Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/9055/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.03.2023. Зареєстровано: 18.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.03.2023.
Дата набрання законної сили: 18.01.2024
Результат оскарження 18.01.2024 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/380/9120/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		            справа №380/9055/22
		 
		          РІШЕННЯ
		  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		06 березня 2023 року                                                                                             м. Львів
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої судді Сидор Н.Т.,
		за участю секретаря судового засідання Гавінської М.В.,
		представника позивача Алексеєнка А.А.,
		представника відповідача -1 Рибака Н.Я.,
		представник відповідача - 2 не прибув,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		                                                   в с т а н о в и в :
		 
		на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) до Державної митної служби України (далі також ДМСУ, відповідач-1), Галицької митниці Держмитслужби (далі також Галицька митниця, відповідач-2), в якій позивач просить:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Держмитслужби «Про звільнення ОСОБА_1 » віл 27.01.2022 №94-о;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Галицької митниці Держмитслужби від 24.05.2022 №6-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України»;
		          - поновити позивача на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби або на іншій рівнозначній посаді в Львівській митниці;
		- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.05.2022 при виході на роботу після тривалого перебування на лікарняному листку, йому було вручено наказ Галицької митниці Держмитслужби від 24.05.2022 № 6-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України», також надано копію наказу Держмитслужби «Про звільнення ОСОБА_1 » від 27.01.2022 № 94-о. Проте, жодного документу, зазначеного в наказі Держмитслужби від 27.01.2022 № 94-о, як підстави для його винесення не отримував та про існування таких дізнався лише 24.05.2022. 
		Отримані спірні накази вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
		Зазначає, що спірний наказ про звільнення позивача з посади містить лише посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895, п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 1 ч. 1 абз. 3 ч. 3, ч. 4  та 5 ст. 87 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 без зазначення конкретної причини та підстави звільнення з посиланням на всі наявні три правові підстави, передбачені вищенаведеним Законом № 889-VIII (скорочення чисельності або штату державних службовців; скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; реорганізація державного органу). Вважає, що посилання відповідача в наказі про звільнення на п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII без зазначення конкретної підстави для звільнення лише з посиланням на норму Закону породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.
		Зазначає, що посилання в наказі про звільнення позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 як підстави звільнення з посади є безпідставним. Адже сам факт реорганізації державного органу, що фактично не потягнув зміни в організації праці, не може бути підставою для беззаперечного звільнення працівника з роботи. Якщо реорганізація державного органу є підставою для припинення відносин державної служби незалежно від скорочення чисельності або штату державних службовців, мають бути інші об`єктивні підстави для звільнення державних службовців, і такими причинами не може бути лише одне бажання суб`єкта призначення. Втім, із спірного наказу про звільнення з посади не передувала будь-яка оцінка роботи на посаді державного службовця, не інкриміновано жодних незаконних дій, прорахунків у роботі чи незадовільної поведінки, яка була б несумісна зі статусом державного службовця.
		За наведеного вважає, що відповідачами було грубо порушено вимоги чинного законодавства, приймаючи спірні накази.
		03.06.2022 адвокатом Алексеєнком А.А. направлено до Держмитслужби адвокатський запит з проханням надати копії всіх документів, які були підставою для винесення спірних наказів. Проте таких документів станом на момент подання позову не надано, а лише листом Департаменту по роботі з персоналом від 09.06.2022 № 12/12-02/819/266 повідомлено, що у зв`язку з тим, що запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту продовжено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 
		01.07.2022 на електронну пошту представника позивача - адвоката Алексеєнка А.А. надійшов лист Держмитслужби № 12/12/8.19/332 від 01.07.2022, в якому частково містилася запитувана інформація, а також частково надано копії документів. 06.07.2022 на електронну адресу представника - адвоката  Алексеєнка А.А. надійшов лист Держмитслужби № 12/12-02/10/347 від 06.07.2022, в додатках до якого на 244 аркушах також були надані копії запитуваних документів.
		У зв`язку із отриманими документами подано заяву про зміну (доповнення) підстав адміністративного позову. Позивач звертає увагу, що в отриманому на адвокатський запит попередженні про можливе звільнення у зв`язку з реорганізацією позивачу ніби-то була запропонована рівнозначна посада першого заступника начальника Луганської митниці. Притім, позивач наголошує, що зазначене попередження ним не отримувалося ні за фактичною адресою проживання ( АДРЕСА_1 ), ні за адресою реєстрації ( АДРЕСА_2 ), ні на мобільний телефон ( НОМЕР_1 ), які вказані були ним в його особовій карті державного службовця. Щодо електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », то наголошує, що така в особовій карті державного службовця ним не зазначалася. Крім цього, зазначена електронна адреса ним не використовується вже більше року, пароль для доступу до неї втрачений. Вважає, що протокол доведення інформації складено з порушенням ст. 9-1 Закону України «Про державну службу», відтак він не підтверджує факту доведення до позивача інформації щодо попередження про можливе звільнення та щодо пропозиції вакантних посад.
