Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/1369/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 20.03.2023. Зареєстровано: 20.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/309/25/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22015070000000055

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 309/1369/16-к 
		Провадження № 1-кп/309/25/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 березня 2023 року м. Хуст
		 
		       Хустський районний суд Закарпатської області
		            в складі головуючого судді ОСОБА_1 
		                       при секретарі ОСОБА_2 
		                    за участю прокурора ОСОБА_3 
		                   обвинуваченого ОСОБА_4 
		                              захисниці ОСОБА_5 
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хуст кримінальне провадження №22014070000000055 внесене до ЄРДР від 23.06.2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львів, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , працюючого у ТзОВ ТСК «Міжнародний трансфер центр» за адресою м. Львів, вул. Шпитальна, 9, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального злочину, передбаченого  ч.3 ст.332 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Судом встановлено обставини того, що на початку червня 2014 року, громадянин України ОСОБА_4 , діючи за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслідуючи корисливі мотиви, погодився на участь в організації незаконного переправлення групи нелегальних мігрантів через державний кордон України, шляхом їх доставки з м. Біла Церква Київської області на територію Закарпатської області в район державного кордону України, для подальшої їх передачі невстановленим досудовим розслідуванням особам, які в свою чергу повинні були їх незаконно переправити через державний кордон з України в Румунію.
		При цьому, з метою координації дій та підтримання зв`язку з іншими співучасниками вчинення злочину, ОСОБА_4 використовував номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
		Діючи на виконання свого злочинного задуму щодо сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_4 підшукав необхідний транспортний засіб марки «Renault Kangоo», державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився у користуванні його знайомого, громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті, доставити з м. Біла Церква Київської області за допомогою вказаного транспортного засобу нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області в район державного кордону України, не ставлячи останнього до відома про свої злочинні наміри.
		Поряд з цим, ОСОБА_4 попередньо отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи на банківську картку 700 гривень, необхідних на пальне для здійснення доставки групи нелегальних мігрантів з м. Біла Церква Київської області на територію Закарпатської області, в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість, з метою їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.
		Продовжуючи діяти на виконання свого злочинного умислу щодо участі в злочині на каналі нелегальної міграції, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , який слідував з ним у вищевказаному транспортному засобі як пасажир, близько 13 години 17 червня 2014 року прибув до будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходились громадяни Ефіопії: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Надалі, за попереднім погодженням із організатором вчинення даного злочину з метою конспірації, громадяни Ефіопії назвали ОСОБА_4 пароль «п`ять» на що ОСОБА_4 відповів паролем «п`ять», таким чином ідентифікувавши, що саме вказаних осіб він повинен був таємно доставити в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість на території Закарпатської області, з метою їх подальшого незаконного переправлення - невстановленими особами через державний кордон України.
		В подальшому, діючи на виконання свого злочинного плану, ОСОБА_4 здійснив посадку двох громадян Ефіопії в керований ним транспортний засіб марки «Renault Kangоo», державний номерний знак НОМЕР_2 , де також знаходився громадянин України ОСОБА_6 , який не був обізнаний з його злочинними планами, після чого виїхав з вказаними особами в напрямку Закарпатської області. При цьому, ОСОБА_4 , попередньо забрав у громадян Ефіопії належний їм мобільний телефон та сім картки, щоб унеможливити їх спілкування під час слідування до лінії державного кордону України з іншими особами, задля забезпечення їх успішної доставки в район державного кордону України. В той же час, невстановлена досудовим розслідуванням особа відправила на використовувану ОСОБА_4 банківську картку «А-банк» (№ НОМЕР_3 ) грошові кошти в розмірі 7000 гривень - як плату за його участь у вчиненні злочину на каналі нелегальної міграції.
		Реалізуючи свій злочинний задум на участь у злочині на каналі нелегальної міграції, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 на автомобілі марки «Renault Kangoо», державний номерний знак НОМЕР_2 , зранку 18 червня 2014 року, доставив зазначених двох громадян Ефіопії в район автовокзалу м. Хуст, де передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою організації подальшого успішного їх незаконного переправлення через державний кордон України, а сам вирушив у зворотному напрямку.
		В подальшому, у ніч з 20 на 21 червня 2014 року, супроводжувані ОСОБА_4 на територію Закарпатської області двоє громадян Ефіопії за сприяння групи невстановлених досудовим розслідуванням осіб були доставлені в район державного кордону України, з метою незаконного переправлення в Румунію, однак, близько 07 год. 40 хв. 21 червня 2014 року, нелегальні мігранти були затримані прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 на напрямку 252 прикордонного знаку, що на території Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на відстані 500 метрів до лінії державного кордону України.
		Допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази, відповідно до вимог ст. 94 КПК України в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння не визнав. Суду пояснив, що він є директором ТзОВ « Туристична страхова компанія Міжнародний трансфер центр». На початку червня 2014 року у питаннях своєї роботи для вирішення ділових питань поїхав у м.Київ. На прохання свого знайомого, який відбував покарання у місцях позбавлення волі, познайомився по телефону з чоловіком на ім`я ОСОБА_9 , який також відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Спілкуючись з ОСОБА_9 по телефону він мав намір заробити гроші, а саме  шляхом перевезення пасажирів по території України. Одного дня йому зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_10 , який запропонував йому перевезти  пасажирів з м. Біла Церква Київської області на територію Закарпаття, на що він погодився. Приїхавши в м. Біла Церква він зв`язався по телефону з невідомим йому чоловіком, який назвав йому адресу звідки необхідно забрати пасажирів. Приїхавши на місце до нього вийшли двоє темношкірих чоловіків, які сказали щось нерозбірливо, на що він  у відповідь відповів їм щось, що саме - не пам`ятає. У  них на англійській мові він запитав, чи мають вони документи, на що вони показали йому їх студентські квитки з фотографіями. Після цього вони сіли в автомобіль і поїхали в м. Хуст Закарпатської області . В м. Хуст  у нього розболілась нога і він пішов купити ліки. Їх зустрів його знайомий ОСОБА_11 у автомобіль якого пересіли ці темношкірі громадяни, після чого він поїхав додому. Ніякі кошти він не отримував за перевезення  і нелегальними мігрантами вони не були. Обвинувачений просив дати правильну оцінку обставинам кримінального правопорушення та виправдати його. 
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 с. 332 КК України сторона обвинувачення посилається на письмові докази, показання свідків, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і підтвердили вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. 
		Зокрема, судом за клопотанням сторін обвинувачення та захисту були дослідженні дані, що містяться у наступних процесуальних джерелах доказів.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12   суду пояснив, що він проживає в прикордонній зоні і  до нього додому приїжджав  ОСОБА_4 і просив його допомогти в організації закупки  та реалізації  сільськогосподарської продукції  та  розпитував про  особливості Закарпаття. Свідок ОСОБА_12 повідомив, що не пам`ятає чи цікавився обвинувачений ОСОБА_4 питаннями можливості незаконного перетину громадян через державний кордон України в Угорщину. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , суду пояснив, що на прохання ОСОБА_4 на початку червня 2014 року їздив із ним до м.Києва у його справах на автомобілі «Renault Kangoо», державний номерний знак НОМЕР_2 , що був у його користуванні, з причини того, що автомобіль обвинуваченого був у ремонті. Перед поїздкою він з`ясовував чи є у обвинуваченого кошти для поїздки, на що він запевнив що все розраховано. У м. Києві ОСОБА_4 зустрічався із партнерами по роботі. Із м. Київ обвинувачений керував автомобілем, а він спав. У м. Біла Церква Київської області він прокинувся від того, що в їх автомобіль ОСОБА_4 посадив двох темношкірих пасажирів. По дорозі вони зупинялися на АЗС для того щоб заправити автомобіль та поїсти. ОСОБА_4 опікувався пасажирами, розмовляв з ними на англійській мові. Приїхали вони до м. Хуст Закарпатської області. У ОСОБА_4 розболілась нога і він сів на лавці автовокзалу чекаючи відкриття аптеки. На автовокзалі підійшов чоловік на ім`я ОСОБА_11 , сказав слідувати за ним. Вони переїхали залізничний переїзд, після якого сказали вийти пасажирам і вони вийшли, пересіли в автомобіль ОСОБА_11, а вони з ОСОБА_4 виїхали до м. Львів.
