Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/493/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 16.03.2023. Зареєстровано: 17.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2023.

Номер судового провадження: 2-а/204/30/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 204/493/23 
		Провадження № 2-а/204/30/23 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15 березня 2023 року м. Дніпро
		   
		Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого  судді                        Черкез Д.Л.,
		за участю секретаря судового засідання            Воронько А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яку він уточнив 20 лютого 2023 року, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій остаточно просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 січня 2023 року (без номера) і закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 06 січня 2023 року, близько 11.00 год., перебуваючи на перетині вулиць Тітова та Новокримської в місті Дніпро, його було незаконно зупинено працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 з вимогою пред`явити документи на підтвердження особи. Після його відмови надати документи особам, не уповноваженим для перевірки документів на вулиці, його було незаконно доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , який він вважає незаконно утвореним, де його утримували більше трьох годин, здійснюючи моральний та психологічний тиск. Після тривалого психологічного пресингу на нього (без надання можливості бути присутніми під час складання протоколу і постанови його представників за довіреністю) було складено протокол (від 06.01.2023 року, без номера) про адміністративне правопорушення, а згодом складено постанову (від 06.01.2023 року, без номера) за справою про адміністративне правопорушення, за якою на нього було накладено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень. З вищевказаною постановою позивач не згоден, зміст постанови заперечує в повному обсязі. Вважає, що відповідні протокол і постанова (від 06.01.2023 року, б/н, б/н), були складені і постановлені у відсутність Закону України «Про нормативно-правові акти України» (яким встановлюється ієрархія НПА), - на підставі положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, який всупереч нормам прямої дії частини п`ятої статті 94 Конституції України, ніколи не оприлюднювався в офіційних друкованих виданнях ані Президента України, ані Верховної Ради України. Зазначені в протоколі і постанові службові/посадові особи (відповідно: офіцер відділення ОБССЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 старший лейтенант ОСОБА_2 та начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 ) під час складання і прийняття рішення про накладання на позивача штрафу за справою про адміністративне правопорушення діяли всупереч положенням Конституції України та рішенню Конституційного Суду України № 7-рп/2001 від 30 травня 2001 року, яке є обов`язковим до виконання на всій території України. Крім того наполягає, що зазначені в протоколі і постанові службові/посадові особи під час складання і прийняття рішення про накладання на позивача штрафу за справою про адміністративне правопорушення діяли всупереч положенням пункту 6 частини другої статті 92 Конституції України, якими закріплено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання. Вважає, що зазначені в протоколі і постанові службові/посадові особи фактично всупереч чинному законодавству незаконно привласнили військові звання та вчиняють непередбачені законом фіктивні юридичні дії на користь третіх осіб. Зазначив також, що зазначені в протоколі і постанові службові/посадові особи не є громадянами Самостійної української держави України та під час складання і прийняття рішення (постанови) про накладання на нього штрафу за справою про адміністративне правопорушення діяли всупереч положенням статті 6 Закону України від «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до якої встановлено, що військовий обов`язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні. Крім того, крім іншого, зі змісту постанови вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 фактично змушує позивача в порушення Конституції України і Бюджетного кодексу України сплатити штраф в сурогатній валюті (гривні). Єдиним документом, яким сьогодні унормовано національну валюту в Україні, є постанова Президії Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1952-ХІІ «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України». Отже вважає, що наразі на території України в обігу перебуває так звана національна валюта (гривня), статус якої не встановлений окремим законом, тобто сурогатна гривня. У позовній заяві ОСОБА_1 також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 утворений та діє всупереч нормам чинної Конституції України, що має ознаки кримінального злочину, який підпадає під кваліфікацію статті 109 у сукупності з частиною четвертою статті 28 Кримінального кодексу України. В оскаржуваній постанові власний підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_3 скріплено гербовою печаткою, на відбитку якої відсутній Державний Герб України, встановлений Законом згідно Конституції України. Також, штраф його змушують оплатити на зазначені в оскаржуваній постанові реквізити, де одержувачем платежу зазначено ГУК в Дніпропетровській області, а не відповідну конституційну територіальну громаду Касногвардійського району у місті Дніпропетровську. У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
		Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
		У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 06 січня 2023 року офіцером відділення ОБССЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 КУпАП, в якому зазначено наступне. Під час прийому громадян 06 січня 2022 року в приміщенні фойє ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не з`явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки після та не надав відомості про зміну облікових для приведення у відповідність військово-облікових документів з військового обліку, не з`явився для проходження ВЛК (один раз на 5 років). Виявлені обставини свідчать про порушення пункту 3 Правил військового обліку визначених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921, в частині порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, а саме частини 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 2232-ХІІ, якою передбачено, що Призовники і військовозобов`язані за порушення встановлених пунктами 1 і 2 цього додатка, а також за порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, умисне псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності. Разом з цим, з 2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року № 303/2014, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VІІ, а також, з 24.02.2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022. Відповідно, в діях громадянина ОСОБА_1 вбачається скоєння адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 19-20).
		Також, 06 січня 2023 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 була винесена постанова за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. (а.с. 21-22).
