щодо того, що ні потерпіла, ні свідки не вказали, що злочин вчинено обвинуваченою, спростовується показаннями свідка ОСОБА_38 , який у судовому засіданні вказав, що зранку 23.10.2021 ОСОБА_8 на запитання свідка підтвердила, що злочин вчинила вона.
		Крім того, як встановлено судом із протоколу затримання обвинуваченої та відеозапису його складання, ОСОБА_8 самостійно повідомила слідчому пояснення, які вона бажає внести до протоколу затримання, зокрема, про те, що злочин вчинила у стані алкогольного сп`яніння; також на відеозаписі (22:21 - 22:24) зафіксовано, як обвинувачена, без будь яких запитань від учасників процесуальної дії, з власної ініціативи повідомила на адресу понятих, що «цього ніхто не бачив, я йому потім сказала» та на запитання понятої додатково зазначила «вранці сьогодні». 
		Щодо доводів обвинуваченої про те, що свідок ОСОБА_12 їй погрожував 23.10.2021 з метою надання нею визнавальних показань, а також того, що він і раніше застосовував до обвинуваченої фізичне насилля, суд наголошує, що обвинувачена під час досудового розслідування відмовилась надавати свідчення, жодних заяв про те, що на неї чинився тиск ОСОБА_12 , ні обвинувачена, ні її захисник не подавали; ні потерпіла, ні свідки, які є близькими родичами обвинуваченої, не підтвердили в суді, що між ОСОБА_12 та обвинуваченою, а також між ОСОБА_12 та потерпілою ОСОБА_11 були неприязні відносини, зокрема, й через застосування ОСОБА_12 фізичного насильства до обвинуваченої. 
		Версія обвинуваченої про те, що до злочину причетний ОСОБА_12 , на думку суду, виникла у обвинуваченої саме тому, що вказаний свідок помер.
		З огляду на те, що висновком експерта № 291 визначено, що смерть потерпілої настала в проміжок часу більш, ніж 48 годин до моменту експертизи трупа (експертиза розпочата о 10 годині 25.10.2021), а на момент ОМП, який розпочато 23.10.2021 о 10 годині, шкірні покриви трупа на дотик були теплими, а трупне заклякання відсутнім, суд констатує, що встановити точний час спричинення смерті потерпілій ОСОБА_11 не можливо, однак, вважає, що подія відбулася в ніч з 22 на ІНФОРМАЦІЯ_5 року.
		Як наголошує ВС у своїй практиці, питання про умисел слід вирішувати, виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого злочину, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, попередню поведінку винного і потерпілого, їхні взаємовідносини. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Як встановлено судом, смерть потерпілої ОСОБА_11 настала безпосередньо від аспіраційної асфіксії, що розвинулася внаслідок проникаючих рублених, колото-різаних ушкоджень голови, шиї і шийних хребців (наскрізні рублені, колото-різані, різані рани лобних, скроневої ділянок обличчя, органів і судин шиї).
		Враховуючи механізм спричинення та локалізацію тілесних ушкоджень, численну кількість травмуючих дій (близько 43), та знаряддя злочину, суд приходить до висновку, що умисел обвинуваченої був спрямований саме на настання смерті потерпілої.
		       Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. 
		На підставі викладеного, оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд визнає доведеною вину обвинуваченої ОСОБА_8 у вчиненні злочину - умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_11 і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 115 КК України. 
		 
		VIІ.Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає наявність у обвинуваченої інвалідності 3 групи та статусу особи, постраждалої від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
		Відповідно до положень ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину щодо особи похилого віку, яка перебувала у безпорадному стані та з якою обвинувачена перебувала у сімейних відносинах.
		 
		VIIІ. Мотиви призначення покарання
		При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до класифікації, є особливо тяжким злочином, його найвищу суспільну небезпеку.
		Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченої. У судовому засіданні було досліджено характеризуючі матеріали, а саме:
		- копію ІD-картки № НОМЕР_3 , згідно з якою ОСОБА_8 є громадянином України (т.2 а.с.106);
		- копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №302063, згідно з якою ОСОБА_8 має третю групу інвалідності з 03.04.2018, внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, безстроково (т.2 а.с.108);
		- копію посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_4 , видане на ім`я ОСОБА_8 (т.2 а.с.109);
		- характеристику, видану старостою с. Болярка, згідно з якою ОСОБА_8 зарекомендувала себе негативно: зловживає спиртними напоями, ніде не працює, на зауваження старости не реагує, авторитетом серед односельчан не користується (т.2 а.с.110);
		- вимогу про судимості, відповідно до якої ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, а відтак, не знятих чи не погашених судимостей не має (т.2 а.с.107);
		- довідку №100 Коростенської центральної лікарні про те, що ОСОБА_8 на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (т.2 а.с.110,120);
		- довідку №206 від 23.10.2021, видану старостою с. Болярка, згідно з якою ОСОБА_8 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 та її сім`я складається з: сина ОСОБА_57 , 2002 року народження, та матері ОСОБА_11 , 1941 року народження (т.2 а.с.116).
		       Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_8 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.
		 
		ІХ. Інші процесуальні питання, які вирішує суд при ухваленні вироку
		       Запобіжний захід обвинуваченій до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін - тримання під вартою, зарахувавши строк попереднього ув`язнення у строк відбування покарання.
		       Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на підставі ухвал слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 26.10.2021, скасувати.
		       Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати становлять 17172,3 грн, які на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою, але не довше, ніж 60 днів з дня проголошення вироку.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання - ІНФОРМАЦІЯ_5 року, зарахувавши в строк покарання строк попереднього ув`язнення по день набрання вироком законної сили відповідно до ч. 5 ст.72 КК України.
		       Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на підставі ухвал слідчого судді Коростенського міськрайонного суду від 26.10.2021, скасувати.
		       Речові докази по справі, а саме: мобільний телефон «S-Tell» із зарядним пристроєм, кофту червоного кольору, які передані на зберігання до камери схову Коростенського РУП - повернути ОСОБА_8 ; сокиру, ніж, скляну пляшку, кофту блакитного кольору, які передані на зберігання до камери схову Коростенського РУП - знищити. 
		       Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь держави процесуальні витрати щодо залучення експертів у розмірі 17172 (сімнадцять тисяч сто сімдесят дві) гривні 30 копійок.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а обвинуваченою - у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
		 
		 
		 
		       Головуючий суддя                                         ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		       Суддя                                                         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		       Суддя                                                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...