		У ході судового розгляду кримінального провадження досліджено наступні письмові докази:
		- протокол за результатами застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 року здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного сулу Закарпатської області ОСОБА_13 про проведення заходів зняття інформації з транспортних телекомунікацій мереж стосовно громадянина України ОСОБА_4 , яке проводилось в рамках оперативно-розшукової справи №56/2014 «Топаз» відділом ОТЗ УСБУ в Закарпатській області (телефонний номер оператора мобільного зв`язку: НОМЕР_4 ), яким 27.08.2014 року надано диск № 3 DVD-R марки «Verbatim» на якому записано розмови ОСОБА_4 , що відбулися у період із 18:53:01 23.05.2014 року до 13:20:58 23.06.2014 року. В період із 27.08.2014 року по 28.08.2014 року з використанням ПЕОМ №1 каб. №402 було прослухано диск №12 марки «Verbatim» та викладено в протоколі зміст розмов у хронологічному порядку з урахуванням інформації про час їх проведення (т.4 а.п. 179-250, т.5 а.п. 1-46, 82-112);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2014 року, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_8 - ОСОБА_4 особи під фото №1, яка 17.06.2014 року зустрічала його біля під`їзду будинку в м. Біла Церква та відповіла слово пароль «5», розмістила його в автомобіль білого кольору іноземного виробництва типу «Мінівен» та доставила в прилеглу до кордону місцевість при обставинах, про які він розповів під час допиту його як свідка (том 5, а.п. 47-50);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2014 року, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_14 - ОСОБА_15 - особи під фото №2, яка зустрічала його в м. Києві та організовувала його незаконне переправлення через державний кордон України та якому він заплатив 2500 доларів США при обставинах, про які він розповідав під час його допиту як свідка (том 5, а.п. 51-54);
		протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2014 року, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_7 - ОСОБА_4 особи під фото №4, яка 17.06.2014 року зустрічала його біля під`їзду будинку в м. Біла Церква та відповіла слово пароль «5», розмістила його в автомобіль білого кольору іноземного виробництва типу «Мінівен» та доставила в прилеглу до кордону місцевість при обставинах, про які він розповів під час допиту його як свідка (том 5, а.п. 55-58);
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.06.2014 року, яким зафіксовано впізнання свідком ОСОБА_7 - ОСОБА_15 - особи під фото №3, яка зустрічала його в м. Києві та організовувала його незаконне переправлення через державний кордон України та якому він заплатив 2500 доларів США при обставинах, про які він розповідав під час його допиту як свідка (том 5, а.п. 59-62);
		- протокол від 25.06.2014 року допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Ефіопії, мешканця м. Алаба  - Ефіопія, проведеного слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 у судовому засіданні в присутності прокурора ОСОБА_17 , слідчого ОСОБА_18 , перекладача англійської мови ОСОБА_19 за клопотанням старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_18 про допит свідка ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №220140700000000055 (т.5 а.п.63-66);
		- протокол від 25.06.2014 року допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Ефіопії, мешканця м. Адіс-Абеба  - Ефіопія, проведеного слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_16 у судовому засіданні в присутності прокурора ОСОБА_17 , слідчого ОСОБА_18 , перекладача англійської мови ОСОБА_19 за клопотанням старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_18 про допит свідка ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №220140700000000055 (т.5 а.п.67-70);
		- протоколом обшуку від 20.11.2014 року складеного старшим слідчим 1 відділення слідчого відділу УСБУ України в Закарпатській області ОСОБА_25 присутності понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 за участю ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , начальника відділення СРД - ОСОБА_24 , проведеного в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді від 28.10.2014 року. У ході проведення обшуку встановлено, що було виявлено та вилучено банківську картку «А- Банк» № НОМЕР_5 (т.5 а.п. 71-75). 
		- протокол огляду від 21.11.2014 року, проведений старшим слідчим 1 відділення СВУ СБУ України в закарпатській області ОСОБА_25 , предметом огляду являється банківська картка «А-Банк», на лицевій стороні якої міститься номер рахунку НОМЕР_6 , тип платіжної системи «мастеркарт», картка універсальна,  ім`я власника на картці не вказано (т.5 а.п. 113);
		- протокол огляду від 01-02.09.2014 року, проведений старшим слідчим 1 відділення СВУ СБУ України в Закарпатській області ОСОБА_18 за результатами застосування оперативно-розшукового заходу «Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж» від 28.08.2014 року у рамках кримінального провадження №22014070000000055 внесеного до ЄРДР від 23.06.2014 року. Проведеним оглядом встановлено, що протокол проведення оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж 28.08.2014 року № 5/854 начальником групи інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_7 майором ОСОБА_26 . Протокол складений на 149 аркушах, на яких систематизовано кількість здійснених телефонних дзвінків із зазначенням номерів телефонів, дати та годин здійснених телефонних дзвінків. В той же час, до протоколу зняття інформації з