		Відповідно до вказаної постанови від 06 січня 2023 року, під час прийому громадян 06 січня 2022 року в приміщенні фойє ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не з`явився до територіального центру комплектування та соціальної підтримки після та не надав відомості про зміну облікових для приведення у відповідність військово-облікових документів з військового обліку, не з`явився для проходження ВЛК (один раз на 5 років). В поясненні, громадянин ОСОБА_1 , зазначив, що даний факт порушення зумовлений незнанням правил військового обліку. Відповідно до пункту 3 Правил військового обліку визначених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921, призовники і військовозобов`язані повинні перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України. Призовники і військовозобов`язані за порушення встановлених пунктами 1 і 2 цього додатка, а також за порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, умисне псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, неявку за викликом до районних міських) військових комісаріатів (органів СБУ) без поважних причин, за несвоєчасне повідомлення обліковому органу, де перебувають на військовому обліку, даних про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я (після тривалого лікування хвороби та (або) хвороби, яка спричинила часткову (повну) втрату працездатності), адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади притягуються до адміністративної відповідальності у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, згідно пункту 3 Порядку № 921. Разом з цим, з 2014 року по теперішній час в Україні діє особливий період на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року № 303/2014, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VІІ, а також, з 24.02.2022 року по теперішній час в Україні діє воєнний стан на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 65/2022.
		Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
		Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
		Відповідно до ч. 2 ст. 210 КУпАП встановлено, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першою цієї статті (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку),за якеособу вжебуло підданоадміністративному стягненню,а такожвчинення такогопорушення вособливий період- тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
		У статті 235 КУпАП закріплено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крімправопорушень,вчинених військовозобов`язанимичи резервістами,які перебуваютьу запасіСлужби безпекиУкраїни абоСлужби зовнішньоїрозвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Проаналізувавши у сукупності усі зазанчені позивачем у позовній заяві аргументи, наведені ним в обгрунтування заявлених позовних вимог, суд до уваги їх не бере та відхиляє, оскільки наведені твердження є абсолютно безпідставними, явно необґрунтованими та жодними належними доказами не підтвердженими. Крім того, наведені позивачем аргументи в обґрунтування заявлених позовних вимог не свідчать про наявність підстав для задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП. 
		Разом зцим,у частині2статті 9КАС Українизакріплено,що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Як вбачається з оскаржуваної постанови за справою про адміністративне правопорушення від 06 січня 2023 року, ОСОБА_1 06 січня 2023 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП за порушення пункту 3 Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які є додатком 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, згідно з яким призовники і військовозобов`язані за порушення встановленихпунктами 1і2цього додатка, а також за порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, умисне псування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, неявку за викликом до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) без поважних причин, за несвоєчасне повідомлення обліковому органу, де перебувають на військовому обліку, даних про зміну їх сімейного стану, стану здоров`я (після тривалого лікування хвороби та (або) хвороби, яка спричинила часткову (повну) втрату працездатності), адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади притягуються до адміністративної відповідальності у порядку, визначеномуКодексом України про адміністративні правопорушення.
		Розглядаючи дану справу суд керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне зазначити, що станом на 06 січня 2023 року, тобто станом на момент винесення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 оскаржуваної постанови, постанова Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921«Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» вже була нечинною, вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року та 05 січня 2023 року набув чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
		Отже, 06 січня 2023 року  ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які є додатком 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, які на той момент були вже нечинними.
		При цьому,відповідно дочастини 1статті 8КУпАП особа,яка вчинилаадміністративне правопорушення,підлягає відповідальностіна підставізакону,що дієпід часі замісцем вчиненняправопорушення. 
		В силу вимог ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Відповідно доприписів ч.ч.1-3ст.7КУпАП ніхтоне можебути підданийзаходу впливув зв`язкуз адміністративнимправопорушенням інакшеяк напідставах ів порядку,встановлених законом. Провадженняв справахпро адміністративніправопорушення здійснюєтьсяна основісуворого додержаннязаконності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		З огляду на наведене суд зазначає, що станом на 06 січня 2023 року були відсутні передбачені законом підстави для притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних, які є додатком 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, у зв`язку з чим притягнення позивача до адміністративної відбулося не на підставі та не у порядку визначеному Законом, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
		Отже,приймаючи доуваги тойфакт,що станомна 06січня 2023року постановаКабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921«Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» вже втратила чинність, з урахуванням того, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову за справою про адміністративне правопорушення від 06 січня 2023 року.
		Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
		Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. 
		У зв`язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП за постановою у справі про адміністративне правопорушення від 06 січня 2023 року підлягає закриттю.
		Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить довисновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		За таких обставин, оскільки  ІНФОРМАЦІЯ_5 є структурним підрозділом  ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користьпозивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 536,80 грн., сплачений при зверненні до суду з даним позовом.
		На підставі ст.ст. 8, 210, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, та керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 19, 20, 72, 77, 96, 139, 229, 242-246, 262, 286 КАС України,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  задовольнити.
		Постанову за справою про адміністративне правопорушення від 06 січня 2023 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.  скасувати.
		Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП  закрити.
		Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		Суддя                                    Д.Л. Черкез

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...