		Також звертає увагу, що на момент звільнення у Львівській митниці були вакантними 42 посади категорії «Б» та були вакантними три рівнозначні посади - першого заступника начальника митниці, заступника начальника митниці, заступника начальника-начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Незважаючи на наявність зазначених посад, відповідачем пропонується лише одна посада в Луганській митниці Держмитслужби, яка на сьогоднішній день не функціонує у зв`язку із збройною агресією російської федерації. 
		Наголошує, що має тривалий безперервний стаж роботи в митних органах, до нього не застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, успішно пройшов тестування на знання законодавства та на доброчесність. Водночас виховує 4 неповнолітніх дітей, які проживають разом з ним, двом з яких один та три роки, що в силу закону унеможливлює його переведення в іншу місцевість. За наведених обставин вважає, що позов підлягає до задоволення.
		Відповідач-1 Державна митна служба України щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що оскаржуваний наказ про звільнення прийнято на підставі, в межах повноважень і у спосіб, визначений законодавством України, тому підстави до його скасування відсутні. Свою позицію обґрунтовує законністю звільнення позивача із займаної посади у зв`язку із реорганізацією державного органу Галицької митниці Держмитслужби. Наголошено на дотриманні встановленої законодавством процедури звільнення позивача з державної служби. Зокрема наголошено, що попередження про наступне звільнення скеровувалось позивачу за адресою реєстрації: АДРЕСА_3 ; та адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 , які зазначені позивачем в особовій картці, а саме в п. 5 та п. 6. Також попередження про наступне звільнення скеровувалося позивачу на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була зазначена позивачем у його заяві про участь в конкурсі на заняття посади начальника Львівської митниці від 28.04.2021. Факт доведення інформації зафіксовано протоколом доведення інформації або документів до відома державного службовця від 16.12.2021 з урахуванням вимог Порядку № 1042. При цьому, Держмитслужбою з дотриманням вимог законодавства вжито усіх можливих заходів щодо пропонування позивачу рівнозначної посади для подальшого проходження служби в митних органах, однак заяви з питань звільнення в порядку переведення та призначення на запропоновану посаду до Держмитслужби не надходили. За наведених обставин відповідач вважає, що підстав до задоволення позову немає.
		Відповідач-2 Галицька митниця Держмитслужби подала відзив на позовну заяву, зміст якої аналогічний відзиву відповідача-1.
		Відносно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.
		Ухвалою судді від 04.07.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
		В підготовчому засіданні 25.08.2022 протокольною ухвалою суду прийнято заяву позивача про зміну (доповнення) підстав адміністративного позову.
		22.12.2022 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та заяві про зміну (доповнення) підстав адміністративного позову. Представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача-1 Державної митної служби України в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просив у задоволенні позову відмови повністю.
		Представник відповідача-2 Галицької митниці Держмитслужби у судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи належним чином судом повідомлявся, причини його неявки до суду не повідомив.
		Відповідно до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України   у відкритому судовому засіданні 06.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши вступне слово сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		ОСОБА_1 проходив публічну службу в митних органах з січня 2020 року на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби» утворено, зокрема, Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» від 30.09.2020 № 895 реорганізовано Галицьку митницю Державної митної служби шляхом її приєднання до Державної митної служби.
		Попередженням про можливе наступне звільнення у зв`язку із реорганізацією Галицької митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України від 13.12.2021, на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 № 569-р, постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів державної митної служби», якою територіальні органи Державної митної служби (за переліком згідно додатку до постанови) реорганізовано шляхом приєднання до Державної митної служби, згідно з наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460, яким утворено територіальні органи Державної митної служби України як відокремлені підрозділи Держмитслужби, наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», попереджають  ОСОБА_1 , першого заступника начальника Галицької Держмитслужби про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису митного органу на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		У разі припинення державної служби та звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» буде виплачено вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		У зв`язку з реорганізацією митниць Держмитслужби та затвердженням структур і штатних розписів митниць, як відокремлених підрозділів Держмитслужби на 2021 рік, функціонуванням Держмитслужби за моделлю єдиної юридичної особи, на підставі частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», вимог наказу Держмитслужби від 05.04.2021 № 227 «Про деякі питання організації роботи з персоналом», з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей, пропонується рівнозначна посада першого заступника начальника Луганської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, з укладанням контракту про проходження державної служби та встановленням випробування на зазначеній посаді строком шість місяців з визначенням відповідних завдань.