каналів транспортних телекомунікаційних мереж додасться компакт - диск марки «Verbatim» №3 на якому наявні записи змісту телефонних розмов. Як випливає із змісту протоколу в ході проведення оперативно- розшукових заходів оперативним підрозділом на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області №001041 від 21.05.2014 проводилося зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 з метою отримання фактичних даних щодо його злочинної діяльності по організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які перебувають в користуванні ОСОБА_4 проводилося в період із 23.05.2014 року по 23.06.2014 року. Після проведення аналізу оглянутого протоколу проведення оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 року та прослухавши компакт - диск № 3 встановлена відповідність відомостей вказаних в протоколі із змістом записів на компакт - диску № 4. Аналіз з телефонних розмов ОСОБА_4 свідчить про те, що останній спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами організовували 21.06.2014 року переправлення через державний кордон із України в Румунію двох громадян Ефіопії. В ході огляду протоколів проведення оперативно-розшукового заходу знаття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, олівцем сірого кольору виділені розмови, які мають значення для слідства (т.5 а.п. 114-115);
		- протокол огляду транспортного засобу від 18.07.2014 року проведений старшим слідчим 1 відділення СВУ СБУ України в Закарпатській області ОСОБА_18 на підставі письмової добровільної згоди власника ОСОБА_27 , яка надала дозвіл на проведення огляду транспортного засобу - автомобіля марки  «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 у присутності двох понятих ОСОБА_28 та ОСОБА_29 . Оглядом встановлено, що на передньому та задньому бамперах автомобіля знаходяться реєстраційні номери НОМЕР_2 . При зовнішньому огляді автомобіля видимих пошкоджень на ньому не виявлено, відсутня кришка бензобака. В подальшому було відкрито праву бокову дверку автомобіля та виявлено, що автомобіль переобладнаний під пасажирським мікроавтобус в якому наявне заднє сидіння та два передні. На спідометрі встановлено показник 237690 км. Замок запалювання автомобіля перебуває частково у несправному стані, як і проводка автомобіля. Номерний знак кузова НОМЕР_7 . Центральний замок автомобіля у справному стані (т.5 а.п.116-123);
		- протокол огляду від 21.10.2014 року проведений старшим слідчим 1 відділення СВ УСБУ України в Закарпатській області ОСОБА_25 складений на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду у мобільного оператора ТОВ «Астеліт». Предметом огляду являється вилучений в порядку тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у оператора мобільного зв`язку ТОВ «Астеліт» компакт - диск марки «Verbatim CD-R» 700 MB з виконаним на ньому записом маркером чорного кольору « НОМЕР_8 ». На оглядуванному компакт диску наявна папка з назвою 0363302_112014 в якій наявний файл з назвою 380633088914_20.05.2014_30.06.2014.xlsx» Після відкриття даного файлу встановлено, що в ньому міститься інформації про телефонні з`єднання абонента НОМЕР_1 в період 20.05.2014 року по 30.06.2014 року. В ході огляду даної роздруківки не виявлено фактів спілкування абонента з номером НОМЕР_9 , який за матеріалами провадження належить ОСОБА_30 з номером НОМЕР_10 , який за матеріалами провадження належить ОСОБА_6 , номером НОМЕР_11 , який за матеріалами належить ОСОБА_12 та номером НОМЕР_12 , який за матеріалами провадження належить ОСОБА_15 в період підготовки та вчинення організації незаконного переправлення двох громадян Ефіопії через державний кордон України. Поряд з цим, в ході огляду вказаної роздруківки встановлено, що ОСОБА_4 , якому належить номер НОМЕР_1 дійсно здійснив поїздку до м. Біла Церква та надалі до м. Хуст, куди останній здійснив доставку двох громадян Ефіопії в ніч з 17 на 18 червня 2014 року (т.5 а.п.125);
		- протокол обшуку від 2712.20214 року проведений в м. Біла Церква Київської області проведеного начальником групи здійснення слідчих (розшукових) дій оперативно-розшукового відділу 10 мобільного прикордонного загону ОСОБА_31 у зв`язку із проведенням досудового слідства по кримінальному провадженні №22014070000000055 внесеному до ЄРДР від 23.026.2014 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_32 від 09.12.2014 року про надання дозволу на проведення обшуку за участю ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 понятих ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . Обшук проведено у квартирі АДРЕСА_3 де знаходились семеро громадян Сомалі, які проживали у квартирі із 24-26 листопада 2014 року. В ході проведення обшуку речей, зазначених в ухвалі суду від 09.12.2014 рок, зокрема: особистих речей, мобільних телефонів та інших засобів зв`язку, які б належали громадянам Ефіопії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не виявлено (т.5 а.п. 131);
		- висновок №172/173 від 19.01.2015 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз проведеної експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису по кримінальному провадженні №22014070000000055 за результатами якого в звукозаписах розмов, наявних на наданому для дослідження DVD-R диску "Verbatim", сер.№ 6046 519 -R L С 26126 (інв.3) у файлах 18-53-01.1-169.wav, 13-37-42.1- 169.wav, 23-33-16.1-169.wav, 22-53-53.1-169.wav, 17-23-48.1-169.wav, 21-46-45.1-169.wav, 20-08-35.1-169.wav, 21-56-41.1-169.wav зафіксоване усне мовлення ОСОБА_4 . Висловлювання ОСОБА_4 позначені як "ЕЮ" в протоколі по результатам застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 року, який додається до висновку експертизи. Ознак монтажу на досліджуваних звукозаписах розмов у файлах 18-53-01.1-169.wav, 13-37-42.1-169.wav, 23-33-16.1-169.wav, 22-53-53.1-169.wav, 17-23-48.1-169.wav, 21-46-45.1- 169.wav, 20-08-35.1-169.wav, 21-56-41.1-169.wav не виявлено (т.5 а.п. 133-136);
