Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/7001/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2023. Зареєстровано: 17.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2023.
Дата набрання законної сили: 07.09.2023
Результат оскарження 07.09.2023 Апеляційний суд Львівської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/464/30/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021141410000133

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/7001/21
		пр.№ 1-кп/464/30/23 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16.03.2023 року                                        м.Львів
		   Сихівський районний суд м.Львова
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021141410000133 від 28.09.2021, про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, військовозобов`язаного, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , 2016р.н. та ОСОБА_5 , 2022р.н., працюючого директором ТОВ «Леополь», зареєстрованого за адресою: с.Велика Вільшаниця Золочівського району Львівської області та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
		з участю сторін судового провадження:
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілої ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_3 27 вересня 2021 року, о 17 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та розпочинаючи ним рух по вул. Литвиненка, 8 у м. Львові порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Р. 1 п. 1.5, п.1.10; Р.2 п.2.3 б), д); Р.10 п.10.1, п.10.9, які виразилися в тому, що він був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, розпочинаючи рух заднім ходом від прибудинкової території будинку №8 по вул. Литвиненка у м. Львові, не переконався, що це буде безпечним та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , яка в цей час знаходилась позаду вказаного автомобіля. В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_9 спричинено закриту черепно-мозкову травму у вигляді забою головного мозку з переважним ураженням базально-стовбурових відділів важкого ступеня, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, прогресування якої ускладнилось менінгоенцефалітом та гнійною пневмонією з подальшим розвитком полі органної недостатності. У результаті чого потерпіла ОСОБА_9 від отриманих тілесних ушкоджень померла у лікарні.
		 
		В судовомузасіданні обвинуваченийвину ускоєному злочинівизнав повністю,зазначив,що 27.09.2021близько 17год.він разомз дружиноювийшли звідділення «НовоїПошти»,що повул.Литвиненка ум.Львові,сіли уавтомобіль марки«KiaSorento»і вінрозпочав рухзаднім ходом.Проїхавши близько4м.зупинив автомобіль,оскільки почувзвук сигналуінших автомобілів.Вийшовши завтомобіля побачив,що потерпіла ОСОБА_9 лежала напроїзній частині.Він негайновикликав швидкумедичну допомогута намагавсянадати потерпіліймедичну допомогу.Коли останняперебувала вмедичному закладі,то вінзабезпечив потребуу всіхнеобхідних медичнихпрепаратах.У скоєномущиро розкаюється,просить сувороне каратита непозбавляти йогоправа керуваннятранспортними засобами,оскільки підприємствау якихвін працюєзнаходяться назначній відстанівід місцяйого проживанняі автомобіль йомупотрібен длядоїзду нароботу тадля виконаннятрудових обов`язків.Ствердив, що повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілій ОСОБА_7 . 
		 
		Потерпіла в судовому засіданні зазначила, що обвинуваченим повністю відшкодована шкода, жодних претензій до нього вона немає. Крім того, просила при призначенні обвинуваченому покарання, звільнити останнього від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк та не позбавляти його права керування транспортними засобами. 
		 
		Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у інкримінованому йому злочині, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного злочину. 
		Суд, допитавши обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочині при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю. 
		Обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила дорожнього руху, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої. 
		Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України. 
		 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме вчинення неумисного тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який одружений, працює, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позитивно характеризується по місцю проживання, не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, раніше не судимий.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		З врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, даних досудової доповіді про низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та низький ризик небезпеки для суспільства, наявність двох пом`якшуючих обставин, а також те, що згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства. Тому призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі за скоєний злочин передбачений ч.2 ст.286 КК України, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік шість місяців, який буде для нього оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1, 2 ст.76 КК України.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.55 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю може бути призначено на строк від одного до трьох років.
		Санкцією частини другої статті 286 КК України, окрім основного покарання, передбачено також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.
		При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує характер та обсяг допущених порушеньПравил дорожнього руху, поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 після вчинення злочину, позицію потерпілої, яка просить не позбавляти останнього права керування транспортними засобами, фактичне проживання обвинуваченого поза межами населеного пункту, де він працевлаштований, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, та приходить до висновку про недоцільність застосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		 
		Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді домашнього не продовжувався.
		Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, в розмірі 6864,80 підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
		Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.
		Питання про речові докази вирішити згідно ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, с у д , -
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6(шість)місяців.
		Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на  ОСОБА_3  наступніобов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь держави 6864,80 грн. витрат на залучення експертів.
		 
		Арешт автомобіля марки «KIA Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_2 , володільцем якого є ОСОБА_3 , накладений ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 01 жовтня 2021 року  скасувати.
		 
		Речові докази: автомобіль марки KIA Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який зберігається на території стоянки, що розташована у м.Львові по вул. Авіаційна, 7  повернути  ОСОБА_3 .
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи, що на території України діє воєнний стан, суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку.
		Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		   Головуючий                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...