		Наказом Державної митної служби України від 27.01.2022 № 94-о «Про звільнення ОСОБА_1 » відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби», пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої, абзацу третього частини третьої, частини четвертої та п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу», наказано: 
		1.          припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 , першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, із займаної посади, у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку з реорганізацією.
		2.          Галицькій митниці Держмитслужби забезпечити проведення розрахунку з ОСОБА_2 згідно з діючим законодавством.
		Підстава: попередження про можливе наступне звільнення ОСОБА_1 від 13.12.2021, Протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 16.12.2021, листи Державної митної служби України від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11114, від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11116, від 16.12.2021 № 12-1/12-02/10/592, лист-погодження Міністерства фінансів України від 26.01.2022 № 17030-19-61/2349, лист Галицької митниці Держмитслужби від 27.01.2022 № 7.4-12/4/24.
		Наказом Галицької митниці Держмитслужби від 24.05.2022 №6-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України» оголошено наказ Державної митної служби України від 27 січня 2022 року № 94-о «Про звільнення ОСОБА_1 » про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби із займаної посади, у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку з реорганізацією, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої, абзацу третього частини третьої, частини четвертої та п`ятої статті 87 Закону України «Про державну службу» наказано:
		1.          Вважати 24 травня 2022 року останнім робочим днем ОСОБА_1 за посадою першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби.
		2.          Комісії з реорганізації Галицької митниці Держмитслужби (Модна О.М.) провести повний розрахунок з ОСОБА_2 згідно з діючим законодавством України з урахуванням відпрацьованого часу, відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» та ст. 116 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі двох середньомісячних заробітних плат відповідно до вимог ч. 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
		          Невикористана частина щорічної основної відпустки за період роботи в Державній митній службі України з 03.01.2020 по 02.01.2021 становить 12 календарних днів.
		          Невикористані частини щорічної основної відпустки за період роботи з 10.01.2020 по 09.01.2021, з 10.01.2021 по 09.01.2022 та з 10.01.2022 по 24.05.2022 становлять 29, 30 та 11 календарних днів відповідно.
		          Невикористані частини щорічної додаткової відпустки за період роботи з 06.01.2021 по 05.01.2022 та з 06.01.2022 по 05.01.2023 становлять 13 та 14 календарних днів відповідно.
		3.          Комісії з реорганізації Галицької митниці Держмитслужби під особисту відповідальність забезпечити прийом-передачу матеріальних цінностей, закріплених за ОСОБА_2 та ознайомити його з цим наказом під підпис.
		Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не згідний із його звільненням, вважає оскаржувані накази про звільнення та оголошення наказу про звільнення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а він поновленню на роботі на посаді із виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
		Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
		Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
		Частинами 2 та 3 ст. 5 Закону №889-VIII передбачено, що відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
		Підстави припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення визначені ст. 87 Закону України «Про державну службу», зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 цієї статті підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. 
		Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
		Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частин першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
		У разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат. (ч. 4 ст. 87 Закону №889-VIII).
		Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
		У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільнення проводяться протягом семи днів з дня звільнення. (ч. 5 ст. 87 Закону №889-VIII).
		Отже, суду для прийняття законного та обґрунтованого рішення необхідно з`ясувати чи була підстава для припинення державної служби ОСОБА_1 та чи дотримана процедура звільнення.
		Як видно з оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади, останній містить лише посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби», пункт 4 частини першої статті 83, пункт 1 частини першої, абзац третій частини третьої, частину четверту та п`яту статті 87 Закону України «Про державну службу» без зазначення конкретної причини та підстави звільнення, з покликанням на всі наявні три правові підстави передбачені вищенаведеним законом (скорочення чисельності або штату державних службовців; скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; реорганізація державного органу).
		Отже зазначене рішення відповідача про звільнення позивача прийнято без конкретизації причин та підстав, а лише містить формальний перелік пунктів передбачених п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», які по своїй юридичні природі є різними, а тому потребують чіткого правового визначення та диференціації, оскільки відсутність чіткої та однозначної причини звільнення призводить до порушення принципу «правової визначеності», адже загальні формулювання унеможливлюють чітке розуміння підставності звільнення.
		Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.04.2019 у справі №815/1554/17, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
		Отже, посилання відповідача в наказі про звільнення на п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» без зазначення конкретної підстави для звільнення, лише з покликанням на норму закону породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.
		Як встановлено з матеріалів справи, попередженням про можливе наступне звільнення у зв`язку із реорганізацією Галицької митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України від 13.12.2021, на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 № 569-р, постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів державної митної служби», якою територіальні органи Державної митної служби (за переліком згідно додатку до постанови) реорганізовано шляхом приєднання до Державної митної служби, згідно з наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460, яким утворено територіальні органи Державної митної служби України як відокремлені підрозділи Держмитслужби, наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 № 472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», попереджено  ОСОБА_1 , першого заступника начальника Галицької Держмитслужби про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису митного органу на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		Розглядаючи трудовий спір, який пов`язаний зі звільненням за пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, суду належить з`ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби. Про таку необхідність неодноразово наголошено і Верховним судом, зокрема у постанові від 16.06.2021 року у справі № 440/1964/20.
		Слід зауважити, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2020 року по справі № 816/654/17 сформулював правову позицію, відповідно до якої сама лише трансформація одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не є підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження.
		Також у вказаному судовому рішенні Верховний Суд наголосив, що вирішуючи спори про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 87 Закону України № 889-VIII, суди повинні з`ясувати чи мала місце ліквідація державного органу або його реорганізація, якщо так, то чи мало це наслідком скорочення чисельності та/або штату державних службовців.
		Як встановлено судом, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» реорганізовано територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком, зокрема і Галицьку митницю Держмитслужби шляхом їх приєднання до Державної митної служби.
		Наказом Державної митної служби України від 19.10.2020 № 460 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби як відокремлених підрозділів» утворено Львівську митницю як відокремлений структурний підрозділ Державної митної служби України.
		Згідно з наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 №472 «Про початок здійснення митницями як відокремленими підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи», митниці як відокремлені підрозділи Державної митної служби України розпочали з 00 год. 00 хв. 01 липня 2021 року здійснення покладених на них функцій і повноважень.
		Отже, повноваження Галицької митниці Держмитслужби перейшли до Львівської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України 01.07.2021.
		Відповідно до п. 1. Положення про Львівську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29.10.2020 № 489 «Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби», Львівська митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ. Зоною Діяльності митниці є Територія Львівської області. Україна.
		Таким чином, Галицька митниця Держмитслужби з 01.07.2021 не здійснює свої повноваження та функції.   На даний час, Галицька митниця Держмитслужби перебуває в стані припинення.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що на момент початку здійснення діяльності Львівською митницею в цьому органі були затверджені структура, штатний розпис та кошторис видатків на його утримання.
		Згідно з штатним розписом Львівської митниці на 2020 рік, затвердженим головою Державної митної служби України 17.12.2020, штатна кількість працівників становила 988 осіб, з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами  5 072 520 грн.
		Штатний розпис Львівської митниці на 2021 рік, з урахуванням внесених змін, станом на 03.12.2021 становив 988 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами 10 290 405 грн.
		Згідно з штатним розписом Галицької митниці Держмитслужби на 2021 рік, затвердженим головою Державної митної служби України 05.04.2022, штатна кількість працівників становила 1150 осіб, з місячним фондом заробітної плати за посадовими окладами  5   951 970 грн.
		Наведений порівняльний аналіз штатних розписів Галицької митниці Держмитслужби та Львівської митниці свідчить про проведення реорганізації митного органу, в якому проходив державну службу позивач, при цьому із скороченням чисельності та штату.
		Отже, мали місце обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII.
		Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону № 889-VIII на час видання спірного наказу про звільнення було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку зі скороченням чисельності або штату працівників, то в даному випадку підлягають застосуванню норми спеціального законодавства.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у вже зазначеній постанові від 16.06.2021 у справі № 440/1964/20, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.
		Відтак, при вирішенні питання звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у зв`язку із реорганізацією, що супроводжувалася скороченням чисельності та штату працівників, на підставі пункту 4 частини 1 статті 83 та пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VIII, мали бути дотримані гарантії державного службовця, передбачені частиною 3 статті 87 Закону №889-VIII, про які наголошено раніше. 
		Як вже зазначалося вище, в попередженні про можливе наступне звільнення у зв`язку із реорганізацією Галицької митниці Держмитслужби шляхом її приєднання до Державної митної служби України від 13.12.2021, зазначено попередити  ОСОБА_1 , першого заступника начальника Галицької Держмитслужби про можливе наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією, зміною структури та штатного розпису митного органу на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».