		- ухвала слідчого Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_40 про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого 1 відділення слідчого відділу управління СБУ в Закарпатській області про надання тимчасового доступу до інформації про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_23 , які зберігаються у ПАТ «Акцент банк» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 11 Дніпропетровської області та можливість її вилучення (т.5 а.п.172-174);
		- ухвалу слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_41 про надання ВОТЗ УСБУ в Закарпатській області дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та з електронних інформаційних систем - з карток операторів мобільного зв`язку № НОМЕР_13 , № НОМЕР_1 , мобільних терміналів ІМЕІ НОМЕР_14 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 та його зв`язків на термін до 21.07.2014 року (т.5 а.п. 176);
		- характеризуючі дані ОСОБА_4 : картку форми Ф-1, вимогу УІАЗ УМВСУ в Закарпатській області ДІАЗ МВС України з якої вбачається, що ОСОБА_4 не притягувався до кримінальної відповідальності; довідку Львівського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру №2742 від 15.09.2014 року про те, що ОСОБА_4 на обліку в лікаря-психіатра не перебуває; довідку ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер» Департаменту охорони здоров`я Львівської облдержадміністрації МОЗ України №3333 від 19.09.2014 року про те, що ОСОБА_4 на обліку в лікаря-нарколога не перебуває;  позитивні характеристики обвинуваченого (т.5 а.п.185-193).
		Допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст.321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст.337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку. 
		Інкримінуєме обвинуваченому ОСОБА_4 кримінальне правопорушення підтверджуються наданими обвинуваченням та стороною захисту письмовими доказами, які досліджені судом у відповідності до ст. 23 КПК України, які у ході судового розгляду ні обвинуваченим ОСОБА_4 , ні його захисником не спростовані.
		Згідно правового змісту норм статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина в інкримінованому йому злочині, крім показів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколом по результатах застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 р., який було оголошено у судовому засіданні (т.4 а.п. 179-250, т.5 а.п. 1-46, 82-112).
		У дослідженому в судовому засіданні протоколі по результатах застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за період з 23.05.2014 року по 23.06.2014 року чітко зафіксовано зміст розмов обвинуваченого ОСОБА_4 з іншими невстановленими слідством особами, які приймали активну участь в організації незаконного перетину осіб через державний кордон України. В даних розмовах обвинувачений спілкуючись з іншими невстановленими слідством особами, розробляли чіткий план для реалізації своїх злочинних дій. Зокрема, був розроблений маршрут поїздки з м. Біла Церква Київської області до м. Хуст, обговорено грошові витрати, які необхідні для цієї поїздки, озвучено суму коштів, яку отримав обвинувачений ОСОБА_4 на банківську картку від невстановленої слідством особи, за доставку свідків по справі громадян Ефіопії ОСОБА_7 та  ОСОБА_14 з м. Біла Церква Київської області до м. Хуст. Також з дослідженого в судовому засіданні протоколу по результатах застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж вбачається, що ОСОБА_4 спілкуючись з іншими особами використовували різні кодові слова - «Товар», «Груз», «Молочний шоколад», «Угольная промишленность», для ідентифікації осіб, яких необхідно було відвезти на територію Закарпатської області в м. Хуст в район державного кордону України використано  пароль слово «п`ять». З дослідженого в судовому засіданні протоколу чітко вбачається занепокоєння обвинуваченого ОСОБА_4 та інших невстановлених слідством осіб, після отримання ними інформації про затримання прикордонниками громадян Ефіопії, а також здійснення відносно обвинуваченого оперативно-розшукових заходів щодо зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також намагання невстановленої слідством особи заспокоїти обвинуваченого про владнання всіх проблем. 
		Зазначені докази, сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, визнається і оцінюється судом як належні та допустимі, а у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення
		  Позиція обвинуваченого щодо не визнання ним своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення на думку суду  розцінюється судом як спосіб захисту  та спробу уникнути кримінальної відповідальності, так як дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів.
		Суд  відхиляє клопотання сторони захисту про визнання ряду доказів недопустимими, доводи обвинуваченого ОСОБА_4    та його захисниці  ОСОБА_5 викладені ними в письмовому клопотанні та промовах, про необхідність винесення виправдувального вироку за ч.3 ст.332 КК України, оскільки нічим не підтверджені та суперечать встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам.
