Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/2292/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано судом: 17.03.2023. Зареєстровано: 17.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/750/47/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022270000000012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/2292/22 
		Провадження № 1-кп/750/47/23 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 березня 2023 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		       головуючого судді                  ОСОБА_1 
		       секретаря судового засідання          ОСОБА_2 
		з участю: прокурора ОСОБА_3 
		       обвинуваченої                  ОСОБА_4 
		       захисника                                          ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2202227000000012 від 04.03.2022 відносно
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Куликівка, Чернігівської області, громадянки України, одруженої, не працюючого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючої, раніше не судимої, з вищою освітою, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України, -
		в с т а н о в и в :
		 
		Статтями 1 - 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народу і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		24.02.2022 російська федерація в особі її вищого політичного керівництва, яке діяло за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового слідства особами, в порушення ст.1 Статуту Організації Об`єднаних Націй, Резолюцій Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 №2131, від 16.12.1970 (XXV), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), від 09.12.1981 №36/103, Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990, ст.ст. 1, 2, 65, 68, 132-134 Конституції України, з метою насильницького повалення конституційного ладу, зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, ослаблення держави та залякування населення, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України вчинили збройну агресію та вторгнення на суверенну територію України із застосуванням військових сил та засобів, що призвело до тяжких наслідків, які полягають в загибелі значної кількості цивільних осіб і військовослужбовців та руйнуванні значної кількості об`єктів інфраструктури.
		Із вказаної дати військові дії, розв`язані російською федерацією, точаться зокрема і навколо м. Чернігів, органи державної влади та місцевого самоврядування якого приймають участь у збройному відбитті агресії.
		Усвідомлюючи вказані обставини, громадянка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , використовуючи належний їй мобільний телефон НОМЕР_1 , відправила раніше знайомому їй міському голові м. Чернігів ОСОБА_6 на належний йому мобільний телефон НОМЕР_2 повідомлення наступного змісту: «ОСОБА_8, поступите так же как мер Конотопа и люди будут Вам благодарны. Еще пару налетов и Чернигова не будет, и виновным сделают Вас, ОСОБА_8». До вказаного повідомлення ОСОБА_4 додала відеоролик, в якому невстановлений диктор схвально відзивався про дії адміністрації м. Конотоп, яка, нібито, домовилась з представником російської федерації про здачу їм території міста в обмін на не здійснення його обстрілів.
		Вказані повідомлення мали спонукати ОСОБА_6 вжити заходів до припинення спротиву російським окупантам, здачі міста Чернігів російським військам та фактично переходу міста під юрисдикцію російської федерації, тобто були направлені на зміну території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України визнала, при допиті пояснила, що 03.03.2022 року вона була біля аптеки по вул. В. Чорновола, 13 в м.Чернігові і в цей час почула звук літака, після чолго почалось бомбардування. Було чутно шість вибухів, після яких вона побачила багато трупів, розірвані тіла. В цей час в ютубі в стрічці новин вона побачила відео, про мера Конотопа, якій пішов на співпрацю з окупантами щоб зберегти місто. Дане відео вона відправила меру міста Чернігова - ОСОБА_6 ..
		       Враховуючи зізнавальні свідчення обвинуваченої та з врахуванням думки учасників судового провадження, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Зміст цих обставин учасники судового провадження розуміють правильно, підтверджують добровільність їх позиції та усвідомлюють, що у такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		В ході судового розгляду, враховуючи викладене вище, свідчення обвинуваченої, надані суду, той факт, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченої та кваліфікацію її дій, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, учасниками судового розгляду не оспорюються, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченій ОСОБА_4 діяння повністю доведене і правильно кваліфіковане за ч. 1 ст. 110 КК України, як умисні дії, направлені на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне розкриття злочину. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином; особу обвинуваченої, яка раніше не судима, її вік, стан здоров`я, сімейний стан, те що вона має постійне місце проживання та місце реєстрації, суд враховує наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжує її покарання, у зв`язку із чим суд вважає за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.110 КК України у виді позбавлення волі без конфіскації майна, в межах санкції вказаної частини статті, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як самою обвинуваченою, так і іншими особами.
		Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому та повністю визнала свою вину, суд вважає можливим її виправлення, з застосуванням ст. 75 КК України, без відбування покарання та з іспитовим строком.
		Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
		Запобіжний захід не застосовувався та суд не вбачає достатніх підстав для його застосування на даний час.
		Питання про речові докази має бути вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
		Цивільний позов та процесуальні витрати відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		       
		ОСОБА_4 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.110 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.
		На підставі ст.75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку, встановленого тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.
		На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази після набрання вироком законної сили:  пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 , видане на ім`я ОСОБА_4 - залишити у власності ОСОБА_4 .
		мобільний телефон «Samsung», модель «Galaxy А51» з сім-картою з номером телефону НОМЕР_4 - примусово безоплатно вилучити у власність держави.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...