		Також в попередженні зазначено, що з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей, пропонується позивачу рівнозначна посада першого заступника начальника Луганської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, з укладанням контракту про проходження державної служби та встановленням випробування на зазначеній посаді строком шість місяців з визначенням відповідних завдань.
		Як зазначив представник відповідача у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні попередження про наступне звільнення скеровувалось позивачу листами Держмитслужби від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11114, від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/ НОМЕР_2 та листом Департаменту по роботі з персоналом від 16.12.2021 № 12-1/12-02/10/592, за адресою реєстрації: АДРЕСА_3 ; за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 , які зазначені позивачем в особовій картці, а саме в п. 5 та п. 6, та на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка була зазначена позивачем у його заяві про участь в конкурсі на заняття посади начальника Львівської митниці від 28.04.2021. 
		Як доказ дотримання процедури вручення позивачу попередження про звільнення та відповідно пропонування вакантної посади листами Держмитслужби від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11114 та від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11116 відповідачем надано Список № 827 групованих поштових відправлень та фіскальний чек, а також на стадії підготовчого судового засідання відповідачем надано лист ДМС України № 08/08-02/7/296 від 08.12.2022 в обґрунтування того, що рекомендовані листи, зазначені у Списку №827 були відправлені адресатам згідно із фіскальним чеком від 14.12.2021 на суму 393,90 грн, в якому зазначений Список № 17962.
		Втім ні із Списку № 827, ні із фіскального чеку від 14.12.2021 на суму 393,90 грн не можливо встановити, що саме скеровував відповідач позивачу зазначеними листами. Більше того, матеріали справи не містять інформації про отримання зазначених листів позивачем. 
		Обставин, які б свідчили про ухилення позивача від отримання ним листів від Держмитслужби від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11114 та від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11116, в тому числі попередження про наступне звільнення позивача судом не встановлено.
		Як зазначає відповідач факт доведення інформації зафіксовано протоколом доведення інформації або документів до відома державного службовця від 16.12.2021 з урахуванням вимог Порядку № 1042.
		Так, відповідно до п. 2 Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042, передбачено, що інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі. 
		Згідно ст. 9-1 Закону №889-VIII регламентовано наступне.
		Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у   порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 1 ст. 9-1 Закону №889-VIII).
		Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. (ч. 2 ст. 9-1 Закону №889-VIII).
		Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів. (ч. 3 ст. 9-1 Закону №889-VIII).
		Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення. (ч. 4 ст. 9-1 Закону №889-VIII).
		Як видно з матеріалів особової справи позивача, а зокрема з його особової картки, позивачем на виконання вимог ч. 3 ст. 9-1 Закону №889-VIII повідомлено при вступі на державну службу засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів, а саме адресу реєстрації: АДРЕСА_2 ; фактичну адресу: АДРЕСА_1 та контактні дані: телефон НОМЕР_1 . Інших засобів зв`язку в особовій картці не зазначено.
		Втім у протоколі доведення інформації та документів до відома державного службовця від 16.12.2021 вказується, що листом Держмитслужби від 16.12.2021 за № 12-1/12-02/10/592 надіслано попередження на електронну пошту «cabackv@gmail.com». 
		Як зазначив в судовому засіданні відповідач зазначену електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » позивач повідомив у заяві від 28.04.2021 про участь в конкурсі на заняття посади начальника Львівської митниці. 
		Зважаючи, що участь у конкурсі не є вступом на державну службу, суд погоджується із твердженням представника позивача, що скерування попередження на електронну пошту, яка позивачем не була зазначена при вступі та проходженні служби у відповідності до ч. 3 ст. 9-1 Закону №889-VIII, не є належним доказом дотримання процедури вручення попередження про наступне звільнення.
		Крім того, суд погоджується із твердженням представника позивача, що протокол доведення інформації та документів до відома державного службовця від 16.12.2021 складено з порушенням вимог ч. 4 ст. 9-1 Закону №889-VIII, адже на день складення такого протоколу не минув п`ятиденний строк з моменту складення (відправлення) листів від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11114 та від 13.12.2021 № 08-1/12-02/10/11116.
		Зважаючи на те, що протокол доведення інформації та документів до відома державного службовця від 16.12.2021 складено з порушенням ст. 9-1 Закону №889-VIII, відтак такий не підтверджує факту доведення до позивача інформації щодо попередження про можливе звільнення та щодо пропозиції вакантних посад.