		Сторона захисту просила визнати недопустимими докази сторони обвинувачення:
		- Протокол, складений за результатами здійснення оперативно-розшукового заходу у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014р. начальником групи інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_7   ОСОБА_42 ;
		- протокол огляду від 01-02.09.2014 року, складений старшим слідчим 1-го відділення СВ Управління  СБ України в Закарпатській області ОСОБА_18 
		- диск №12 DVD-R «Verbatim»;
		- диск інв.№3 DVD-R «Verbatim»;
		- протокол пред`явлення особи до впізнання за участі ОСОБА_8 від 24.06.2014 року;
		- протокол пред`явлення особи до впізнання за участі ОСОБА_7   від 24.06.2014 року.
		Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).
		Статтею 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Частиною 1,2 ст. 89 КПК України визначено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
		Стороною захисту не розмежовано належність, допустимість чи очевидно недопустимість доказів, хоча матеріальні норми КПК України стороною захисту наведені. 
		Відповідно до позиції ККС, висловленої у постанові від 11.02.2020 року у справі №761/33311/16-к даючи оцінку допустимості доказу, суд має проаналізувати критерії допустимості таких доказів як законність джерел; законність способу отримання; процесуальне оформлення перебігу й результатів слідчої дії.
		Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 (справа N 607/14707/17) відмітив, що умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних. Здійснення досудового розслідуванням до внесення відомостей до ЄРДР або без такого внесення (крім огляду місця події) не допускається і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
		Період проведення ОРЗ складав з 23.05.2014 по 23.06.2014 включно. Відомості про кримінальне провадження №22014070000000055 були внесені до ЄРДР  23.06.2014 , оперативно-розшукові заходи щодо ОСОБА_4 проводилися ще до внесення відомостей до ЄРДР .
		3гідно ст. 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, зокрема, про злочини, що готуються та осіб, які готують вчинення злочину.
		Відповідно до ч. 2-3 зазначеного закону, вказані підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці. Забороняється отримання рішення для проведення оперативно-розшукових заходів та відсутності підстав, наведених у цій статті. 
		Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, підрозділу внутрішньої безпеки МВС, органу Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, охорони витих посадових осіб. Служби зовнішньої розвідки України, оперативного підрозділу органів доходів і зборів, органу, установи виконання покарань чи слідчого ізолятора, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального : органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої: влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником.
		Відповідно до положень п. 9 ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж оперативними підрозділами має відбуватися при суворому дотриманні вимог Глави 21 К ПК України (яка передбачає підстави та загальний порядок проведення негласних слідчих-розшуковик дій), а також Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 114/1042/516/1-199/936/1687/5 від 16.11.2012 року, яка визначає загальні засади та єдині вимоги до організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчими органів досудового розслідування; або за їх дорученням чи дорученням прокурора уповноваженими оперативними підрозділами, а також використання їх результатів у кримінальному провадженні.
		У відповідності до ст. 107 КПК України у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації, зафіксованої процесуальної дії. 
		У судовому засіданні досліджено диск №3, представлений стороною обвинувачення, із записом розмов обвинуваченого ОСОБА_4 щодо організації незаконного переправлення через державний кордон України шляхом надання порад, засобів та усунення перешкод щодо кількох осіб з корисливих мотивів.
		Статтею 252 КПК України визначено порядок фіксації ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій.
		Стороною захисту як однією з підстав визнання доказу недопустимим зазначається порушення процесуальних строків складання протоколу ОРЗ за період із 23.05.2014 року по 23.06.2014 року - лише через два місяці після проведення ОРЗ.
		У відповідності до вимог ч.3 ст. 252 КПК України протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Суд вважає, що органом досудового розслідування порушено процесуальний строк, однак, це не тягне за собою недопустимість доказу.
		Стороною захисту зазначено і те, що у матеріалах кримінального провадження №22014070000000055 відсутні і не були надані стороні захисту ані при відкритті матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, так і в судовому засіданні:
		- підстава (заява особи, матеріали правоохоронних органів тощо) заведення оперативно-розшукової справи №56/2014 «Топаз»;
		- документи, які б вказували у якому конкретно оперативному підрозділі була зведена оперативно-розшукова справа №56/2014 «Топаз» та обліковувалася;
		- дозвіл керівника оперативного підрозділу на здійснення оперативно- розшукової діяльності;
		- документи, які були подані слідчому судді і стали підставою для прийняття ухвали від 21.05.2014 року;
		- лист/документ за №58/13/1/854, яким 27.08.2014 року відділ ОТЗ УСБУ в Закарпатській області передав ІНФОРМАЦІЯ_9 із записами телефонних розмов;
		- ухвала Апеляційного суду Закарпатської області від 21.05.2014 року додана під час судового розгляду. 
		Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою для їх проведення.
		Колегія суддів Касаційного кримінального суду сформулювала свій правовий висновок про те, що процесуальні документи, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання), що не були відкриті стороні захисту на момент звернення до суду з обвинувальним актом, оскільки вони не були у розпорядженні сторони обвинувачення - за наявності відповідного клопотання, можуть бути відкриті під час судового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції. Таке відкриття на цих стадіях кримінального провадження процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, не тягне за собою за вказаних обставин визнання відомостей, які містяться у них та результатів проведення таких дій недопустимими доказами відповідно до ст. 290 КПК України (правова позиція ВС  -  постанова від 16.01.2019 року у справі №751/7557/45-16, провадження 13-37 кс).
		Стороною захисту не заявлялось клопотання про надання стороні захисту документів про підстави заведення ОРЗ №56/2014 «Топаз» під час судового розгляду, а також документи, які б вказували у якому конкретно оперативному підрозділі була зведена оперативно-розшукова справа №56/2014 «Топаз» та обліковувалася; дозвіл керівника оперативного підрозділу на здійснення оперативно- розшукової діяльності; документи, які були подані слідчому судді і стали підставою для прийняття ухвали від 21.05.2014 року; лист/документ за №58/13/1/854, яким 27.08.2014 року відділ ОТЗ УСБУ в Закарпатській області передав ІНФОРМАЦІЯ_9 диск №12 із записами телефонних розмов, а, отже, відсутні підстави для визнання доказу недопустимим - протоколу за результатами застосування оперативно-розшукового заходу зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28.08.2014 року здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області ОСОБА_13 .
		Суд вважає, що відсутні підстави для визнання недопустимими доказів - протоколів пред`явлення особи для впізнання: ОСОБА_8 від 24.06.2014 року та ОСОБА_7 від 24.06.2014 року за фотознімками впізнаної особи - ОСОБА_4 , який зустрів їх у м. Біла Церква Київської області та відвіз їх до прилеглої до кордону місцевості, оскільки за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками та проведено у відповідності до вимог ст. 228 КПК України.
		Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту щодо визнання доказів неналежними та недопустимими не підлягає до задоволення. 
		За таких обставин встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332  КК України про те, що на початку червня 2014 року, громадянин України ОСОБА_4 , діючи за попередньою домовленістю з невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслідуючи корисливі мотиви, погодився на участь в організації незаконного переправлення групи нелегальних мігрантів через державний кордон України, шляхом їх доставки з м. Біла Церква Київської області на територію Закарпатської області в район державного кордону України, для подальшої їх передачі невстановленим досудовим розслідуванням особам, які в свою чергу повинні були їх незаконного переправити через державний кордон з України в Румунію.
		При цьому, з метою координації дій та підтримання зв`язку з іншими співучасниками вчинення злочину, ОСОБА_4 використовував номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
		Діючи на виконання свого злочинного задуму щодо сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_4 підшукав необхідний транспортний засіб марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився у користуванні його знайомого, громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи на меті, доставити з м. Біла Церква Київської області за допомогою вказаного транспортного засобу нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області в район державного кордону України, не ставлячи останнього до відома про свої злочинні наміри.
		Поряд з цим, ОСОБА_4 попередньо отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи на банківську картку 700 гривень, необхідних на пальне для здійснення доставки групи нелегальних мігрантів з м. Біла Церква Київської області на територію Закарпатської області, в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість, з метою їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.
		Продовжуючи діяти на виконання свого злочинного умислу щодо участі в злочині на каналі нелегальної міграції, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , який слідував з ним у вищевказаному транспортному засобі як пасажир, близько 13 години 17 червня 2014 року прибув до будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходились громадяни Ефіопії: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Надалі, за попереднім погодженням із організатором вчинення даного злочину з метою конспірації, громадяни Ефіопії назвали ОСОБА_4 пароль «п`ять» на що ОСОБА_4 відповів паролем «п`ять», таким чином ідентифікувавши, що саме вказаних осіб він повинен був таємно доставити в прилеглу до лінії державного кордону України місцевість на території Закарпатської області, з метою їх подальшого незаконного переправлення - невстановленими особами через державний кордон України.