		Також суд звертає увагу, що позивач, виконуючи вимоги ч. 3 ст. 9-1 Закону №889-VIII, при вступі на службу повідомив номер мобільного телефону, втім як зазначив у судовому засіданні представник відповідача-1 за вказаним номером телефону позивачу не повідомляли про можливість отримання попередження про наступне звільнення та пропозицію вакантних посад, покликаючись на неуспішний досвід такого повідомлення.
		Обсяг з`ясованих в цій справі обставин справи дозволяє суду виснувати, що перед тим, як видати спірний наказ про звільнення, позивача не було попереджено про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів, як цього вимагає законодавець у абз. 1 ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII, відповідно і не було дотримано вимог абз. 2 ч. 3 ст. 87 Закону №889-VIII, що одночасно з попередженням про звільнення суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.  
		Зважаючи на наведені мотиви, суд доходить висновку, що недотримання вимог Закону № 889-VIІІ, зокрема частини третьої статті 87, що проявилося у невиконанні зобов`язання щодо попередження про наступне звільнення та пропонування вакантних посад державної служби, є істотним порушенням процедури припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, яке впливає на остаточний її результат, яким - в контексті цієї справи - є спірний наказ про звільнення. Наслідком цього порушення є те, що спірний наказ, позаяк виданий усупереч вимог, передбачених абзацом третім частини третьої статті 87 Закону № 889-VIІІ, не відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а значить підлягає скасуванню як протиправний.
		Резюмуючи вище наведене, суд зазначає наступне.
		Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Так, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку  (ч. 2 ст. 2 КАС України).
		Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про звільнення позивача не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак робить висновок про протиправність наказу Державної митної служби України від 27 січня 2022 року № 94-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Водночас для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача підлягає задоволенню і похідна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Галицької митниці Держмитслужби від 24 травня 2022 року № 6-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України».
		Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.
		Відтак, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року, тобто з наступного дня після дня його звільнення, оскільки згідно із п. 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 № 110, днем звільнення вважається останній день роботи.
		Позивач був звільнений згідно з оскаржуваними наказами з посади першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 24 травня 2022 року, а відтак 24 травня 2022 року згідно з п. 2.27 зазначеної вище Інструкції є останнім днем роботи позивача, тому позивач підлягає поновленню на посаді, яку обіймав до його звільнення з 25 травня 2022 року.
		Поновлюючи позивача на посаді, суд також задовольняє вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
		Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. 
		За приписами абз. 3 п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
		В п. 6 Постанови Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
		З наявної у матеріалах справи довідки Галицької митниці Держмитслужби від 04.07.2022 № 41/7.4-22/38, середньомісячна заробітна плата позивача становить 24247,47 грн, середньоденна заробітна плата позивача становить 1243,46 грн.
		Оскільки день звільнення позивача (24.05.2022) є останнім днем його роботи, період вимушеного прогулу, що підлягає оплаті - це період з 25.05.2022 по день ухвалення судом рішення про поновлення позивача.
		Середній заробіток за час вимушеного прогулу, що належить стягненню за період з 25.05.2022 по 06.03.2023 (204 робочих дні) складає 253665,84 грн (1243,46 грн Х 204 робочих дні).
		Відтак, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача становить 253665,84 грн.
		Отже, суд дійшов висновку задовольнити позов в цій частині позовних вимог та стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 253665,84 грн без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
		Згідно з п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
		Враховуючи викладене, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24247 грн 47 коп. без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
		У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
		Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
		Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. 
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично ним не сплачувався, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.
		Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		                                                       в и  р і ш и в :
		 
		позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 27 січня 2022 року № 94-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Визнати протиправним та скасувати наказ Галицької митниці Держмитслужби від 24 травня 2022 № 6-о «Про оголошення наказу Державної митної служби України».
		Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Галицької митниці Держмитслужби, з 25 травня 2022 року.
		Стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 253665 (двісті п`ятдесят три тисячі шістсот шістдесят п`ять) гривень 84 копійок без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
		Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 24247 (двадцять чотири тисячі двісті сорок сім) гривень 47 копійок без урахування податків, зборів та обов`язкових платежів.
		Судові витрати розподілу не підлягають.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII "Перехідні положення" та п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.              
		 
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
		Відповідач-1: Державна митна служба України (вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ 43115923)
		Відповідач-2: Галицька митниця Держмитслужби (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43348711).
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2023.
		                      
		 
		Суддя                                                                                                    Сидор Н.Т.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...