		В подальшому, діючи на виконання свого злочинного плану, ОСОБА_4 здійснив посадку двох громадян Ефіопії в керований ним транспортний засіб автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , де також знаходився громадянин України ОСОБА_6 , який не був обізнаний з його злочинними планами, після чого виїхав з вказаними особами в напрямку Закарпатської області. При цьому, ОСОБА_4 , попередньо забрав у громадян Ефіопії належний їм мобільний телефон та сім картки, щоб унеможливити їх спілкування під час слідування до лінії державного кордону України з іншими особами, задля забезпечення їх успішної доставки в район державного кордону України. В той же час, невстановлена досудовим розслідуванням особа відправила на використовувану ОСОБА_4 банківську картку «А-банк» (№ НОМЕР_3 ) грошові кошти в розмірі 7000 гривень - як плату за його участь у вчиненні злочину на каналі нелегальної міграції.
		Реалізуючи свій злочинний задум на участь у злочині на каналі нелегальної міграції, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 на автомобілі марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , зранку 18 червня 2014 року, доставив зазначених двох громадян Ефіопії в район автовокзалу м. Хуст, де передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою організації подальшого успішного їх незаконного переправлення через державний кордон України, а сам вирушив у зворотному напрямку.
		В подальшому, у ніч з 20 на 21 червня 2014 року, супроводжувані ОСОБА_4 на територію Закарпатської області двоє громадян Ефіопії за сприяння групи невстановлених досудовим розслідуванням осіб були доставлені в район державного кордону України, з метою незаконного переправлення в Румунію, однак, близько 07 год. 40 хв. 21 червня 2014 року, нелегальні мігранти були затримані прикордонним нарядом « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ІНФОРМАЦІЯ_7 на напрямку 252 прикордонного знаку, що на території Вишківської селищної ради Хустського району Закарпатської області на відстані 500 метрів до лінії державного кордону України.
		Заперечення обвинуваченим ОСОБА_4 вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України спростовує сукупність встановлених у судовому засіданні обставин вчиненого кримінального правопорушення. 
		Обвинувачений заперечував наявність у нього прямого умислу у сприянні в організації незаконного переправлення через державний кордон України шляхом надання порад, засобів та усунення перешкод щодо кількох осіб з корисливих мотивів, проте в ході судового розгляду його твердження не знайшли свого підтвердження та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
		Таку поведінку і пояснення обвинуваченого суд розцінює як намір уникнути відповідальності за вчинене.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.3 ст. 332 КК України - сприяння в організації незаконного переправлення через державний кордон України шляхом надання порад, засобів та усунення перешкод щодо кількох осіб з корисливих мотивів.
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 колегія суддів враховує вимоги ст. 50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України  призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України - тяжкий злочин; особу винного: обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно, у нього міцні соціальні зв`язки - проживає у цивільному шлюбі, раніше не судимий; його ставлення до наслідків вчиненого кримінального правопорушення - ухилявся від явки до суду, перебував тривалий час у розшуку.
		Обставин, що пом`якшують покарання та обставин, що суд обтяжують покарання - суд не знайшов.
		Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі  з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, оскільки на думку суду виправлення засудженого за такого покарання можливе, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту його затримання -  із 15 год. 00 хвилин 23 травня 2022 року.
		Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування кримінального провадження для проведення судово-фоноскопічної експертизи №172/173 від 09.02.2015 року становлять 3690 грн., які підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
		Цивільного позову у кримінальному провадження не заявлено.
		Питання речових доказів вирішується у порядку визначеному ст. 100 КПК України.
		Речові докази у кримінальному провадженні  - відсутні.
		Відомості про право власності на транспортний засіб автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому переміщалися обвинувачений із м.Києва до м.Біла Церква, а звідси з двома громадянами Ефіопії до м.Хуст в матеріалах кримінального провадження відсутні. Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 18.07.2014 року проведеного старшим слідчим 1 відділення СВУ СБУ України в Закарпатській області ОСОБА_25 на підставі письмової добровільної згоди власника ОСОБА_27 (т.5 а.п.116-123) наявні відомості про власника ОСОБА_27 .
		Отже, відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації щодо транспортного засобу автомобіля марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки ОСОБА_4 не є власником автомобіля марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , який він використовував для перевезення двох громадян Ефіопії для подальшого переправлення за кордон України і відсутні правоустановлюючі документи щодо власності автомобіля марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , що унеможливлює вирішення питання щодо передачі автомобіля.
		Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд -       
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 України та призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 332 України до 7 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов`язані з  виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків в підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності та в органах державної влади і управління  строком на три роки з конфіскацією належного йому майна. 
		Початок відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 15 години 00 хвилин 23 травня 2022 року, тобто з моменту його затримання. 
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою засудженому ОСОБА_4 залишити до вступу вироку в законну силу. 
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів під час досудового розслідування кримінального провадження для проведення судово-фоноскопічної експертизи №172/173 від 09.02.2015 року у розмірі 3690 грн. 
		На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 днів з дня його оголошення до Апеляційного суду Закарпатської області.   
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя Хустського
		районного суду                                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...